Україна на шляху до перемоги. Бриф №12

Аналітика
Перегляди: 1738
24 березня 2023
Read this article in English

Цей бриф підготовлено спеціально для "Рубрики"

Міжнародні події

  • Су-27 Військово-повітряних сил РФ перехопили і зрештою збили американський безпілотник MQ-9 Reaper, який здійснював розвідувальний політ у західному секторі Чорного моря.

Су-27 ВПС РФ перехопили і зрештою збили американський безпілотник MQ-9 Reaper, який здійснював розвідувальний політ у західному секторі Чорного моря. Докази свідчать про те, що інцидент був свідомо і обережно прорахованим: (1) російські Су-27 загалом здійснили 19 заходів у безпосередній близькості від американського безпілотника; (2) сам факт того, що мішенню для провокації був обраний саме безпілотник, щоб уникнути створення ризиків для життя та здоров’я пілота, громадянина США.

Хоча Вашингтон не вдався до застосування військової сили у відповідь на інцидент, були застосовані дипломатичні механізми для жорсткого тиску на Росію. Російського посла  у Вашингтоні  викликали до Державного департаменту США, а міністр оборони США Остін та начальник ОКНШ генерал Міллі  провели телефонні розмови зі своїми російськими колегами, Шойгу і Гєрасімовим, відповідно. Зрештою, після короткої паузи Сполучені Штати відновили розвідувальні польоти безпілотників над Чорним морем, включно з аналогічними моделями Reaper та стратегічним Global Hawk.

Російське керівництво, схоже, не було впевнене у можливій реакції США, оскільки російська пропаганда поводила себе надто тихо впродовж перших 24 годин після інциденту, надсилаючи дуже пом’якшені сигнали щодо того, що він упав сам через технічну несправність. Лише після того, як Кремль переконався, що Вашингтон не відповідатиме  військовими засобами, російська пропаганда почала перетворювати інцидент на «перемогу».

Така поведінка російських військових пілотів відносно західних літаків та кораблів є радше правилом, аніж винятком. Впродовж попередніх років НАТО пильно відстежувала аналогічні провокації, ведучи щодо цього окрему щорічну статистику. Часто кількість провокацій за місяць могла сягати понад десяти (як на початку 2019 р., наприклад). Такі інциденти не обмежувалися лише Чорним морем – вони також стали звичним явищем у Балтійському морі та на східному узбережжі Великобританії. Однак саме цей конкретний інцидент –  перший випадок, коли західна держава (в цьому разі США) втратила літальний апарат через дії російських військових.

  • 10-та зустріч ініціативи «Рамштайн» відбулася онлайн 15 березня.

10-та зустріч ініціативи «Рамштайн» відбулася у форматі онлайн 15 березня. Зустріч була присвячена забезпеченню актуальних потреб Збройних сил України в контексті планованого масштабного контрнаступу. Основний акцент було зосереджено на задоволенні потреб ЗСУ у боєприпасах і додаткових системах озброєнь.

Учасники зустрічі зосередили увагу на конкретних потребах очікуваного контрнаступу, зокрема на: (1) артилерійських боєприпасах, включно з середнім радіусом ураження; (2) боєприпасах до систем протиповітряної оборони та додаткових системах ППО; (3) логістиці, транспортуванні та подальшому технічному обслуговуванні західної бронетехніки, включно з важкою, в Україні; (4) тренуванні ударних підрозділів ЗСУ та їх підготовці до контрнаступу. Однією з менш публічних тем зустрічі стала тема постачання Україні сучасних бойових літаків – за кілька днів після зустрічі Польща і Словаччина об’єднали зусилля у постачанні Україні своїх МіГ-29. Польща пообіцяла надати перші 4 літаки впродовж наступних днів, Словаччина зобов’язалася  якнайшвидше передати Україні 11 МіГ-29, модифікованих за стандартами НАТО.

  • Контррозвідувальні та правоохоронні органи Польщі розкрили шпигунську мережу спецслужб РФ, яка планувала диверсії на основних транспортних – залізничних і авіаційних – магістралях країни. Загалом арештовано 9 підозрюваних, розслідування триває.

Очевидно, що російське керівництво у відчаї намагається вдаватися до будь-яких засобів, щоб призупинити постачання західної зброї Україні, особливо напередодні запланованого українського контрнаступу. Цілком ймовірно, що російські спецслужби вдаються і до інших засобів для подальшої дестабілізації ситуації в західних країнах (зокрема, у Франції, Німеччині та США), підбурюючи до внутрішніх протестів та акцій непокори з метою максимального використання власного гібридного інструментарію для подальшої агресії проти Заходу й України.

  • Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт російського президента Путіна та уповноваженої з прав дитини при президентові РФ Львової-Бєлової.

Це рішення є першим вагомим кроком до притягнення до відповідальності членів політичного і військового керівництва РФ, відповідальних за численні воєнні злочини, скоєні російськими військовими в Україні від початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 р.

Російська пропаганда відреагувала агресивним і передбачуваним наративом про те, що Росія не є учасником Римського статуту Міжнародного кримінального суду, тож його рішення не мають юридичної сили на російській території. Таке заперечення, однак, є нікчемним, оскільки рішення МКС передусім звертається до 123 країн-підписантів щодо арешту Путіна та/або Львової-Бєлової в разі їх перебування на території країн-підписантів. Іншим треком російської пропаганди стало повторення цілеспрямованих погроз країнам, які можуть здійснити арешти Путіна.

Воєнна/безпекова ситуація

Президент РФ Путін нібито відвідав окуповані Росією території України – Крим та місто Маріуполь, а також взяв участь у нараді військового керівництва в центрі регіонального командування у Ростові-на-Дону. Такий крок російського президента є елементом пропагандистської кампанії, спрямованої на: (1) демонстрацію російському населенню того, що війна «йде за планом», незважаючи на важку для російських сил ситуацію на Східному фронті та слабкість їхніх оборонних позицій на Південному; (2) відвернення уваги громадськості від ордерів МКС на арешт російського президента та його  уповноваженої з прав дитини.

Висновки і пропозиції

1. Росія, імовірно, прагнула – і зазнала невдачі – використати інцидент з американським дроном над Чорним морем для того, щоб спровокувати більш жорстку реакцію з боку США і таким чином дати російській пропаганді аргументи для нівелювання негативу від важкого становища російських сил на фронтах в Україні. В цій ситуації російське керівництво дбало про кілька цілей. (1) Кремль намагався створити ситуацію, за якої його пропаганда могла б використати потенційно жорстку реакцію США для того, щоб спробувати загальмувати  надання військової допомоги Україні, звинувативши Вашингтон у мілітаризації регіону. (2) Кремль намагається проводити жорсткий курс напередодні візиту лідера КНР Сі Дзіньпіна до Москви, особливо з огляду на попередні інциденти між США та Китаєм, пов’язані зі збиттям ВПС США китайських повітряних куль та млявою реакцією офіційного Пекіна. Вашингтон швидко відновив розвідувальні операції над Чорним морем, чим підкреслив свою рішучість допомагати Україні захищати себе і підтримувати офіційний Київ стабільним наданням актуальних розвідданих.

  2. 10-та зустріч ініціативи Рамштайн була присвячена подальшій практичній військовій підтримці України з основними акцентами на важливих потребах ЗСУ напередодні масштабного контрнаступу. Додатковими результатами зустрічі стало офіційне підтвердження намірів Польщі та Словаччини об’єднати зусилля у передачі України частини власного авіапарку модернізованих літаків МіГ-29 паралельно з підготовкою до передачі Києву сучасних бойових літаків західного виробництва. Такий крок надає Україні бойові можливості та інструменти, які вона може використати якнайшвидше для посилення потенціалу власних ВПС, а також є кроком до посилення готовності українського персоналу якнайшвидше перейти на бойові системи західного виробництва у стратегічній перспективі.

3. Плануючи диверсії на території країн-членів НАТО, Росія намагається зупинити потік західних озброєнь в Україну, особливо з огляду на очікуваний масштабний контрнаступ. Росія прагне максимально використати весь свій гібридний інструментарій для того, щоб підірвати зусилля західних союзників допомогти Україні спланувати і здійснити серію власних масштабних контрнаступальних операцій. На додачу до використання своїх агентурних мереж на Заході для саботування відповідних політичних рішень, кремль вирішив подвоїти зусилля і бути готовим фізично саботувати транспортування західної зброї  до України.

4. Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт російського президента Путіна та уповноваженої з прав дитини при президентові РФ Львової-Бєлової. Ця ситуація потенційно створює ще більше проблем для російських зовнішньополітичних зусиль з пошуку міжнародної підтримки своєї збройної агресії проти України. Цей крок також є суттєвою підтримкою зусиль України з притягнення до відповідальності членів політичного і військового керівництва РФ, відповідальних за численні воєнні злочини, скоєні російськими військовими в Україні.

5. Ймовірний візит Путіна на окуповані Росією території України – Крим та місто Маріуполь, а також його участь у нараді військового керівництва в центрі регіонального командування у Ростові-на-Дону є черговим пропагандистським кроком російського керівництва. Це чергова спроба консолідувати російське населення з огляду на дедалі гіршу ситуацію на фронтах в Україні та погіршення соціально-економічного становища в країні, а також заповнити медійний вакуум напередодні візиту лідера КНР Сі Дзіньпіна в Москву. Іншою причиною такого кроку може бути фактичний початок Путіним своєї передвиборчої президентсько кампанії у спробі зберегти за собою посаду президента.

_________________________

Цей аналітичний бриф підготовлений у межах проєкту “Russia-Ukraine Conflict: from Full-Scale War to Conflict Resolution and Post-War Reconstruction”, який втілюється спільно з Центром Разумкова за фінансової підтримки програми Посольства Нідерландів МАТРА. Висловлені в ньому думки належать винятково автору(ам) і не повинні розглядатися як такі, що відображають офіційну позицію Посольства.

Останні новини з категорії Аналітика

TikTok проти гречки: несподівані результати першого туру виборів президента Румунії

Про непередбачуваний вибір Румунії та чи очікує країну політична криза — аналізує Маріанна Присяжнюк
26 листопада 2024

У списках не значиться. Як під час війни в Україні шукають зниклих безвісти

Станом на середину листопада 2024 року в Україні зниклими безвісти за особливих обставин вважалися 53 868 осіб. Сергій Ханін проаналізував,...
26 листопада 2024

Президентські вибори в Румунії. У пошуках ідеального президента

Про політичні тренди в Румунії, змагання «нових» і «старих» еліт, а також тему України в румунському передвиборчому дискурсі — у статті Марі...
22 листопада 2024

Діалоги про Українську Ідентичність

Збірка тез, скомпонована з публічних та непублічних експертних діалогів й оформлена як полілог про конструювання ідентичності
13 листопада 2024