Події
Перегляди: 1158
23 лютого 2013

Виявити політичну волю та здійснити необхідні кроки в бік євроінтеграції закликали експерти владу напередодні саміту Україна–ЄС

Саміт Україна–ЄС, який відбудеться 25 лютого, на думку експертів, які взяли  участь в опитуванні Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва,  навряд чи внесе поліпшення в двосторонніх відносинах між Києвом і Брюсселем. Поза тим, експерти впевнені, що  наступний тиждень стане вирішальним щодо європейської інтеграції України.

 В цьому переконана  директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна, яка під час прес-конференції сказала: «Дуже важливо те, що станеться 25 лютого в Брюсселі –  чи зробить Україна крок назустріч Європі, чи й надалі борсатиметься, як вона це робить останнім часом. Я вірю, що наша влада хоче європейську інтеграцію, хоче просуватися в Європейський Союз, але вона хоче, щоб нас брали такими, якими ми є. А такими якими ми є, нас не можна брати. Очевидно, що ми повинні змінюватися».

З-поміж ключових зобов’язань, які взяла на себе українська влада, на  думку Ірини Бекешкіної,   найбільш важливо виконати, ті,що стосуються проблем корупції. «Ми на таких ганебних місцях у всіх рейтингах з корупції, стоїмо…,  поруч з нами жодної європейської країни і близько немає, – пояснює соціолог, – і з цієї корупції нам треба вириватися не лише,  щоб стати членом ЄС, а тому що  наша економіка через це страждає і люди».

Експерт упевнена, що по-перше, на цьому саміті поставлять питання руба: «Ви нас ще будете дурити, чи все-таки будете вирішувати?». По-друге, чітко будуть виокремлені заходи, яких очікуватимуть від української сторони. Ірина Бекешкіна вважає, що серед зобов’язань, які  найбільш реально виконати найближчим часом, це –  перевибори в 5 округах, переглянути виборчу систему, імплементувати кримінально-процесуальний кодекс. І можливо, будуть зрушення у питання Юрія Луценка.

 «Експертам важко передбачувати дії влади, – констатувала Ірина Беукешкіна. – Останнім часом вони часто помиляються. Хоча цього разу, здебільшого не вірячи в успіх саміту, ми дуже хотіли би помилитися і щоб Янукович став непередбачуваним».

Аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна, презентуючи дані опитування, в якому взяло участь 90 експертів, підтвердила, що на думку більшості експертів, саміт, який відбудеться в Брюсселі, українська сторона використовує для того, щоб офіційно підтвердити зобов'язання, які Україна має перед ЄС, але в подальшому ці зобов'язання не виконуватимуться. «Дані експертного опитування засвідчили, що влада радше виконає тільки ті вимоги ЄС, які наблизять країну до лібералізації візового режиму з країнами Європи, але абсолютно проігнорує вимоги європейців щодо ліквідації фактів вибіркового правосуддя в Україні і звільнення політичних ув'язнених», – зауважила Марія Золкіна.

Експерт також зазначила,  що на думку більшості опитаних, саміт матиме винятково  декларативний характер, адже ЄС послабив вплив на Україну. «Експерти переконані, що  Європейський Союз стане мовчазним спостерігачем перетворень всередині України, а сама держава може почати інтеграцію в Митний союз», – зауважила Марія Золкіна.

Коментуючи песимістичні прогнози експертів, аналітик Інституту Євро–Атлантичного Співробітництва Володимир Горбач зазначив –  стосунки  громадськості з президентом України вже давно нагадують притчу про те, що коли часто кричати «Вовки!», то на енний раз тебе ніхто не почує. «Президент нас провокує, ми постійно кричимо «Вовки!», і в принципі вже втомились, – проводить паралелі експерт. – Все це тягнеться довгий час, ніхто вже не вірить жодним обіцянкам президента. І такий настрій не тільки в експертного середовища,  така сама проблема існує й у відносинах Брюсселя з офіційним Києвом».

Найголовніша проблема, за словами експерта, полягає у відносинах Януковича з європейськими політиками.  І не лише з  очільникми Єврокомісії і Європарламенту, а й главами  держав та урядів найважливіших європейських країн. «Немає довіри, – провадить свою думку аналітик. – Відносини зайшли так далеко, що ніхто вже не має наміру  довіряти президенту Януковичу. Останнє, що сказав Янукович в комунікації із західними партнерами –  президентами Польщі та Словаччини,  що  треба шукати компроміс  у справі вибірково правосуддя. Польська опінія підхопила ці слова, але в коментарях експертів все одно немає довіри, що це потягне за собою якісь наслідки». Володимир Горбач звернув увагу на те, що Євросоюз просить, натякає, а інколи й вимагає в резолюціях Європарламенту не компромісів шукати, а вирішувати проблему.

Аналітик нагадав, що лютневий саміт це той захід, який мав відбутися торік, але був перенесений. Кожна  зі сторін  – чи то ЄС, чи то Україна –  бояться того, що їх буде звинувачено у зриві  процесу. Тому підготовча робота у політичному сенсі зводилась до того, щоб підготувати громадську думку до провалу і перекласти відповідальність на партнера.

«Якщо саміт провалиться, – пояснює Володимир Горбач, –  українське керівництво  заведе стару пісню, що ЄС нас не хоче. Але Євросоюз, на мою думку, зробить хід першим, адже готував  громадську і експертну думку до того, що на саміті буде пред’явлено перелік рекомендацій до виконання  Україною в   часових (4 місяці) рамках, до  кінця травня, коли Єврокомісія почне готувати доповідь на листопадовий  саміт Східного патерства з рекомендаціям, підписувати чи не підписувати угоду».

Однак не виключив експерт, що можуть бути й певні випадковості. «Єдине, на що я сподіваюсь, – це випадковість. Президенту Януковичу якимось чудом вдасться переконати своїх партнерів у Брюсселі в серйозності своїх намірів. Тільки в такому випадку Україна отримає шанс на підписання Угоди про асоціацію в нинішньому році. Якщо цього не станеться, то цей саміт, очевидно, буде останнім, де хтось розмовляв би з Януковичем на тему європейської інтеграції», – підсумував Володимир Горбач.

Угода про асоціацію  була би найбільшим міжнародним правовим договором не тільки для України, а й узагалі  найбільшим міжнародним документом  з «третьою країною», коли-небудь укладеним Європейським Союзом. Так вважає  політолог, доцент кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Андреас Умланд. Однак, на його думку,  найвірогідніше, що вона  підписана не буде.  «Зараз відкрито широке вікно можливостей, адже Україна та Євросоюз парафували Угоду про асоціацію, усі головні політичні сили України підтримують її, Євросоюз також хоче підписання документа. Але, мабуть, його підписано не буде». Один із індикаторів цього, на думку науковця, той, що ті урядовці,  які представляли  колись реформаторські тенденції  у владі – Порошенко, Клюєв, Тігіпко, Хорошковський, Герман, – сьогодні  опинились  поза вирішенням питань державної ваги.

Нині в українському суспільстві  триває боротьба інтерпретацій сьогоднішньої проблеми, каже Андреас Умланд. З одного боку, є такий міф, що конфронтацію, яка існує між урядами України та  ЄС,  можна вирішити в певний дипломатичний спосіб, приміром, шляхом домовленостей з окремими впливовими  європолітиками. Але правління Євросоюзу, наголошує науковець, настільки не відсторонене від народу,  як  українське, і тому не може підписати угоду всупереч громадській думці.  «Рішення в Євросоюзі ухвалює не уряд, – розтлумачує політолог, – тому що його просто немає в ЄC, а 27 урядів  країн-членів ЄС. І якщо вже йти шляхом  дипломатичного вирішення проблеми, то треба домовлятися і звертатися до 27 урядів  і міністрів закордонних справ країн-членів ЄС». Але сьогодні, каже Андреас Умланд, імідж України та її політична система оцінюються багатьма країнами ЄС так, що з такою країною підписувати політичну угоду поки що зарано.

Другий поширений міф, за словами експерта, інтерпретується в  такому собі  пострадянському ключі,  мовляв, Україна велика і цікава для Євросоюзу держава,  що й спонукали його до цього договору і парафування його. Насправді ж, наголошує Андреас Умланд, укладання такої угоди стало можливим лише після Помаранчевої революції, коли Україна в рейтингах Freedom Hous  отримала статус вільної держави,   приєдналася до СОТ тощо. Витоки ж нинішніх проблем,  що постають у відносинах України  та Євросоюзу, полягають у зміні в політичній системі, які відбулися після 2010 року.

 Тож шанс підписати угоду з Євросоюзом в українців з’явиться тільки тоді, коли суспільство зрозуміє хибність цих міфів і тиску з його боку буде задосить, щоб змінити цю ситуацію, констатував політолог.

Погодився зі своїм  колегою і директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії МЗС України Григорій Перепелиця, підтвердивши, що концепція угоди про асоціацію  була обумовлена  Помаранчевою революцією, яка продемонструвала спільність з європейськими цінностями. «Український народ продемонстрував, що поділяє ці цінності, і на цій базі була закладена інтеграційна модель відносин між Україною та ЄС, – відзначив політолог. – Але цілком очевидно, що сьогодні ця  модель не працює».

Експерт зазначив, що на зміну цій моделі  прийшов досить прагматичний підхід  української сторони. Цей принцип прагматизму перейняв і Євросоюз,  розуміючи, що іншого шансу у відносинах з Україною немає.

«Якщо раніше ЄС дивився з перспективою на Україну, то після 2010 року настала хвиля розчарування, далі вона змінилась поглядом на Україну як на проблему  Європи, як на небезпеку європейським цінностям і стандартам, – пояснив Григорій Перепелиця. – І в цій ситуації Україна почала представляти собою виклик для  майбутнього Європи».

Угода  про асоціацію, на думку експерта,  мала намір стабілізувати Україну, її європієзувати. «Це, власне, сприяло б  забезпеченню зовнішньої безпеки ЄС шляхом інтеграції України, – ділиться своїм баченням ситуації політолог. – Тобто ЄС тепер сприймає Україну в такому собі безпековому контексті – якщо Україну не інтегрувати, то вона буде втягнута Росією і перетвориться на зону, достатньо небезпечну для ЄС».

Григорій Перепелиця переконаний, що Євросоюз не зацікавлений у такій перспективі, як  втрата Україною свого  суверенітету і повернення до  Росії, тому всіляко намагається втримати Україну на хвилі  діалогу, висуває вимоги, дає час на їх виконання. Наприклад, в даному разі знову дається час до  листопада 2013 року.

«Українська сторона також дбає про свої прагматичні цілі, – каже експерт. – Поведінка української сторони дуже сильно скорельована Росією. Цілком очевидно, що при вступі  у Митний союз існуючий політичний режим в Україні збережеться, але рамки влади Януковича будуть визначені Кремлем і різко звузяться. Відтак українській стороні потрібен балансир, який може утримувати  її в положенні торгу. Такий прагматизм і призвів Україну до пошуку вікна можливостей взаємодії з Євросоюзом».

І хоч це вікно, каже Григорій Перепелиця,  за 2012 рік перетворилось з великої вітрини у маленьку шпаринку, проте пошук цієї шпаринки має певний поступ. З українського боку затверджено план невідкладних заходів з інтеграції України в ЄС. Основне завдання цього плану –  побудова  певних механізмів впровадження угоди про асоціацію. «Це дає підставу бути стриманим оптимістом, – каже політолог, – бо  все-таки певні кроки, хоча б тактичні, сьогодні відбуваються. І якщо не можна досягти в цілому прогресу, то, може, хоч у секторальних питаннях може бути прогрес, який стане передумовою для підписання угоди про асоціацію. Домовитись, скажімо, про підтримку ЄС у вирішенні газових проблем із Російською Федерацією. Якщо ці маленькі крок вдасться зробити на саміті, то це вже буде успіхом цього саміту», – переконаний Григорій Перепелиця.

Відповідаючи на запитання учасників прес-конференції, експерт спробував передбачити майбутнє у разі,  якщо в листопаді не буде підписано договір про асоціацію, чи почне Україна інтеграцію у Митний союз і з якими темпами.

«Це  велика загроза перш за все для державного суверенітету України, тому що вступ її у Митний союз означатиме початок кінця державного суверенітету України, – наголосив  експерт. – Ми маємо чітко усвідомлювати, що Митний союз це ніяка не економічна організація, а економічний базис нової форми російської держави і повернення в російську імперію, Радянський Союз. Наскільки це усвідомлює влада? Мені здається, що не до кінця. Сьогодні влада має суто економічний інтерес до Митного союзу,  тому  ідуть насамперед прорахунки економічних вигод від вступу у Митний союз. Та якщо ми  базуватимемося на цьому «сирі в мишоловці», то у нас буде сумна перспектива. Насамперед  – це припинення діалогу з ЄС, створення таких умов, що навіть  якщо президент сам не бажатиме  вступати до цього союзу, то його вже мало хто запитуватиме. Тому що тиск і стратегія Росії настільки повномасштабні, що нині триває втягнення України в Митний союз не тільки за лінією прездент–президент,  а  й за  лінією  певних  громадських організацій, які проводять певну пропагандистську кампанію. Це робиться для того, щоб ізолювати президента  від можливих точок опору невступу до Митного союзу. Тому ситуація настільки ускладниться, що навіть президент не матиме достатнього ресурсу, щоб сказати Путіну ні», – підсумував Григорій Перепелиця.

Аби наголосити, як європейський напрямок важливий для громадянського суспільства, представники громадських організацій підготували відкрите звернення до президента, прем’єр-міністра, спікера, а також до голів депутатських фракцій та парламентських комітетів. У зверненні організації наголосили, що критерії, викладені Радою ЄС, «відповідають інтересам українського суспільства і за своїм змістом не є чимось новим, а лише нагадуванням про ключові зобов’язання, які були давно і публічно взяті на себе українською владою». Вони закликали українську владу виявити політичну волю та здійснити необхідні кроки в найкоротші терміни.

 

 

 

Останні новини з категорії Події

Приклади об’єднання в історії України – це історії перемог

Олексій Гарань взяв участь у роботі Національного круглого столу з нагоди Дня Соборності України, проведеного під егідою Київського безпеков...
23 січня 2022

Олексій Гарань – серед «30 зірок України» за визнанням Американсько-українського фонду

Американсько-український фонд назвав «30 зірок України», які мають значні досягнення у промоції України у світі.
6 січня 2022

Нудно не було. Експерти підбили підсумки 2021 року

З пресконференції «Новорічні сподівання і несподіванки: з якими почуттями і думками українці проводжають старий і зустрічають Новий рік»
4 січня 2022

У Дніпрі презентували результати опитування про те, що українці знають та думають про права людини

21 грудня у Дніпрі відбулося представлення результатів третьої хвилі опитування «Що українці знають та думають про права людини»
26 грудня 2021