Вибори чи мильна бульбашка, – експерт про нюанси президентської кампанії та майбутнє уряду
Відомий політолог Олексій Гарань розповів, чи розкололась Україна, оцінив чистоту виборів і уточнив, чому дуже важливо провести дебати.
Олексій Гарань
Команди Петра Порошенка та Володимира Зеленського уклали тристоронню угоду з НСК "Олімпійський" щодо можливості проведення там дебатів 19 квітня. Зауважимо, що дискусія (якщо не сказати – епопея) щодо можливої дати і місця дебатів триває вже третій тиждень поспіль.
Голова Національної суспільної телерадіокомпанії Зураб Аласанія неодноразово заявляв, що офіційні дебати мають відбутися у студії о 20:00 19 квітня. Якщо один із кандидатів відмовиться від участі в них, весь ефірний час отримає його опонент. Відмовляться обидва – замість дебатів на "Суспільному" покажуть документальний фільм, що не матиме жодного стосунку до виборів. Водночас поза межами студії НСТУ кандидати можуть зустрітися, зокрема, на "Олімпійському".
Першим, нагадаємо, про таку ідею заявив Володимир Зеленський: у відеозверненні до Петра Порошенка він запропонував провести дебати 19 квітня о 19:00 на стадіоні. Президент погодився, але згодом озвучив власну дату: 14 квітня. У цей день Порошенко прибув на стадіон, але на свого опонента так і не дочекався.
Хай там як, але в команді чинного діючого президента вустами речника передвиборчого штабу Олега Медведєва у середу підтвердили готовність президента до участі в дебатах на НСК "Олімпійський" 19 квітня о 19:00.
Чи може словесне дербі між кандидатами-фаворитами змінити контури електоральних симпатій, – поцікавилися ми у відомого політолога, професора "Києво-Могилянської академії", наукового директора Фонду "Демократичні ініціативи" Олексія Гараня.
Чи проявився в ході нинішньої президентської виборчої кампанії суспільний розкол?
Я б не вживав таких слів як "суспільний розкол". Взагалі, коли відбуваються президентські вибори у два тури, суспільство завжди розходиться по двох таборах. Це спостерігається в будь-якому суспільстві, де діє двотурова система виборів. Та сама Франція, наприклад, або навіть США з одним туром – все рівно ми бачимо, що суспільство ділиться на дві частини. Так що це не можна назвати розколом, оскільки безпосередньо виборча система призводить до такої ситуації.
Один важливий момент. На поточних виборах не відбулося регіональної поляризації, яка була на виборах 2004 і 2010 року. Тобто, не має такого, щоб був кандидат Сходу і кандидат Заходу.
Як ви оцінюєте агітаційну складову цієї кампанії на предмет "чистоти" і "бруду"?
Загалом, найбрудніші вибори були в 2004 році, коли країну навмисно поляризували і розколювали. Всі ми пам'ятаємо масові фальсифікації і таке інше. Так, цьогоріч були і брудні технології, але я думаю, в цілому, це були змагальні вибори. Хоча з усіх сторін і було використання, скажімо так, недозволених прийомів. Тим не менше, на виході ми побачили волю виборців, яка не була викривлена адміністративним ресурсом чи, тим більше, фальсифікаціями. Більше того, зараз, якщо проаналізувати дані з дільниць лікарень, в'язниць, армії, де раніше голосували за представника влади, цього немає. Тому попри всі проблеми, цей іспит ми склали.
А ось в чому ми не склали іспиту, то це в тому, що кампанію не вдалося перетворити на змагання змістовних програм. Буквально вся опозиція займалася критикою чинного президента – частково виправданою, частково популістською. А один кандидат, який позиціонує себе в якості "нового обличчя" взагалі проводив беззмістовну кампанію в стилі шоу. І це власне та проблема, яку ми бачимо в другому турі – відсутність змістовного обговорення того, що можуть реально зробити кандидати в разі свого обрання, натомість – нав'язування телевізійних образів і перетворення кампанії в шоу.
Варто зауважити, що громадянське суспільство намагалося повернути все це в русло обговорення і якісь спроби були успішними, але в цілому нам не вдалося перетворити кампанію в змагання змістів.
Наскільки ймовірні дебати можуть скорегувати електоральні результати?
Скорегувати можуть, але я не думаю, що радикально. Якби у нас дійсно проводилися змістовні дебати, такі, як, наприклад в США, коли кандидати зустрічаються кілька разів протягом тижня, ситуація була б дещо іншою. Чому? Тому що це дає можливість потім предметно обговорити їхні дебати. А у нас офіційно дебати передбачені в останній день перед "днем тиші", тобто ми навіть обговорити це не зможемо. Якщо дебати таки відбудуться, гадаю, щось Порошенку вони додадуть, але не думаю, що це буде радикальна зміна.
Якщо відштовхуватися від тези про те, що кампанія була беззмістовною, то наскільки ці дебати, навколо яких стільки галасу, взагалі потрібні?
Дебати безперечно потрібні. Вони потрібні не лише нам, щоб зробити свій вибір, вони потрібні ще й для того, аби потім контролювати новообраного президента. Це дуже важливо, адже те, що людина говорить в ході дебатів, вона потім має виконувати.
Як би ви оцінили нещодавні паризькі "оглядини" українських кандидатів в президенти?
Для Порошенка візит і до Меркель, і до Макрона, це безперечно намагання продемонструвати підтримку його кандидатури з боку західних політиків. Це – з одного боку. З іншого – в ході цих зустрічей йшлося і про окремі змістовні речі. Про що говорив з Макроном Зеленський? Мені, відверто кажучи, важко уявити, адже ми навіть не чуємо його в середині країни. Радше за все, йшлося про загальні тези, мовляв, Україна рухається до Європи, що ми будемо проводити реформи і так далі.
Новообраний президент має час після інаугурації достроково припинити повноваження Верховної Ради. Чи скористається гарант Конституції цим правом?
Якщо буде консенсус основних політичних сил стосовно того, щоб провести дострокові вибори, тоді цей сценарій цілком ймовірний. У разі, якщо такого компромісу не буде, реалізувати цей намір буде складно з юридичної точки зору.
А яка доля чекатиме на уряд?
Уряд існуватиме до завершення парламентських виборів і формування нової коаліції. І це добре, тому що ближчим часом Кабмін буде тим органом, який стабілізуватиме ситуацію в країні. Більше того, я навіть порадив би Зеленському в разі обрання не змінювати зараз міністра закордонних справ. Мені здається, було б дуже добре, принаймні певний час не змінювати Клімкіна. Це важливо, оскільки це було б сигналом про те, що зовнішня політика України є стабільною і передбачуваною.
Оригінал: 24 канал
