У Мадриді подискутували про Україну: багато речей необхідно й досі пояснювати і доводити
29 листопада 2016 року за ініціативи мадридського офісу ECFR (European Council on Foreign Relations) відбулася панельна дискусія на тему «Процес реформ в Україні в часи війни та популізму». Дискусія була сфокусована переважно на двох темах: можливостях та перешкодах для поступу України на шляху реформ, наявних досягненнях і проблемах у сфері імплементації конкретних трансформацій, з одного боку, а також агресії Росії та пов'язаних із цим проблемах (переговори, Мінськ, внутрішні переселенці та загальні зміни на Донбасі тощо), з іншого.
Під час дискусії Густав Грессель, старший аналітик берлінського офісу ECFR, презентував своє надзвичайно аргументоване дослідження-оцінку поступу реформ в Україні, видане під егідою ECFR; Борха Лашерас, директор Мадридського офісу ECFR, поділився враженнями своїх частих поїздок до України і висновками «зі сторони»; Аргіта Даудзе, посол Латвії в Іспанії, виступила справжнім адвокатом підтримки України і в контексті агресії, і візової лібералізації, і реформ; Анастасія Красносільська з Центру протидії корупції представила свої висновки по антикорупційній тематиці, а Даша Калашникова, учасниця програми стажування у CIDOB, розповіла про проблеми внутрішніх переселенців і спроби реваншу старих сил на Донбасі.
Політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна виступила у двох дискусійних панелях, на одній із яких проаналізувала внутрішні та зовнішні фактори, що сприяють або гальмують реформи в Україні. Експертка відзначила вагому роль ЄС у цьому процесі, а також наголосила на неприпустимості продовжувати нинішню ситуацію з безвізом, яка руйнує спроможності ЄС як актора змін.
Під час другої дискусійної панелі Марія Золкіна зосередила свою увагу на темі Мінська. Вона окреслила "горизонти" можливих компромісів і акцентувала на некатастрофічності замороження ситуації в нинішньому вигляді, якщо Україна обиратиме між цією альтернативою та одностроннім або асиметричним виконанням Мінська.
На своїй сторінці у ФБ Марія Золкіна поділилася своїми спостереженнями опісля заходу: «…відсутність внутрішніх розколів – навіть за мовним принципом – досі необхідно пояснювати і доводити; безвіз сприймається в термінах "загрози ісламізації" навіть деякими представниками дипломатичного корпусу країн-членів ЄС, я вже мовчу про всім відомі політичні аргументи; альтернативи Мінську немає і тому, чомусь, ви, тобто Україна, маєте його імплементувати – причому це лунало від представників важливих залучених сторін; Балтія лишається найвідданішим партнером України і ще раз це довела незвичним для дипломатів навіть емоційно забарвленим підходом. І ще багато деяких деталей, але загалом дуже інформативно. Принаймні, по запитаннях і коментарях завжди цікаво складати пазл щодо «місцевих настроїв». І ще одне, тема конфлікту на Донбасі, це мабуть, єдина тема, яка мене переконує, наскільки іноді краще і вигідніше для трансляції певних ідей не бути нікому і нічим зобов'язаним. Речі, які не хочеться чути одним дипломатам, і які інші не наважуються говорити публічно, ти говориш спокійно і щиро. Окрім цього, сьогодні була приємно здивована рівнем розуміння процесів в Україні і цікавістю до наших тем з боку Комітету з іноземних справ парламенту Іспанії, а також наявністю реальних друзів і адвокатів у різних місцевих інституціях – це вже з'ясувалося під час однієї закритої зустрічі. Загалом, працювати нам тут і працювати, але головне, щоб був запал і наснага. Мої я сьогодні використала на повну».
