Події
Перегляди: 1530
31 жовтня 2023

Українці не виключають атак ворога на енергосистему, енергетики доклали зусиль задля її захисту, а експерти радять інтегруватися з ЄС задля її стійкості – фахове обговорення

70% українців вважають російські атаки на енергосистему взимку ймовірними

Понад 70% респондентів вважають ймовірними або очікують нових російських атак на об'єкти енергетичної інфраструктури цього опалювального сезону. Про це повідомив виконавчий директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський під час експертного обговорення «Безпекові ризики у сфері енергетики:  думка громадян та пропозиції експертів»  в Укрінформі, презентуючи результати загальнонаціонального опитування, проведеного «Демініціативами» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 9 по 15 серпня 2023 року.

«Громадяни дуже високо оцінюють ймовірність такої загрози: 31% опитаних в цілому по країні абсолютно впевнені у російських ракетних атаках по інфраструктурі, ще 43% вважають, що це дуже ймовірно», – сказав Петро Бурковський.

Водночас 14% опитаних вважають атаки малоймовірними, 4% – впевнені, що атак не станеться, 8% важко відповісти на таке питання.

При оцінці наслідків атак 19% респондентів вважають, що вони будуть менш результативними порівняно із атаками минулого опалювального сезону; 45% – очікують тимчасових порушень енергопостачання; 24% – очікують, що наслідки будуть гіршими, ніж минулої зими; 12% респондентів важко оцінити наслідки ймовірних атак.

Соціологи також запитали громадян, чи здатні вони забезпечити свої побутові потреби, якщо російські атаки на енергетичну інфраструктуру матимуть співставні із минулорічними атаками наслідки. Більшість опитаних вважають, що вони зможуть забезпечити свої потреби.

Однак якщо на заході та в центрі України впевнено відповіли на питання по 56% респондентів, на сході таких відповідей було 44%, на півдні - 38%.

«На мою думку, це пов'язано із тим, що саме східні та південні області протягом літа були об'єктом найбільш інтенсивних ракетних обстрілів», – прокоментував Петро Бурковський.

Крім того, 58% респондентів на заході країни, 60% у центрі, 51% на півдні та 46% на сході заявили, що зможуть виконувати свої робочі обов'язки, якщо будуть перебої з енергопостачанням. Не зможуть працювати 29% опитаних на заході, 24% у центрі, 28% на півдні та 41% на сході.

Майже 50% українців вважають ймовірним теракт на ЗАЕС

Крім того, майже 50% респондентів вважають ймовірним або очікують, що Росія піде на підрив Запорізької атомної електростанції.

«Станом на другу половину серпня цього року 10% опитаних були абсолютно впевнені, що Росія піде на такий терористичний акт, ще 39% вважали, що Росія з великою ймовірністю може на це піти», – сказав Петро Бурковський.

Водночас 30% респондентів вважали теракт на ЗАЕС малоймовірним, 9% - вважали, що цього не станеться взагалі.

Об'єктом російських атак може знову стати високовольтна енергоінфраструктура

При поновленні атак на енергосистему росіяни знову оберуть за ціль високовольтні підстанції та вугільну генерацію. Таку оцінку під час експертного обговорення   висловив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

«Я не очікую атак на атомні об'єкти. Думаю, атаковані будуть, перш за все, високовольтні підстанції, пов'язані із цими об'єктами, ключові високовольтні підстанції по країні», – сказав Олександр Харченко.

Крім того, ще одним об'єктом для атак може стати вугільна генерація.

Експерт наголосив, що Україна доклала багато зусиль для захисту енергетичної інфраструктури. Зокрема, покращилася координація протиповітряної оборони, розбудований фізичний захист. Водночас, ці заходи не є гарантією відсутності наслідків у разі атак.

Харченко також зауважив, що у холодні дні Україні не вистачатиме генерації, щоб покрити споживання електроенергії.

«Якщо буде –10 градусів, по системі не вистачатиме 2-2,5 ГВт потужності. Це не "армагедон", але це складна ситуація, що спричинить певні тимчасові відключення», – сказав він.

Водночас, за словами експерта, у разі потреби обмежити споживання відключення не йтимуть за цілодобовим графіком, а відбуватимуться у години максимального споживання – вранці та увечері.

Харченко звернув увагу, що росіяни намагаються спричинити техногенну аварію у містах. Він пояснив, що історично українська енергосистема розрахована на постачання електроенергії у великі промислові регіони. При цьому більшість міст не забезпечені власними об'єктами генерації.

Для збільшення імпорту електроенергії потрібно переглянути цінові обмеження

Щоб збільшити обсяги імпорту електроенергії, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), має переглянути прайскепи на години пікового споживання.

Таку думку висловив директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«Потрібно, щоб НКРЕКП оптимізувало прайскепи у піковий період – з 5-ої до 10-ої години вечора, щоб імпортні перетоки були комерційно цікавими», – сказав Омельченко.

Експерт пояснив, що, на відміну від минулого опалювального сезону, зараз енергосистема не має резервів потужності. Дефіцит, який виникатиме взимку, можна частково перекрити за рахунок імпорту електроенергії.

За його словами, доступну потужність для імпорту з Європи потрібно збільшувати до 2 ГВт із нинішніх 1,2 ГВт, однак це складно зробити, бо Україна зараз не залучає весь доступний імпорт.

Омельченко зауважив, що імпортована електроенергія буде дешевшою, ніж та, яку НЕК «Укренерго» доведеться залучати як аварійну допомогу.

Прайс-кепи заважають імпорту електроенергії під час пікового споживання

Заступник директора з досліджень DiXi Group Богдан Серебренніков  так само вважає, що наявні  цінові обмеження на ринку електроенергії обмежують можливості імпорту електроенергії в години пікового споживання та заважають інтеграції українського енергоринку в європейський.

«Прайс-кепи – це можна сказати таке поки що прийнятне зло. Що вони не дають робити? Вони не дають, наприклад, можливості і будуть обмежувати можливості імпорту саме в пікові періоди, навіть якщо технічно буде така можливість», – сказав він.

Богдан Серебренніков додав, що прайс-кепи до того ж заважають залученню інвестицій у галузь. Він акцентував, що енергетика – це бізнес і в неї будуть вкладати гроші тільки якщо проєкти зможуть окупатися через ринок.

«Також ці прайс-кепи заважають, в решті решт, нам інтегруватися з країнами ЄС. Тобто об'єднати наші спотові ринки вкрай важко, якщо різні системи ціноутворення», – констатував Серебренніков наголосивши, що інтеграція з країнами ЄС допоможе збільшити стійкість енергосистеми та її ліквідність.

«Ось це цінове регулювання на оптовому ринку – це питання, яке потребує вирішення», – підсумував він.

За матеріалами Укрінформу та Главкому

Пресконференція «Безпекові ризики у сфері енергетики: думка громадян та пропозиції експертів» проведена Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів пресконференції є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Останні новини з категорії Події

Легендарна соціологиня Ірина Бекешкіна увійшла до рейтингу NV «Люди десятиліття»

Видання NV склало список співвітчизників, які відіграли провідну роль в Україні за останнє десятиліття, куди ввійшла й Ірина Бекешкіна
18 травня 2024

Нове глобальне партнерство: що треба врахувати Україні задля розширення співпраці з Катаром – Марія Золкіна

Марія Золкіна підбила підсумки візиту української експертної делегації до Катару, проведеного в межах проєкту "Нове глобальне партнерство дл...
10 травня 2024

Виклики європейської політики пам’яті про Другу Світову в контексті російсько-української війни — експертне обговорення

Матеріали круглого столу «Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу світову в контексті російсько-української війни».
9 травня 2024

Соціально-політичні орієнтації та проблеми мобілізації в Україні - екпертне обговорення результатів соцопитування

Презентації результатів загальнонаціонального опитування «Загрози нацбезпеці, оборонні тренди, соціально-політичні орієнтації та проблеми мо...
25 квітня 2024