Віра в перемогу об’єднує абсолютну більшість українців – Марія Золкіна

Так само, як і в 2022 році, віра в перемогу продовжує об’єднувати абсолютну більшість українців –  у перемозі України переконані 88% громадян.  

Про це під час презентації результатів опитування, поведеного  Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва  разом із  соціологічною службою Центру Разумкова, повідомила Марія Золкіна,  голова напряму «Регіональна безпека та дослідження конфліктів»  Фону «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, дослідниця Лондонської школи економіки й політичних наук.

Вона зазначила, що  другий рік поспіль повномасштабної війни українці  зберігають майже такий  самий рівень єднання навколо ідеї та віри в перемогу України в цій війні, як і наприкінці минулого року (93%), причому  63% з них вірять у перемогу однозначно. Сумнівається лише 5% опитаних.

«Важливо також, що віра в перемогу об’єднує всі макрорегіони, – коментує Марія Золкіна. –  Найбільша кількість скептиків залишається на Півдні, але і там це 10%, що значно менше, ніж кількість тих, хто переконаний у перемозі в цій війні».

Щодо військових досягнень, то найбільше українців орієнтуються на звільнення всіх полонених і повернення депортованих українців — 69%. Майже однаково важливими для населення є: вступ України до НАТО для гарантованого захисту від нової війни, покарання всіх російських військових злочинців і відшкодування усіх збитків, завданих економіці та громадянам — 42%, 42%, 41,5% відповідно. Кожен четвертий українець (26%) вважав би розпад росії як держави досягненням у результаті війни.

Марія Золкіна наголосила, що результати цього опитування є хорошим підґрунтям для розуміння рівня спротиву та запасу міцності українців. Особливо це стосується західного інформаційного простору, де посилилася хвиля публікацій з високим ступенем скептицизму щодо перспектив війни.

За її словами, росіяни однозначно можуть поставити хрест на тактиці, на яку вони сподівалися, стосовно спроб переломити українське суспільство і примусити його розчаруватися в ідеї звільнення своїх територій та людей і вимагати від політичного чи військового керівництва країни піти на певні невигідні Україні переговори.

«За  результатами дослідження ми бачимо, що, по-перше, всередині країни сформувалося розуміння, що відвоювання наших міжнародно визнаних кордонів  займатиме певний час.  А по-друге, немає готовності іти на будь-які поступки. Навпаки, позиція вимагати гарантій безпеки не у вигляді ефемерних структур, а у вигляді конкретного членства України в НАТО зміцнилася і стабілізувалася приблизно на одному рівні в усіх макрорегіонах», – зазначила Марія Золкіна.

Вона також наголосила, що 2024 рік буде складним не лише на фронті, а й на дипломатичній ниві. Внутрішньополітичні події у низці європейських країн та США стануть і вже стали викликом для України.  Тому українські політики та дипломати можуть використовувати внутрішню громадську думку як вагомий аргумент про неприпустимість примушувань чи вмовлянь України іти на переговори, які послаблюватимуть її позицію та суверенітет, акцентувала дослідниця.