Заповідники та національні парки в окупації: як росія вчиняє екологічні злочини в Україні

Аналітика
Перегляди: 1010
29 листопада 2022

 

 Анастасія Поліщук,
студентка 4-го курсу
Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка


Державна екологічна інспекція України повідомляє, що за дев’ять місяців війни російські війська спричинили забруднення 182 880 квадратних метрів українського ґрунту. За інформацією Асоціації саперів України, понад 80 тисяч квадратних кілометрів землі всіяні російськими мінами, що робить її малопридатною для подальшого життя та промислового чи господарського використання, а національний парк "Святі гори" на Донеччині перебуває в стані гуманітарної кризи. Екологічні наслідки війни тривалі та руйнівні — і потребують активного залучення всіх сил для відновлення природних ресурсів.

15-16 листопада відбувся саміт глав держав Групи двадцяти (G20) в Індонезії, на якому російсько-українська війна та наслідки агресії стали одними з ключових питань на порядку денному. У своєму онлайн-зверненні до лідерів країн G20 Президент Зеленський презентував “формулу миру”, яка передбачає десять складових — від ядерної і радіаційної безпеки до надійної фіксації завершення війни з міжнародними гарантіями Україні та виведенням військ рф з нашої території.

Одним із 10 озвучених пунктів стала протидія екологічним злочинам в Україні:

“Мільйони гектарів лісу спалені обстрілами. Майже двісті тисяч гектарів нашої землі забруднені мінами і снарядами, які не розірвалися. Десятки вугільних шахт затоплені, в тому числі й шахта, в якій в 1979 році був здійснений підземний ядерний вибух…

Це шахта "Юнком" в Донецькій області. Вона на окупованій Росією території. Затоплена вже кілька років – саме через окупантів. Хоча усім в Москві відомо, яка це загроза не тільки для річок на Донеччині, але й для Азовського моря, а отже, для Чорноморського басейну...

...Просто уявіть це: внаслідок російської агресії загинули 6 мільйонів свійських тварин. Знищено щонайменше 50 тисяч дельфінів у Чорному морі. Тисячі гектарів ґрунту забруднено шкідливими речовинами, в більшості це родючий ґрунт”, — заявив Володимир Зеленський на саміті.

Світлина: UAnimals

Шкоду, яку завдає російська федерація Україні, не обмежується руйнуванням критичної інфраструктури, житлових будинків та людських життів. Агресор цілеспрямовано погіршує стан довкілля та знищує природні ресурси — ліси, поля, заповідники, національні парки з унікальною флорою та фауною. Такі дії розцінюються як екоцид і караються законодавством як України, так і міжнародним правом.

  • Згідно зі статтею 441 Кримінального Кодексу України, «екоцид» – це масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу. 
  • Стаття 241 Кримінального Кодексу України визначає відповідальність за забруднення атмосферного повітря або іншу зміну природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля.
  • Такі дії є також порушенням Статуту ООН та частини третьої статті 38 І Протоколу Женевської конвенції, якою заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або завдають широкої, довгочасної й серйозної шкоди природному середовищу.

Лісові масиви 

За інформацією Української природоохоронної групи, перші випадки умисного підпалювання лісових масивів було зафіксоване ще 12–14 березня, коли росіяни запалювали ліси в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Пожежа, яка знищила 15 тисяч га (в тому числі заражених радіацією), на ділянці від Ірпеня до Чорнобиля відбулася в дні, коли вітри були спрямовані в бік Києва. Не менш масштабні пожежі вирували на Херсонщині та в Національному природному парку “Святі гори” на Донеччині.

Мова йде про штучні лісові насадження біля Дніпра та Сіверського Дінця. За роки існування у цих лісах утворились екосистеми, близькі до природних, і навіть рідкісні типи природних оселищ, потреба охороняти які була визнана на рівні Ради Європи.

Ліси в зоні відчуження. Світлина: ВВС

“Від початку окупації зони відчуження супутники NASA та Європейського космічного агентства ESA свідчать про виникнення 31 осередку великих пожеж у природних екосистемах і покинутих селах зони відчуження, що становлять загальну площу понад 10 111 га” – інформує Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України у Telegram.

Основними причинами лісових пожеж є:

  • продовження обстрілів та бомбардувань з боку рашистів; 
  • підвищення температур, відсутність опадів та наявність сухостою; 
  • відсутність повноцінної роботи системи охорони ландшафтів від пожеж у зоні відчуження

Нижче представлено інфографіку Міністерства щодо уражень лісів від серпня 2022 року:

Станом на листопад цього року, ситуація з лісовими масивами залишається критичною. Наслідки масштабних пожеж у лісах матимуть довгостроковий ефект не тільки для України, але й для країн світу. Це стосується як зміни клімату, забруднення атмосфери й поглиблення процесів опустелювання, так і глобальних втрат біорізноманіття.

Національні парки 

За словами голови та співзасновника «Української природоохоронної групи» Олексія Василюка, найбільше постраждали адміністрації та інфраструктура заповідників. Декому з них довелося евакуюватись під обстрілами. Будинки низки адміністрацій національних парків зруйновані або розграбовані, а це означає, що всю наукову та дослідницьку роботу на цих заповідних територіях вести тепер не можна, що, своєю чергою, є катастрофою для природоохоронної діяльності, оскільки це безперервний процес, який не може бути поставлений на паузу. Все, що було втілено за десятиліття наукової роботи, – цілковито знищено.

  • “Камʼянська Січ”

Територія парку має виняткове історичне значення. Тут на березі Дніпра (тепер Каховського водосховища) у XVIII ст. розташовувалась козацька Кам’янська січ. Сьогодні на території функціонує відділення національного заповідника «Хортиця».

НПП “Кам'янська Січ”. Світлина: УНІАН

Лише в середині жовтня завдяки супутниковому аналізу вдалося підрахувати, що на території національного парку вигоріло майже 635 гектарів цінних ділянок. Саме тут зростали вразливі червонокнижні види. З 24 лютого до 18 жовтня пожежі знищили в межах парку рідкісних представників української флори: дрік скіфський (633 екземпляри), ковилу шорстку (402 екземпляри), ковилу волосисту (832 екземпляри), ковилу Лессінга (2384 екземпляри), ковилу українську (456 екземплярів) та інші.

17 листопада було повідомлено про звільнення території “Камʼянської Січі” від російських окупантів.

Звільнений національний парк "Кам’янська січ", Херсонщина, листопад 2022 року. Світлина: Національний природний парк "Кам’янська січ", Facebook

"За 8,5 місяців окупації інфраструктура парку дуже постраждала. Зруйновано адміністративну будівлю Національного парку "Кам’янська Січ",— повідомляє Нацпарк на своїй сторінці у Facebook.

Попри окупацію, співробітники залишалися на своїх робочих місцях, гасили пожежі, а також доставляли гуманітарні вантажі та допомагали з евакуацією місцевого населення.

Підрахунок збитків усе ще ведеться. 

  • “Святі гори”

НПП “Святі гори” став першим Національним парком на Лівобережній Україні. Розташований він у Слов'янському та Краснолиманському районах Донецької області на площі понад 40 тисяч гектарів. Загальна кількість видів рослин, що зростають на території парку — 943, з них 48 занесені в Червону книгу України. На території парку зберігаються 20 ендемічних видів рослин. Щодо фауни території “Святі гори”, то в НПП наявні 256 видів тварин, із них 50 занесені в Червону книгу України.

  • Перша згадка про Святогірський монастир датована XVI століттям.
  • На території Національного парку зростає крейдяна сосна, що збереглася ще з часів дольодовикового періоду. Це одна з найдавніших рослин на землі.

Монастир на крейдяних горах. Світлина: segodnya.ua

4 червня Святогірськ зайняли російські військові. Станом на сьогоднішній день відомо, що 80 % будівель парку зруйновано, відносно вцілів тільки основний “штаб”, де жили окупанти. Села громади — Долина, Богородичне, Ярова, Тетянівка — налічують 90–100 % пошкоджених будівель, практично жодного цілого будинку не залишилося. 

12 жовтня 95 % території парку було деокуповано. За інформацією, наданою керівництвом Національного парку, на ділянці, яку у 2014 році обстріляли з "Градів", трава так і не виросла. За останніх пів року були знищені тисячі гектарів лісу, а унікальні для всієї Європи крейдяні схили понівечені. 

"Святі Гори" після окупації. Світлина: Анастасія Драпалюк

За даними Державної прикордонної служби, частина Національного природного парку «Святі гори» спаплюжена побутом окупантів. Окрім величезних куп сміття, повсюди залишаються боєприпаси та мінно-вибухові загородження.

“Серед російського мотлоху були знайдені й деякі незвичні речі. Зокрема, такі важливі елементи екіпірування, як парасольки, випрямляч для волосся та інший непотріб. Мародерили та звозили в Національний парк. Все йшло за планом, але потім щось пішло не так”, – заявили у Держприкордонслужбі.

"Святі гори" втратили двох співробітників, майно, будівлі, а також зазнали шалених екологічних збитків. Попри це співробітники повертаються до Нацпарку, допомагають громаді та сподіваються на відновлення.

  • “Асканія-Нова”

“Асканія-Нова”, разом із Чорноморським біосферним заповідником, у 1988 році став першим українським природоохоронним об'єктом, занесеним до списку ЮНЕСКО. Через окупацію співробітники НПП не мають доступу до бюджетних рахунків, тому останні місяці заповідник виживав завдяки благодійним внескам.

Загалом усі нагальні проблеми щодо утримання колекцій, охорони та збереження природних і штучних екосистем Біосферного заповідника вирішуються за допомогою благодійних внесків. Через окупацію та припинення транспортної логістики з підконтрольної території, єдиним реальним механізмом допомоги дотепер залишається переказ коштів. 

Як повідомляють у заповіднику, у заповідному степу здійснено протипожежні заходи, у надскладних умовах завершено сінозбиральну кампанію – заготовлено 600 т сіна (цього цілком стане до наступного сезону). Таким чином, попри відсутність поточних видатків, на сьогодні установа функціонує у цілком належному стані.

Щодо знаменитих степів території “Асканія-Нова”, станом на сьогодні ситуація також стабільна. За словами Олексія Василюка, вони не становлять особливого інтересу для окупаційних військ:

"Це для нас з вами Асканія — щось особливе. А для російського загарбника – це трава серед безкрайої рівнини, їх це не цікавить, але вони можуть забрати з адміністрацій цінне майно, адже такі прецеденти були на інших природоохоронних територіях", — пояснює Олексій Василюк. 

Степи заповідника «Асканія-Нова». Світлина: wikimedia.org

Однак складність ситуації у заповіднику полягає в тому, що його екосистема — не така незалежна, як в інших парках. Півтори тисячі копитних, зоопарк, безліч птахів існують не в диких, а напівдиких умовах, і їхні життя цілком залежать від роботи персоналу.

До нацпарку постійно подається артезіанська вода, завдяки якій існує асканійська оаза. Усі тварини сприймають своє середовище так, наче вони живуть у дикій природі, але насправді вони всі п'ють воду, яка подається за допомогою електроенергії. Деяким деревам, які ростуть у дендропарку Асканії, вже понад 100 років, і їхній стан також забезпечується силами працівників НПП. 

Висновки

Отже, за даними Державної екологічної інспекції, з початку повномасштабного вторгнення російських військ:

  • понад 180 тис. м² ґрунту забруднено шкідливими речовинами
  • понад 2 млн м² землі завалені залишками знищених предметів та боєприпасів
  • понад 680 тис. тонн нафтопродуктів згоріло за час обстрілів, що призвело до значного забруднення повітря
  • понад 23 тис. га лісу було спалено ракетами чи снарядами – на відновлення частини лісових площ знадобиться щонайменше 10 років
  • в акваторії Чорного моря загинули щонайменше 50 тисяч дельфінів
  • загинули понад 6 мільйонів свійських тварин
  • можливе знищення сотень тисяч або навіть мільйонів диких тварин
  • захоплення російськими військовими ЗАЕС створює потенційну радіоактивну загрозу для всієї Європи. За оцінками екологів, у разі вибуху площа потенційної зони відчуження становитиме до 30 тис. км²

Рахункова палата повідомила, що окупанти вже завдали шкоди українському довкіллю на суму понад 1,35 трильйона гривень. Водночас екологи зауважують, що навіть ця сума не відображає реальної картини. Родючий чорнозем, яким Україна славиться в усьому світі, війська рф перетворили на найбільш забруднені вибухівкою землі у світі. А розмінування територій триватиме щонайменше 10 років.

Наслідки екологічних злочинів впливають на життя кожного українця, однак розв’язання проблем, пов’язаних з довкіллям, є набагато складнішим і тривалішим процесом, ніж відбудова інфраструктури. В Україні від повномасштабної війни, розв'язаної росією, вже постраждало 20% заповідників та 3 мільйони гектарів лісів, причому підрахунок усіх завданих збитків ще не завершений.

Панорамна світлина: Лише за один день на територію парку "Тузлівські лимани" ворог скинув  200 снарядів. Через війну тут не змогли гніздуватися червонокнижні птахи. Світлина: Facebook Івана Русєва

Останні новини з категорії Аналітика

Приватні армії для «русского міра»: чим загрожують ПВК?

Про становлення приватного безпекового сегменту в США, мавпування цього досвіду ПВК "Вагнер" і виклики діяльності ПВК для системи міжнародно...
3 лютого 2023

Україна на шляху до перемоги. Бриф №6

Щотижневий огляд основних подій
1 лютого 2023

Порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях та міжнародні організації: що не так з діяльністю Червоного Хреста та Amnesty International

Про те, чому потужні правозахисні організації виявляють неспроможність ефективно діяти в умовах повномасштабної війни, аналізує Анастасія П...
30 січня 2023

Підтримати та допомогти: сучасна політика міжнародної військової підтримки США

Про арсенал безпекових програми США та механізми надання військової допомоги Україні - в статті експерта з міжнародної безпеки Тараса Жовтен...
27 січня 2023