Від Дністра до Придністров’я: як Росія розхитує українсько-молдовські відносини – Маріанна Присяжнюк

Російські атаки по українській енергетичній інфраструктурі виходять за межі України і мають прямі наслідки для сусідніх держав. Зокрема, екологічна криза у Молдові після ударів по Дністровській ГЕС, а також політичні процеси довкола Придністров’я та євроінтеграції країни створюють нові ризики для регіону. Ці питання політична аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» та координаторка проєкту «Дельта-24» Маріанна Присяжнюк прокоментувала у проєкті «Український фокус. Ранок» на Slawa.TV та Еспресо, а також в інтерв’ю на 5 каналі.

За її словами, удар РФ по Дністровській ГЕС не є випадковим і спрямований на провокування протиріч між Україною та Молдовою щодо екологічних питань.

«Удар РФ по Дністровській ГЕС не є випадковим. Тому що, якщо ми згадаємо відносини України та Молдови щодо розбудови енергетичної інфраструктури на Дністрі, це завжди було проблемно і викликало політичні інсинуації та маніпуляції. І ці маніпуляції здебільшого йшли від проросійських політичних сил, які розхитували історію про те, що саме Україна перешкоджає подачі води з Дністра для Молдови. Нагадаю, що Дністер є єдиним джерелом прісної води», – наголосила Присяжнюк на Slawa.TV та Еспресо.

Вона вважає, що такі дії можуть створювати додатковий тиск як у двосторонніх відносинах, так і через реальні наслідки, які вже відчуває Молдова.

«Наразі Молдова звернулася по екстрену допомогу до Європейського Союзу та оголосила надзвичайний стан, оскільки північ країни обмежено отримує воду. Також є інформація, що правозахисники звернулися до Генеральної прокуратури, щоб був встановлений факт екоциду з боку РФ», – зазначила експертка.

В етері 5 каналу Маріанна Присяжнюк також нагадала, що українська сторона не раз порушувала питання про розширення енергетичної інфраструктури на ділянці Дністра в районі Дністровської ГЕС і гідроенергетичного вузла. Ці дискусії активно тривали, зокрема, у 2018–2019 роках. У відповідь молдовські соціалісти сформували тимчасову слідчу комісію, щоб дискредитувати Україну і технічні перемовини щодо енергетичних об'єктів на Дністрі.

За її словами, нині ці наративи можуть знову активізуватися.

«Зараз цей праймінг буде поступово виводити ситуацію в ту точку, щоб сформувати негативний фон для україно-молдовських відносин і використати екологічну тему для розхитування ситуації як на двосторонньому рівні, так і в регіоні. І це без урахування тих реальних наслідків, які вже виникають у результаті російських ударів по Дністровській ГЕС», – прокоментувала Маріанна Присяжнюк.

Водночас у Молдові готують адміністративну реформу, а також з’явилася стратегія реінтеграції Придністров’я – з ідеями міжнародної адміністрації та поступового повернення регіону під контроль Кишинева. Втім, на думку Маріанни Присяжнюк, нова концепція навряд чи зможе швидко змінити ситуацію.

«Звучала інформація про те, що Бюро з реінтеграції підготувало новий концепт, у якому зміщується акцент із статусу Придністров'я на питання економічного та гуманітарного поглинання. Там також був пункт про можливе запровадження зовнішньої адміністрації. Але якщо повернутися до тієї архітектури, яку ми маємо де-факто – це присутність російських військових, миротворчої місії, обіг чорного капіталу і процеси контрабанди, на яких усе це трималося 30 років. Я не дуже вірю, що це швидко припиниться», – висловила припущення аналітикиня.

Вона додає, що місцеві еліти навряд чи будуть зацікавлені у сценарії реінтеграції.

«Постає питання – а навіщо це їм. Так, є складна енергетична й економічна ситуація, проблеми з безкоштовним російським газом, і це впливає на регіон. Але Придністров’я переживало не одну таку кризу, і ключовим фактором залишається присутність російських військ. Тому дипломатичний вимір вирішення цього питання наразі не виглядає близьким», – стверджує Маріанна Присяжнюк.

Окремо експертка звертає увагу, що Придністров’я залишається інструментом не лише російського впливу, а й елементом гнучкої політики самого Кишинева.

«Виникає питання – куди подінуться ці війська і навіщо їм шукати вихід, якщо їхня присутність забезпечує цей “холодний актив”. Це і російський актив, і водночас інструмент балансування для Молдови. Коли змінюється геополітична кон’юнктура навколо України, змінюється і позиція Кишинева. Наприклад, коли лише формувалася рамка переговорів щодо війни, звучали заяви, що Придністров’я має бути частиною пакету врегулювання. Але згодом позиція змінилася – що це не має бути частиною цього процесу. Це така собі “матрьошка”: з одного боку російський актив, з іншого – інструмент внутрішнього балансування. Це класична політика малої держави, realpolitik, яку в Україні часто недооцінюють», – пояснила аналітикиня.

Говорячи про перспективи євроінтеграції, Маріанна Присяжнюк припускає, що Україна і Молдова навряд чи прмуватимуть до ЄС у спільному «пакеті». На її думку, цей процес неминуче стане індивідуалізованим.

«Наразі дві країни рухаються в пакетному режимі, але я б схилялася до думки, що рано чи пізно відділення відбудеться. Тому що вступ до ЄС – це тривалий і індивідуальний процес. Рішення ухвалюється кожною державою-членом ЄС окремо щодо кожної країни-кандидатки, залежно від успіхів реформ і інтеграції. Для України важливіше не йти обов’язково “за ручку” з Молдовою, а налагоджувати двосторонні відносини з кожною країною ЄС, щоб не отримати підніжку в останній момент. Кейс з Угорщиною показує, що в нас є великі прогалини в цій архітектурі», – підсумувала Маріанна Присяжнюк.