Відстороненість та пасивність. Політична аналітикиня підбиває проміжні підсумки місцевих виборів
На прохання Радіо НВ Марія Золкіна, політична аналітикиня фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, коментує низьку явку на місцевих виборах та втрату Слугою народу своїх позицій «на місцях».
— Чи не видається вам дивним, що люди висловлюють розчарування та невдоволення чинною місцевою владою, вказують на її бездіяльність і при цьому не йдуть на вибори, аби обрати нову? Як пояснити такий парадокс?
— Насправді, це не парадокс. Відстороненість і певна пасивність є одним з ефектів невдоволення. Тобто, коли людина не бачить можливості змінити ситуацію шляхом виборів і своєї безпосередньо участі у них, це один з ефектів певного розчарування і втрати інтересу до виборів.
— Як би ви охарактеризували попередні підсумки місцевих виборів, під час яких «Слуга народу» не змогла взяти більшість у міськрадах та отримати мерські посади у найбільших містах?
— По-перше, було очікувано, що «Слуга народу» не зможе позаводити свою більшість у місцеві ради, — і саме тому настільки націоналізованою (тобто підвищеною за статусом аж до національного рівня) була ця місцева кампанія, оскільки Володимир Зеленський своєю персональною участю намагався максимально підтягнути рейтинги «Слуги народу». Ми ж розуміємо, наскільки міцною в межа децентралізації зараз ставатиме місцева влада, порівняно з тим, як було до виборів.
І було очікувано, що «Слуга народу» все ж таки втратить позиції, і що аж так контролювати на місцях ситуацію, як це було до цього завдяки вертикалі від Києва до місцевого рівня, зараз Офіс президента не зможе. Другий момент, щодо [політичних] розкладів: так само було очікувано, що ми матимемо дуже ризиковану ситуацію на сході України, де проросійська «Опозиційна платформа — За життя» має високі рейтинги, гарні показники. І якраз в контексті намагань Володимира Зеленського домовитися з РФ і всіх цих спроб із реінтеграції, це теж такий «дзвіночок», що в тому регіоні, де насправді люди, здавалося б, мали би підтримати президента в його постійних намаганнях домовитися, — іноді за неприйнятну для України ціну, — не надають йому підтримки, а підтримують відверто проросійську політичну силу.
Щодо обласних і місцевих рад наразі я би не робила остаточний висновок, оскільки, як показує досвід всіх попередніх місцевих виборів, іноді в міськрадах складаються такі коаліції, які категорично не відповідають позиціям політичних сил на національному рівні. Тобто, умовно кажучи, «Батьківщина»чи в минулому БПП могли на національному рівні сповідувати одну позицію, а на місцях їхні депутати, які від цих сил балотувалися до місцевих рад, могли голосувати зовсім інакше і де-факто утворювати зовсім інші коаліції. Але насправді, ми вже можемо казати, — було очікувано, що всі великі міста залишилися фактично «під» чинними мерами.
Оригінал статті: Радіо НВ
