Міжнародний досвід повоєнної відбудови: які уроки може засвоїти Україна

Джерело: CCIFU

29 жовтня Франко-українська торгово-промислова палата об’єднала експертів, керівників компаній та представників бізнесу для обговорення викликів, до яких Україні варто готуватися вже сьогодні, щоб передбачити майбутні трансформації та підготуватися до післявоєнного періоду.

Серед ключових тем заходу – повернення українців з-за кордону, реінтеграція ветеранів, трансформація ринку праці, нові очікування працівників, а також відносини між українськими філіями міжнародних компаній та їхніми головними офісами. Усі ці питання потребують спільного осмислення та пошуку практичних рішень.

Після вступних слів директорки Франко-української торгово-промислової палати Мод Жозеф та радника-посланника Посольства Франції в Україні Себастьєна Сюруна заступниця міністра економіки та довкілля України Дарина Марчак окреслила поточний стан української економіки та основні обмеження її розвитку.

Програма заходу передбачала три панельні дискусії, присвячені людським і соціальним викликам, трансформаціям, до яких мають готуватися підприємства, та урокам міжнародного досвіду. 
Однією з них стала панель «Чому нас навчає історія», до якої долучилися  Олексій Гарань, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» та науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та  Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, професор кафедри економічної теорії НаУКМА.

У центрі дискусії було питання, чи може досвід інших держав допомогти Україні підготуватися до власного післявоєнного майбутнього. Учасники звернулися до прикладів країн, які пережили війни та масштабні суспільно-політичні потрясіння, аби простежити, які моделі відбудови спрацювали, з якими труднощами зіткнулися суспільства та який досвід може бути корисним для України.

Серед історичних прикладів розглянули Сербію та колишню Югославію – зокрема досвід постконфліктної відбудови, реінтеграції ветеранів і повернення діаспори, результати яких виявилися неоднозначними. Також ішлося про об’єднання Німеччини та складнощі адаптації східної частини країни до нових економічних і політичних умов, що дає підстави провести паралелі з відносинами між головними офісами міжнародних компаній та їхніми дочірніми структурами.

Окрему увагу приділили Лівану, де цикли відбудови продемонстрували важливість стійкості сімейного бізнесу, Руанді – прикладу швидкого економічного відновлення та моделей реінтеграції колишніх військових, а також Боснії, чий досвід засвідчив, наскільки тривалим і складним може бути процес післявоєнної відбудови.

Головний висновок обговорення – готуватися до післявоєнного періоду необхідно вже зараз, не відкладаючи ці питання до завершення війни. Збереження та створення робочих місць, повернення ветеранів до цивільного життя, врахування психологічних наслідків війни, повернення українців з-за кордону та адаптація організаційних процесів стануть важливими завданнями для держави й бізнесу.
Міжнародний досвід водночас показує, що універсальної моделі відновлення не існує: кожна країна проходить цей шлях з огляду на власні політичні, економічні та соціальні обставини. Тому для України важливо не лише вивчати досвід інших держав, а й заздалегідь визначати рішення, які відповідатимуть її власним потребам і викликам.

Фото: CCIFU