Тарас Жовтенко

Сфера наукових інтересів: гібридні загрози та стратегії, інформаційно-психологічні операції, протидія дезінформації, безпекова політика США, НАТО, ЄС, європейська та євроатлантична безпека, воєнна політика і стратегія, геополітика і міжнародна безпека.

Коментарі
Перегляди: 2079
13 листопада 2023

Як країни НАТО можуть допомогти Україні захистити небо – Тарас Жовтенко

Безпековий аналітик  Фонду «Демократичні ініціативи»  Тарас Жовтенко в етері 24 Каналу прокоментував можливість України вступити до НАТО без тимчасово окупованих територій,  припустив, чи зможе Альянс захистити нашу державу від агресії Росії і розповів про роботу 5 статті НАТО.

Цієї зими Росія знову може завдати ударів по енергетиці та цивільній інфраструктурі України, тому постає питання про посилення нашої ППО та ПРО. І Президент України вже звернувся до західних партнерів щодо надання Україні систем ППО якщо не на постійній основі, то хоча б в оренду.

Експерт з міжнародної безпеки Тарас Жовтенко висловив думку, що у форматі двосторонніх домовленостей з нашими союзниками це абсолютно можливо. Ба більше, Німеччина вже передала в  оренду Україні одну батарею Patriot і на черзі отримання другої.

Водночас ексгенсек НАТО Андерс Фог Расмуссен запропонував нову «формулу» прийняття України до НАТО, згідно з якою 5-та стаття Альянсу мала б не поширюватись на окуповані Росією українські території.

«Якби 5-та стаття діяла на території України за "формулою Расмуссена", то працював би механізм спільного патрулювання повітряного простору для забезпечення безпеки країн Східного та Північно-Східного флангу НАТО», – зазначив експерт з міжнародної безпеки.

До цієї місії на ротаційній основі входять літаки Військово-повітряних сил США, Великої Британії та Німеччини. Авіація Альянсу 24/7 патрулює зокрема східні повітряні кордони НАТО в країнах-членах Альянсу у Центрально-Східній Європі та країнах Балтії.

«Зрештою саме цього нам не вистачає, щоб повноцінно закрити українське небо. І тоді, можливо, Україна мала би меншу потребу у наземних зенітно-ракетних та зенітно-артилерійських комплексів від наших партнерів», – припустив Тарас Жовтенко.

Якщо уявити, що Україна на початок весни 2024 року отримає першу частину сучасних американських винищувачів F-16, які досить серйозно зможуть захистити повітряний простір України, до того ж у цих умовах розпочне реалізуватися «формула Расмуссена» і на додачу до літаків F-16 повітряний простір України будуть патрулювати літаки військово-повітряних сил країн НАТО, тоді усього цього буде достатньо щонайменше для забезпечення безпеки українських тилових регіонів від російських насамперед крилатих ракет, а також дронів-камікадзе, наголосив  безпековий аналітик.

Тарас Жовтенко зауважив, що забезпечити захист України від російських балістичних ракет дещо складніше. Для цього мають бути залучені наземні зенітно-ракетні.

Дія 5 статті НАТО

Вже неодноразово ракети та дрони країни-окупантки зачіпали країни-члени НАТО, зокрема Румунію та Польщу. У таких випадках мовиться про застосування 5 статті НАТО, але фактично критеріїв для цього не було. Одне з ключових положень 5 пункту Альянсу про оборону передбачає допомогу союзників, якщо хтось із країн-членів зазнав збройного нападу. Ця допомога може мати не лише військовий характер. Важливо, що поняття «збройний напад» чітко не прописано. Але в документах ООН міститься широкий перелік ознак агресії.

За словами Тараса Жовтенка, термін «військова збройна зовнішня агресія»  з точки зору міжнародного права має три обов'язкові складові: цей акт агресії має здійснюватися регулярними збройними силами третьої країни; дії цих регулярних підрозділів мають бути затверджені вищим військовим керівництвом цієї країни; затверджений вищим військовим керівництвом план агресії проти країни-члена НАТО має бути також затверджений і політичним керівництвом.

«Навіть якщо одного положення немає, країні-члену Альянсу важко довести іншим країнам необхідність активації 5 статті. Досить специфічний бюрократичний механізм. Тому якщо подивитися інциденти з російськими ракетами та дронами на території, зокрема, Румунії, тому немає навіть одного положення, щоб на практиці довести», – пояснив експерт з міжнародної безпеки.

Але в ситуації з Україною і те, як Росія завдає ударів по території нашої країни, всі три перелічені компоненти є. Тому тут питань із активацією 5 статті бути не може.

Повну версію інтерв'ю дивіться у доданому відеофайлі:

 

Останні новини з категорії Коментарі

Женевські переговори: про роль військових за столом і ризики для України – Марія Золкіна

Марія Золкіна проаналізувала Женевські переговори, де за стіл перемовин сіли не лише дипломати, а й військові, і пояснила їхню логіку
18 лютого 2026

Ядерні амбіції Польщі та дилема для НАТО: що стоїть за заявами Кароля Навроцького, пояснив Тарас Жовтенко

Наскільки реалістичною є ідея посилення європейського ядерного стримування, розповів Тарас Жовтенко
17 лютого 2026

Референдум і вибори під час війни: інституційної спроможності для повноцінного демократичного волевиявлення сьогодні не існує – Олексій Гарань

Олексій Гарань про реалістичність проведення президентських виборів і референдуму вже у травні в умовах воєнного стану
16 лютого 2026

Візит Олександра Мунтяну до Києва – Маріанна Присяжнюк про «балансування маленької держави» і спільний інтерес України та Румунії до регіональної співпраці

Про ключові акценти і значення візиту прем’єр-міністра Молдови Олександру Мунтяну до України розповіла Маріанна Присяжнюк
15 лютого 2026