Загроза нового вторгнення: громадська думка про конфлікт, можливі компроміси та протидію Росії

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва  спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 17 по 22 грудня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Опитування здійснено власним коштом. Перші два питання (стосовно того, хто розпочав конфлікту на Донбасі, а також визначення оцінки самого конфлікту) виконані в рамках спільного дослідження і на замовлення ГО «Детектор медіа».

• Війну на Донбасі  розпочала Росія – у цьому лишається переконаною більшість українців (65%). Такої думки дотримується більшість виборців «Європейської солідарності» (92%), «Слуги народу» (78%), «Батьківщини» (69%) та партії «Сила і честь» (74%). Виборці лише двох партій вважають, що війну першими почали український уряд та олігархи – ОПЗЖ (46%) та «Наші» (60%).
• Відповідальність за розв’язання війни на Росію  покладають у всіх макрорегіонах України,  хоча і є різниця у поширеності такої думки. Так, найбільше така оцінка поширена на Заході (89%) та в Центрі (74%).  Відносна більшість погоджується з цим і на Півдні (44%) та  Сході (39%). Щоправда, в цих макрорегіонах  вища частка тих, хто вважає ініціаторами війни український уряд і олігархів (Південь – 23%, Схід – 33%), а також частка невизначених (33% та 28%, відповідно).

• 68% вважають  конфлікт на Донбасі  російською агресію з використанням місцевих бойовиків. Причому у порівнянні з травнем 2021 р., коли ставилося  подібне запитання, прихильників такої точки зору побільшало на 14,5% (було 53,5%).
• Більшість прихильників «Європейської солідарності», «Слуги народу», «Батьківщини» та «Сили і честі» вважають конфлікт на Донбасі російською агресією. Натомість електорат ОПЗЖ та партії «Наші», навпаки, вважає конфлікт внутрішнім, громадянським.  Щоправда, загалом по Україні внутрішнім цей конфлікт можуть назвати тільки 15% громадян.
• Конфлікт на Донбасі сприймається як російська агресія у всіх макрорегіонах України: на Заході – 91%, в Центрі – 77%, на Півдні – 53%, на Сході – 42%. Всюди ця позиція на першому місці.  Ідея, що цей конфлікт є внутрішнім, найчастіше зустрічається на Сході України (33%), але і там «відстає» від позиції, що це російська агресія.
• Досягти тривалого миру на Донбасі   можна  шляхом посилення дипломатичного тиску і санкцій щодо Росії (20%) і зміцнення економічного та військового потенціалу України (19%).Такі уявлення про «шлях до миру» є достатньо стабільними від початку конфлікту.
• На тлі ескалації та загрози нового вторгнення жоден із варіантів поступок Росії не став сприйматися як гарантія  тривалого миру на Донбасі. Так, в середньому по країні «прямі переговори» з окупаційними адміністраціями  і визнання їх законною владою  підтримуються лише 14% опитаних, відмова від членства в НАТО – 8%, згода з автономією Донбасу і втратою Криму – 4%, згода з анексією Криму «в обмін» на мир на Донбасі – лише 2%.

• Надання Україні озброєнь та проведення спільних військових  навчань зі США та країнами-членами ЄС і НАТО скоріше стримуватимуть агресію Росії – так вважають 48% опитаних. Протилежної думки – що це радше провокуватиме Росію –  дотримуються 33%.

• На Заході та в Центрі  більшість (69% та 51%, відповідно) бачать надання Україні зброї засобом стримування Росії. А от на Півдні та Сході  відносна більшість (47,5% і 49%, відповідно) схильні вважати, що такі навчання і озброєння  України будуть більше провокувати Росію до агресії, а третина мешканців  цих макрорегіонів (по 33%)  думають, що це буде Росію стримувати.
• Для  миру на Донбасі потрібно йти на компроміси, але далеко не на всі – така думка продовжує превалювати у громадській думці від початку конфлікту. Сьогодні так думають 50% опитаних. Причому  порівняно з травнем минулого року прихильників вибіркових компромісів дещо побільшало (було 46%).  Така думка переважає серед виборців ключових політичних партій: «Слуга народу» (53%), «Батьківщина» (53%), «Сила і честь» (57%), «Європейська солідарність» (45,5%), ОПЗЖ (51%) та «Наші» (51%).
• Тих, хто готовий до миру за будь-яку ціну,  – абсолютна меншість (15%).  А от у тому, що миру можна досягти лише з позиції сили, коли одна зі сторін переможе, переконані 20%.
• В регіональному розрізі  орієнтація на вибіркові, а не на будь-які, компроміси  переважає у всіх макрорегіонах України. Найбільша підтримка   будь-яких компромісів  фіксується на Сході (27%, а вибіркові компроміси – 46%). А от найчисельніша частка тих, хто   вважає, що мир можливий лише в разі  воєнної перемоги однієї зі сторін, –  на Заході (30,5%).

• Політичне майбутнє нині окупованих територій Донбасу більшість опитаних (54%) бачить  як повернення під контроль України на тих самих умовах, що й до початку конфлікту. Автономія (13%) або інший вид більшої незалежності від Києва (10%) підтримуються значно менше.  Незалежність псевдореспублік  або їх входження до складу Російської Федерації, як і раніше, практично не має прихильників (по 3%).

​​​​​​​​​​​​​​

• Ідея про повернення тимчасово окупованих територій Донбасу на  тих умовах, що й раніше  переважає у всіх макрорегіонах України, але рівень цієї підтримки є різним. Так, на Заході – 67%, в Центрі – 61%, на Півдні – 54,5%, на Сході – 33% (але і тут цей варіант найбільш поширений).
• В разі нового вторгнення Росії близько 43% українців  готові в тій чи іншій формі долучитися до відсічі агресії. Так, 10,5%  готові будуть приєднатися до Збройних Сил України на фронті; 9% приєдналися б до добровольчих  сил, а ще 23% готові надавати посильну невійськову допомогу (грошима, роботою,  як донор крові тощо).  Водночас просто намагатимуться вижити і не робитимуть нічого  особливого – 18,5%,  виїхати з країни можуть  спробувати 4%, а от ще 22,5% в принципі не вірять, що нове вторгнення коли-небудь станеться.
  
  ↓ Пресреліз з таблицями розподілів відповідей.