Події
Перегляди: 2505
22 травня 2014

Вибори складні, але з високою явкою

Цієї неділі, 25 травня, відбудуться вибори Президента України. Соціологи оприлюднили останні рейтинги кандидатів, розповіли, якою буде явка, чого  сподіваються  громадяни від цих виборів, а також назвали мотиви, за якими визначаються громадяни у своєму виборі кандидатів.  Дослідження було проведене Фондом "Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва"  разом із Центром ім. Разумкова з 14 по 18 травня 2014 р.

У цих президентських виборах готові будуть взяти участь понад 70 відсотків громадян України. Це одна із найвищих за останні вибори явок, яку прогнозують соціологи. Але є і сумна соціологія  – вперше за роки незалежності в Україні у виборах не зможуть взяти участь – чи то через обставини військової агресії,  чи то з власної волі – майже півнаселення Донбасу, що становить 7% населення України.  Відтак на тлі високої явки  по країні загалом залишатимуться регіони, в яких явка може бути суттєво низькою. Директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна пояснює: «З одного боку, явка обіцяє бути нормальною, за нашим опитуванням, 60% відповіли, що безумовно прийдуть на вибори, і ще  20% – що скоріше прийдуть, ніж ні. Але, з іншого боку,  ця явка буде різною в різних регіонах. Найвищою –   на Заході, де мало хто сказав, що не прийде на вибори, і у Центрі.  Досить високою – на Сході, нижчою на Півдні, а от на Донбасі  – в Луганській і Донецькій областях – половина  опитаних відповіли, що вони не збираються іти на вибори».

Більшість населення іде на вибори, оскільки відчувають, що це їхній громадянський обов’язок. Ірина Бекешкіна зазначила, що цього року вперше на друге місце як мотивація вийшла можливість вплинути на ситуацію в Україні. «Вперше за кілька останніх виборів кількість оптимістів, які вважають, що вони мають можливість вплинути через виборчий процес на ситуацію в Україні, перевищує кількість песимістів», – наголосила соціолог.  А серед очікувань від нового президента на перше місце вийшли рішучі дії з подолання економічної кризи і гарантування безпеки країні.

«Для людей це найголовніше, і тому цей  мотив  – очікування реальних шляхів подолання кризи – є спільним  для голосування за будь-якого кандидата, – розповідає експерт. –  Але є у цих кандидатів і відмінності. Наприклад, Петра Порошенка відрізняє  те, що цей кандидат, на думку більшості, «може об’єднати країну і подолати розкол». Те саме думають і про Анатолія Гриценка. Ще у Порошенка,  на відміну від інших, виражений такий мотив,  як «менше зло». Так вважає кожен четвертий, хто збирається голосувати за нього. Що стосується Юлії Тимошенко, то окрім  спільних мотивів голосування, виражено те, що вона приваблює людей як особистість набагато більше, ніж інші кандидати».

Ірина Бекешкіна зауважила,  що всі мотиви можна умовно поділити на дві частини –  «економіка» та «війна». За цією мотивацією виборці чітко розрізнили: долати труднощі в економіці  належить Порошенку та Тігіпку, протистояти агресії Росії – Тимошенко і Гриценку. Соціолог також додала, що у мотивації голосування за Анатолія Гриценка найбільш виражений виявився мотив, що він найменше замішаний у корупції та інших непорядних вчинках.

За словами експерта, на цих виборах люди дещо оптимістичніше налаштовані стосовно чесності результату. Населення України у більшості своїй переконане, що президентські вибори пройдуть або повністю чесно або з окремими порушеннями, які не вплинуть на загальний результат. Проте більше третини населення або припускають, що результати будуть перекручені, або впевнені, що усе буде підтасоване.

В Україні достатньо й  тих, хто вирішив  взагалі нікого не обирати. Серед причин відмови – відсутність гідного кандидата та невіра у чесність виборів. На Донбасі ж люди заявляють про відмову голосувати ще і через страх перед фізичним насильством з боку сепаратистів.

На цьому наголосив директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко. Він підтвердив слова свого колеги, що  попри високу очікувану явку загалом по країні,  низькою вона буде на Донбасі, де не голосуватимуть понад 50% виборців.  Окрім того, Биченко зазначив, що чимала частина виборців не знає, за кого голосувати. «Виборці Донбасу звикли, що на двох останніх виборах у них був свій, донбаський претендент. Зараз такого немає, і ми бачимо, що навіть інших кандидатів від Партії регіонів вони своїми не вважають», – каже соціолог. 

Тим часом, рейтинги основних кандидатів на пост президента від останніх замірів  наприкінці квітні майже не змінилися. Згідно з результатами дослідження,  лідером виборчих перегонів є Петро Порошенко, за нього готові проголосувати майже 45% виборців. Далі за рейтингом йде Юлія Тимошенко, у якої 8,4% підтримки, в Анатолія Гриценка – 7,5%, а в Сергія Тігіпка – 7%. Замикає п'ятірку лідерів Олег Ляшко, за нього готові віддати голоси понад 5 % виборців.

Експерт також додав, що Порошенко лідирує у президентській гонці майже в усіх регіонах за винятком Донбасу.

«У Західному регіоні Петро Порошенко набирає 53,1%, Анатолій Гриценко – 8,6%, Юлія Тимошенко – 7,9%; у Центральному регіоні у Петра Порошенка 47,5%, Юлії Тимошенко – 10,5%, Анатолія Гриценка – 6,3%; у Південному регіоні у Петра Порошенка 26,5%, Сергія Тігіпка 11,6%, Юлії Тимошенко - 6%; у Східному регіоні у Петра Порошенка 25,9%, Михайла Добкіна 8,4%, Сергія Тігіпка 7,3%. На Донбасі 64% населення або не піде на вибори, або не визначилися з кандидатом, відносну більшість там мають Сергій Тігіпко (9,9%) і Петро Симоненко (8,1%)», – констатував Андрій Биченко.

Соціолог також зазначив, що 15.3% тих, хто збираються взяти участь у виборах, не змогли відповісти, за якого кандидата вони проголосують. «І тут не  існує науково обґрунтованих коректних методів, завдяки яким можна було б вирахувати, як розподіляться голоси тих громадян, які не визначилися, – пояснює соціолог. –  На жаль, ці люди самі не  знають, як проголосують, відтак цього не в силі зробити й соціологи. Тож ці голоси можуть  поділитися  як завгодно –  перейти як до лідера списку – Петра Порошенка, так і до інших кандидатів. Тому на запитання, в скільки турів пройдуть вибори, я  відповів би так:  ймовірність  того, що вибори пройдуть в один тур становить  40%, в два – 60%».

У другому турі, за даними дослідження,  Петро Порошенко швидше за все вийде переможцем – як у парі з Тимошенко, так і в парі з Тігіпком. Найвищий результат Петро Порошенко матиме на Заході, найнижчий – на Донбасі, підсумував Андрій Биченко.

Голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко також підтвердив, що на сьогоднішніх виборах очікується більш ніж звичайна явка. Високою вона буде на Заході, як ніколи  високою очікується і в Києві.

Громадський діяч наголосив, що це дуже позитивно, адже  кожен додатковий голос на цих виборах слугуватиме  підтвердженням  легітимності їх, вибиватиме козирі з-під тих, хто заперечує законність цього волевиявлення українського народу.

«Єдине, що може позначитися на явці, – це події на сході, – пояснює Олександр Черненко. – Виборчі комісії там працюють мінімальним складом, важко  зорганізувати їх роботу. Треба бути  готовим до того,  що будуть черги і, можливо, не у всіх вистачить терпіння стояти  у цих чергах, що позначиться на явці. Але  вона точно не буде меншою за 60%», – переконаний голова правління КВУ. Він також зазначив, що попри негативні новини про викрадення голів окружних виборчих комісій і блокування роботи цих комісій,  надходять й  позитивні новини – дружинники Ріната Ахметова беруть під захист дільниці в Маріуполі, запрацюють дільниці й у  Сєвероденцьку. «Звичайно, хочеться, щоб на Донбасі відкрилася більшість дільниць, але якщо ми навіть втратимо ці голоси – половини  виборців Донбасу –  це становитиме  близько 7% всіх голосів виборців України.  А це серйозна меншість, яка не може диктувати більшості, чи є легітимні вибори чи ні», – констатував експерт.

Про те, яку роботу провадив рух «ЧЕСНО» під час цієї президентської кампанії,    розповіла виконавчий директор громадської організації «Центр UA» Світлана Заліщук. Вона відзначила, що рух «ЧЕСНО» надіслав запит з проханням  відкрити  інформацію про джерела фінансування своєї передвиборної кампанії всім кандидатам у президенти, і тільки п'ять із них – Богомолець, Гриценко, Порошенко, Тігіпко та Тимошенко – показали свою «передвиборну бухгалтерію».  

За словами Світлани Заліщук, найбільший передвиборний фонд задекларував  Петро Порошенко (понад 88 млн грн), а найменший – Ольга Богомолець (майже 1,5 млн грн). Загальний розмір передвиборного фонду Юлії Тимошенко становив майже 41 млн грн, Сергія Тигіпка – 68 млн грн, Анатолія Гриценка – 8,25 млн грн. Кандидати в президенти Петро Порошенко та Сергій Тігіпко декларують, що фінансують свої передвиборні кампанії з власних коштів, основну роль у фінансуванні виборчої кампанії Юлії Тимошенко відіграла її партія «Батьківщина», яка й сплатила передвиборну заставу кандидата в президенти. Партійні кошти у виборчому фонді Тимошенко становлять 80% надходжень. Імен 181 фізичної особи, що перерахували 8,57 млн грн, у звіті лідерки «Батьківщини» не зазначено.

Виконавчий директор громадської організації «Центр UA» відзначила,  що Ольга Богомолець та Анатолій Гриценко від початку кампанії відкрито публікують фінансові звіти на своєму сайті. Зокрема, в Ольги Богомолець розміщено список осіб, які перерахували гроші на заставу для участі у виборах, і детальний постатейний звіт про витрати із зазначенням контрагентів, які отримали платежі, у розмірі понад 25 грн. При цьому кандидат не називає суми надходжень до фонду та прізвищ донорів, які не давали згоди на розкриття цієї інформації. Сама Ольга Богомолець внесок до свого виборчого фонду не здійснювала.

А от Анатолій Гриценко – єдиний з усіх кандидатів, хто називає прізвища донорів, які зробили внески до виборчого фонду, але без зазначення суми пожертвувань. Крім того, у звіті можна побачити весь перелік контрагентів, яким було здійснено виплати з фонду, але без сум.

Світлана Заліщук також повідомила, що кандидат у президенти Сергій Тігіпко назвав лише загальну суму витрат, не зазначивши їх постатейного викладення та списку контрагентів.

Експерт позазначила й те, що  майже левова частка передвиборних фондів Порошенка та Тимошенко (80%) пішли на фінансування оплати ефірного часу на телебаченні.

Водночас, за даними «ЧЕСНО», жоден з кандидатів не зміг надати повного проміжного звіту передвиборної кампанії із зазначенням списку спонсорів та сум внесків, а також переліком контрагентів та сумами витрат.

Світлана Заліщук наголосила, що це вперше, коли кандидати у президенти оприлюднили інформацію про джерела фінансування, і це є хорошим сигналом для суспільства:  «По суті, кандидати у президенти держави вперше в історії незалежної України відкрили джерела свого фінансування до дня голосування, – сказала Заліщук. – Поганою новиною є те, що законопроект, підготовлений, зокрема, й громадськістю, який зобов’язує всіх кандидатів на законодавчому рівні відкривати фінансування своїх виборчих фондів ще перед виборами, а  партії - звітувати щорічно про своє фінансування, на жаль, вчора  двічі не набрав достатньо голосів для того, що бути винесеним на порядок денний».

Громадська активістка зазначила, що це свідчить про те, що законодавці на цьому  етапі ще не готові, аби  такий принцип став правилом, і запевнила, що рух «ЧЕСНО»  зобов’язався і надалі лобіювати ухвалення цього законопроекту, щоб прозорість фінансування перетворилася на правило  не лише кандидатів у президенти, а  й для політичних партій.

 

 

Останні новини з категорії Події

Більшість своїх інформаційних атак росіяни останнім часом спрямовують на Європу — експертне обговорення

Основні інформаційні загрози Україні за квітень-червень 2024 року обговорили експерти
21 червня 2024

Легендарна соціологиня Ірина Бекешкіна увійшла до рейтингу NV «Люди десятиліття»

Видання NV склало список співвітчизників, які відіграли провідну роль в Україні за останнє десятиліття, куди ввійшла й Ірина Бекешкіна
18 травня 2024

Нове глобальне партнерство: що треба врахувати Україні задля розширення співпраці з Катаром – Марія Золкіна

Марія Золкіна підбила підсумки візиту української експертної делегації до Катару, проведеного в межах проєкту "Нове глобальне партнерство дл...
10 травня 2024

Виклики європейської політики пам’яті про Другу Світову в контексті російсько-української війни — експертне обговорення

Матеріали круглого столу «Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу світову в контексті російсько-української війни».
9 травня 2024