Українці ставлять суверенітет і незалежність держави вище за свій добробут – коментар Олексія Гараня

Попри втому від війни та зростання критики влади, більшість громадян і надалі ставлять суверенітет держави вище за матеріальний добробут, а питання зміни влади відкладають до завершення війни. Про це, коментуючи нещодавні дані соцопитувань, в інтерв’ю Radіo NV сказав  професор політології Києво-Могилянської академії, науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань. Він навів результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, згідно з якими близько 60% українців  ставлять суверенітет і незалежність держави вище за добробут.

«60% проти 30% кажуть, що на першому місці для нас іде суверенітет і незалежність, і заради цього можна навіть терпіти проблеми з добробутом», – прокоментував науковець.

Водночас дещо складнішою є ситуація з питанням територіальної цілісності. Тут лише 48% респондентів поставили її на перше місце, тоді як 40% обрали добробут. На думку Олексія Гараня, ці цифри не означають готовності українців відмовитися від окупованих територій.

«Абсолютна більшість українців, під 80%, кажуть, що ми не готові визнавати російський суверенітет над окупованими територіями. Тобто це чітко про нашу територіальну цілісність», – наголосив він.

Професор політології  пояснив, що частина громадян могла сприймати питання через призму можливого припинення бойових дій або тимчасового замороження конфлікту, не ототожнюючи це з остаточною відмовою від українських земель.

Особливу увагу Олексій Гарань звернув на вікові відмінності. Якщо підтримка незалежності переважає у всіх вікових категоріях, то серед українців до 45 років у питанні «територіальна цілісність чи добробут» більшість частіше обирає саме добробут.

«Якщо ми візьмемо територіальну цілісність, то, наприклад, до 45 років більшість респондентів обирають добробут, а не територіальну цілісність. Оце, я думаю, достатньо тривожне. Дещо дивно, що старше покоління часто більше цінує територіальну цілісність, ніж молодь. Можливо, це пов’язано з тим, що саме молоді люди найчастіше пов’язують це питання з перспективою особистої участі у війні, тому для частини з них пріоритетними стають безпека та добробут»,  – пояснив науковець.

Ще одна помітна тенденція стосується ставлення до влади. Якщо влітку 2022 року 79% українців погоджувалися з тим, що президент під час війни може втручатися в діяльність парламенту та уряду, то зараз таких залишилося 52%.

За словами Олексія Гараня, це свідчить про поступове зменшення кредиту довіри, який суспільство видало владі на початку повномасштабної війни.

«Це падіння на 27%. Це дуже серйозне падіння. Ми бачимо в тому числі й помилки, які робила українська влада, різні гілки влади, бачимо наростання критики дій президента», – зауважив він.

Водночас українці не прагнуть зміни влади під час війни, але дедалі частіше говорять про необхідність оновлення політичної системи після її завершення. За даними опитування, 83% респондентів вважають, що після війни потрібно оновити склад Верховної Ради, 74% – уряд, а 67% – президента.

«Зараз більшість населення за те, що після війни треба перезавантажити і замінити центральну владу – і президента, і уряд, і Верховну Раду», – констатував науковець.

При цьому Олексій Гарань наголошує, що ці показники не варто автоматично переносити на майбутні електоральні рейтинги, адже громадяни чітко розрізняють воєнний час і період після завершення бойових дій.

Попри втому від затяжної війни та накопичення суспільних проблем, українці зберігають здатність до опору, переконаний професор політології.

«Українці за цей час все одно зберігають стійкість до опору. Соціологічні опитування лише це відображають. Вони як дзеркало, в яке ми маємо дивитися і робити висновки», – підсумував він.