Події
Перегляди: 2487
24 березня 2020

Україна прощається з Іриною Бекешкіною

Сьогодні, 24 березня, рідні й друзі прощаються  з Іриною Бекешкіною, найвідомішою соціологинею, людиною чітких цінностей, людиною честі і совісті, людиною, яка спираючись на думку українців,  показувала їм правильний вектор розвитку держави, дарувала оптимізм та надії. 

На жаль, лихі часи в країні та світі унеможливили велелюдне прощання. Тисячі людей – друзі,  колеги, представники громадянського суспільства, науковці та політики – висловлюють  свої співчуття у соціальних мережах та ЗМІ, діляться світлинами Ірини Бекешкіної зі своїх архівів.  Ми намагаємося зібрати якомога більше цих спогадів і відгуків про нашу невтомну директорку, світлу, веселу, щиру й порядну людину. Частину із них  друкуємо тут нижче.

А зараз, коли почалася церемонія прощання з видатною соціологинею, пропонуємо вам  під цим постом продовжити стрічку вшанування її пам’яті - https://bit.ly/2QIuEPI .

В майбутньому ж ми підготуємо  Велику  книгу пам`яті про Велику українку, де зберемо всі ваші спомини про неї. 

Євген Бистрицький, філософ та громадський діяч:

«Їі — талановитого соціолога і відданого друга вже немає з нами. Вона пішла від нас внаслідок важкої хвороби, на прояви якої в останні кілька місяців Ірина не звертала увагу у вирі її ще неоціненної громадської активності, зокрема у поїздках по регіонах. Вона відмахувалась від настійливих порад звернути увагу на своє здоров’я. Хоча сама завжди турбувалась про інших.

Ніхто, як Ілько Кучерів та Ірина разом з їхнім Фондом Демініціатив не зробив більшого для формування відкритої чесної громадської думки в Україні. Без них ми б не досягли свідомості, що це значить чесні і вільні демократичні вибори. Що означає підзвітна влада, яка має вміти публічно комунікувати. До неї прислухались і впізнавали люди по всій країні. Втім, до її безпосередніх порад владі не дослухались. Без неї Україна була би іншою.

Буде назва вулиці, буде наша вічна пам‘ять.
Не буде вірного друга, не буде її вічно живої енергії та любові до справжнього життя.

Дуже сумую».

Володимир Паніотто, соціолог:

«Київський міжнародний інститут соціології з сумом повідомляє про те, що пішла з життя Ірина Бекешкіна, наш багаторічний друг і партнер. Ірина була, ймовірно, найвідомішим українським соціологом, "медійною зіркою", вона поєднувала здатності соціолога і журналіста. Принципова громадянська позиція і чесність Ірини гарантували довіру людей до результатів тих проектів, в яких вона брала участь. Вона була еталоном, на який орієнтувалися багато людей і її активна пропагандистська робота підтримувала довіру населення до соціологічних досліджень.

Висловлюємо наші співчуття рідним і колегам з Демократичних ініціатив».

Олексій Гарань, політолог:

Вона жила, дотримуючись кредо: доки ми живі, нічого не вирішено. Україна, європейський вибір, демократичні цінності були для неї не просто словами. Їй завжди вдавалося залишатися об'єктивною. Її слову вірили. Чекали, коли прокоментує чергові дослідження. У фонді "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", який вона очолювала, завжди панувала атмосфера родини. Вона була критична, але людяна.

В Ірини Ериківни було відмінне почуття гумору, — говорить Олексій Гарань. — Ми з колегами часто жартували і над нею також. Вона це нормально сприймала. Я вимагав, щоб усі працівники записували завдання в блокнот. На зборах вона писала на аркушах паперу, а потім забувала про записані завдання. Коли питали, чому не виконала те чи інше, відповідала: "Ну, то що? Ну, забула. То вбийте мене".

Якось зізналася, що в дитинстві хотіла стати балериною, але через невисокий зріст не змогла. Розказувала, як підлітком нашила під спідницю дзвіночки. Йшла по селу, а вони дзеленчали. Старші люди як бачили, то хрестилися.

«Поки ми живі – нічого не втрачено», – казала Ірина Ериківна, говорячи про ситуацію в країні. Вона пішла, але ми – живі. Україна, європейський вибір, демократія – це все було її життям. Зберегти все це – найкраща пам’ять про Ірину. «Демократичні ініціативи» разом з усіма Вами продовжує її справу.
«Поки ми живі – нічого не втрачено».

 

Ігор Бураковський, економіст:

«Ми всі осиротіли! Це неправда, що незамінних людей немає! Пані Ірино! Для мене ви були і будете унікальною особистістю, яка робить нас і світ краще! Я чомусь згадав, як при зустрічах ви часто мене запитували "як справи". І я забіганий керівник організації майже завжди говорив "непросто" або "важко". Ми дуже часто спілкувались, і я так говорив і про якісь події нашого життя. А ви завжди з щирою посмішкою говорили "чому?". Боже! Як же мені не вистачатиме твого оптимістичного чому. Спи спокійно! І вибач мене, будь-ласка, за все сказане і несказане тобі, за те, що при житті ми всі якось не так спілкуємось! Сльози навертаються на очі! Слова безсилі!

Прощавай, Ірино! Дякую тобі за тебе! Як гірко та боляче усвідомлювати, що тепер твій телефон мовчить! Але твій голос бринить у душі кожного разу, коли я згадую тебе та дивлюсь на твій телефонний номер. Прощавай, справжня людина! Ти зробила стільки для нас усіх, для країни, що це неможливо навіть усвідомити! Залишається пам'ять, справи та сльози! Вибач нас! Дякую тобі за те світло, яке ти завжди випромінювала!»

Олександр Сушко, експерт та громадський діяч:

«Величезна втрата для української соціології та громадянського суспільства. Дякую за віддану працю, ясність життєвої місії та неоціненний спільний досвід».

Ольга Айвазовська, експертка та громадська діячка:

«Померла Ірина Бекешкіна. Не можу повірити. Вона була в житті по-дитячому простою та прямолінійною, неймовірно невибагливою в побуті. В той же час закоханою в соціологію, професійною. Запам’ятаю її розповіді про улюблену йогу, яку тепер не показують у визначений час на каналі, який викупили та ребрендували. Коли розпочався карантин, знайшла відео курси з вправами вдома і хотіла їй надіслати посилання на заняття йогою. Чудова жінка, для якої ключовими були її організація та професія.

Окрім публічних заходів, на яких не вдається поговорити, востаннє мали шанс поспілкуватись, коли опинились в одному вагоні потягу Львів-Київ. Вона їхала після проведення фокус-групових опитувань жінок, які постраждали від міжнародного збройного конфлікту, війни. Переймалась завжди найбільш сенсативними темами».

Світлана Хутка, соціологиня:

Колосальну самовіддану працю для розвитку соціології і громадянського суспільства в Україні, котру здійснила Ірина Бекешкіна, неможливо виміряти, вона безмежна. І повторити це як вона не зможе ніхто. Продовжити - так, але не повторити, і не на такому рівні.

Згусток енергії, гострого розуму, різкого слова на глупоту, Лицарка непримиренної війни проти фальсифікацій громадської думки, проти зарозумілого непрофесіоналізму та неправди...

Це була честь працювати з нею і мати можливість спостерігати за її роботою...
В голові кадри спогадів спілкування в останній рік, уривки розмов про життя і роботу, політику, її дитинство, все взагалі...
Можна було би нескінченно перелічувати, як вона вплинула на мене як фахового соціолога і багатьох інших колег - тому що її тексти неодноразово читано-перечитано з 1999 року студенткою ... І через 10 років - було честю представляти дані вже разом під час Національних екзит-полів, коли традиційно під координацією Демократичних ініціатив збираються найкращі - Центр Розумкова і КМІС як багаторічні партнери першого та всіх інших екзит-полів, історичного екзит-полу 2004 року - року Помаранчевої революції, дослідження Майдану-Січі... Запрошення до участі в проектах фонду... Спільне видання і плани, котрі ще попереду... Коли тобі дзвонить сама Бекешкіна та запрошує співпрацювати - якось по-іншому дивишся на себе, і докладаєш ще більше зусиль, щоби все відповідало найвищим стандартам якості...

Я майже не знаю інших людей, котрі би так само горіли до кінця своїм покликанням, віддавались громадській активності, і залишались у спілкуванні простими, без нашарувань пафосу, спраглими життя і сповненими віри у краще...

Усвідомлення неповоротності приходить поступово... Але так само й розуміння, що плинність життя - найкращий стимул горіти і рухатись далі, тому що цінність правди - безсмертна.

Шановна Ірино Ериківно, дякую Вам...

Ігор Коліушко, правник:

«Стандарти формували ціле покоління громадських діячів. Без неї наше суспільство, без сумніву, було б інакшим. Дуже сумно... Співчуття всім близьким і друзям».

Марія Золкіна, аналітикиня «Демініциатив»:

В одному з привітань на її День народження я їй абсолютно щиро сказала, що вона для мене – одна з двох людей, які справили найбільший вплив на моє професійне життя. Від цих двох людей я взяла більше, ніж від будь-кого, на них – рівнялася, і що для мене критично важливо – вважала їх принципи та цінності гідними, аби бути прикладом для інших.
Вона була в цій парі моїх професійних "батьків".
Розкажу про те, якою я завжди її пам'ятатиму.
2012 рік. Я прийшла на співбесіду, готуючись до якоїсь вельми серйозної розмови із зануренням у методи і методологію досліджень. Чекаю на неї – зірку телебачення та найбільш гучний голос української соціології в невеличкому офісі на Гончара. І ось вона залітає. Не як зірка, а як комета: швидка, іскрометна, весела. Людина-дзвіночок. Від неї віяло добротою і теплом. Співбесіда пройшла доста швидко і вона мені одразу сказала: приходьте на роботу. Пам'ятаю, що я навіть здивувалася: так просто? І тільки потім, коли я вже працювала і бачила її в роботі, а також бачила, як вона проводила співбесіди в подальшому, я зрозуміла, що це було не просто, точніше – не просто так. Вона зчитувала людей на раз. І окрім професійних якостей звертала увагу на щось невловиме як для першої зустрічі: цінності, принципи. Чи розділяє ця людина ті цінності, які сповідує вона сама і організація, яку вона очолювала. Наші цінності співпадали. Коли вона оцінювала мою аналітику по Донбасу, наприклад, вона окрім сухих суто раціональних оцінок обов'язково додавала щось на кшталт: "Добре написано. Видно, що вам болить".
Її репутація була для неї важливіша за будь-що інше. І тим вона була настільки сильна. Принципи не можна продати. Якщо людина ними не поступається, ти безсилий перед нею – вона завжди буде на крок попереду тебе і на голову вища за тебе. Її стандарти впливали на всіх нас.
Вона не була авторитарним чи жорстким керівником. Сама жартувала, мовляв, іноді треба "вмикати" режим "жорсткої руки", але тут же додавала: не можу, обійдемося без цього! І обходилися. Завжди домовлялися. Довіряли одне одному. Підтримували. У скрутні часи це рятувало: коли якесь завдання чи проблема – не твої особисті, а наші, спільні і ми спільно все розв'язуємо. Вона працювала вихідними і ночами, але ніколи, ніколи не примушувала жодного з нас працювати у такому ж режимі. Завжди поважала право кожного колеги на особисте життя і час. І певно саме завдяки цьому – ми всі працювали тоді, коли треба було, а не "з дев'ятої до шостої".
Вона була дуже людяна, щира і завжди можна було розраховувати на її розуміння.
Вона завжди вчила молодь – нас. Не "відсувала" нас на задній план виконувати технічну роботу, а всіляко лобіювала нас перед журналістами та іншими стейкхолдерами. З легкістю "віддавала" презентації, виступи, адвокаційні поїздки - рівно до тих пір, доки ти сам себе вже не зарекомендував і тебе не стали всюди запрошувати вже напряму. Всім давала шанс. Хто хотів – той користався і вчився у неї. Я багато чим завдячую у своїй кар'єрі та публічності саме їй. І ніколи про це не забувала.
Вона давала повну, повну дослідницьку свободу. Завжди казала: "Займайтеся, чим хочете! Цікаво щось – вперед!". Ну хіба не про це мріє кожний молодий аналітик?! І така свобода, звичайно, була можлива тільки в середовищі однодумців: бо вона була впевнена, що цінності у нас всіх спільні і тому можна цілком довіряти своїм молодим співробітникам.
Більше писати, певно, не зможу.
Це було честю працювати з Вами, Ірино Еріківно. Прикро, що ви так багато дбали про спільну справу, про Україну, про соціологію, але так мало – про себе.

Володимир Шейгус, експерт та громадський діяч:

Ірину Бекешкіну згадував у четвер, як важливу дослідницю для громадянського суспільства та обговорював плани співпраці... Життя закінчується, коли на то не чекаєш. Вічна пам’ять. Українське суспільство втратило сьогодні чимало... Дуже несподівано - важко в це повірити!!!... Дякую за все, що Ви, Ірино зробили для країни».

Петро Порошенко, п’ятий президент України

З глибоким сумом сприйняв звістку про раптову смерть Ірини Бекешкіної – Людини, Професіонала, Науковця, Патріота. Це надзвичайна втрата для України.

Пішла з життя людина, яка є зразком чесності в професії, голосом совісті суспільства. Вона ніколи не служила кон’юнктурі, її висновки як соціолога завжди були стандартом якості. Ми всі відчували її турботу про суспільство, яке вона вивчала та відчувала кожен нерв у його настроях та змінах. Ірина Ериківна вміла говорити правду і політичним лідерам, і простим громадянам. Вона була відчайдушною оптимісткою і всім серцем вірила у своїх співвітчизників.

Сьогодні, з її втратою, наш хрест став тяжчим. Вічна пам’ять і Царство Небесне Вам, наша Ірино Ериківно! Щирі співчуття рідним, друзям і колегам Ірини Бекешкіної.

Ярослав Юрчишин, народний депутат України:

«Відходить епоха.

На стало Ірини Бекешкіної,  керівнички Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва. Колеги по Раді РПР та по Правлінню фонду «Відродження». Партнерки по багатьом ініціативам. Душі та совісті третього сектору України.

Щирої та безкомпромісної. Доброї та цілеспрямованої. Людини, яких мало.

Мусимо працювати і за себе, і за пані Ірину. А це буде, ой, як складно. Бо вона робила за десятьох ... сотень.

Світла пам'ять».

Іванна Климпуш-Цинзадзе, народна депутатка України:

«Яка болюча і несподівана новина!
Фонд Демініціативи повідомляє про те, що померла пані Ірина Бекешкіна!

Людина ціннісна, чесна, відкрита, мудра!
Людина, що була прикладом порядності і професійності для багатьох, до думки якої хотілося прислухатися, глибині розуміння якої завжди довірялося...

Ірино Еріківно, вклоняюся Вашому служінню, схиляю голову в пам'яті і шані, щиро співчуваю рідним, близьким, колегам!

Вічная і світлая пам'ять!
З Богом спочивайте...»

Святослав Вакарчук, політик і співак:

"Померла Ірина Бекешкіна...
Розумна, влучна і щира. Дуже важка втрата... Земля їй пухом
"

Вікторія Сюмар, політик:

Несправедливо. До сліз...
Таких людей в країні можна порахувати на пальцях. Таких - вкрай не вистачає. Тих, хто може авторитетно сказати правду...Такі дуже потрібні в складні часи...

Ірина Бекешкіна... Світла пам’ять!

В’ячеслав Кириленко, політик:

«Не дивився ані стрічки, ані новин сьогодні. І ось таке… Не стало Ірини Бекешкіної... Ще з рухівських часів «Демократичні ініціативи» практично першими запровадили нові стандарти у політичній соціології і вийшли на зовсім нові горизонти досліджень та пояснення нашої політичної реальності. Значною мірою, завдяки винятковим таланту та сумлінності пані Ірини Бекешкіної. Все, що вона робила, отримувало знак професійної якості. І знак порядності. …Пані Ірино, Вас буде дуже не вистачати… Усім, хто звик думати... R. I.P.»

Мустафа Наєм, політик:

"У нее хватало смелости не подменять результаты социсследований своей гражданской позицией. И даже после долгих лет несовпадений ее личных взглядов с тем, что говорили цифры, она не разучилась удивляться. Очень светлая. Беспредельно (само)ироничная. И при этом очень добрая. Ушла.

Свыкнуться с мыслью, что ее больше нет, будет сложно".

Світлана Заліщук, політик:

Дуже не вистачатиме цієї справжньої, мудрої, непересічної жінки.

Вона була одним зі стовпів непродажної української соціології. Вона була однією з лідерок громадянського суспільства. Вона була справжньою Громадянкою своєї країни. І чудовою Людиною...

Шаную, люблю, пам‘ятатиму.

Світла пам‘ять.

Юлія Тищенко, експертка:

«Вона з тих, хто додає життю сенсів, вміє бачити неочевидне. Пішла, але з нами у вчинках, текстах, пам'яті. Завжди була готова ділилися думками, досвідом. Людина розумних вчинків. Вона вчила та вчить. Світла пам'ять, пані Ірина

Ірина Бекешкіна вже не тут. Нелегко сприйняти цю новину. З 90-х років, коли ми з нею познайомилися і всі ці роки постійно співпрацювали, в неї був незмінним чистий ясний сильний погляд, який виказував у ній непересічну особистість. Після відходу Ілька Кучеріва Ірина ще й віддавала частину себе управлінню Фондом Демократичні ініціативи, роблячи впливовою незалежну думку. І все це з незмінним чистим ясним сильним поглядом на все довкола. Спочивай від земних клопотів, Ірино. Світла пам'ять...»

Віктор Рибаченко, філософ і однокурсник:

І.Б.

Смерть твоя – втрата. Смерть твоя – драма.
Для тих, хто любив тебе, це – психотравма.
Не заживатиме ще дуже довго –
Ти якраз встигнеш дістатися Бога,
Або, інакше, Вищої Сили,
В котру ти вірила ще до могили.
Там, нагорі, теж оцінять харизму,
Подискутують з твоїм афоризмом –
«Поки живі ми – все не остаточно» –
Адже Душа є безсмертною. Точно.
Істинно так. Тож і Там є життя –
Із Абсолютом наше злиття!

І. Б.

Тіло твоє останню ніч на Землі, хоча й і у морзі.
Там тримають його до завтра при змозі в морозі.
А опівдні вівторка труна із тобою заїде у вОгнену пащу.
І ту, що вмирать не хотіла нізащо, спалять нінАщо.
Але слід твій земний залишився серед всіх найкращих.

ПАМ’ЯТІ ІРИНИ БЕКЕШКІНОЇ

Спасибі, що ти була.
Що вибила, мов на металі,
Слід свій. А що надалі?
Куди вона вибула і пішла –
Душа твоя невгамовна?
Куди полетіла, повна
Ще свіжих земних турбот,
Болей, марнот, гризот?
Цей твій вічний цейтнот
Від лавини різних робот –
Дівчина-Дон Кіхот!
Усім усе – від щедрот
Твого безкористя!
Не звикла кориться,
Не звикла із брудом мириться.
Не зникла. Хоча і з життя пішла.
Вірніше, тебе забрала
Хвороба. Але забрало
Ти залишила відкритим,
Готова і там воювати,
Якщо прийдеться. Підбитим,
Але не вбитим
влетиш ти до Раю Пілотом.
Польотом
Твоє життя обернулось.
Щоб ти вернулась
Всі віддали б по частинці свого життя.
Та з цього піке не бува вороття –
Коли нас поглине та вічна Імла.
Спасибі, Ірочко. Ти – була…

© Copyright: Віктор Рибаченко. Ніч на 24 березня 2020, 04 год. 07 хв.

Леся Оробець, експертка та громадська діячка:

«- Ви не одні такі. Я теж це бачу, це показує соціологія.

Ірина Бекешкіна - нечисленним мрійникам від освіти, які наважились вголос заговорити про катастрофічну корупцію в освіті. А заговоривши - наважились на немислиме - подолати ректорське лобі і таки запровадити ЗНО.

(* до реформи - понад 80% абітурієнтів та їх родичів стикалися з корупцією при вступі, після - лише 11%)

Віртуозна в своїй роботі, вона раділа кожному новачку, який відкривав під її опікою цю професію.

Її віра в те, що потрібно підтримувати таланти, що людина має право знайти саме своє покликання і фах, і що мусить бути в кінці кінців справедливість - це все зробило нас однодумцями за лічені хвилини.

Пані Ірина обожнювала помічати неочевидне і навіть парадоксальне. Кожна наша зустріч тривала значно довше запланованого, бо хто ж добровільно піде, коли так цікаво і так іскрометно!

Її словам можна було вірити, її цифрам теж. А у нас небагато в Україні людей, про кого можна так сказати. Вона з тих, хто беріг репутацію.

Пані Ірина знала толк в людях. Їй ніколи не бракувало тонкого гумору. Любила каву і життя.

Щиро співчуваю всім, кому її не вистачатиме.

п.с. Напевне чи не найгірше в цей час – неможливість толком попрощатися з друзями, які йдуть.

п.п.с. І, напевне, найкраще, що можна зробити, це дати друзям зрозуміти "ви не одні". Слова підтримки можуть творити чудеса. Доведено Іриною Бекешкіною».

Світлана Конончук, експертка:

Ірина вже не тут. Нелегко сприйняти цю новину. З 90-х років, коли ми з нею познайомилися і всі ці роки постійно співпрацювали, в неї був незмінним чистий ясний сильний погляд, який виказував у ній непересічну особистість. Після відходу Ілька Кучеріва Ірина ще й віддавала частину себе управлінню Фондом Демократичні ініціативи, роблячи впливовою незалежну думку. І все це з незмінним чистим ясним сильним поглядом на все довкола. Спочивай від земних клопотів, Ірино. Світла пам'ять....

 Олена Богдан, науковиця:

Несподівано відійшла у засвіти Ірина Бекешкіна – соціологиня, громадська діячка, очільниця Фонду «Демократичні ініціативи». Якраз у такий же весняний час 4 роки тому ми разом записували онлайн-курс «Соціологія та соціальні дослідження: що, як, навіщо?» для освітньої платформи Prometheus. Це була людина, яка не боялася гострих тем, дуже любила свою країну та свою професію, цінувала свободу, вірила в силу гумору та силу розуміння, з гострим несприйняттям брехні й маніпуляцій, яка знала важливість фахового моніторингу громадської думки і докладала багато зусиль, щоб суспільно значима інформація в Україні була доступною та зрозумілою. Соціологічна спільното, берімо приклад з пані Ірини – спілкуймося з журналістами (навіть попри «не хочу» і «у мене не дуже виходить»), робімо дані доступними, говорімо з суспільством навіть про те, про що боляче говорити! Світла пам’ять!

Наталя Батракова, експертка та громадська діячка:

Буковина сумує за п.Іриною! Вона не прагнула бути зіркою, але вона стала сонцем вітчизняної аналітики і громадянської свідомості. Кучерівці, ми з вами. Світла пам'ять.

Людмила, Мельник, експертка:

«Ірину Еріківну знала з 2016 року, коли вперше почали співпрацювати з Фонду «Демократичні ініціативи». Коли ми з нею бачилися, вона казала: "Ви завжди можете на нас розраховувати". Слова, сказані в Україні, ставали справжньою опорою у далекому Берліні. Я завжди відчувала цю підтримку, завжди. Якось вона написала "працюємо з перервою на сон, та й то не завжди" і хто знав пані Ірину в цьому не на мить не засумнівається.

Пані Ірино, ще було стільки планів і я була впевнена, що ми знову побачимося як не у Києві, то у Берліні. Як же боляче усвідомлювати, що Вас вже немає серед нас. Ваша любов до роботи і до України була безмежна. Ви надихали своїм прикладом і вірою, що "разом, ми зможемо все". Я щиро, надіюся, що ми Вас не підведемо. Спочивайте з миром!

Мої найщиріші співчуття близьким та колегам з Фонду».

Марина Гритьська-Анненекова:

"Важко повірити. Покоління, яке сформувало і виплекало українську соціологію.
Ірина Еріковна завжди допомагала порадами студентам, аспірантам. Не була зіркою, а завжди знаходила вихід з мертвих петель, куди заводили манівці молодих вчених.
До неї запросто можна було підійти в кулуарах конференції.
Для мене вона назавжди залишиться вчителем, мірилом чесності та неупередженості".

Наталія Лігачова, експертка:

 Шок. Просто шок. Рыдаю. Ира, царство небесное. Ты для всех нас очень много значила. Была константой чесности, бескорыстности и профессионализма. Редкое достаточно сочетание. Ира была также членом правления ГО "Детектор медиа". И в этом качестве ее нем очень будет не доставать...

Ірина Сушко, екпертка та громдська діячка:

«Це фото Ірини Бекешкіної я зробила під час нашого з нею стажування у Брюсселі два роки тому. Легка на підйом, легка у розмові та співпраці. Пані Ірина вміла доступно пояснювати складні теми, говорити те, що вона думає. Я була однією з тих, хто був у полоні її харизми, глибокої простоти та оптимізму. Ми мали багато спільних справ та тем, і ось тепер важко усвідомити, що це вже в минулому...????????
Глибоко сумую разом з колегами, яких Вона любила, сумую за неймовірною Людиною та Фахівцем, яку ми сьогодні втратили».

Євген Глібовицький, експерт та громадськийдіяч

«Одна з рис, яка вирізняла Ірину Еріківну - це її жвава і весела вдача. Завжди в доброму гуморі, завжди в центрі уваги в компаніях, вона була однаково захоплююче-цікавою на конференційних подіуміах і в обговореннях суспільних трансформацій ввечері за вином. Навіть це фото, зроблене на вечорі переходу Євгена Бистрицького з активної роботи на не менш активну пенсію, ініціювала вона. "Ану, хлопці, йдіть сюди і сфотографуйтесь зі мною, я на вашому фоні, напевне, буду добре виглядати!"

Ірина Бекешкіна була одним з стовпів, на яких тримається доказовість ініціативних і активних громадян, вона одночасно підштовхувала і заземлювала. Завдяки Volodymyr Yermolenko маємо ось цю недавню розмову, в якій Ірина Бекешкіна підсумовує зміни в країні за останні десятиліття: https://www.youtube.com/watch?v=wReY-m7sOxU

Цитата з цієї розмови, в якій я не певен як правильно розставити розділові знаки: «Прарвьомся, прарвьомся)». Бо ми сильні?!." - цього міксу надії, тривоги, сумніву і переконаності буде дуже бракувати».

Сергій Джердж, експерт:

Добра, авторитетна і дорога всім нам людина. Її любили просто слухати - як вона пояснює складні речі, і голос – рівний, спокійний, який ні з ким не сплутати. Вічна пам'ять!

Лариса Денисенко, письменниця: "В цифрах бачити Людину-це вияв людяності, пасіонарності, небайдужості та логічних установок. Не розчаровуватися, не втрачати цікавості та готовності ділитися досвідом, формулювати точно та прицільно, бути смішливою, блискучою аналітикинею
Прощавайте, Ірино. Ви подарували всім, хто вас знав, щастя наближеності різної дистанції. Ви були створювачкою та хранителькою однієї з мап обєктивності. Світла память. Співчуття близьким, родині, колегам".

Катерина Кульчицька, експертка:

«Ірина Еріківна була відвертою, чесною, розумною людиною, Соціологинею з великої літери.
Найближче я познайомилась з нею на Першому безвізовому поїзді, тоді вона дала мені один цінний урок, який пам'ятаю досі: бути відповідальною перед людьми, які від тебе залежать.
Її не стало тоді, коли в світі так багато змінних і так потрібні ті, хто з висоти своєї мудрості можуть вказати усім нам вірний шлях.
Спочивайте з миром, пані Ірино».

Вадим Міський, експерт та громадський діяч:

Не можу повірити в те, що Ірини Ериківни з нами більше немає. Наскільки ж тонко відчувала вона суспільство за роки у професії, оперувала даними досліджень у багаторічній ретроспективі, відчувала і передбачувала тренди громадської думки.

Неймовірно людяна і проста жінка. Вона була магнітом, який чеснотами своїми гуртував довкола кращих людей, інтелектуальним діамантом, котрий кожне достойне товариство прагнуло мати у своєму складі.

Востаннє переписувалися на цьому тижні з приводу одного з численних її громадських навантажень, участі в засіданні правління ГО "Детектор медіа". Написала, що в лікарні, не зможе. "Одужуйте, Ірино Ериківно!", — відписав я... Був переконаний, що неодмінно побачимося після карантину.

Невимовний біль. Спочивайте з миром!

Богдан Яцун, громадський діяч:

Відійшла Ірина Бекешкіна, відома українська соціологиня, директорка Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, член Ради Коаліції Реанімаційни Пакет Реформ... Ще зовсім недавно з її ініціативи ми проводили круглий стіл на тему "Чи стане 2020 роком реформ для України?"... Ірина Еріківна до останнього дня горіла професійними і громадськими справами, вболівала за Україну. Мені пощастило з Нею співпрацювати, і надихатися Її мудрістю, чесністю та відданістю справі, якою вона займалася... Вона завжди була в дії і ще дуже багато доброго могла зробити... Світлая пам'ять!»

Ольга Львова, експертка:

«Дуже сумні новини та величезна для країни втрата.
Пані Ірина, та її праця надихали багатьох. Завжди було так легко і цікаво спілкуватися, а всі інтерв’ю, тексти, просто голос завжди заспокоював, незалежності від змісту.
Востаннє пригадую бачила пані Ірину в тролейбусі у вересні– їхали разом від метро до Мистецького Арсеналу, поруч їхав Юрій Ганущак, вони з пані Іриною жартували…
Ширі співчуття близьким, колегам з Democratic Initiatives Foundation-Фонд "Демократичні Ініціативи". Світла пам'ять Ірині Бекешкіній!»

Олександр Дмітрієв, екперт та громадський діяч:

«- (Сила человека) в честности. Никогда нельзя идти против своих убеждений. Меня всегда удивляет, когда люди огульно говорят: "Все берут, социологи берут…" Я тогда спрашиваю: "А за сколько вы бы продали своих детей?". Обижаются… Люди почему-то считают, что детей продавать нельзя, а вот себя — запросто. А что такое человек, как не его ценности, убеждения, самоуважение, в конце концов? И продать все это — значит самому себе вынести смертный приговор, убить свою личность." Интервью для Зеркала недели 23 марта 2019

В последний раз, когда мы виделись, вы сказали, что все у нас будет хорошо. Так и будет. Покойтесь с миром».

Антоніна Колодій, науковиця:

«Боже мій! Яке горе!
Не можу собі уявити, як таке могло статися з нашою енергійною, оптимістичною, принциповою, працьовитою соціологинею, дорогою Іриною Бекешкіною, яка казала, що для неї йти на пенсію – останнє діло, що навіть слова цього вона не хоче чути!
Спочивай тепер, моя близька по духу, невтомна колего! Царство небесне і світла пам'ять на землі!»

Валентин Краснопьоров, історик та громадський діяч:

"Шок у мене. Це була розумна, активна і чудова людина. З якої брав приклад здорового глузду, чесності і порядності. Царство Небесне".

Олена Прокопенко, громадська діячка:

«Така раптова, непоправна і персональна втрата для дуже багатьох із нас, а найбільше - для українського суспільства. Беззаперечний моральний авторитет, одна з найвидатніших соціологів, яка понад чотири десятиліття вивчала нашу націю в динаміці, тонко відчувала її прагнення і незмінно залишалась вільною від компромісів із власною совістю. Працювати з Іриною Бекешкіною було не тільки безцінним досвідом, але і справжнім привілеєм, який усім нам більше не доступний. Востаннє ми бачились менше місяця тому, а я не мала і найменшого уявлення, що все так швидко скінчиться. Світла і вічна пам’ять».

Олександра Дворецька, експертка та громдська діячка:

 «Листи від Ірини Бекешкіної завжди були по суті, частіше за все ми зустрічалися, коли Фонд «Демократичні ініціативи» отримував нові дані соціології по Донбасу. Мені цікаво було їх читати за добу до презентації всім нам, а вже наступного дня коментувати в УКМЦ.
Це був надзвичайний досвід і довіра. Дякую за надану можливість. Роботі Ірини Еріківни і її команди я завжди довіряла.

Сьогодні ми всі стали на одну принципову і професійну людину бідніші.

RIP».

Павло Браницький, юрист і поет:

Щирі співчуття....пані Ірина завжди була стержнем розвитку та повсякденної діяльності фонду і як справжній "консерватор" стежила за всіма правилами та церемоніями з точки зору дотримання науковості, фаховості в роботі колективу та всіх, хто так чи інакше "доторкався" до соціології.....

Руслан Кермач, експерт:

«Шокирован известием о том, что не стало Ирины Бекешкиной - выдающегося социолога и ученого, директора Фонда "Демократические инициативы", в котором и мне посчастливилось работать на протяжении более трех лет.
Ирина Эриковна - большой профессионал своего дела, отличалась, среди прочего, необыкновенной живостью ума, остроумием, уникальным талантом доносить сложные вещи простым и доступным языком.
Её уважали и ценили коллеги за прямоту и искренность, к её авторитетному мнению прислушивались - не только в Украине, но и далеко за пределами страны.
Она же кажется не мыслила себя вне работы и активной публичной деятельности. Отдавалась своему делу на все 150% и не раз признавалась, что счастлива от того, что смогла отыскать своё истинное призвание в этой жизни.
Но больше всего в годы совместной работы меня вдохновляли оптимизм и невероятное жизнелюбие этой удивительной женщины. Всегда полна энергии, новых идей и планов. Она cпешила жить. Она любила жизнь во всей её палитре красок и проявлений.
Трудно поверить. Еще сложнее принять суровую действительность. Покойтесь с миром, Ирина Эриковна.
R.I.P.»

Марина Гримич, письменниця:

Я Ірину Бекешкіну особисто не знала, однак вона була однією з трьох людей у цій країні, яких я могла безкінечно слухати у наш час – час бездумного розкидання по мас медіа і соціальних мережах словесного сміття, папужачого повторення дурниць, чи висловлювання суджень у стилі Капітан Очевидність з розумним виразом обличчя. Її фактам і її судженням я довіряла. Вона уміла бути in between, ніколи нікому не підігравала, говорила прямо, чесно і по суті, але при цьому цікаво, ніколи не займалася маніпуляціями. Це була людина честі. І професіоналом. Шкода, що я з нею так і не познайомилася.

Олена Бондаренко, політик та письменниця:

«Як грім серед ясного неба - не стало пані Ірини Бекешкіної... "...час усім нам тверезішати, припинити чекати дива і братися за роботу...." Ці слова з одного із останніх інтерв'ю пані Ірини лунають нині як заповіт. Маємо бути гідними. Маємо дослухатися. Завжди захоплювалася пані Іриною - її професійністю, даром неперевершеного прогнозиста, оптимізмом і людяністю. Поруч із нею завжди охоплювало почуття впевненості й якоїсь, сказати би, стрункості, вивіреності світу. Дякую Вам, пані Ірино, за Вашу неповторну присутність у житті України і багатьох людей. Від усього серця співчуваю всім у Фонді "Демократичні ініціативи". Всім рідним. Усім, хто, як і я, не уявляли (не уявляємо) українського світу без Ірини Бекешкіної. Страшенно боляче...»

Юрій Горбань, експерт-комунікаційник «Демініціатив»:

«Рівно рік тому ми провели прес-конференцію щодо проведення чергового Національного екзит-полу. Ірина Бекешкіна випромінювала оптимізм й упевненість. Ми – Демініціативи й партнери з Центру Разумкова та КМІСУ як завжди не осоромимось й покажемо об‘єктивний результат. Й так завжди - Ірина Ериківна - це не тільки совість і честь справжньої української соціології. Ірина Бекешкіна - це суцільний рух. Прес- конференціі, ефіри, опитування, зустрічі, презентації, відрядження. Її старенька NOKIA - ніколи не затихала. Її боялись продажні й фейкові соціологи, бо вона ставала розлюченою вовчицею, коли йшлося про честь професії. Політики замовляли у когось свої опитування, але завжди озирались - а що скаже Бекешкіна. Її авторитет серед колег, політиків, громадського сектора, журналістів та й звичайних людей був незаперечним. Останні поїздки Ірині Ериківні давались важко. Давно б пора було обстежитися у лікарів, але непосидюща Бекешкіна відкладала до останнього. Й її госпіталізація сприймалась нею і нами, як потрібне, але тимчасове. Ще вчора телефоном з лікарні вона як завжди розповідала про роботу, й казала лікарям - у мене все все добре- от тільки аналізи не дуже. Такою вона була зажди - відкритою, чесною, не скінченною оптимісткою й дуже людяною! Не віриться! Спочивайте з миром Ірино Ериківно!

Ірина Філіпчук, комунікаційниця «Демініціатив»:

Найважче рідним… А ще дуже тяжко тим, хто був з Іриною Еріківною до останніх її днів. Спілкувалися, планували, вітали з днем народження… І все отак безжально й несподівано обірвалося. Я досі не можу в це повірити і зібратися з думками, аби виокремити із багатющого й різноманітного пазлу її життя якісь яскраві моменти. Не можу, бо, власне, таким було її ціле життя – дуже самовіддане для рідних, друзів, для суспільства і зовсім невибагливе для себе.
Ірина Бекешкіна працювала у фонді з днів його заснування. Вона любила згадувати, як сиділа в Інституті соціології, і до неї в кабінет зайшли два високих парубки. Це були Ілько Кучерів та Сергій Одарич. Прийшли поговорити, як би об’єднати зусилля «розумних і активних» і ввести соціологію у політичний дискурс. Відтак соціологія, поважна наука, поступово набирала обрисів публічності, а Фонд був першими, хто почав активно вживати громадську думку як аргумент для політичних дискусій. І все це великою мірою завдячуючи Ірині Еріківні.
Після того, як не стало Ілька Кучеріва, Ірина Бекешкіна очолила фонд «Демократичні ініціативи», і сьогодні вже можна зізнаватися – не дуже хотіла цього "директорства" й планувала побути на цій посаді один-два роки, щоб потім передати цю справу «активним» і займатися наукою.
Але її талант публічного соціолога, її чесність і безкорисність у професії вже не могли належати тільки їй. Ані журналістська спільнота, ані громадянське суспільство, ані країна загалом вже не могли без її влучних прогнозів та чіткого аналізу причин негараздів у країні, без її образного й водночас усім зрозумілого пояснення складних процесів суспільної свідомості.
Ми усі разом так багато втратили, що зараз важко це усвідомити. Але будемо гідними нашої невиправної до останнього дня оптимістки, завжди веселої і рішучої директорки, нашої любої Ірини Еріківни, яка понад усе любила життя і людей.
І завжди пам’ятатимемо її вже крилате напуття:
"Будемо більше вірити у себе. У житті країни, як і людини, не все вдається відразу. Усе справді гідне досягається важкою роботою. І поки ми живі, ніщо не вирішено остаточно".

Ольга Мірошник, експертка, громадська діячка:

Вибачте, не можу заспокоїтися. Передивляюся архів з Іриною. Знайшла нестандартні фото - Іра у мене дома після потягу, готуємося до спільної лекції, 5 жовтня 2017 року, як вчора. Яка ж вона була щира, приємна, розумна!!! Працювали як партнери з 2000 року.Плачу, співчуваю всім нам! дуже шкода...

Мартін-Олександр Кислий:

«Від нас пішла Ірина Бекешкіна. Несподіванно і зарано.
Це величезна втрата не тільки для української соціології, а для всіх нас. Це улюблене фото Ірини Еріковни я зробив в 2008 році, коли під час вступу в Могилянку зупинявся в неї. Неймовірно вдячний за підтримку та мотивацію, якими вона завжди ділилася не тільки у професійній сфері, але й у повсякденні.

Галина Бабій, журналістка:

«Я вірила кожному її слову. І, мабуть, не тільки я... Спасибі,  Iryna Bekeshkina, за присутність у моєму житті. І за правду в ефірі UA: Українське радіо. І за слід в українській історії. Доземний уклін. Світла пам'ять.

Ольга Іващенко, Інститут соціології НАНУ:

Просто немає слів. Пустка. Коли розсипається твоя референтна група. Не лише професійна, але й нонконформістська. В цьому інтерв'ю Ірина Ериківна, як завжди щира, знаюча і така людяна. Бо справжній соціолог - це не людина-цифра. А перш за все - людина. Горда, вільна й чесна перед собою і всіма.

Олена Петрова, подруга:

«Памяти Ирины Бекешкиной.Прекрасный портрет красивой, молодой и изысканной Ирочки времен ее работы в отделе Л.Сохань Института философии. Этот портрет всегда стоял на моем рабочем столе и дарил нежную ностальгию. Сегодня будет прощание с моей великой подругой. Смерть многое делает весомым и значимым. Море людской благодарности и воспоминаний...Легендарная социологиня, талантливый аналитик, светлая, харизматичная личность. Ей будет о чем сказать Творцу. Я далеко-границы. Ты всегда в моем сердце».

Роман Кабачій, журналіст-експерт:

«Ірина Бекешкіна це символ правди в соціології. Усі знали про різні роги-копита, але вона мала сили з ними воювати окрім того,, що робити свою сильну роботу і при тому бути публічною особою, щоби це доносити, роз'яснювати, розжовувати. Вона всіх нас потроху будувала. Теж зустрів її нещодавно на Яр-Валу, посміхнулися один одному, і ніколи б не подумалося. Світла пам'ять.

Наталя Філіпчук, журналістка:
Ірино Ериківно, неможливо переоцінити ваш внесок у розбудову вітчизняної соціології, громадського суспільства, врешті - у розбудову нашої держави. Втрата для України дуже велика. Але ті, що вас знають особисто, плачуть за вами як за світлою людиною, чия відсутність на цьому світі буде дуже помітна.

Валерій Гузей:

«Велике горе спіткало наше громадянське суспільство, нашу країну.

Передчасно пішла з життя Ірина Бекешкіна – відома українська соціологиня, директорка Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України, одна із найавторитетніших науковців, людина, яка щиро любила свій народ та Україну.

Ірина Бекешкіна була символом об’єктивної української соціології, зробила вагомий внесок у розбудову демократії та громадянського суспільства, до останнього дня була з нами і проводила опитування, заходи, була переповнена новими ідеями та планами.

Для нас це дуже велика втрата, яку важко прийняти й усвідомити.

Висловлюємо щирі співчуття її близьким та рідними».

Данило Метлицький, комунікатор:

«Треба посміхатися та рухатися вперед!"
Саме так колись мені сказала Ірина Бекешкіна, коли ми їхали з нею в Одесу на передодні ІІ туру президентських виборів.

Біля нас сидів чоловік, якому не подобалося, що ми україномовні їхали в Одесу і він не ховав своїх поглядів та проявляв певну агресію до нас. Ірина Еріківна слухала, не перебивала, посміхалася. Було таке враження, що ми зустріли старого знайомого, а не людину, яку бачимо перший раз.

"А чому так?", "а чого Ви так вирішили?", "цікаво, я і не знала навіть!" - казала пані Ірина, посміхалася і вже через 20 хвилин чоловік забув про ту агресію, що нещодавно була. Він забув про різні погляди, політику та почав розповідати свої історії з життя.

Закінчилось все це тим, що він сам сказав: "Не важливо, яких ми поглядів, головне — це те, що ми залишаємось людьми", що було дуже неочікувано почути від людини, яка ще декілька годин тому казала, що йому гидко навіть сидіти біля україномовних людей.

Але ця історія не про політику чи різні погляди - ця історія про людину, яка завжди слухала, підтримувала та посміхалася не зважаючи ні на що.

Ця маленька на перший погляд жінка, мала величезний вогонь у своїй душі, яким вона з радістю ділилася з людьми. Вона була молода душею, завжди відкрита і з нею завжди можна було поговорити на різні теми, починаючи від подій, що відбуваються в країні - закінчуючи звичайними життєвими ситуаціями. І хоч я працював з нею не так багато, я завжди відчував те тепло, що Вона дарувала людям.

Для мене Ірина Еріківна запам'яталася в першу чергу тим, що вона мотивувала мене виступити перед журналістами в Одесі, розказавши їм про проект Виборча Рада UA . Все це було неочікувано і дуже страшно для мене, адже я ніколи до цього не виступав перед журналістами на камеру, але Вона сказала, що вірить у мене і я зміг виступити, хоч все це було не ідеально.

Я пам'ятаю те відчуття, ту віру, ті емоції навіть зараз, і посміхаюсь згадувавши це все.
Дякую, Ірино Еріківно Вам за все. Я завжди пам'ятатиму Ваш розум та чарівну посмішку!»

Олена Кочубинська:

В память об Ирине Эриковне Бекешкиной, социологе, директоре Фонда "Демократические инициативы", с которой мне посчастливилось сталкиваться по работе.
Отрывок из последнего интервью, взятого у нее Инной Ведерниковой. Очень рекомендую почитать на досуге!

—" А какие у вас все-таки сложились отношения с Богом?
— Сложные. Я росла атеисткой. Очень внимательно изучала научный атеизм, и сейчас могу вам рассказать обо всех противоречиях, которые есть в священных книгах. Это писали люди, что очевидно. Я верю в какую-то высшую силу. Конечно, это не тот Бог с бородой. Но я верю, что Иисус Христос был, и эта история правдива.

Я вообще человек очень рациональный и скептичный. Когда была в Иерусалиме, прошла этой дорогой, посмотрела на эту площадь, где могло поместиться максимум две-три тысячи человек, и сильно удивилась. Как мир вообще мог узнать об этой истории? Никаких средств связи. Ну, отплыли там пара пароходов, и что? Таких историй могло быть великое множество в разных странах.

Очевидно, была какая-то высшая сила, которая стимулировала возникновение мировых религий. Просто так это не могло произойти. Я думаю, религии очень полезны. Потому что не все люди могут быть моральными, исходя только из своих внутренних установок. Нужна вера в высшую инстанцию, которая может наградить за все хорошее и покарать за все плохое.

Вообще у меня такое впечатление, что какая-то высшая сила ставит на нас некий эксперимент. Насколько мы можем быть разумны, способны к самосохранению и развитию…(с)
Фотография взята из личного архива.

Марко Рачкевич: My condolences. She was an excellent sociologist . A professional. Iryna had the right pulse check of Ukrainian society. Never minced words and told it how it was.
 

Віктор Оліфіров:

Сонет 3369

Демократичні ініціативи…

А демос – це ж бо не увесь народ!?

Чи й плебс теж має відкривати рот,

Коли перекривають перспективи

Розвою люду? Тож які мотиви

У влади, що тепер переворот

Здійснить бажає – оний поворот

Убік сусідів? Їх імперативи –

Утверджувать очільників наказ!?

Вони з народом тільки напоказ,

Тепер іще прикрившись карантином,

Протягуючи черговий указ,

Виконують загарбників наказ!?

Тіла їх, певно, вкриті дерматином?!    

23.03.2020 р.

З повагою, Любов'ю,

ВІктор Оліфіров

German Ukrainian Researchers Network – GURN:

«Дуже сумні новини і величезна втрата усього громадянського суспільства і науки: передчасно пішла з життя Ірина Бекешкіна, Директорка Фонду "Демократичні Ініціативи" імені Ілька Кучеріва.

Ірина Бекешкіна була провідною соціологинею і невтомною поборницею європейського майбутнього України. Важко переоцінити її внесок у розбудову громадянського суспільства, вона запровадила багато важливих ініціатив та досліджень.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, колегам та колективу наших партнерів з Фонду «Демократичні ініціативи». Світла пам'ять!

Померла совість української соціології — Ірина Бекешкіна… Колись, у середині 2000-х, мав часть брати у неї велике інтерв’ю для «Вечірніх Чернівців».
Потужна особистість, світлий розум, велика патріотка. Щасливий, що ми були друзями у Фейсбук. Це справді дуже велика інтелектуальна втрата для країни. Спочивайте з Богом, пані Ірино… Вічна Вам пам’ять і Царство небесне… Це справді важкий рік».

Institut für Europäische Politik

It was with great sadness that we learned of the passing of Ms. Iryna Bekeshkina, a leading Ukrainian sociologist and director of our partner organization Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation, with which we have been working closely since 2016. We would like to express our heartfelt condolences and deepest sympathies to the relatives and the Ukrainian colleagues. Her openness, passionate commitment to Ukraine, and tireless dedication to her work and our partnership will be greatly missed. May she rest in peace.

Офіс Президента України:

Пішла з життя директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, старша наукова співробітниця Інституту соціології НАН України Ірина Бекешкіна. Це велика втрата не лише для української соціології, а й для всієї країни. Адже своєю професійністю, розумом та об'єктивністю пані Ірина допомагала владі почути голос народу, його сподівання та прагнення. Її внесок у розбудову демократії та громадянського суспільства неоціненний.

Глибокі співчуття рідним і близьким, а також колегам Ірини Бекешкіної.

"

Соціологічна асоціація України:

"Правління Соціологічної асоціації України глибоко сумує та висловлює щирі співчуття рідним, близьким, друзям та колегам Ірини Бекешкіної.

Ірина Еріковна Бекешкіна – це людина з великої літери і світовим ім’ям.

Багато поколінь українців знають Ірину Еріковну як талановиту особистість та видатного вченого.

Найтепліші людські стосунки та наукові контакти пов’язували Ірину Еріковну з багатьма українськими та іноземними соціологами.

Ірина Еріковна була не тільки колегою, а й другом для багатьох українських соціологів.

У пам’яті сердець українських соціологів назавжди залишиться Ірина Еріковна Бекешкіна – чудова Людина та справжній Учений.

Такою життєрадісною та усміхненою ми назавжди запам’ятаємо Ірину Еріковну.

З повагою та щирими співчуттями

Правління САУ"

Міжнародний центр перспективних досліджень:

"Від колективу Міжнародного центру перспективних досліджень висловлюємо наші щирі співчуття у зв'язку з передчасною смертю Ірини Еріківни.
 
Її смерть - це втрата для всього громадянського суспільства. Водночас, її життя приклад невтомного служіння науці та своїй країні.
 
Ірина Бекешкіна назавжди залишиться у нашій пам'яті як авторитетна науковиця, яка зробила безцінний внесок у розвиток української соціології як директорка Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України.
 
Світла пам'ять пані Ірині. Наші щирі співчуття рідним, близьким та колегам.

Колектив Міжнародного центру перспективних досліджень".


 

Львівська асоціація політологів «Поліс»:

 «Сьогодні, на 69 році життя, перестало битися серце директорки Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, однієї з найвідоміших українських соціологинь, визнаної спеціалістки у галузі політичної та електоральної соціології – Ірини Ериківни Бекешкіної. До її слів дослухалися як прості громадян так і високопоставлені державні діячі.

"Ірина Бекешкіна була символом об’єктивної української соціології, зробила вагомий внесок у розбудову демократії та громадянського суспільства, до останнього дня була з нами і проводила опитування, заходи, була переповнена новими ідеями та планами. Для нас це дуже велика втрата, яку важко прийняти й усвідомити" ,- йдеться у повідомленні фонду "Демократичні ініціативи".

Колектив Львівської асоціації політологів "Поліс" висловлює щирі співчуття рідним, близьким та колегам! Світла пам'ять Ірині Ериківні!»

 

Transparency International Ukraine:

Сьогодні на 69-му році пішла з життя видатна українська соціологиня, директорка Фонду “Демократині ініціативи” імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

Ірина Ериківна була символом об’єктивної української соціології. Вона зробила неоціненний внесок у розвиток демократії, постійно наголошуючи на необхідності розбудови активного громадянського суспільства та потребі влади дослухатися до побажань свого народу.

Зокрема, Ірина Бекешкіна зазначала, що боротьба з корупцією - це один із головних напрямів реформ, яких потребують українці в останні роки. “Людям потрібно бачити, що корупціонерів карають. І нереалізованість таких сподівань зрештою веде до потреби народу змінювати владу”, - пояснювала науковиця.

Також Бекешкіна наголошувала, що активне громадянське суспільство не зводиться лише до громадських організацій. Вона акцентувала, що в нашій країні є багато активних громадян, які не терпітимуть свавілля влади та готові за будь-яких умов відстоювати свої права. Історія України вже показала силу цих людей, а рівень довіри до активістів та волонтерів лише зростає.

Transparency International Ukraine щиро співчуває родині Ірини Ериківни. Це велика втрата для всіх нас. Але ми будемо й надалі працювати над тим, що робила пані Ірина.


 

Дух і Літера:

Ірина Бекешкіна: перша жінка, яка навчала нас соціологічній мудрості у відділі Мирослава Поповича і Сергія Кримського наприкінці 1980-х років. Це був прорив - зовсім нещодавно в СРСР соціологія була під забороною. Сміливий гумор і здоровий глузд на березі цього Рубікону цінували не менш, ніж томи Вебера і Дюркгайма, Парсонса чи Мертона. Чому? Подолання Великого Страху було початком нашої науки про посттоталітарне суспільство. Святковий бутиль на столі у Поповича більше пояснював нам життя, ніж піраміда Маслоу. Жести рук соціологині перевертали цю піраміду на наших очах. Її мікрожести пояснювали нам макросоціологію нашої строкатої країни більше 30 років...

На початку листопада 2013 р. ми стояли з келихами доброго вина у філармонії на дипломатичному прийомі. Більшість навколо нас була переконана в підписі асоціації України з Європейським Союзом за кілька днів. Вперше без жодної посмішки Ірина подивилася в мої очі і тихо сказала: «він нічого не підпише». Ледь не розбивши келихи ми випили за перемогу нашої безнадійної справи: «прорвемось...»

Ірина Бекешкіна не тільки активно внесла в наш обіг словосполучення «екзіт-пол», а ще й як енергійно захищала його від дискредитації. Exit - здається ії лаконічне гасло. Світло в кінці важливіше за весь тунель, коли є вірний свідок у світла.
К. С

ПАКС:

Шанові колеги,

Прийміть наші щирі співчуття з приводу сумних новин. В особі Ірини Ериківни, Ваш колектив втратив прекрасну колегу, а Україна - визначного соціолога, експерта світого рівня і такого потрібного в цей непростий для суспільства час лідера думок. Нам завжди імпонувало те як Ірина Ериківна дотримувалася визначених для себе вартостей та високих стандартів в професійній діяльності. Її вклад в збагачення інтелектуальної спадщини України важко переоцінити. Для нас було великою честю із нею співпрацювати. 

Вічна і світла пам’ять!

Колектив ПАКС

Телеканал ICTV:

«Колегам, близьким та рідним
Ірини Ериківни Бекешкіної

«Телеканал ICTV та медіагрупа StarLightMedia висловлює щирі співчуття з приводу передчасної смерті Ірини Ериківни Бекешкіної, видатної української соціологині і прекрасної людини.
Це непоправна втрата не лише для близьких і колег, але і для всієї країни, адже до всього, що робила пані Ірина, вона ставилася з незмінним ентузіазмом і вкладала всю душу в кожну справу. Колектив «Свободи слова» на ICTV, де Ірина Ериківна була частим гостем, «Нові лідери»,  де вона була улюбленим спікером і експертом, а Фонд «Демократичні ініціативи» – членом Громадської наглядової ради, та інших проектів, до яких вона долучилася, завжди будуть вдячні за ту енергію, талант і той фаховий досвід, яким Ірина Ериківна ділилася неустанно і від душі.
Людина-епоха. Найточніший барометр суспільних настроїв. По-дитячому проста, прямолінійна і мудра. Закохана в соціологію і надзвичайно професійна – кажуть колеги і друзі. І ми згодні з кожним сказаним добрим словом.
Просимо колег із Фонду «Демократичні ініціативи» передати наші щирі співчуття рідним і близьким Ірини Ериківни. Вона назавжди залишиться для нас прикладом професійності, порядності і людяності».

Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»:

«Колектив Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» з глибоким сумом сприйняв звістку про важку втрату для українського суспільства – смерть Ірини Бекешкіної, директора фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Вона завжди була і залишатиметься для нас колегою, яка була відкрита до співпраці, надихала до пошуку істини та працювати на благо українського суспільства, надавала влучні оцінки, до яких прислухались всі без винятку. Вклад Ірини Бекешкіної у розвиток українського громадянського суспільства та становлення незалежної України важко переоцінити.

Центр глобалістики «Стратегія ХХІ» висловлює глибокі співчуття рідним, друзям і всім колегам Ірини Бекешкіної!

Дякуємо Вам, пані Ірино, за чесність, професіоналізм, стійкість позиції, відданість своїй роботі і Україні!

Вічна світла пам’ять!»