Вибори під час війни – це ризик політичної нестабільності, яким може скористатися Росія – Олексій Гарань

Минулого тижня у політичному дискурсі активно обговорювали тему виборів в Україні. З одного боку, Кремль вкотре заявив про нібито нелегітимність президента Зеленського та необхідність проведення виборів. З іншого – з Вашингтона надходили рекомендації щодо важливості виборчого процесу для демократії. Водночас представник Дональда Трампа Кіт Келлог скоригував свою позицію, визнавши, що під час війни провести вибори складно, якщо не неможливо. Про те, як ця дискусія позначається на внутрішньополітичній ситуації, Радіо NV розпитало професора політології Києво-Могилянської академії, наукового радника Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексія Гараня.

Він підтвердив, що офіційно всі визнають неможливість виборів у нинішніх умовах, однак у закритому режимі тривають соціологічні дослідження, а деякі рейтинги навіть публікуються. Це мимоволі формує в суспільстві певні очікування, хоча реальних передумов для виборів немає. Водночас політичні сили в Україні активно готуються до виборчого процесу – друкують газети, роблять політичні заяви, виголошують гасла, хоча публічно заперечують підготовку.

«Наприклад, я особисто отримав газету від Віталія Кличка. На Галичині також розповсюджували газети від представників "Слуги народу", зокрема від Олени Шуляк, голови партії. Тож коли президент Зеленський каже, що "голови повідкручує тим, хто говорить про вибори", варто звернути увагу і на його оточення», – зауважив Олексій Гарань.

Коментуючи слова Кіта Келлога, який частково змінив свою позицію щодо проведення виборів в Україні до кінця 2025 року, науковець пояснив:

«Він зробив застереження, що у нас є своя Конституція, якої треба дотримуватися, а потім додав, що Україні все одно доведеться проводити вибори. І це очевидно, адже ми проводимо їх уже 30 років і будемо проводити, щойно з’являться необхідні умови. На жаль, виглядає так, що питання виборів в Україні стало одним із пунктів обговорення між США та Росією, і це викликає занепокоєння», – наголосив Олексій Гарань.

За його словами, навіть у разі «заморожування» війни проведення виборів видається малоймовірним. Адже  якщо бойові дії тимчасово припиняться, скасувати воєнний стан буде неможливо, поки загроза не буде повністю ліквідована. А поки існує небезпека відновлення війни, питання виборів залишається відкритим.

Реагуючи на аргумент, що Україна вже проводила вибори під час війни на Донбасі, науковець пояснив:

«Тоді ситуація була зовсім іншою. Конфлікт був локалізований і значною мірою заморожений. Нині ж ми маємо справу з повномасштабною війною. Порівняння з історичними випадками, коли, наприклад, США проводили вибори під час Другої світової війни, некоректне, адже бойові дії не відбувалися на їхній території. Натомість Велика Британія, зіткнувшись з екзистенційною загрозою, вибори не проводила – і це важливий аргумент».

Крім того, на думку Олексія Гараня, якщо вибори в Україні все ж відбудуться і президентом стане нова людина, це може спричинити період політичної нестабільності, чим неодмінно спробує скористатися Путін.

«Давайте уявимо, що наступним президентом України стане не Зеленський, а інша, навіть патріотично налаштована людина. У будь-якому разі постане питання перехідного періоду, протягом якого новий президент і його команда набуватимуть повноважень. У США цей процес триває два місяці – за цей час нова адміністрація входить у свої обов’язки, відбувається перерозподіл впливу. У цей проміжок виникає небезпечний вакуум, яким може скористатися Росія. Тому такі зміни несуть ризики», – підсумував професор політології.