Олексій Гарань

доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Коментарі
Перегляди: 1475
7 жовтня 2021

В Україні виникла загроза популістського авторитаризму, – Олексій Гарань

Оригінал інтерв'ю  на  DW

У четвер, 7 жовтня, у Верховній Раді, як очікується, відбудеться голосування про відкликання Дмитра Разумкова з посади голови парламенту. Наразі його відсторонили від ведення двох найближчих засідань, у середу і четвер. Це рішення ініціювала фракція партії "Слуга народу", а також групи "Довіра" та "За майбутнє". Водночас решта фракцій виступають здебільшого проти відставки Разумкова та називають це спробою президента України Володимира Зеленського контролювати парламент. Які наслідки матиме усунення Разумкова? Про це DW поспілкувалася з професором Києво-Могилянської академії, науковим директором Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Олексієм Гаранем.

DW: Пане Олексію, під час дострокових парламентських виборах 2019 року Дмитро Разумков був одним з найближчих соратників Зеленського. Однак зараз президент вже говорить, що у партії "Слуга народу" - "мільйон запитань до Разумкова" і що він вже не є членом команди. Найбільш гучним став конфлікт між "слугами народу" та Разумковим через ухвалений 23 вересня закон про деолігархізацію, який закріплює термін "олігарх" і визначає, які санкції можуть загрожувати носіям цього статусу. На Вашу думку, чому колишні соратники стали відвертими ворогами?

Олексій Гарань: Не потрібно все зводити до конфлікту Зеленський-Разумков. Я думаю, треба говорити про конфлікт між спробою обмежити парламентаризм і зберегти його. В Україні роль парламенту завжди була дуже високою. Тому часто виникали конфлікти між спікерами і президентами. Згадаймо антагонізм Мороз-Кучма, Гройсман-Порошенко. Якщо людина опиняється на посаді голови ВР і враховує інтереси різних груп в парламенті, а президент опирається цьому, то неминуче виникає конфлікт.

А закон про деолігархізацію - вже ілюстрація цього. Ми розуміємо, що цей закон - абсолютно популістський, виписаний таким чином, щоб дати президенту визначати олігархів в ручному режимі. Парадокс полягає в тому, що за відсторонення Разумкова голосують дві олігархічні парламентські групи - "За Майбутнє" і "Довіра".

DW: Але ж спочатку Разумков був членом команди"слуг". Чому він раптом пішов проти партії?

Звісно, не треба робити з Разумкова янгола. Ми пам'ятаємо на початку його роботи "турборежим", коли рішення ухвалювалися з порушеннями регламенту. Явно популістські і беззмістовні закони. Наприклад, закон про імпічмент президента, який насправді можна назвати про неімпічмент президента. Але потім Разумков відійшов від цього і почав виконувати функції голови ВР - модератора парламентського процесу. Є об'єктивна еволюція Разумкова, але потрібно говорити й про диференціацію серед "слуг". Адже за відсторонення спікера проголосували не всі члени команди.

DW: Усі парламентські фракції, окрім"Слуги народу", не підтримують відставку Разумкова. Його хвалять за дотримання регламенту та вказують на об'єктивність. Тепер є ризик того, що наступний спікер буде лояльним лише до провладної фракції. Чи загрожує це узурпацією влади в Україні?

Я думаю, узурпація влади в Україні неможлива. Це показав приклад Кучми і Януковича, але тенденція до узурпації є. Я б навіть сказав, до популістського авторитаризму. Навколо Зеленського лишається один центр сили - керівник Офісу президента Андрій Єрмак та перший помічник президента Сергій Шефір.

Таким чином, є невелике коло людей, які впливають на рішення Зеленського, і балансу нема. Зараз всі пояснення щодо подій у країні робить не конституційний орган, а радник глави ОПУ. Це наочно показує, як відбувається процес концентрації влади.

DW: Які небезпеки несе ця ситуація?

Загроза популістського авторитаризму може призвести до дуже негативних явищ, тим більше в умовах війни з Росією. Зокрема, неадекватність прийняття рішень і призначень. Згадаймо, коли Єрмак торік поставив свій підпис під протоколом поруч з "полномочнимі представітєлямі ОРДЛО", тим самим легітимізувавши бойовиків. Добре, що ця угода не вступила в силу. Тому де гарантія, що подібне не відбудеться ще раз? Також загрозою є визначення олігархів у ручному режимі.

Але, думаю, узурпувати владу не вийде, тому що в Україні завжди була сильна опозиція. Навіть якщо в парламенті вона складає меншість, вона може вивести людей на вулицю. Також існує громадянське суспільство.

DW: В Україні традиційно існував політичний баланс, владу врівноважувала опозиція, на відміну від сусідніх Білорусі та Росії. Коли ж Віктор Янукович спробував прибрати до руквсю владу, його скинули. Чи зараз склалися умови для протестів?

Я боюся третього майдану. Адже перший і другий відбувалися в умовах відсутності війни з Росією. Нині будь-яка дестабілізація в країні може мати негативні наслідки. Навряд чи відставка Разумкова призведе до акцій протесту, але скандали, наприклад з офшорами Зеленського та вагнерівцями, накопичують потенціал для протесту. При Януковичі протест теж не відбувся одразу, а через три роки.

Останні новини з категорії Коментарі

Чи може Японія та Південна Корея відправити в Україну свої війська – Тарас Жовтенко

Участь Північної Кореї у бойових діях Росії проти України змушує змінювати свої підходи щодо підтримки України Південну Корею та Японію. Б...
21 листопада 2024

Українці готові чинити опір – Олексій Гарань

Олексій Гарань про внутрішні зміни, які відбулися в Україні як державі та в українському суспільстві за час війни
20 листопада 2024

Захід заскочив Путіна зненацька: як відреагує Кремль на удари вглиб РФ – Тарас Жовтенко

Захід дочекався, коли всі козирі в нього будуть на руках і дав Україні дозвіл бити по території РФ
19 листопада 2024

Нові деталі розмови Трампа з Путіним і чому Шольц бере ініціативу у свої руки – Тарас Жовтенко

Тарас Жовтенко та Павло Ковальчук про роль Німеччини у відбудові України та секретні перемовини Трампа та путіна
15 листопада 2024