Українці зберігають високий запас міцності і з надією дивляться на своє майбутнє та майбутнє України – експертне обговорення
Українці вірять у свою перемогу, найбільше довіряють Збройним силам України і з надією дивляться на своє майбутнє та майбутнє України. І це дуже хороші показники для другого року виснажливої війни, вважають експерти, які підбили соціологічні підсумки 2023 року на основі загальнонаціонального опитування, поведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва разом із соціологічною службою Центру Разумкова і презентованого в Укрінформі.
Віра в перемогу об’єднує абсолютну більшість українців
Так само, як і в 2022 році, віра в перемогу продовжує об’єднувати абсолютну більшість українців – у перемозі України переконані 88% громадян.
Про це під час заходу повідомила Марія Золкіна, голова напряму «Регіональна безпека та дослідження конфліктів» Фону «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, дослідниця Лондонської школи економіки й політичних наук.
Вона зазначила, що другий рік поспіль повномасштабної війни українці зберігають майже такий самий рівень єднання навколо ідеї та віри в перемогу України в цій війні, як і наприкінці минулого року (93%), причому 63% з них вірять у перемогу однозначно. Сумнівається лише 5% опитаних.
«Важливо також, що віра в перемогу об’єднує всі макрорегіони, – коментує Марія Золкіна. – Найбільша кількість скептиків залишається на Півдні, але і там це 10%, що значно менше, ніж кількість тих, хто переконаний у перемозі в цій війні».
Щодо військових досягнень, то найбільше українців орієнтуються на звільнення всіх полонених і повернення депортованих українців — 69%. Майже однаково важливими для населення є: вступ України до НАТО для гарантованого захисту від нової війни, покарання всіх російських військових злочинців і відшкодування усіх збитків, завданих економіці та громадянам — 42%, 42%, 41,5% відповідно. Кожен четвертий українець (26%) вважав би розпад росії як держави досягненням у результаті війни.
Марія Золкіна наголосила, що результати цього опитування є хорошим підґрунтям для розуміння рівня спротиву та запасу міцності українців. Особливо це стосується західного інформаційного простору, де посилилася хвиля публікацій з високим ступенем скептицизму щодо перспектив війни.
За її словами, росіяни однозначно можуть поставити хрест на тактиці, на яку вони сподівалися, стосовно спроб переломити українське суспільство і примусити його розчаруватися в ідеї звільнення своїх територій та людей і вимагати від політичного чи військового керівництва країни піти на певні невигідні Україні переговори.
«За результатами дослідження ми бачимо, що, по-перше, всередині країни сформувалося розуміння, що відвоювання наших міжнародно визнаних кордонів займатиме певний час. А по-друге, немає готовності іти на будь-які поступки. Навпаки, позиція вимагати гарантій безпеки не у вигляді ефемерних структур, а у вигляді конкретного членства України в НАТО зміцнилася і стабілізувалася приблизно на одному рівні в усіх макрорегіонах», – зазначила Марія Золкіна.
Вона також наголосила, що 2024 рік буде складним не лише на фронті, а й на дипломатичній ниві. Внутрішньополітичні події у низці європейських країн та США стануть і вже стали викликом для України. Тому українські політики та дипломати можуть використовувати внутрішню громадську думку як вагомий аргумент про неприпустимість примушувань чи вмовлянь України іти на переговори, які послаблюватимуть її позицію та суверенітет, акцентувала дослідниця.
Запас стійкості українського суспільства є одним із вагомих чинників нашої майбутньої Перемоги
Тарас Жовтенко, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи», погоджується з колегою.
На його думку, дані опитування показують доволі позитивну динаміку стосовно того, що запас міцності українського суспільства є досить великим і потужним, незважаючи на те, що ця стійкість постійно перебуває під ударом російської інформаційної машини та пропагандистських інструментів.
«Звичайно, найбільше уваги привертає поле бою, але ми не повинні забувати що ця війна, яку веде росія проти нас, є в першу чергу гібридною війною. І ці моменти, які є чутливими для суспільства, всі тенденції, які можуть похитнути єдність суспільства, теж перебувають під прицілом російського агресора. Але за результатами громадської думки ми бачимо, що попри будь-які зовнішні умови, запас стійкості та міцності українського суспільства досить потужний, що є одним із вагомих чинників нашої майбутньої Перемоги», – наголосив Тарас Жовтенко.
Українське суспільство показує більший рівень свідомості та єдності, ніж це демонструють політики
Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», професор політології НаУКМА, звернув увагу, на те, що українці, думаючи про своє майбутнє і майбутнє держави, переважно відчувають надію.
З-поміж цих емоцій високих показників також досягли тривога та оптимізм. Однак те, що оптимізм іде на третьому місці, це не абсолютна частка оптимістів, пояснив науковець.
«Ми пропонували обрати три головні емоції, і на першому місці з величезною перевагою іде надія, а на третьому – оптимізм. І якщо це просумувати з надією, бо надія - це теж оптимізм, то виявляється що українці достатньо позитивно дивляться на своє майбутнє і на майбутні країни», – акцентував науковець.
Він також відзначив, що українське суспільство, згідно з результатами опитування, показує більший рівень свідомості та єдності, ніж це демонструють наші політики.
«Українці зберігають запас міцності попри всі проблеми. І це дає підстави для оптимізму. Тому нам треба постійно наголошувати на тому, що нас об’єднує і дає можливості для руху вперед. А політикам треба цим скористатися. Це найбільшою мірою стосується влади, але й опозиції також», – зазначив науковець.
Олексій Гарань також застеріг від роздмухування в інформаційному просторі конфлікту між військовими й політиками, який насамперед вигідний росії.
«У поглядах військових і політиків завжди буде відмінність, – пояснив він. – Тому що є політичні цілі, а є військові цілі. І від нас залежить, як ми це інтерпретуємо, які даємо оцінки, чи виносити це у громадський міжнародний простір, займаючись дискредитацією обох – і політиків, і військових, чого від нас хоче росія, чи ми будемо усвідомлювати, що це є нормальна дискусія в демократичній державі».
Військовослужбовці зараз перебувають «поза конкуренцією»
Презентуючи дані про довіру українців соціальним інститутам, Михайло Міщенко, заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова, відзначив, що Збройним силам довіряють сьогодні 94% опитаних.
Українці також довіряють іншим силовим та оборонним структурам: добровольчим загонам (89%), Державній службі з надзвичайних ситуацій (83%), Національній гвардії України (82%), Міністерству оборони України (73%), Державній прикордонній службі (72%), Службі безпеки України (71%) та Національній поліції України (58%).
Недовіру більшість громадян висловила (76%). До п'ятірки антирейтингу також увійшли чиновники (73%), суди (72%), Верховна Рада (66%) та уряд (63%).
Серед політиків, посадовців і громадських діячів найчастіше опитувані висловлювали довіру до президента Володимира Зеленського – 71% опитаних. Водночас у цьому опитуванні не фігурує прізвище головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
Михайло Міщенко пояснив:
«Ми намагалися не ставити у цей перелік військовослужбовців, тому що певною мірою вони зараз перебувають “поза конкуренцією”, оскільки зараз іде війна. І ми вирішили обмежитися посадовцями, політиками та громадськими діячами».
Високою залишається і кількість громадян, які вважають, що події в Україні розвиваються в правильному напрямі. Соціолог пояснив, що відповіді на ці питання відображають емоційний стан суспільств і традиційно в Україні вони були частіше негативні. Проте після початку повномасштабної агресії росії проти України частка громадян, які вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, істотно зросла (з 20% у грудні 2021 року до 51% у вересні-жовтні 2022 року, досягши найвищих показників у лютому-березні 2023 року (61%).
«Здається парадоксом, чому частка тих, хто вважає, що події розвиваються у правильному напрямі, після початку війни так різко зросла. Однак це можна пояснити тим, що з початку війни рівень консолідації суспільства став значно вищим, і у суспільства з'явилася чітка мета – перемога», – зазначив соціолог.
Втім, упродовж останніх місяців кількість українців, які вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямку стабільно зменшується. Зараз таких 45%, але все одно це більше, ніж було до війни, констатував Михайло Міщенко.
