Опитування
Перегляди: 617
27 вересня 2007

Виборча кампанія в оцінках лідерів українських соціологічних служб

Фонд “Демократичні ініціативи” провів 24–25 вересня 2007 року експрес-опитування керівників соціологічних служб, які, на думку „ДІ”, заслуговують найбільшої довіри. Опитування стосувалося соціологічного висвітлення виборчої кампанії-2007. Соціологам було поставлено запитання щодо явки на виборах, сучасної диспозиції політичних сил, а також особливостей електорату лідерів виборчих перегонів

Всього було опитано четверо керівників соціологічних служб.

  • Більшість лідерів соціологічних служб відзначили, що явка на дострокових парламентських виборах–2007 сягатиме 62–75%.
  • Експерти одностайні й у тому, що в парламент точно потрапляють три політичні сили — Партія регіонів, БЮТ і Блок „Наша Україна–Народна самооборона”, а також мають великі шанси Комуністична Партія України і Блок Литвина. Деякі шанси на проходження до Верховної Ради зберігає Соціалістична партія України. Інші політичні сили, на думку керівників соціологічних фірм, жодних шансів на проходження не мають.
  • У динаміці електоральної ситуації спостерігається перетік виборців “Нашої України–Народної самооборони” до БЮТ, а також поступове зростання рейтингу Блоку Литвина. Стабільні значення електоральної підтримки Партії регіонів та КПУ.
  • Серед особливостей електоратів партій та блоків експерти зазначили:
  1. Відмінності електоратів за географічною ознакою: Партія регіонів та Компартія мають більшість свого електорату у Східному та Південному регіонах, БЮТ та “Наша Україна–Народна самооборона” – у Західному та Центральному регіонах;
  2. Відмінності електоратів за мовною ознакою: російськомовне населення віддає перевагу Партії регіонів та Компартії, україномовне – БЮТ та “Нашій Україні–Народній самообороні”;
  3. Відмінності електоратів за освітньою ознакою: частка виборців з початковою і незакінченою середньою освітою найбільша в електораті КПУ, найменша – в електораті БЮТ і Партії регіонів, а частка виборців із вищою освітою найбільша в електоратах НУ–НС, КПУ та БЮТ.
  4. Відмінності електоратів за віковою ознакою: наймолодший молодий електорат у БЮТ, найстарший – у КПУ.
  • Особливістю електорату усіх політичних сил є втома від виборів і чинник байдужості, що може позначитися на явці та, відповідно, результатах голосування за ті чи ті політичні сили.

Відповіді керівників соціологічних служб

 

Олександр Бухалов, директор Фонду “Громадська думка – Україна”.

1 . Як Ви вважаєте, якою буде явка на позачергових парламентських виборах? (Відповідь вказати у відсотках).

Явка будет составлять 62–66%.

2. Як Ви вважаєте, які партії пройдуть до парламенту і скільки приблизно відсотків вони отримають?

Партия регионов –                                         33–35%

Блок Тимошенко –                                         23–25%

Наша Украина – Народная самооборона –  9–11%

Коммунистическая партия –                          4–5%

Блок Литвина –                                               4,5–5,5%

-----------------------------------------------------------------

А также, возможно СПУ –                            1,7 – 3,7%

3. Які, на Вашу думку, особливості електорату лідерів виборчих перегонів?

Электорат основных лидеров избирательной кампании, как и прежде, разделен по географическому признаку. Исследование последних месяцев показывают, например, что устойчивый рост рейтингов Блока Тимошенко происходит, главным образом, за счет уменьшения рейтингов НУНСа. В целом же, «оранжевый блок» стабильно набирает 32–34% голосов избирателей и не превышает рейтинг Партии регионов. Так же стабилен рейтинг Коммунистической партии, который постоянно колеблется от 4 до 5%. Заметно прибавляет Блок Литвина и можно предположить, что его рейтинг может быть выше, чем у коммунистов.

 

Валерій Хмелько, президент Київського міжнародного інституту соціології

1 .Як Ви вважаєте, якою буде явка на позачергових парламентських виборах? (Відповідь вказати у відсотках).

Якби вибори відбулися на тиждень раніше, то у них взяли б участь приблизно 66–68% виборців. Що можуть вчинити за останні дні ті чи ті політичні сили і як це може вплинути на настрої виборців, соціологічні методи не дають можливості вирахувати.

2. Як Ви вважаєте, які партії пройдуть до парламенту і скільки приблизно відсотків вони отримають?

Якби вибори відбулися на тиждень раніше, то до парламенту пройшло б п’ять учасників виборчих перегонів – Партія регіонів, БЮТ, НУ–НС, КПУ та Блок Литвина. А які відсотки вони отримають наприкінці тижня, соціологічні методи не дають можливості передбачити. Їх покаже спочатку Національний екзит-пол’2007, а потім, я сподіваюсь, ЦВК.

3. Які, на Вашу думку, особливості електорату лідерів виборчих перегонів?

За даними КМІС, основні особливості електоратів лідерів виборчих перегонів я можу охарактеризувати таким чином.

По-перше, ці електорати відрізняються тим, якою мірою вони складаються, з одного боку, з виборців Східного і Південного регіонів (які разом становлять 48 % усього електорату України, а з іншого – з виборців Західного і Центрального регіонів (які разом становлять 52% усього електорату країни). Так, переважна частина електоратів Партії регіонів та Компартії – 76 та 73%, відповідно, – це виборці Східного і Південного регіонів. А електорат НУ–НС і БЮТ, навпаки, здебільшого – на 86 та 83%, відповідно, – це виборці Західного і Центрального регіонів. В електораті блоку Литвина частка виборців із Західного і Центрального регіонів разом не така велика, але також помітно переважає частку виборців зі Східного і Південного регіонів, взятих разом, – 64 проти 36 %.

По-друге, дані опитувань КМІС свідчать про те, що переважна частина електоратів Партії регіонів та Компартії – 71 та 65%, відповідно, – це російськомовні виборці,  тоді як більшу частину електоратів НУ–НС і БЮТ – 81 і 76%, відповідно, – становлять україномовні виборці. За пропорціями виборців, які віддають перевагу спілкуванню українською чи російською мовами, електорат Блоку Литвина найбільш врівноважений: у ньому 52% україномовних виборців на 48% російськомовних.

По-третє, електорати лідерів виборчих перегонів помітно по-різному наповнюються виборцями з різними рівнями освіти. Так, в електоратах Партії регіонів та Блоку Литвина частка виборців з вищою освітою становить лише 12% – вдвічі менше, ніж в електоратах НУ-НС і Комуністичної партії, де частка таких виборців – понад  24%. До цієї пропорції близька і частка виборців з вищою освітою в електораті БЮТ – вона становить близько 21%.

Частка виборців з початковою освітою найбільша в електораті Компартії – понад 21%, а найменша – в електоратах БЮТ і Партії регіонів: відповідно, близько 8 і 7%. За цим показником електорати НУ–НС і Блоку Литвина посідають проміжне становище – з частками у 14 та 12%, відповідно.

 

Євген Копатько, директор компанії R&B

1 .Як Ви вважаєте, якою буде явка на позачергових парламентських виборах? (Відповідь вказати у відсотках)

В среднем явка может быть на уровне 65–75%.

2. Як Ви вважаєте, які партії пройдуть до парламенту і скільки приблизно відсотків вони отримають?

Исходя из данных различных компаний, опубликованных за 2 недели до выборов, ПР может набрать от 29 до 35 %, БЮТ – 20-25%, НУ–НС – 9–13%, КПУ – 3–5%, Блок Литвина +/- 3%. Обращаю ваше внимание на то, что не учитывается динамика в последние 2 недели перед выборами.

3. Які, на Вашу думку, особливості електорату лідерів виборчих перегонів?

ПР имеет достаточно устойчивый базовый электорат. Наблюдается переток электората от НУ–НС к БЮТ (очевидно, более радикальная его часть). У КПУ электорат небольшой, но стабильный. Блоку Литвина симпатизируют разочаровавшиеся сторонники других политических сил.

Особенность электората всех ведущих политических сил заключаются и в том, что он устал от выборов и фактор безразличия и относительной пассивности может отразиться на явке.

 

Михайло Міщенко, заступник директора соціологічної служби Українського центру економічних і політичних досліджень імені О. Разумкова

1. Як Ви вважаєте, якою буде явка на дострокових парламентських виборах? (Відповідь вказати у відсотках)

62-64%.

2. Як Ви вважаєте, які партії пройдуть до парламенту і скільки приблизно відсотків вони отримають?

Впевнено проходять до парламенту три політичні сили: Партія регіонів (33–41%), "Блок Юлії Тимошенко" (24–31%), Блок "Наша Україна – Народна самооборона" (10–16%). Також мають значні шанси пройти до парламенту Комуністична партія України (2,7–5%) і «Блок Литвина» (2,5–5%). Також зберігають шанси (хоча і менші) Соціалістична партія України (1,5–3%) і Прогресивна соціалістична партія України (1–3%).

3. Які, на Вашу думку, особливості електорату лідерів виборчих перегонів?

Партія регіонів

Більше половини електорату цієї партії − жителі Східного регіону (якщо включати до Східного регіону Донецьку, Луганську, Харківську, Дніпропетровську і Запорізьку області), а три чверті − жителі Сходу і Півдня. Рівень освіти − дещо нижчий за середній по країні. Частіше, ніж загалом громадяни України, вважають, що події в країні розвиваються «в неправильному напрямі».

"Блок Юлії Тимошенко"

Майже половина всього електорату − жителі Центрального регіону, а близько 80% − жителі Центрального і Західного регіонів. Частка молоді серед виборців БЮТ – дещо більша, ніж в цілому серед громадян України, а частка людей літнього віку − менша.

Блок "Наша Україна – Народна самооборона"

Відносну більшість виборців цього блоку становлять жителі Західного регіону, а близько 80% − жителі Західного і Центрального регіонів. Частка молоді серед виборців НУНС – дещо нижча, ніж в цілому серед громадян України.

Лише серед представників електорату НУ–НС тих, хто вважає, що події в країні розвиваються «в правильному напрямі», приблизно стільки ж, скільки й тих, хто вважає, що події розвиваються «в неправильному напрямі» (тоді як переважна більшість громадян України, так само як і більшість прихильників інших політичних сил, схильні вважати, що події розвиваються «в неправильному напрямі».

Комуністична партія України

Близько 70% виборців КПУ − жителі Східного і Південного регіонів, лише 1% − жителі Західного регіону. 71% електорату цієї партії − люди віком від 60 років і старші. Матеріальне становище − помітно гірше, ніж в середньому по країні, так само як і помітно нижчим є освітній рівень.

«Блок Литвина»

Майже половина всього електорату − жителі Центрального регіону, більше третини − жителі Східного і Південного регіонів.

Прес-реліз підготували Ілько Кучерів, Ірина Бекешкіна  та Ірина Філіпчук.

Опитування провела Тетяна Непийвода.

27 вересня 2007 р.

Top