Україна–Польща: все буде по-новому, але залишатиметься по-старому
Підтримка Польщі в період російської агресії проти України стала надзвичайно важливою і необхідною умовою відстоювання інтересів України на міжнародній арені. Зі зміною політичного керівництва Польщі і польські, і українські експерти пробують робити прогнози ближнім і довгостроковим перспективам україно-польських відносин. Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучерів також провів експрес-опитування серед польських та українських експертів, щоб виявити, які основні сюрпризи, несподіванки та особливості несуть результати польських президентських виборів, а також те, чи залишиться Польща таким самим сильним адвокатом України на міжнародній арені.
Презентуючи результати дослідження під час дискусії «Польща після виборів: наслідки для України», директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна зазначила: «Польським виборам було невипадково присвячено надзвичайну увагу в Україні, адже Україна потребує не просто партнерів, вона потребує друзів. Фонд опитав експертів з Польщі і порівняв їхні відповіді з відповідями експертів з України. Результати цього експрес-опитування засвідчили, що політика Варшави щодо України за часів нового президента Анджея Дуди не зміниться. І українські, й польські експерти одностайні в цій думці. І це, звичайно, дуже позитивний факт».
Водночас соціолог зауважила, що якщо більшість українських експертів не очікують змін польської зовнішньої політики на російському напрямку, то думки польських експертів з цього питання розділилися приблизно навпіл: одні очікують змін, інші ні. Ті польські експерти, які очікують змін, вважають, що позиція Польщі стосовно РФ може бути значно більш жорсткою, менш залежною від Берліна і більше орієнтованою на США.
За словами директора Фонду, опитування показало, що до основних особливостей останніх президентських виборів у Польщі польські експерти зараховують результат антисистемного кандидата Павела Кукіза, достатньо пасивну виборчу кампанію Броніслава Коморовського і, власне, його програш. Українські ж експерти специфікою називають втому поляків від правлячої партії, проведення виборів в умовах особливої ролі зовнішньої політики, прорахунок «Громадянської платформи» щодо настроїв виборців і пасивний характер її виборчої програми.
Виконання популістських соціально-економічних обіцянок (зменшення податків, пенсійного віку, політика працевлаштування) польські експерти вважають головним викликом нового президента Польщі.
«Говорячи про небезпеки, які можуть бути у відносинах з Україною, виразно постала лише одна – якщо знову піднімати події далекої історії, які у нас були криваві бої українців з поляками... Якщо ці питання не піднімати, інших якихось серйозних перешкод для наших відносин не бачимо», – наголосила Ірина Бекешкіна.
В свою чергу, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна зазначила, що для України сьогодні надзвичайно важливим є не лише те, як вплине обрання нового президента Польщі на двосторонні відносини з Україною, а й те, як це позначиться на позиції польської держави в межах Євросоюзу. «Для Євросоюзу зараз щодо українського питання як ніколи важлива єдність, – пояснює свою думку аналітик. – Важлива ця єдність щодо українського питання і для самої України. Однак багато в чому вона забезпечується за рахунок консенсусу, який насправді є результатом дуже складних політичних перемовин. Власне, те, що на виході є консенсусом, скоріше за все в ЄС є просто політичним компромісом. В цьому сенсі, починаючи з 2007 року, дуже важливо було, що між умовно старими і умовно новими країнами-членами ЄС налагодилась достатньо конструктивна співпраця, яка багато в чому була одним з трендів політики правлячої досі в Польщі «Громадянської платформи». В той же час «Право і справедливість», яку представляє новообраний президент Польщі Анджей Дуда багато в чому є євроскептичною партією, яка наполягає на більш жорсткій політиці Польщі в рамках інтеграційного об’єднання Євросоюз». Марія Золкіна висловила припущення, що цей євроскептицизм може позначитися на політиці Польщі в межах ЄС, можливі й несподіванки по лінії політичних відносин Варшава-Берлін.
Натомість заступниця директора Інституту світової політики Катерина Зарембо вважає, що євроскептицизму партії Анджея Дуди не варто переоцінювати. Вона відзначила, що новий польський президент Анджей Дуда справді належить до партії, яка характеризується певним європейським скептицизмом, і зокрема у своїх передвиборчих заявах говорив про переформатування відносин з Німеччиною, виведення на новий рівень відносин зі США, а відтак покладення краю ставленню до Польщі як до держави другого сорту. Водночас, каже експерт, слід пам’ятати, що польський президент хоч і є представником Польщі на міжнародній арені, усе ж таки має лише представницькі функції, і говорити про зміну зовнішньої політики Польщі можна буде тільки після парламентських виборів, які відбудуться восени. Катерина Зарембо також зазначила, що тим часом, коли в Польщі спостерігаються певні відчуття проблем у прагматичних відносинах з Німеччиною, в самій Німеччині таких відчуттів не проглядається. Про це свідчить вітальна телеграма Ангели Меркель новому президентові Польщі, в якій вона зазначила, що ніколи польсько-німецькі відносини не були такими позитивними і динамічними, як тепер . «Це можна розцінювати як заклик до співпраці, і Польща як країна євросимпатик на цей запит відповість», – переконана експерт.
Щодо можливих вимірів співпраці з Україною, то, на думку Катерини Зарембо, найбільш цікавим моментом буде те, хто у Польщі стане новим спікером по Україні. «Якщо досі таким обличчям був саме Броніслав Коморовський, – каже експерт, – то зараз, за кілька місяців до парламентських виборів, цікаво буде подивитись, чи займе його місце Дуда як ключовий пероговорник з Україною… По-друге, з усіх можливих форматів, які зараз є у міжнародному вимірі з Україною Польщу дуже цікавить «нормандський формат». Саме на нього посилався Дуда і представники «Права і справедливості», коли говорили про другосортність польської держави. Польський політикум сприймає досить ображено те, що Польща, головний адвокат східної політики в ЄС, виявилася виключеною з цього миротворчого формату. І невідомо, чи буде Польща взагалі намагатися потрапити у цей формат, але виключення її з «нормандського формату» не можна скидати з уваги», – констатувала Катерниа Зарембо.
Президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Геннадій Максак також переконаний, що до обрання нового уряду, очікувати кардинальних змін не варто, крім того, на сьогодні поки не зрозуміло, чи стане Анджей Дуда новим «обличчям» в політиці чи це буде нова «голова» Польщі.
«Поки дуже складно зрозуміти, чи буде Анджей Дуда самостійним політиком, – каже експерт. – Адже всі говорять, що він є креатурою Ярослава Качинського, який є лідером партії «Право і справедливість». Чи буде він спроможний генерувати окрему політику, тобто бути «головою» країни, чи все-таки буде просто «обличчям», котре використовуватиме більш потужний в своєму впливові Ярослав Качинський, покаже час. Друге, що треба буде побачити, чи буде цей президент з «портфелем», чи залишатиметься все ж «весільним генералом». Адже попереду вибори парламенту, парламент обиратиме членів уряду, який і вирішуватиме всі нагальні питання зовнішньої політики. Є певний шмат функцій, що їх виконує президент, але якщо не буде підтримки партії, то це буде радше роль «весільного генерала», президента, який не має достатньої підтримки», – пояснив свою думку Геннадій Максак.
Експерт також відзначив, що Анджей Дуда, на його думку, стоятиме на позиціях відстоювання східного напрямку в ЄС: «Саме брати Качинські до початку Східного партнерства приділяли багато уваги такому об’єднанню, як ГУАМ, – зазначив експрт. – Коли ж організація не дала позитивних результатів і Україні та Грузії було відмовлено у набутті Плану щодо членства в НАТО, була розроблена нова концепція Східного партнерства, яку Качинські та Дональд Туск розробляли і просували спільно. Тобто в цьому розумінні, Анджей Дуда стоятиме на позиціях концепції східного напрямку в ЄС», - переконаний експерт. Наступним же напрямком зовнішньої політики може стати створення субрегіонального безпекового або економічного мінісоюзу в рамках ЄС. «У Польщі все частіше говорять про те, чому не чути Центральної Європи, треба об’єднуватись. Це можуть бути країни Вишеградської групи, плюс країни Балтії, плюс Румунія. І таке об’єднання матиме певний вплив у виробленні рішень на рівні політики ЄС», – наголосив Геннадій Максак.
У тому, що Польща не змінить геополітичного курсу відносно української держави, переконаний і польський кореспондент «Gazeta Wyborcza» Пьотр Андрусечко.
За його словами, після результатів парламентських виборів, які відбудуться у Польщі восени, можна буде говорити про те, яким чином зміниться і зовнішня, і внутрішня політика цієї країни. «В цілому, є дві складові зовнішньої політики Польщі: перша – щодо Євросоюзу, друга – щодо ситуації на сході України. Але, незважаючи на всі зміни в ешелонах влади, Польща не може поміняти геополітичного курсу щодо України, оскільки вона залишається нашим найближчим сусідом», – констатував П. Андрусечко.
Моменти напруги, на думку журналіста, можуть з’явитися з приходом нового упряду. Знову можуть бути порушені питання історії, тема ОУН-УПА… «Але цього не треба боятися, – пояснює Пьотр Андрусечко, – треба, навпаки, вивчати ці теми, проговорювати їх, бо якщо в цьому не розберемося ми, це завжди може бути використано кимось іншим. Адже маємо такого сусіда (Росія – ред.), який зацікавлений використати це в своєму інтересі», – каже журналіст. Він також зазначив, що не поділяє оптимізму деяких українських експертів у зв'язку з обранням президентом Польщі Анджея Дуди. «Я не знаю наскільки він проукраїнський. Наприклад, попередній президент Польщі був проукраїнським, якщо можна так сказати. Польща не може проводити незалежну зовнішню політку, тому що ми є членом ЄС і НАТО. І це дуже добре видно під час останнього конфлікту на сході України, коли ми бачимо, що Польщі по суті немає серед тих посередників, які намагаються якимсь чином розв’язувати цей конфлікт. Це позиція, яка є певною домовленістю. Польща прийняла таку роль, тому що зрозуміла, що найбільше важелів впливу на ЄС залишається в інших країнах. Але є і оптимістичні прогнози. Серед польських політиків є чітке розуміння, в тому числі і всередині близького політичного оточення Анджея Дуди, що потрібно діяти спільно на сході України», – сказав він.
Підтримав свого колегу і польський публіцист, журналіст «Kultura Liberalna Magazine», «Newsweek Polska» Лукаш Ясіна. Під час прямого відеовключення з Варшавою він підтвердив, що політика Польщі щодо України найближчими місяцями не зміниться. «Як польські президенти підтримували Україну дотепер, так вони підтримуватимуть її і в майбутньому, – переконаний журналіст. – Але існує інше питання: що зміниться у польській політиці стосовно Євросоюзу? Це покажуть перші жести, які виконає Анджей Дуда. Якщо його перший президентський візит відбудеться до Брюсселя, то це означатиме, що жодних змін у політиці Польщі щодо Євросоюзу не буде. Треба пам’ятати й інше. В Польщі набагато важливішими будуть результати парламентських виборів. Вони і покажуть, які будуть зміни в плані внутрішньої і зовнішньої політики Польщі», – підсумував Лукаш Ясіна, додавши: «Все буде по-новому, але залишатиметься по-старому».
