Україна на шляху до перемоги. Бриф №1

Аналітика
Перегляди: 1483
21 грудня 2022
Read this article in English

Бриф №1

Міжнародний вимір

  • 1 грудня Європейський інвестиційний банк підтвердив готовність забезпечувати проєкти коротко- і довгострокової відбудови української інфраструктури, знищеної цілеспрямованими російськими атаками проти об’єктів цивільної та критичної інфраструктури. Ініціатива ЄБРР поряд із кроками партнерів України, оголошеними зокрема під час міжнародного саміту «Енергетичний Рамштайн» (відбувся 13 грудня в Парижі за активної участі президента Франції Е. Макрона), демонструє системний підхід Заходу до підтримки України, після того як Росія перейшла до застосування терористичної тактики проти об’єктів цивільної/критичної інфраструктури України.
  • Рішення G7 та ЄС щодо запровадження верхньої межі ціни ($60) на російську нафту розраховане для усунення Росії з глобального ринку нафти, оскільки зниження прибутків призведе до кардинального зменшення капіталовкладень у розвідку нових та підтримку розвіданих родовищ Сибіру та Крайньої Півночі. Тим часом, Росія все ще отримуватиме достатні прибутки на ведення війни, у разі продажу нафти країнам, що не приєдналися до західних санкцій, за ціною вище $40. Принаймні при такому рівні цін Росія могла вести обмежені бойові дії в Сирії та на Сході України протягом 2015-2020 рр.
  • 16 грудня ЄС запровадив 9-й пакет економічних та індивідуальних санкцій у відповідь на тривалу збройну агресію РФ проти України і теперішню деструктивну ескалацію, пов’язану з ударами по цивільних громадянах та інфраструктурі. Цей пакет концентрується на експортному контролі й обмеженнях на товари й технології подвійного призначення, вводячи обмеження проти 168 додаткових суб’єктів, а також на російському банківському секторі, медіа, консультативних сервісах, енергетичній/видобувній галузях та індивідуальних санкціях. Ухвалення цього пакету засвідчило, що всередині ЄС формується потужніший табір прихильників цілковитої ізоляції Росії. До Польщі, балтійських та скандинавських країн, які займають найжорсткішу позицію, відкрито приєдналися Нідерланди.

Безпековий вимір

  • 5 і 15 грудня армія Російської Федерації здійснила 8-й і 9-й ракетні удари по цивільній критичній інфраструктурі України, фокусуючись на енергетичних об’єктах напередодні суттєвого зниження температури повітря. І хоч ефективність сил ППО України зросла до 80%, у тому числі завдяки постачанню сучасних західних систем, масовані ракетні обстріли з залпами від 70 до 90 ракет за один день атак у кількох хвилях залишаються серйозним викликом для українських військових та реальною загрозою для цивільних.
    Крім того, з’являються свідчення того, що Росія досягла домовленостей з Іраном про додаткові поставки дронів. Росія активно використовує їх під час ракетних атак. Зберігається ризик використання іранських балістичних ракет.
  • Ситуація на полі бою лишається напруженою на Східному – Авдіївському і Бахмутському – напрямку. Росія намагається отримати хоча б мінімальні результати, які можна використати з пропагандистською метою, щоб (1) компенсувати втрату Херсона; (2)  продовжувати мобілізацію без офіційного переходу від «часткової» до «повної мобілізації»; (3) перешкодити наступу  українських Збройних сил на інших напрямках.
  • Тим часом, у першій декаді грудня Збройні сили України продовжували  активну підготовку до можливих наступальних операцій: проводилися дії зі зниження бойового потенціалу противника (знищення живої сили та техніки) та атаки на шляхи постачання і логістичні об’єкти противника.
  • Росія поновила тиск на самопроголошеного президента Білорусі, підштовхуючи його до рішення про пряму участь у війні проти України. Візит російського міністра оборони С. Шойгу і переговори з його білоруським колегою 5 грудня став фактично підготовчим етапом до потужнішої кампанії з політичного тиску на А. Лукашенка, який 19 грудня зустрічатиметься з Путіним у Мінську (у зустрічі також братимуть участь міністри оборони обох країн). За нашими оцінками підсумків зустрічі, Лукашенко дав згоду на втягування Білорусі у війну з Україною в обмін на збереження низьких цін на природний газ та можливість отримати і розпоряджатися обмеженим арсеналом ядерної зброї.

Прогноз і рекомендації

На додаток до вчасного постачання необхідного озброєння Україні готовність Заходу дати Україні ресурси та обладнання для відновлення електромереж, підстанцій, ТЕС/ГЕС суттєво знизить шанси Росії на успіх під час зимової кампанії 2022/2023.  

Повільний вплив санкцій на ключові сектори російської допомоги дає Кремлю час для запровадження необхідних заходів економії та пристосування. Хоча ухвалені в грудні санкції важливі, вони не підривають, а прискорюють процес переведення Кремлем російської економіки на «воєнні рейки».

1. Західні країни повинні прискорити надання Україні допомоги для  розбудову ешелонованої системи протиповітряної оборони. Вона має включати в себе не лише зенітно-ракетні та зенітно-артилерійські комплекси, але й засоби боротьби з дронами (Gepard, C-RAM) та балістичними ракетами (Patriot), а також сучасні винищувачі/перехоплювачі, оснащені високоточними ракетами класу «повітря-повітря».

2. Західним країнам слід звернути серйозну увагу на зусилля Росії з втягування Білорусі у війну проти України. Кремль розглядає такі дії не лише як спосіб перехопити ініціативу на полі бою (шляхом відкриття Північного фронту і повторного наступу на Київ), а й як посилення морально-психологічного тиску на українських військових та цивільне населення, виснаження ресурсів України й збільшення потоку біженців у ЄС.

Відповідно, Захід спільно з Україною має дати чіткий сигнал, що Київ має необхідні сили та політичну згоду союзників завдати ефективного превентивного удару, щойно така загроза з боку білорусько-російських сил стане неминучою. Це потребує більшої синхронізації між західними державами у своєчасному наданні військової допомоги Україні для підтримки її оперативних і стратегічних спроможностей, спрямованих на руйнування будь-яких можливих російських планів з подальшої ескалації війни.

Цей аналітичний бриф підготовлений у рамках проєкту “Russia-Ukraine Conflict: from Full-Scale War to Conflict Resolution and Post-War Reconstruction”, який втілюється спільно з Центром Разумкова за фінансової підтримки програми Посольства Нідерландів МАТРА

Останні новини з категорії Аналітика

TikTok проти гречки: несподівані результати першого туру виборів президента Румунії

Про непередбачуваний вибір Румунії та чи очікує країну політична криза — аналізує Маріанна Присяжнюк
26 листопада 2024

У списках не значиться. Як під час війни в Україні шукають зниклих безвісти

Станом на середину листопада 2024 року в Україні зниклими безвісти за особливих обставин вважалися 53 868 осіб. Сергій Ханін проаналізував,...
26 листопада 2024

Президентські вибори в Румунії. У пошуках ідеального президента

Про політичні тренди в Румунії, змагання «нових» і «старих» еліт, а також тему України в румунському передвиборчому дискурсі — у статті Марі...
22 листопада 2024

Діалоги про Українську Ідентичність

Збірка тез, скомпонована з публічних та непублічних експертних діалогів й оформлена як полілог про конструювання ідентичності
13 листопада 2024