Українська думка підтримує ідею міжнародних миротворців у врегулюванні конфлікту на Донбасі

16 грудня Центр «Нова Європа» та Міністерство закордонних справ провели стратегічну дискусію «Дипломатія 2021: пріоритети влади, очікування суспільства»,  під час якої  презентували результати загальнонаціонального соціологічного опитування щодо очікувань українського суспільства від зовнішньої політики України.

Серед основних висновків опитування експерти «Нової Європи» виокремили такі:

• 67% українців виступають за продовження інтеграційного курсу України до ЄС, 48% – за членство в НАТО;
• Майже 70% опитаних вказали на важливість проведення проєвропейських реформ, навіть якщо ЄС не надаватиме державі перспективу членства;
• Із закордонних лідерів українці найбільше довіряють Ангелі Меркель, найменше – Владіміру Путіну;
• Більшість опитаних (58%) не вірить, що Росія припинить агресивну політику щодо України, якщо та відмовиться від прагнення приєднатися до ЄС і НАТО;
• 37% українців вважає, що Україна має повернутися до активного просування ідеї про розгортання миротворчої місії ООН на всій території Донбасу;
• 45% респондентів визначили здобуття ринків для українських виробників як найбільш пріоритетний напрямок для вітчизняної дипломатії. 

У заході взяли участь представники МЗС, дипломатичної академії України, закордонних дипломатичних установ, а також українські експерти.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час дискусії розповів, якими пріоритетними напрямками роботи  2021 року опікуватиметься Міністерство закордонних справ.  

Серед них буде введення «Кримської платформи» як елемента протидії російській агресії, підвищення ефективності взаємодії із закордонними українцями і дипломатична робота на нових географічних напрямках.

Окрім того, українська дипломатія продовжуватиме рухатися азійським треком і більш предметно займатиметься Африкою.

«Ми багато аналітики цього року провели  щодо Африки, і тепер ця аналітика має перетворитися на політику. І ми дуже віримо, що у нас відбудуться важливі прориви у двосторонніх відносинах з низкою країн – з країною Латинської Америки, з однією азійською країною», – зауважив очільник МЗС.

За словами Кулеби, ще однією «великою інтригою» наступного року будуть відносини України зі США.

«Це буде дуже цікаво, але я переконаний, що в результаті цього співробітництва ми станемо ще сильнішими, і наше партнерство із США поглибиться», – спрогнозував Кулеба.

Коментуючи результати опитування, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань відзначив –   головний висновок дослідження: підтримка більшістю українців європейського західного вектору розвитку і надалі домінує, тоді як прагнення українців до  Євразійського союзу або оборонного союзу з Росією обвалилися.  І навіть попри розподіл регіональних думок у цьому питанні,  тут теж відбулися суттєві зміни. 

 «Так, прихильники ЄС та НАТО можуть не складати на Півдні та Сході більшості,  але це вже не прихильники орієнтації  у бік Росії.  Це швидше будуть  прихильники орієнтації  «ні туди ні сюди», – пояснив науковець.

Хвилюють нинішні процеси, які відбуваються стосовно переговорів з Росією, продовжив свій коментар Олексій Гарань: 

«З одного боку ми маємо цифру 45,6% українців,  які виступають за поглиблення стосунків з Росією.  Важко зрозуміти, що люди вкладають у це,  але в принципі ця цифра не є новиною,  тому що й інші опитування,  зокрема опитування КМІС, показують, що ставлення українців до  Росії знову починає вирівнюватися. І це свідчить про те, що у головах українців на цьому векторі залишаються  дуже суперечливі думки.  Адже  58%  громадян заявляють, що не вірять, що Росія припинить  свою агресивну політику щодо України, якщо та відмовиться від прагнення приєднатися до ЄС та НАТО».

Ще один висновок опитування також  показує, що українська думка підтримує  ідею міжнародних миротворців у врегулюванні конфлікту на Донбасі  – 36,7 % громадян  вважають що Україна має повернутися до активного просування ідеї про розгортання миротворчої місії ООН на всій території Донбасу.

«Це той план,  який  чомусь перетворився на план «Б»  і втілити  його в життя дуже важко, – пояснює політолог. – Але українці у цьому дослідженні говорять  не про поступки,  а все-таки  про  міжнародну миротворчу місію.  Нехай навіть лише на лінії розмежування.  Але якщо ми візьмемо в цілому дві опції – по всій  окупованій території чи на лінії розмежування,  – то це більше половини.  Про це важливо говорити.  Тому що, чого боїмося ми як експерти? Ми боїмося того,  що можемо перетнути «червоні лінії»  у переговорах у Мінську і «нормандському форматі».  І ми розуміємо, що не МЗС може бути в цьому винним,  МЗС якраз займає правильні позиції в цьому питанні. Але  в інших структурах  відбуваються якісь незрозумілі заяви.  І якщо наші західні партнери про це теж говоритимуть, що вони не розуміємо деяких речей, що потрібні більш чіткі  сигнали, то це теж буде важливо», –  резюмував Олексій Гарань.

Переглянути запис заходу українською мовою можна тут.

Переглянути запис заходу англійською – тут.

За матеріалами Укрінформу, Центру "Нова Європа", ДІФ