Влада має пояснювати і відповідати за реформи, а громадянське суспільство – вимагати від неї бути йому підзвітною

Про те, як у зростанні суспільної апатії забезпечити  незворотність  і належний темп реформ і на яких пріоритетах має сконцентруватися громадянське суспільство у реформах на 2017 рік, говорили під час Форуму «Пріоритети року реформ: прискорити темпи, гарантувати сталість», організатором якого виступив Реанімаційний пакет реформ.

Реформи відбуваються. Протягом останніх двох років обидва уряди більш-менш стабілізували макрофінансову ситуацію,  впоралися  з дефіцитом бюджетів, стабілізували гривню й   реструктурували заборгованості. Але умови проживання народу і  далі погіршуються. Чому? Так відбувалося в усіх країнах, які перебували на перехідній стадії, коли   між макрофінансовою стабілізацією  і   економічним зростанням  утворюється певний проміжок  непростого часу,  пояснює Хюг Мінгареллі, голова Представництва ЄС в Україні, відкривши форму громадських активістів.

«Перехід ніколи не буває швидким та лінійним процесом, і це необхідно пояснити своїм громадянам, – наголосив Хюг Мінгареллі, – бо інакше  вони не захочуть сприймати цей уряд і не розумітимуть цих реформ. Не достатньо прийняти нові закони, створити  нові установи, необхідно змінити  менталітет.  А менталітет не може змінитися за добу. Тому все це має обговорюватися з українцями».  

 Таким був його головний посил до представників влади і до представників громадянського суспільства. Водночас європейський політик застеріг, головне зараз дбати про сталість реформ, бо поворот у минуле  завжди можливий.  А щоб реформа була безповоротною, вона має виходити з місцевої ініціативи, а не в результаті  тиску  міжнародної спільноти.  Влада  має бути більш підзвітною  відносно того, що робить, а громадянське суспільство  виступати як спостерігач за діями влади.

Хюг Мінгареллі зауважив, що  представники Європейського Союзу готові поділитися своїм досвідом  в економічній сфері, допомогти  в  модернізації різних сфер суспільного життя. А в питаннях територіальної цілісності та незалежності  держави Євросоюз завжди підтримуватиме  Україну.

 «Те, що відбувається на Донбасі, це не громадянська війна, ви перебуваєте під впливом агресії Росії.  І Євросоюз  має зробити все можливе задля того, щоб продовжити  санкції проти Росії, допоки мінські угоди не будуть повністю виконані», – наголосив Хюг Мінгареллі.

Розглядати реформи як єдиний цілісний фронт, де не можна «здати»  жодної ділянки, закликав  співголова Ради реанімаційного пакету реформ Ярослав Юрчишин.

«Ми не можемо кинути усі зусилля на якусь одну галузь, залишивши без належного реформування інші». А відтак запросив колег перейти від аналізу реформ як окремих ділянок  до розмови про те, як  прискорити реформи загалом і забезпечити  їх незворотність.

«Є «золотий трикутник» партнерства, який дає змогу надати  належний темп реформам,  – каже Ярослав Юрчишин. –  Це  –  зацікавленість у них суспільства, підтримка  бізнесом і наявність у владі реформаторів, які готові ці реформи втілювати».  Але в Україні  є ще й сильний «четвертий кут»,  – зауважив громадський активіст,– міжнародні партнери, які готові вірити  і допомогти  в реалізації реформ.

Девʼять пріоритетів, над якими  сконцентрує роботу  РПР у 2017 році,  окреслив Тарас Шевченко, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ.

Максимально велика увага громадських активістів буде прикута до процесу формування  чесного Верховного  суду, а також  незалежних антикорупційних судів. «Вони важливі,  щоб впливати на всю судову реформу, щоб гарантувати притягнення  до відповідальності у  справах,  які стосуються високопосадовців, щоб зробити максимально ефективною діяльність тих інституцій, які  вже створені і зберігають високий авторитет. Якщо цей авторитет буде втрачено, це підриватиме віру в реформи взагалі», –  наголосив експерт.

Серед пріоритетних  напрямів роботи експерти назвали   закон про вибори за відкритими списками,  підсилення  спроможності міністерств, створення цивілізованого  ринку  сільськогосподарської землі,  розвиток територіальних громад, формування  суспільного мовлення, розвиток енергоносіїв, затвердження гарантованого рівня медичної допомоги.

Про те, як реформи оцінює населення, розповіла директор  фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна, порівнявши результати громадської думки з поглядами  експертів РПР, які взяли участь в окремому експертному опитуванні.

Реформи обома групами оцінені без оптимізму, каже соціолог. Вони сходяться на тому, що реформи в Україні таки впроваджуються, але вкрай повільно і недостатньо ефективно.

За словами Ірини Бекешкіної, «оцінка реформ – це бойова нічия старої і нової України», щось-таки робиться, але далеко не все, що необхідно. Населення більш песимістичне, 74% вважають, що ситуація змінилося на гірше, серед експертів  таких 42%.

 «Ситуація лише з обороноздатністю держави оцінюється населенням як така, що змінилася на краще.  Все інше – або залишилось незмінним, або в «мінусах», – зазначає соціолог. Серед провальних реформ українці називають судову, реформу органів управління, податкову та антикорупційну реформи.

«Якщо порівняти досягнення і провали, – каже експерткиня, – то можна сказати так: досягнення  є, але  на тактичному напрямі. Це окремі битви. На стратегічному ж напрямі – провал. Зокрема, у боротьбі з корупцією».

Експерти відзначили, що серйозними досягненнями за останні три роки стали система ProZorro, е-декларування, створення Нацполіції, антикорупційних органів та децентралізація влади. А серед провалів  –  судова, податкова, антикорупційна, реформа органів внутрішніх справ і державної служби.

 У поглядах на те, хто гальмує реформи, оцінки експертів і населення майже збігаються. Чинять опір реформам, на їхню думку, насамперед  олігархи та  бюрократія, зокрема чиновники.  Експерти трохи краще ставляться до уряду, ніж населення, і   не вважають його гальмом, і гірше  – до президента, на відміну від  населення, якому воно дає більш позитивні оцінки.

Ірина Бекешкіна зауважила, що хоч реформи тривають вже три роки, населення досі слабо обізнане з ними. Вона висловила незадоволення висвітленням процесів реформування з боку влади. «Таке враження, що реформи проходять у безлюдному просторі. На жаль, цей дуже потрібний процес комунікації з населенням про реформи не відбувається».

Щоб населення активно включалося  і було провідником реформ, влада і громадянське суспільство мають зорієнтувати свої зусилля на роз’яснення процесу реформ, підсумувала Ірина Бекешкіна.