Як СБУ «захищає» НБУ та руйнує рейтинг Зеленського

Аналітика
Перегляди: 2129
9 липня 2020
Петро Бурковський

політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Оригінал статті - на Новом времени

СБУ мимохіть виступила на боці проросійських політиків, які вперто і довго поширюють тези про «зовнішнє управління» Україною з боку МВФ та США

Увечері 8 липня Служба безпеки України поширила через офіційну сторінку у Facebook «офіційне повідомлення» — заклик до «будь-яких експосадовців» «не сіяти панічні настрої серед населення та розхитувати економічну стабільність держави».

Як випливає з контексту «повідомлення», головним адресатом СБУ є екс-очільниця НБУ Валерія Гонтарева. Проте її ім'я не згадується спецслужбою. Навпаки, не зрозуміло, для чого СБУ туманно говорить взагалі про «коментарі колишнього керівництва Національного банку України». Тому що з 6 липня таким, наприклад, можна вважати і Якова Смолія. Однак це не він, оскільки у своєму першому інтерв'ю після відставки він нічого не говорив про «заморожування» допомоги МВФ. Але і не відмовився від слів про «системний тиск» на НБУ з боку довірених людей президента.

На відміну від Смолія, Гонтарева, перебуваючи за межами України, була більш різка й прямолінійна. В інтерв'ю виданню Central Banking вона заявила, що Міжнародний валютний фонд має діяти рішуче, щоб захистити незалежність Національного банку України. Гонтарева попереджає, що негативні зміни можуть статися досить швидко, у найближчі шість місяців.

На її думку, головною загрозою може стати призначення нового голови НБУ, який згорне розпочаті у попередні роки реформи. Зокрема, якщо новий голова НБУ буде лояльним до Ігоря Коломойського, всі позови проти олігарха у зв’язку з сумнівними операціями в Приватбанку буде відкликано, а сам Приватбанк повернуть колишньому власнику.

МВФ підкреслює важливе значення реформ, здійснених у попередні 5 років
Щоб цього не сталося, як вважає Гонтарева, МВФ має припинити підтримувати Україну, доки НБУ не очолить людина, здатна незалежно керувати установою.

Можна по-різному ставитися до Гонтаревої та її умовиводів. Однак коли керівництво СБУ вбачає у її словах спроби «зашкодити національній безпеці» чи «розхитати економічну стабільність держави», воно поводиться гірше, ніж співробітники ДБР, які вилучали клістрони у підрозділів протиповітряної оборони під час бойового чергування. Бо цього разу можна отримати не добову «діру» в протиповітряному захисті держави, а втрату довіри з боку «позичальника останньої надії» на наступні 14 місяців.

Адже перед тим, як давати публічні оцінки словам Гонтаревої, СБУ мали б поцікавитися, якою є офіційна позиція двох головних сторін — Міжнародного валютного фонду та Кабінету міністрів України у зв’язку з новою домовленістю щодо надання кредиту в розмірі 5 млрд дол. США.

По-перше, МВФ підкреслює важливе значення реформ, здійснених у попередні 5 років для стабілізації української економіки та наголошує на необхідності їх продовження.

По-друге, два з чотирьох пріоритетів нової угоди на наступних 14 місяців звучать так: «2) забезпечити тривалу незалежність центрального банку та гнучкий обмінний курс; 3) забезпечити фінансову стабільність та продовжувати повертати кошти виведені з банків».

По-третє, ці пріоритети містилися у запиті українського уряду до МВФ. Як і визнання того, що протидіяти співпраці МВФ та України будуть «сильні приватні інтереси», зацікавлені у згортанні реформ.

У цьому контексті варто нагадати деякі положення закону про основи національної безпеки, який встановлює рамки і засади для роботи СБУ. Зокрема, у переліку загроз національній безпеці є така — переважання в діяльності управлінських структур особистих, корпоративних, регіональних інтересів над загальнонаціональними. А до напрямів державної політики з питань національної безпеки відносяться — забезпечення прозорості в діяльності державних органів, ухвалення управлінських рішень та оздоровлення фінансово-кредитної сфери, а також припинення відпливу капіталів за кордон.

Якби керівництво СБУ спиралося на норми закону, тоді слова Гонтаревої як експерта варто було б розглядати як оцінку ризиків для України, що виникли внаслідок тиску на НБУ і можуть призвести до розриву кредитної угоди, яка, за словами президента, дозволяє подолати виклики, спричинені COVID-19.

Далі, якби СБУ дійсно переймалася б проблемою «шкоди національній безпеці», тоді навряд чи екс-Генпрокурор Руслан Рябошапка міг заявляти, що заблокована керівництвом СБУ експертиза рятує організаторів мільярдної схеми від повідомлення про підозру щодо ПриватБанку.

Зрештою, поширюючи своє «офіційне повідомлення» про НБУ і МВФ, СБУ мимохіть виступила на боці проросійських політиків, які вперто і довго поширюють тези про «зовнішнє управління» Україною з боку МВФ та США.

Якщо все це звести до купи, то виходить, що саме керівництво СБУ своїми діями завдає шкоди національним інтересам України: захищає Національний банк від незалежності та продовження погоджених Урядом реформ; засуджує екс-керівників НБУ, а не розслідує дії екс-акціонерів Приватбанку; поширює в інформаційному просторі тези, що ллють воду на млин кремлівської пропаганди.

На моє глибоке переконання, саме подібні некомпетентні дії руйнують і довіру до України, і підтримку дій президента з боку громадян.