Мета Путіна – не лише Україна, а демонтаж усієї системи євроатлантичної безпеки – Тарас Жовтенко пояснив застереження Дональда Туска
Найближчі місяці можуть стати вирішальними не лише для України, а й для безпеки Польщі та всієї Європи. Про це застеріг прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, наголосивши, що підтримувати Україну необхідно, «щоб вижити самим». Його заява пролунала на тлі інцидентів, які можуть бути пов’язані з російською диверсійною діяльністю в Європі: пожежі на підприємстві з виробництва компонентів для безпілотників у Польщі, спроби підпалу фабрики українського виробника дронів у Словаччині, а також активізації російських диверсій, кібератак та інших гібридних операцій. Чи є ці інциденти частинами ширшої російської кампанії проти країн НАТО та чи здатні вони вплинути на готовність Європи підтримувати Україну – про це в етері Апостроф TV розповів Тарас Жовтенко, безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
За словами Тараса Жовтенка, нинішня активізація диверсій не є випадковою. Росія готувалася до такого сценарію протягом тривалого часу і тепер, на думку експерта, перейшла до системного розгортання мережевих гібридних операцій у країнах НАТО. Аналітик наголошує, що Кремль накопичив достатньо досвіду та внутрішніх ресурсів для проведення таких операцій у країнах – членах Північноатлантичного альянсу, передусім серед європейських союзників США.
Він звертає увагу й на інші випадки, які можуть свідчити про розширення російської гібридної активності. За його словами, німецькі ЗМІ повідомляли про інцидент із дроном поблизу вантажного літака України в аеропорту Лейпцига, який пов’язують із російською військовою розвідкою, а також про спробу обстрілу німецької вугільної електростанції саморобними ракетами.
«Загалом ми розуміємо, що Кремль перейшов до активного розгортання цих гібридних операцій проти країн – членів НАТО», – каже Тарас Жовтенко.
На його думку, Росія прагне діяти таким чином, щоб створювати максимальний тиск на європейські держави, водночас не провокуючи прямого повномасштабного зіткнення між Росією та НАТО.
«Для Путіна ідеальним сценарієм є розгорнути це гібридне протистояння так, щоб воно не перейшло у повномасштабне протистояння між НАТО і Росією. Тому що це не в інтересах ні Російської Федерації, ні самого НАТО, ні, очевидно, Китаю, який ще приблизно рік тому дав благословення на всі ці речі», – зауважив Тарас Жовтенко.
Експерт нагадав, що після саміту Шанхайської організації співробітництва в Пекіні у вересні минулого року Росія здійснила масштабну атаку дронами по Польщі. На думку експерта, Китай при цьому зацікавлений у тому, щоб Росія посилювала тиск на європейські країни, але не доводила ситуацію до повномасштабної війни між Росією та НАТО.
«Кремль абсолютно логічно виконує ці побажання Сі Цзіньпіна. Він активізує роботу своїх спецслужб, передусім у диверсійних операціях, і готується використовувати інші гібридні інструменти як на східному фланзі НАТО, так і в глибині території європейських країн – членів Альянсу», – пояснив експерт.
Водночас, на думку Тараса Жовтенка, було б помилкою вважати, що російські диверсії мають лише одну мету – змусити європейські країни скоротити допомогу Україні.
«Насправді Путін робить це з Європою не тільки для того, щоб зупинити підтримку України. Це, звичайно, для нього одне з пріоритетних завдань. Але повномасштабна війна, яку Кремль веде проти України з 2022 року, а з 2014-го – у форматі гібридних операцій, має для Володимира Путіна ширший сенс і контекст», – зазначив аналітк.
За його словами, стратегічна мета Кремля полягає у відновленні російської сфери впливу та перегляді всієї системи європейської безпеки. Йдеться не лише про колишні радянські республіки, а й про країни Центральної та Східної Європи, які свого часу перебували під впливом Москви.
Тарас Жовтенко нагадав, що ще у грудні 2021 року заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков вимагав від НАТО повернутися до конфігурації кордонів 1997 року. А сам Путін, за словами експерта, послідовно озвучує подібні претензії ще з промови на Мюнхенській конференції з безпеки 2007 року.
«Ключова мета Путіна – це не лише Україна. Ключова мета Путіна – фактично демонтаж усієї системи євроатлантичної безпеки», – наголосив експерт.
Саме тому, на його думку, європейські країни не можуть сподіватися, що скорочення підтримки України дозволить їм убезпечити себе від російського тиску.
«Нам треба артикулювати європейцям, те, що вони, можливо, будуть думати про припинення підтримки України, це їх не врятує», – зауважив Тарас Жовтенко.
За його словами, поступки Кремлю лише створять нову реальність безпеки, у якій Росія матиме значно більше можливостей для тиску на європейські держави.
«Європа нічого собі не виграє, якщо піде на поводу у путінської диктатури», – підсумував експерт.
