Як російський наратив про “занепад Європи” стає зброєю проти євроінтеграції України?

Ліна Марченко,
стажерка Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучерів

Україна ще ніколи не була так близько до ЄС, як у 2026-му. Скринінг завершено, обговорення прискореного вступу тривають (European Commission, 2026). Але саме в цей момент підтримка Європи стає найбільш вразливою. Чому так відбувається?

Водночас з цим успіхом виринає тема “втоми” від війни та витрат. Саме в такі вразливі зони Росія інвестує основний ресурс своїх інформаційних кампаній. Зі зростанням реалістичності членства України в ЄС, Росія змінила акценти інформаційних операцій зі спроб дискредитувати Україну як несумісну з Європою на підрив легітимності ЄС і його ціннісних засад. У новій стратегії кремлівська комунікація дедалі рідше створює ситуативні фейки, натомість вибудовує стійкі та повторювані наративи. Одним із таких наративів є “занепад Європи”, який об’єднує спроби фреймувати європейські цінності як причини занепаду: демократію як хаос, права людини як диктат, толерантність як моральну деградацію, євроінтеграцію як втрату суверенітету.

З огляду на  динаміку 2026 року, аналіз впливу цього фрейму на відносини між Україною та ЄС є критично важливим. Якщо ми хочемо зберігати підтримку України в ЄС у довгостроковій перспективі, ми маємо розуміти, як наратив про “занепад Європи” використовується для руйнування відносин  між Україною та Євросоюзом.

Чому це важливо саме зараз?

Дані Standard Eurobarometer 104 свідчать, що європейська підтримка України залишається на високому рівні, але не є автоматичною, і її міцність варіюється залежно від типу рішення (European Commission, 2025a):

81% – підтримують прийняття біженців;

77% – за фінансову й гуманітарну підтримку;

73% – підтримують санкції проти РФ;

59% – згодні з рішенням надати Україні статус кандидата в члени ЄС;

57% – підтримують фінансування закупівлі та постачання військового обладнання Україні.

Окремим маркером слід виділити – 77% опитаних погоджуються з твердженням, що ЄС має підтримувати Україну, доки не буде досягнуто тривалого і справедливого миру (European Commission, 2025a). Це означає, що феномен “втоми” проявляється у зростанні умовності підтримки та зниженні толерантності до витрат і ризиків, а не у відмові від підтримки як такої. Тому найбільш волатильними стають саме ті рішення, які є дорогими, довготривалими й політично чутливими – військова допомога та перспективи членства. Зі свого боку, Росія намагається використати цю асиметрію у підтримці, вбудовуючи свої повідомлення в “больові точки” та і підсилюючи сумніви саме там, де консенсус найменш стійкий.

Як працює наратив “занепаду Європи”?

Люди рідко мислять сухими фактами. Вони шукають історії з причинно-наслідковими зв’язками, які пояснюють, чому події розвиваються саме так. Важливо, щоб ці історії відповідали  когнітивним очікуванням, цінностям та ідентичності аудиторії. Повідомлення, які не збігаються зі світосприйняттям людей, рідко сприймаються, як важливі.

Стокгольмський центр досліджень Східної Європи визначив, що інформаційні операції Росії працюють за цією логікою – створюють систему повторюваних наративних шаблонів та адаптують сюжети під конкретні країни та аудиторії, потрапляючи в “больові точки” ​​(SCEEUS, 2022). Наратив про “занепад Європи” є прикладом цієї логіки – великої  історії, яка розділяється на сюжети з метою описати європейському суспільству причинно-наслідкові зв’язки криз, які резонують з їх емоційним сприйняттям ситуації.

Європейські інституції описують таку тактику через поняття FIMI (foreign information manipulation and interference), де вплив здійснюється шляхом  розхитування наявної ситуації (EEAS, 2025). Тобто працює як вірус – не створює нову хворобу, а вражає існуючі слабкості “імунної системи” ЄС. Використовуючи наявні точки розколу – міграцію, ціни та підозру до еліт – агресор накладає на них наратив “занепаду”. Далі стратегія Кремля спирається на емоції: страх за ідентичність і добробут, втому від довготривалих криз і сумніви щодо європейських цінностей, що знижує готовність підтримувати стратегічні рішення та формує суспільний запит на зміну політичного вектору.

NATO StratCom зазначає, що така система маніпуляцій веде до стану невизначеності у правильності політичних рішень та підриває довіру до уряду (NATO Strategic Communications Centre of Excellence, 2025). З огляду на те, що підтримка та євроінтеграція України наразі є у топі порядку денного, ці політики зображуються як ірраціональне прискорення краху Європи.

Наративна мапа: приклади фреймування “занепаду” і як вони інтегруються до внутрішніх дебатів ЄС

Російська пропаганда функціонує як контрісторія до українського фрейму “війни за цінності”, в якому ключовими орієнтирами виступають демократія, права людини, інклюзивність та європейська інтеграція. Натомість російські інформаційні кампанії дедалі частіше застосовують стратегію переоцінки цінностей: вони зображують як джерело розпаду, нестабільності та моральної деградації, зміщуючи акцент інформаційних операцій із просування власного проєкту майбутнього на внутрішній підрив фундаменту Європи. На практиці це з’являється у чотирьох сюжетах, кожен з яких спрямований на перетворення вразливостей європейської системи на докази її неминучого розпаду.

1. Демократія – це хаос, слабкість і неефективність

У цьому фреймі демократія зображується не як система стримування та противаг, а як механізм, що не може бути дієвим через власну структурну обтяжливість. Цей наратив закріплюється тому, що він корелює з реальними розривами довіри. За Standard Eurobarometer 103, 52% респондентів схильні довіряти ЄС, тоді як національним урядам лише 36% (European Commission, 2025b). У російській інтерпретації це перетворюється на загальний висновок: демократія не працює, бо вона повільна та слабка. Логіка наративу ґрунтується на таких твердженнях, як  “вибори нічого не змінюють”, “бюрократія паралізує”, “ухвалення рішень затягується” і “політика не відповідає потребам суспільства”. На практиці кремлівська дезінформації це конкретизує через твердження, що брюссельська бюрократія не є виборною, тому не має демократичної легітимності (EUvsDisinfo, 2025d; EUvsDisinfo, 2026d).

У результаті, демократична складність подається як доказ слабкості, а не як цінність. У цьому разі емоційний ефект прогнозований – людина проходить шлях від розчарування до посилення недовіри. А недовіра знижує готовність підтримувати довгі й дорогі рішення: санкції, військову допомогу, розширення.

2. Права людини – диктат, цензура і подвійні стандарти

У другому фреймі Росія намагається підірвати фундаментальну цінність, на якій тримається Європейський проєкт – права та свободи людини – з метою позбавити  ЄС моральної переваги. Проєкт EUvsDisinfo неодноразово фіксував повторювання дезінформаційних тверджень про цензуру та диктат – ЄС “інституціналізує цензуру” і прямує до формату “міністерства правди”, а будь-які політики протидії дезінформації або регулювання ЗМІ інтерпретуються як контроль над думками (EUvsDisinfo, 2025a). Прикладом є обмеження російських державних медіа, що подається як доказ того, що свобода преси для ЄС нічого не означає, а демократія є лише фасадом (EUvsDisinfo, 2024). Головна ідея цього фрейму – створити моральну еквівалентність режимів: “вони такі ж, як і ми”.

Важливо, що Кремль не створює конфлікт з нуля, у внутрішніх суспільних дебатах тема балансу між безпекою та свободою є актуальною. З одного боку, підтримка державного втручання у цифровий простір задля протидії дезінформації є високою – 68%, а 50% вважають, що це створить безпечне середовище та захистить права громадян. Однак  28% переконані, що регуляція становить загрозу свободі слова та є рівнозначною всановленню цензури (Kupka, 2025). Зрештою, Росія використовує цю поляризацію думок, щоб посіяти сумніви.

Якщо говорити про стратегічний вимір цього наративу, то він розмиває розуміння війни як протистояння між агресією та правопорядком і, відповідно, знижує мотивацію підтримувати Україну як елементу захисту європейських цінностей.

3. Толерантність – моральна деградація

Третій фрейм будується навколо твердження, що інклюзивність, гендерна рівність, міграційний плюралізм ведуть до “деградації” Європи. Кремль заходить тут через теми, які вже емоційно заряджені для частини суспільств, передусім – міграцію, культуру та ідентичність (EUvsDisinfo, 2025b). EUvsDisinfo фіксують повторюваний мотив про колапс ЄС через міграцію та розмиття культури, що є типовим фреймом прокремлівських матеріалів. Характерними формулюваннями цього фрейму є твердження про те, що “Захід морально деградує” (EUvsDisinfo, 2020), а “збочення” та інклюзивність руйнують сім’ю, мораль і релігію. Іншою варіацією того самого мотиву є теза, що “здоровій людині страшно їхати в Європу” через повсюдну пропаганду ЛГБТ та ріст кримінальності через мігрантів, що працює на відразу і страх, та підживлює культурну поляризацію (EUvsDisinfo, 2023).

Згідно з опитуванням Європейського парламенту (2026), 65% громадян ЄС вважають неконтрольовану міграцію значущою безпековою загрозою, що створює сприятливий ґрунт для наративів про “розмиття культури та ідентичності” (EU Survey, 2026). Водночас дані Eurobarometer щодо дискримінації (2023) показують, що близько двох третин респондентів підтримують рівні права для ЛГБТІ+, і 72% визнають легальність одностатевих шлюбів (European Union, 2023). Це означає, що проблема полягає не в масовому консерватизмі, а в поляризації, і саме з нею працює Кремль.

Окремо слід зазначити, що, за даними YouGov EuroTrack, 70% громадян висловили  песимізм щодо стану своїх країн (Smith, 2024). Це відкриває вікно можливостей для наративу про “занепад Європи”, який пов’язує питання зовнішньої політики – Україну, безпеку, санкції – з внутрішніми культурними конфліктами. Якщо Європу описують як таку, що деградує, то підтримка України подається не як безпекова необхідність, а як частина неправильного курсу еліт, спрямованого на розмиття фокусу на внутрішньонаціональних питаннях.

Додатково до цього накладається ще один наратив – “санкції послаблюють Європу” і пришвидшують занепад (EUvsDisinfo, 2023b; EUvsDisinfo, 2026a). Суспільство країн ЄС відчуває страх за добробут через зростання цін на енергетику, стагнацію економіки та інфляцію. Цей фрейм є особливо ефективним, адже має реальне відображення у вигляді цін. Маніпуляція полягає у підміні причинності та зведенні сукупності складних процесів до одного чинника – підтримки України.

4. Євроінтеграція – втрата суверенітету

Фрейм, згідно з яким євроінтеграція позбавляє держави суверенітету, базується на ідеї, що ЄС є примусом, а не співпрацею. Згідно з EUvsDisinfo, центральна теза зводиться до того, що “Брюссель диктує”, нав’язуючи правила, пріоритети та санкції, а національні уряди виступають виконавцями чужої волі (EUvsDisinfo, 2026b; EUvsDisinfo, 2026c). Він апелює до емоцій злості та підозри до уряду з приводу виконання не національних пріоритетів, а надиктованих Брюсселем, що відкриває вікно можливостей для проникнення антиінституційних настроїв.

Росія знаходить якір для таких тверджень в наявних конфліктах між національними державами та Брюсселем (EUvsDisinfo, 2025c). Зокрема, у випадках, пов’язаних із польською дискусією про “LGBT-free zones” та блокування фінансування від ЄС для Польщі у разі відмови від стандартів антидискримінації (Savage, 2021; European Parliament, 2021). Цей кейс часто використовується в інформаційних кампаніях як ілюстрація наступу на суверенітет, хоча насправді йдеться про юридичні виклики, юридичні рішення та умовне фінансування ЄС.

У контексті України цей модуль має прямий вплив. Розширення ЄС  Росія подає не як безпеку та модернізацію Європи, а як “ще більший вплив з Брюсселю”, “ще більше витрат”, “ще один конфлікт”. Саме тому будь-які складні кроки в переговорах можуть трактуватися як антиєвропейський сюжет.

Що це означає для України?

Ключова стратегія Кремля полягає в тому, щоб змінити сприйняття війни з “боротьби за цінності” на “історію про хаос” та представити інтеграцію України не як питання “безпеки та розширення”,  а “дороговартісне рішення”. Це має три прямі наслідки для України.

Підтримка України стає внутрішньополітичною ціною

Коли будь-який пакет допомоги починають читати через призму “ми втрачаємо добробут/безпеку/ідентичність”, підтримка стає не стратегічним питанням, а частиною внутрішніх конфліктів. Тут важливо бачити нюанс даних: гуманітарна й фінансова допомога має вищу підтримку (77%), ніж фінансування військового обладнання (57%). Саме цю можливість використовує Росія для впровадження наративу, який зображує військову підтримку як ескалацію.

1. Розширення ЄС і членство України стають елементом “страху занепаду”

59% підтримки статусу кандидата – це більшість, але все ще не консенсус. Кремлівські історії про “Брюссель диктує” + “Україна – тягар” діють як каталізатор скептицизму, особливо в країнах із відчутними внутрішніми розбіжностями,  таких  як Угорщина.

Громадяни ЄС починають вбачати реальну загрозу власним цінностям та безпеці, що призведе до “занепаду Європи”: зростає відчуття, що ключові інституції не справляються з кризами, а соціальні зміни й міграційні виклики підривають спільну ідентичність. У такій парадигмі підтримка України зміщується з площини безпеки у площину “дороговартісних витрат”, як ще один фактор, який навантажує  бюджет, політичну систему та суспільної згуртованості. Як наслідок, рішення, які вимагають довгих і дорогих зобов’язань, стають більш конфліктними й повільними, оскільки політики змушені реагувати на страхи електорату та ризик подальшої поляризації.

2. Відбувається руйнування ціннісного аргументу війни

Як тільки війна перестає бути історією про захист правил і свободи, а стає історією “про хаос”, зникає моральна ясність. А без цього демократичним суспільствам складніше підтримувати довгострокові й дорогі рішення, навіть якщо вони раціонально необхідні.

Висновок

Період 2025–2026 років став для України моментом максимальної близькості з Європейським Союзом – завершення скринінгу та дискусії про прискорення свідчать про політичний рух уперед. Хоча підтримка України в ЄС залишається високою, вона не є безумовною і залежить від динаміки внутрішніх дискусій у європейському суспільстві.

Російська стратегія інформаційного впливу чіпляється до існуючих страхів та сумнівів громадян країн ЄС, підсилюючи втому від криз, занепокоєння через економічні витрати, напруження довкола міграції та культурної ідентичності, з метою перешкодити Україні зближуватися з ЄС. Це означає, що для України ключовим викликом стає не лише дипломатія на рівні урядів, а й робота з громадською думкою в ЄС. Збереження підтримки потребує чіткого ціннісного наративу, який пов’язує безпеку Європи з безпекою України. Якщо війна перестає сприйматись як захист правил і свободи, вона втрачає моральну ясність, а разом з нею і стійкість підтримки.

Отже, боротьба точиться не лише на полі бою чи за столом переговорів, а й у сфері інтерпретацій. Те, як європейські суспільства розумітимуть власну кризу і роль України в ній, визначатиме темп і глибину євроінтеграції. Саме тому аналіз і протидія наративу “занепаду Європи” є стратегічною умовою довгострокової підтримки України.

Бібліографія:

1. EEAS. (2025). REPORT ON FIMI THREATS 3 rd EEAS Report on Foreign Information Manipulation and Interference Threats Exposing the architecture of FIMI operations Strategic Communication and Foresight (SG.STRAT). https://www.eeas.europa.eu/sites/default/files/documents/2025/EEAS-3nd-ThreatReport-March-2025-05-Digital-HD.pdf?
2. EU survey: rising concerns push demand for more European action. (2026). Europa.eu. https://www.europarl.europa.eu/news/en/press-room/20260126IPR32643/eu-survey-rising-concerns-push-demand-for-more-european-action
3. European Commission. (2025a). Standard Eurobarometer - 104. Europa.eu. https://europa.eu/eurobarometer/surveys/detail/3378
4. European Commission. (2025b). Standard Eurobarometer 103 - Spring 2025. Europa.eu. https://europa.eu/eurobarometer/surveys/detail/3372
5. European Commission. (2026, January). Ukraine. Enlargement and Eastern Neighbourhood. https://enlargement.ec.europa.eu/countries/ukraine_en?
6. European Parliament. (2021, November 3). Parliament declares the European Union an “‘LGBTIQ Freedom Zone’” | News | European Parliament. Www.europarl.europa.eu. https://www.europarl.europa.eu/news/en/press-room/20210304IPR99219/parliament-declares-the-european-union-an-lgbtiq-freedom-zone
7. European Union. (2023). Discrimination in the European Union. Europa.eu. https://europa.eu/eurobarometer/surveys/detail/2972
8. EUvsDisinfo. (2020). Disinfo: The West is morally decaying. EUvsDisinfo. https://euvsdisinfo.eu/report/the-west-is-morally-decaying/
9. EUvsDisinfo. (2023). Disinfo: A healthy person is afraid to go to Europe because of so many perversions. EUvsDisinfo. https://euvsdisinfo.eu/report/a-healthy-person-is-afraid-to-go-to-europe-because-of-so-many-perversions/
10. EUvsDisinfo. (2023b). Disinfo: EU’s disintegration is close due to its anti-Russia sanctions. EUvsDisinfo. https://euvsdisinfo.eu/report/eus-disintegration-is-close-due-to-its-anti-russia-sanctions/
11. EUvsDisinfo. (2024). Disinfo: Press freedom means nothing to the European Union. EUvsDisinfo. https://euvsdisinfo.eu/report/press-freedom-means-nothing-to-the-european-union/?
12. EUvsDisinfo. (2025a). Disinfo: The EU intends to create a “Ministry of Truth” and institutionalise censorship. EUvsDisinfo. https://euvsdisinfo.eu/report/the-eu-intends-to-create-a-ministry-of-truth-and-institutionalise-censorship/
13. EUvsDisinfo. (2025b). Disinfo: The EU is approaching the end of its existence because of the migration crisis. EUvsDisinfo. https://euvsdisinfo.eu/report/the-eu-is-approaching-the-end-of-its-existence-because-of-the-migration-crisis/
14. EUvsDisinfo. (2025c). Disinfo: The EU is disintegrating as Brussels demands complete subordination. EUvsDisinfo. https://euvsdisinfo.eu/report/the-eu-is-disintegrating-as-brussels-demands-complete-subordination/
15. EUvsDisinfo. (2025d, December). Disinfo: The European Union is not a democratic institution. EUvsDisinfo. https://euvsdisinfo.eu/report/the-european-union-is-not-a-democratic-institution/
16. EUvsDisinfo. (2026a). Disinfo: EU citizens will eat worms due to anti-Russian sanctions. EUvsDisinfo. https://euvsdisinfo.eu/report/eu-citizens-will-eat-worms-due-to-anti-russian-sanctions/
17. EUvsDisinfo. (2026b). Disinfo: Europe is turning into a concentration camp. EUvsDisinfo. https://euvsdisinfo.eu/report/europe-is-turning-into-a-concentration-camp/
18. EUvsDisinfo. (2026c). Disinfo: The EU is a union of colonies. EUvsDisinfo. https://euvsdisinfo.eu/report/the-eu-is-a-union-of-colonies/
19. EUvsDisinfo. (2026d). Disinfo: The EU is ruled by unelected bureaucrats. EUvsDisinfo. https://euvsdisinfo.eu/report/the-eu-is-ruled-by-unelected-bureaucrats/
20. Kupka, V. (2025, November 17). Freedom of Speech vs. Online Safety: Half of Europeans see the DSA as user protection, more than a quarter as a threat - CEDMO. CEDMO. https://cedmohub.eu/freedom-of-speech-vs-online-safety-half-of-europeans-see-the-dsa-as-user-protection-more-than-a-quarter-as-a-threat/?utm_source=chatgpt.com
21. NATO Strategic Communications Centre of Excellence. (2025). PDF.js viewer. Stratcomcoe.org. https://stratcomcoe.org/pdfjs/?file=/publications/download/VMB-Final-5aa5d.pdf?zoom=page-fit
22. New Eurobarometer survey on EU enlargement: Ukraine the most favoured for accession - EU NEIGHBOURS east. (2025, September 3). EU NEIGHBOURS East. https://euneighbourseast.eu/news/latest-news/new-eurobarometer-survey-on-eu-enlargement-ukraine-the-most-favoured-for-accession/
23. Savage, R. (2021, February 10). Hate crime, violence feared in Polish “LGBT-free zones.” Reuters. https://www.reuters.com/world/hate-crime-violence-feared-polish-lgbt-free-zones-2021-02-10/
24. Stockholm Centre for Eastern European Studies (SCEEUS). (2022, March). Narrating Disinformation: The Templates for Kremlin Lies. https://www.ui.se/globalassets/ui.se-eng/publications/sceeus/narrating-disinformation-the-templates-for-kremlin-lies-framsida.pdf?
25. Smith, M. (2024). Eurotrack+US: do people think things are uniquely bad where they are? YouGov. https://yougov.com/en-gb/articles/49848-eurotrackus-do-people-think-things-are-uniquely-bad-where-they-are.