Події
Перегляди: 1248
27 червня 2014

Українці хочуть в ЄС: відсутність реформ та зовнішній тиск - не на заваді

За матеріалами  Європейського простору

27 червня Президент України підпише економічну частину Угоди про асоціацію. Цей довгоочікуваний крок є хоч і напрочуд важливим, проте лише започатковує шлях системних соціально-економічних реформ в Україні. Наскільки підтримують цей стратегічний напрям українці, що повинна зробити влада для зростання підтримки євроінтеграції в українському суспільстві, та якими є основні перешкоди - все це стало головною темою обговорення під час круглого столу "Україна після підписання Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом: виклики, проблеми, перспективи".

Громадськість на стороні європейського вибору

Підтримка вступу України до ЄС, яка поступово зростала протягом останніх років, на сьогодні становить 53%, проти виступають 35,5% і 11,6% не визначилися, відзначила директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна, презентуючи загальнонаціонального дослідження громадської думки. Водночас, за її словами, існують суттєві регіональні відмінності у підтримці членства України в Європейському Союзі. Так, якщо більшість мешканців Західного і Центрального регіонів підтримує такий крок (88% і 66% відповідно), то населення Півдня, Сходу та Донбасу (Донецька та Луганська області) більшою мірою виступають проти. Найбільша ж частка противників такої ідеї мешкає на Донбасі - 75%, зауважила експерт.

Цікавим, на думку І. Бекешкіної, є й той факт, що вперше немає суттєвої різниці між зовнішньополітичними вподобаннями різних вікових категорій. Так, прихильники приєднання до Європейського Союзу переважають у всіх вікових групах.

Щодо вступу у Митний Союз, то, як підкреслила експерт, ставлення населення до цієї ідеї кардинально змінилося. Так, з 2009 року кількість прихильників приєднання України до Митного Союзу зменшилася вдвічі. "Загалом ідею такого членства підтримують лише чверть опитаних, проти - 61%, не визначилися - 14%. Очевидно, що в громадській думці альтернативи євроінтеграції немає", - відзначає І. Бекешкіна.
 

В свою чергу аналітик Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Марія Золкіна представила результати експертного опитування, проведеного Фондом,  в рамках якого опитано 21 експерт із міжнародної тематики.

За її словами, експерти майже одностайні в тому, що у сфері європейської  інтеграції  українська влада має здійснити насамперед три важливі кроки -  підписати і ратифікувати Угоду про асоціацію, розробити  Національну Програму імплементації Угоди про асоціацію і виконати  зобов’язання України в рамках підготовки до безвізового режиму з ЄС.

 



Насамперед - реформи


Для того ж, щоб підтримка євроінтеграції в українському суспільстві зросла ще більше, насамперед необхідне успішне проведення внутрішніх реформ. Про це, зокрема, свідчать результати опитування експертів, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва». Іншим ефективним чинником також може стати запровадження безвізового режиму з ЄС. Такої ж думки, зокрема, дотримується голова Правління Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук, що взяв участь в опитуванні. "Зараз це завдання політичного керівництва зберегти темп виконання законодавчих актів та не допустити внутрішньої дестабілізації. В цьому випадку, я думаю, вже через рік ми можемо без віз подорожувати до ЄС, що стане величезним поштовхом для підтримки євроінтеграції", - говорить він.

На Донбасі ж, як вважає більшість експертів, зростання підтримки євроінтеграції можливе в середньостроковій перспективі - через 5-10 років.

Що стосується проблем, які перешкоджатимуть євроінтеграційному курсу України, то серед основних внутрішніх перепон - неефективна система державного управління, ситуація на Донбасі, високий рівень корупції та інші. Головними ж зовнішніми перешкодами експерти називають тиск РФ, внутрішні проблеми ЄС, а також відсутність єдиної позиції в Євросоюзі щодо європейської перспективи України та розширення в цілому.


Зовнішній тиск не припиниться


Чи готова Україна гідно зустріти та відповісти на ці виклики? Як вважає голова правління фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко, іншого виходу у нашої держави немає.

"Ми повинні розуміти, що Угода - це лише шанс. Сама по собі вона не змінює нічого, змінює наша планомірна скрупульозна робота. Потрібно усвідомити, що європейська інтеграція перестає бути роботою дипломатів та стає інструментом внутрішньої політики України, - говорить він. - Ми розуміємо, що виконана за 2-3 місяці вона не може бути. І якщо не відбуватимуться зміни в державі, на нас може очікувати дуже серйозний сплеск розчарування - аж до вуличних протестів".

На думку дипломата, не менш серйозними є і зовнішні виклики. Так, за його словами, Російська Федерація не змириться з підписанням Україною Угоди про асоціацію та "активно реагуватиме". Зокрема, таку реакцію вже видно з інформаційних повідомлень з країн Балтії, найвищі посадові особи яких говорять про спробу підкупу Росією. Разом з тим, ми також можемо спостерігати за загостренням в Грузії та Нагірному Карабасі. Це, як вважає експерт, і є наслідками майбутнього підписання Угоди про асоціацію Україною, Грузією та Молдовою.

"Ми будемо відчувати цей тиск довший час, і до нього потрібно готуватися. Ігнорування ж таких викликів може призвести до драматичних результатів для внутрішньої і зовнішньої політики не лише України, але й всього Чорноморського регіону. Тому перед українською дипломатією стоїть дуже складне завдання - нам необхідно протидіяти не лише супротивнику, який починав цю війну не для того, щоб закінчити її мирними переговорами, але й працювати з дуже ненадійними партнерами на Заході", - відзначає Б. Яременко.

В такій напруженій ситуації дуже важливо уникати помилок, вважає голова правління фонду «Майдан закордонних справ». Так, однією з вже допущених є, на його думку, згода на пропозицію Ангели Меркель обмінятися списками заручників між конфронтуючими сторонами. "Наскільки я знаю, Україна не тримає заручників. Нам немає чим обмінюватися. РФ ж натомість має аж два заручника - Україну та увесь світ", - говорить він.


Економічна складова - виклик, шанс та інструмент


Положення економічної частини Угоди про асоціацію викликають найбільше суперечок в суспільстві та є предметом занепокоєння Росії. Чи справді вони несуть стільки викликів?

"Угода про асоціацію в економічній частині - це виклик, з одного боку, шанс і певний інструмент з іншого. Виклик полягає в тому, що необхідно нарешті діяти за правилами. Шанс пов'язаний з тим, що будуть проведені реформи, інструменти яких, власне, і закладені в Угоді", - вважає директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураківський.

Разом з тим, переконаний він, не варто перебільшувати впливу підписаної Угоди на економічні стосунки між Україною та Росією, питання яких на сьогодні повинне вирішуватися "суто в політичній площині".

"Якщо зняти політичну складову, то існує стаття 39 економічної частини Угоди про асоціацію, яка говорить про те, що цей документ не забороняє Україні вести співпрацю в різних форматах з іншими країнами, митними союзами та об'єднаннями. Якщо це, звісно, не протирічить Угоді", - підкреслив І. Бураківський.

   

 

Останні новини з категорії Події

Соціально-політичні орієнтації та проблеми мобілізації в Україні - екпертне обговорення результатів соцопитування

Презентації результатів загальнонаціонального опитування «Загрози нацбезпеці, оборонні тренди, соціально-політичні орієнтації та проблеми мо...
25 квітня 2024

Експерти порадили, як інформаційно бити по російській пропаганді

Звідки українці отримують інформацію про війну та які інформаційні виклики долають - експертне обговорення результатів соцопитування
19 квітня 2024

Більшість українців не підтримує прихід до влади після війни жодної з чинних партій

Експертне обговорення результатів опитування соціологічної служби Центру Разумкоа "Оцінка ситуації в країні, довіра до соціальних інститутів...
12 квітня 2024

«Молодь і люди середнього віку стануть рушійною силою нашого відновлення»

Презентація загальнонаціонального соціологічного опитування Фонду «Демократичні ініціативи», проведеного на замовлення мережі «Вікно Відновл...
29 березня 2024