Владі та аналітичним центрам необхідно поглиблювати співпрацю - учасники публічної дискусії

Владі та аналітичним центрам необхідно поглиблювати двосторонню співпрацю, робити її постійною, бо від цього залежить успіх реформ. Так вважають аналітики-учасники засідання круглого столу "Якість аналітики та даних в Україні: можливості співпраці між аналітичними центрами та владою", організованого 6 грудня 2018 року в Укрінформі Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Інститутом Європейської політики (Німеччина).

“Аналітичні центри працюють насамперед для того, щоб змінити ситуацію в країні, давати відповідні рекомендації в тому числі і для громадянського суспільства, і для влади. Але є великий попит на наші матеріалі і за кордоном. Він зростає протягом останніх років. Наші матеріали та виступи експертів з доповідями за кордоном є допомогою нашій владі, бо аналітичні центри часто можуть сказати те, чого владні структури сказати не можуть. Крім того, наші центри можуть і владу покритикувати... Так що попит на нашу роботу є“, - сказав науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань.

Таку думку підтримала наукова співробітниця Інституту європейської політики, керівник проекту «Платформа аналітики та міжкультурної комунікації» Людмила Мельник.

Вона підтвердила те, що великим попитом аналітичні матеріали щодо України користуються у Німеччині. “Важливо те, що наша аналітика опирається на чітку методологію. Так, попит на неї є. І дуже цікавляться не тільки такими “гарячими” темами, як війна, а й іншим. І освітою, і охороною здоров’я та іншими сферами”, - сказала вона.

Водночас директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний звернув увагу на певні проблеми у сфері співпраці влади та аналітиків.

На його думку, вона є несистемною, інколи навіть разовою. Є проблеми, пов’язані з фінансуванням дослідження, є юридичні перешкоди, відсутнє стратегічне планування відносно аналізу. “Тут варто було б у бюджеті міністерства, а саме в апаратному кошторисі, закласти фінансування на замовлення аналізу політики. Тобто, якщо ми маємо бюджетний процес, то улітку 2019 року міністерство повинно мати розуміння того, який аналіз йому треба провести протягом 2020 року, щоб під кінець року чи у 2021-му розуміти, що їм робити. Це потім допоможе скеровувати дії органів влади”, - сказав експерт.

Звісно, додав він, якби ці кошти були закладені, то далі вибір аналітиків мав би відбуватися на конкурсних засадах, прозоро. Але він застеріг, що можуть бути люди, які "будуть демпінгувати, які будуть пропонувати аналітичні послуги за заниженими цінами, а там не буде ніякого аналізу”. Стадний вважає, що тендери мали б проходити чітко із кваліфікаційними вимогами, із дотриманням професійних стандартів, а інакше буде важко.

Проектний менеджер Офісу реформ Кабінету міністрів України Олеся Огризко наголосила, що нині у 10 міністерствах працюють молоді фахівці з питань реформ.

Вони та аналітики можуть стати союзниками у проведенні якісних змін. “Ви можете допомогти нам при формуванні порядку денного роботи уряду від початку, від визначення проблеми. Можете проаналізувати певні проблеми у суспільстві і чітко сказати, що це впливає на життя багатьох українців, і що це варто вирішувати на урядовому рівні. Крім того, ви можете допомогти у процесі напрацювання “зелених” і “білих” книг, де повністю відкривається уся “історія хвороби”,  напрацьовуються спільні рішення. Уряду потрібна неупереджена та об’єктивна думка з боку аналітичних центрів. Та й під час оформлення самого нормативно-правого акту можна залучати аналітичні центри для правильного юридичного оформлення варіанту вирішення тієї чи іншої проблеми”, - сказала Огризко.

 Головне при цьому, підкреслив перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Василь Яблонський, аби аналітики зосередилися на конкретному питанні та враховували українське сьогодення.

"Наші продукти повинні містити конкретні рекомендації. Не питання “як мишам стати совами”, а речі абсолютно конкретні, про те, як діяти саме у цій ситуації зараз, з цими політичним партіями, з цим громадянським суспільством, з цими олігархами, і як досягати результатів, розуміючи усі складнощі, які є. В принципі написати рекомендації загального характеру не важко, але це може не спрацювати. Концентрація уваги на українських реаліях є найціннішою в проектах, які роблять аналітичні центри”, - переконаний він.

Голова ради зовнішньої політики «Українська призма» Геннадій Максак наголосив, що нині у переважній більшості випадків аналітики спираються на фінансування донорів, але увесь час так бути не може.

Так само не може бути такої непостійності у співпраці. У цьому контексті Україні варто було подивитися на досвід розвинених країн, де держава через певні нескладні механізми звертається за допомогою до аналітиків. “Я також погоджуюся із позицією колег про те, що наша співпраця має бути циклічною”, - додав він.

Круглий стіл проходить в рамках проекту «Платформа аналітики та міжкультурної комунікації» за сприяння Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

ВІДЕОЗАПИС ДИСКУСІЇ:

 Оригінал: Укрінформ