Відставка члена НАЗК: підготовка до розвалу агентства?
9 червня член Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Руслан Рябошапка оголосив про відставку зі своєї посади. Коли Кабінет Міністрів прийме його відставку, у складі НАЗК залишиться лише три члени – мінімально необхідна кількість для того, аби агентство могло продовжувати свою роботу.
Рішення Рябошапки про відставку не можна назвати повною несподіванкою. Практично протягом усього часу існування НАЗК він вступав у публічні конфлікти з головою цього органу Наталією Корчак, звинувачуючи її в намаганні управляти НАЗК вручну та в обхід законодавства. Більше того, протягом останнього часу члени НАЗК під час важливих голосувань часто ділилися навпіл: Наталію Корчак підтримував Олександр Скопич, тоді як в унісон з Русланом Рябошапкою голосував четвертий член агентства Руслан Радецький.
За останній час НАЗК справді не продемонструвало практично ніякого прогресу в найбільш суспільно значущих питаннях
Справжні причини постійних конфліктів усередині НАЗК неоднозначні. У той час, як дехто звинувачував членів НАЗК у нездатності стримати свої амбіції та налагодити командну роботу, інші підозрювали їх у розігруванні заздалегідь розробленого сценарію, покликаного зірвати роботу антикорупційного органу. В будь-якому разі, за останній час НАЗК справді не продемонструвало практично ніякого прогресу в найбільш суспільно значущих питаннях. Зокрема, йому так і не вдалося затвердити перші результати перевірки електронних декларацій високопоставлених чиновників, у тому числі Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Так само НАЗК не зміг зафіксувати наявність кримінального злочину в діях партії «Батьківщина», яка, згідно зі спільним розслідуванням цього органу та громадського руху «Чесно», сфальшувала грошові внески на свою користь.
Після того, як Рябошапка офіційно залишить свою посаду, робота НАЗК може ще більше ускладнитись, адже для ухвалення будь-якого рішення йому буде необхідна одностайна підтримка усіх трьох членів, що лишилися в його складі. Аби виправити ситуацію, існує принаймні два шляхи. По-перше, Кабінет Міністрів може ініціювати відновлення роботи конкурсної комісії, аби та обрала ще двох членів НАЗК. Ризик цього сценарію полягатиме в намаганні уряду контролювати процес відбору, аби забезпечити обрання лояльних членів антикорупційного агентства.
Іншим шляхом може стати внесення законодавчих змін, які відкриють дорогу для звільнення усіх членів НАЗК і повного оновлення цього органу завдяки проведенню нового конкурсу. Відповідний законопроект, розроблений урядом, уже зареєстрований у Верховній Раді. Втім, його ухвалення може призвести до подібних негативних наслідків, адже він дає Кабінету Міністрів право на власний розсуд призначати виконувача обов’язків голови НАЗК до обрання його нового складу і більшу свободу у виборі майбутніх членів агентства. Більшу незалежність новим членам НАЗК може гарантувати законопроект, зареєстрований групою народних депутатів на чолі з Віктором Чумаком, однак перспективи його схвалення в парламенті не надто високі, зважаючи на опозиційну приналежність його авторів.
Нинішня ситуація з НАЗК, вочевидь, влаштовує і уряд, і президента
Нинішня ситуація з НАЗК, вочевидь, влаштовує і уряд, і президента, адже дає їм змогу виправдовувати відсутність помітних результатів у перевірці електронних декларацій чиновників і партійних звітів внутрішніми проблемами самого агентства. Однак без його доукомплектування чи повного оновлення завдяки максимально прозорому конкурсу градус суспільного невдоволення щодо відсутності покарання найбільш одіозних корупціонерів лише зростатиме.