Засоби масової інформації Чернігівської області: сучасний стан та виклики

Аналітика
Перегляди: 801
9 листопада 2022

Микола Кірєєв,
журналіст,
спеціально для Фонду "Демократичні ініціативи"

імені Ілька Кучеріва

Станом на сьогодні на Чернігівщині існують кілька видів засобів масової інформації – друковані видання, телебачення, радіо та електронні (онлайн) медіа. Є також численні сторінки та спільноти в соціальних мережах, але їх важко назвати повноцінними медіа, хоча вони часто претендують на це звання.

Бурхливий розвиток друкованих ЗМІ припадає на дев’яності роки минулого століття, тобто на зорю становлення незалежності України. Різноманіття газет того часу неможливо не те що проаналізувати, а й просто перелічити – були видання, які лиш зареєструвалися в органах юстиції і жодного разу в світ не вийшли. Були такі, які спромагалися випустити кілька номерів і потому припиняли існування. Деякі трималися трохи довше, але також вже стали історією.

Дожило до сьогоднішніх часів небагато. Серед таких «мастодонтів» можна згадати ті, що ведуть свою історію ще з часів підрадянської України, коли вони отримували фінансування від держави, зі здобуттям незалежності успішно роздержавилися і змогли витримати всі виклики вільної економіки. Це, наприклад, «Деснянська правда», «Гарт» («Комсомольський гарт»), декілька районок тощо. Ще деякі газети були засновані на суто комерційній основі і також змогли досягти успіху. Серед таких – «АИР», який починався в середині дев’яностих як проста газета безплатних оголошень міста Прилуки.

Були у дев’яностих й численні спроби відкрити в обласному центрі та районах місцеві телеканали. Частина з них вже також стали історією, частина живе й досі.

Радіо тоді існувало на основі радянського спадку у вигляді обласних та районних редакцій, але зі зникненням дротового радіо ці редакції здебільшого припинили існування. Наприкінці дев’яностих та на початку двохтисячних стали народжуватися FM-станції, які здебільшого в тому чи іншому вигляді працюють і досі.

З розвитком Інтернету з’явилися онлайн-видання, з ними історія приблизно така сама, як і з друкованими ЗМІ – частина існує як забуті сайти, частина вижила та активно розвивається. Також інтернет-сторінки з’явилися у багатьох «традиційних» ЗМІ, однак навряд чи їх можна назвати повноцінними Інтернет-виданнями.

Газети

Станом на друге півріччя 2022 року офіційний Каталог місцевих видань Чернігівської області від Укрпошти пропонував для передплати 21 газету і один журнал обласної сфери розповсюдження. Більшість із них видаються в обласному центрі та мають періодичність виходу раз на тиждень. Частина виходить рідше – один раз чи двічі  на місяць, а єдиний журнал Чернігівщини – «Літературний Чернігів» – раз на квартал.

Районні видання представлені скромніше. Чернігівський район пропонує читачам чотири видання, Корюківський – два, Ніжинський – шість, Новгород-Сіверський – два, Прилуцький – шість. Однак слід враховувати, що ці райони утворені недавно, в процесі реформи децентралізації, і частина газет, що мають районну сферу розповсюдження, є виданнями районного масштабу тих адміністративних одиниць, що існували до реформи.

Наприклад, газета «Вісті Борзнянщини», яка заявлена виданням Ніжинського району, фактично висвітлює події колишнього Борзнянського району, що увійшов до нинішнього Ніжинського району. Така сама ситуація і в інших новостворених районах області.

На диво, але область може похвалитися і загальнодержавними виданнями. Таких Каталог пропонує чотири – газети «Бувальщини, і сміх, і гріх», «Життя пенсіонера», «Всеукраїнська жіноча газета “Між нами, бабами”» та «Швидка допомога на всі випадки життя». Як бачимо з назв, їхня редакційна політика не спрямована на висвітлення проблем саме Чернігівської області, вони мають більш розмиту тематику.

Слід зазначити, що практично цей же перелік газет існував в області і станом на 23 лютого, але під час окупації Чернігівщини (російські війська контролювали або вели бої на приблизно 80% території області) та блокади найбільших міст включно з обласним центром, де точилися вуличні бої, майже всі ці газети не виходили. Хіба що за винятком районок «Слово Варвинщини» та «Прилуччина», які кілька разів друкувалися у березні та квітні. Відновився повноцінний друк газет лише у травні, фактично через місяць після деокупації області. Першими відновили вихід найбільші друковані видання області – газети «Вісник Ч», «Гарт», «Весть» та «7 днів».

Важка економічна ситуація та проблеми із доставкою, папером змусили редакції шукати різні варіанти для існування. Приміром, після звільнення області від росіян спільним номером вийшли «Наше слово» (Мена), «Новини Городнянщини» та «Маяк» (Корюківка). Перейшла в чернігівську друкарню й одна із найтиражніших газет області «Вісник Ч», що раніше друкувалася в Києві.

Крім того, хоча Каталог від Укрпошти і пропонує передплату на районки, дві з них припинили свій вихід вже в жовтні цього року. Йдеться про Козелецьку «Новини Придесення» (нинішній Чернігівський район) та Бобровицьку «Наше життя плюс» (нинішній Ніжинський район). Чи відновлять вони свій вихід – наразі невідомо.

Що стосується проблем друкованих видань, то вони загальні для всієї України – брак коштів, значне падіння обсягів реклами, здорожчання паперу, друку та доставки. Скільки із 42 друкованих видань області побачать світ у січні 2023 року – не скаже ніхто.

Телебачення

Ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на мовлення в багатоканальній телемережі МХ-5 мають: КП ТК «Прилуки» Прилуцької міської ради/ «41Прилуки» (м. Прилуки та прилеглі райони); КП «ТРА «Новий Чернігів» Чернігівської міської ради/ «Новий Чернігів» (м. Чернігів); ТОВ «ТРО «ЛІГА»/ «ДИТИНЕЦЬ» (м. Чернігів); Філія АТ «НСТУ «Чернігівська регіональна дирекція «UA:ЧЕРНІГІВ».

Мовлення здійснюють і компанії, зареєстровані в Сумській області: ТОВ «ТРК «Відікон»/ «Відікон» (м. Бахмач та прилеглі райони), «МИСТЕЦЬКО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ «РТВ-ЦЕНТР «ВЕЖА»/ «КСТ» (м. Бахмач та прилеглі райони). Найбільше охоплення аудиторії має суспільний мовник – 81% покриття Чернігівської області (близько 848 тис. глядачів).

Що стосується районів, то в Прилуцькому (найбільш економічно розвиненому) існують дві телерадіокомпанії – комунальна ТК «ТБ Прилуки» та приватна «ТІМ», яка працює в кабельній мережі та володіє однойменною радіостанцією.

Ще кілька років тому існувало комунальне телебачення в Ніжині (ТРК «НТБ»), Варві (ТРК «Оріон») та Бобровиці (ТРК «Обрій»). Два останніх були приватними структурами. У «НТБ» в березні 2021 року відібрали ліцензію за борги. Два інші – ліквідовані за рішенням власників.

Що стосується діяльності тих компаній, які працюють на ринку сьогодні, то, як повідомляв Інститут масової інформації (https://imi.org.ua/blogs/yak-pratsyuyut-chernigivski-zmi-pislya-zvilnennya-oblasti-i45805), у «Суспільному Чернігів» нарікають на зменшення фінансування, загрозу чергового скорочення штату співробітників, проблеми із забезпеченням транспортом, якісним інтернетом. Окремо стоїть питання безпекового характеру та забезпечення резервного мовлення в разі загострення воєнної ситуації в області. Вочевидь, ці проблеми спільні для всіх ЗМІ (не лише ТРК) області, як приватних, так і державних і комунальних.

Радіо

Найбільше покриття території області радіосигналом має «Українське радіо: Чернігівська хвиля» – близько 90%.

Існує також кілька регіональних приватних FM-станцій. Ліцензії Національної ради на ефірне аналогове мовлення (ФМ-мовлення) мають 12 місцевих компаній (1 регіональна радіостанція Філія АТ «НСТУ «Чернігівська РД»»; 6 – місцеві; 5 компаній зареєстровані у столиці, однак здійснюють місцеве фм-мовлення).

ТІМ-FM веде трансляцію на Прилуки та більшу територію району, а з 1 червня почало мовлення в обласному центрі. Радіо «Планета» – також прилуцька компанія – розпочала мовлення 19 лютого 2003 на частоті 102,8 МГц, припинила мовлення орієнтовно наприкінці березня або 1 квітня 2021 року, розпочавши ретрансляцію радіостанції Maximum.

Ще одна місцева радіостанція (зареєстрована в Чернігові) – One FM (ТОВ «Студія «1.ФМ») – веде трансляцію на Городню, Седнів та смт Линовицю Прилуцького району.

Згідно з даними звіту представника Нацради з питань телебачення та радіомовлення у Чернігівській області, дротове радіо представлене лише в обласному центрі – Чернігові – на близько 25 тисяч точок.

Онлайн-ЗМІ області

Ринок Інтернет-ЗМІ області надзвичайно різноманітний і динамічний. Частина традиційних медіа (радіо, газети, телебачення) дублює свої матеріали на відповідних сайтах, частина виходить тільки онлайн.

Відстежити зміни у їхній діяльності надзвичайно важко – окупація, а після неї – проблеми з фінансуванням та виїзд співробітників за кордон тощо значно вплинули на цей ринок в області.

За даними сектору інформації Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка, цей сегмент медіа має такий вигляд:

Водночас Інститут масової інформації, який досліджував проблеми роботи ЗМІ Чернігівщини в умовах повномасштабної війни, дійшов висновку, що багато місцевих медіа області були залежні від фінансування політичних та бізнесових структур, які наразі, вивчаючи свої фінансові можливості, вирішують, продовжувати існування чи закривати ті чи інші медійні проєкти.

Наприклад, один із таких проєктів – сайт «Події і коментарі» – не оновлюється з березня 2022 року. Сайт радіо «Планета» взагалі недоступний. Деякі редакції сайтів до сьогодні працюють з-за кордону, після евакуації не маючи своїх журналістів у Чернігові. Це, звичайно,  позначається на якості – відсутності унікального контенту та зосередженості на передруках матеріалах інших видань та офіційних повідомлень. 

Підсумок

Наразі відбувається масштабне переформатування медійного поля області та пошук нових форм роботи, джерел фінансування. Змінюються медійні лідери та переглядається ідеологія роботи більшості видань Чернігівщини. Коли цей процес завершиться – наразі невідомо, але можна вже тепер впевнено казати, що зміни будуть досить кардинальними.

У дослідженні використані матеріали та інфографіка зі звіту представника Нацради з питань телебачення та радіомовлення у Чернігівській області, а також дані місцевих ЗМІ та бібліотеки імені Короленка.

Останні новини з категорії Аналітика

Харківський художній музей: важкий шлях відновлення

Про те, як колектив Харківського художнього музею веде відчайдушну боротьбу за його відновлення – у фоторепортажі Сергія Бобка
26 квітня 2024

Зерновий коридор — дорога життя

Попри ворожі обстріли, Україна продовжує відновлювати знищені об’єкти й шукати можливості експорту своєї продукції на світові ринки. Марку "...
24 квітня 2024

Огляд основних інформаційних загроз для України (січень-березень 2024 року)

Аналіз наративів російської пропаганди в українському інформаційному просторі впродовж першого кварталу 2024 року
23 квітня 2024

Світовий досвід залучення іноземної робочої сили. Як ним може скористатися Україна

Про те, як залучити іноземців до відбудови повоєнної України та який досвід інших країн варто врахувати українській владі, аналізують Ларис...
21 квітня 2024