Терористичні удари рф по Одещині: руйнації, економічні втрати та перспективи відновлення

Аналітика
Перегляди: 2957
14 вересня 2023

Михайло Шабанов,
політолог,
доцент кафедри політології
ОНУ імені І. І. Мечникова

 

Вступ: передумови трагічних подій

З точки зору агресивних планів російських окупантів, Одеський регіон завжди посідав особливе місце. Загарбники виводили це значення у специфічну символічну площину нав’язаної «меморіальної спільності». Однак саме економічний вимір, прямі геополітичні розрахунки та відповідні подальші кроки країни-агресорки, безумовно, можна вважати показовими щодо реальних планів. Одеса та Одеська область відіграють ключову роль у морській торгівлі та експорті зерна. Особливо на тлі намагань позбавити Україну виходу до моря та необхідності реалізувати награбоване збіжжя з тимчасово окупованих територій. Крім того, анексія Кримського півострова у 2014 році змінила роль Одеси як військово-морського центру. Відтоді увага окупантів  була прикута до змін у Одеському регіоні.

Стратегічне значення географічного розташування та інфраструктурного потенціалу Одеського порту і дунайських портів фактично актуалізувало необхідність посилення системи безпеки. Близькість так званого ПМР («Придністровська Молдавська Республіка») з російським військовим контингентом, як квазідержавного утворення, постійно додавала напруженості для жителів Одеси та Одеської області. На загрозі вторгнення росіян з боку так званої «ПМР» в інформаційно-медійному просторі акцентувалося впродовж усього 2022-го та на початку 2023 рр. У перші місяці після повномасштабного вторгнення також наголошувалося на потенційній можливості висадки ворожого морського десанту. При цьому інтенсивність терористичних атак була різною. Так, можна виокремити страшну трагедію 23 квітня 2022 року, коли внаслідок російського ракетного удару загинуло 8 людей, серед яких були  мати та немовля.

Події після початку повномасштабної війни продемонстрували стійкість одеситів у відсічі різноманітних нападів: від обстрілів  до інформаційно-психологічних й пропагандистських операцій. Це стосується й нищівних ударів по енергетичній інфраструктурі восени та взимку 2022 року. У цей період відсутність світла впродовж декількох днів стала постійним явищем.

Припинення участі країни-терористки у так званій «зерновій угоді» (завершена 17 липня 2023 р.) гостро актуалізувало питання безпеки Одеси та Одещини загалом. Фактично відтоді росія намагається всіма силами знищити портову інфраструктуру на півдні. Зокрема,   на цій меті ворога  в етері Національного телемарафону  наголосила речниця ОК «Південь» Наталія Гуменюк. Основна лінія ударів – портова та транспортна інфраструктура. Зокрема, порти Одеси, Чорноморська, Південного, Ізмаїла, Рені опинилися у зоні величезного ризику. Хвилі ракетних обстрілів та атак іранських дронів «Шахед» змінювали одна одну. Під ударом опинилися культурні та архітектурні пам’ятки, торгові центри, житлові будинки… Кожна страшна трагедія супроводжувалася пораненнями, загибеллю мирних людей.  Системний терор спонукав до пошуку нових шляхів безпечного транспортування збіжжя із залученням Румунії та Туреччини.

Хронологія російських атак по Одещині та їхні наслідки

У вирі жахіть літа 2023 року можна виокремити певну «хронологію» ударів по регіону з боку російських окупантів. Кожна з атак супроводжувалася інформаційними вкидами та цинічними «виправданнями» з боку окупантів. Одеські ЗМІ та найвпливовіші регіональні Тelegram-канали неодноразово повідомляли про загрози та необхідність швидкого реагування на такі повідомлення. Вони своєчасно реагували на інформаційні провокації з боку росіян.

9 червня в результаті російської терористичної атаки дронами-камікадзе (8 одиниць над Одещиною) від їх уламків  загинула сім’я переселенців з Бахмута. Крім того, за повідомленням Суспільного. Новини, «через влучання уламків дрона в багатоквартирний будинок отримали поранення 27 людей, серед яких троє дітей та вагітна жінка, троє загинули».

Масштабна атака на Одесу сталася  14 червня. Як повідомляє  сайт Главком, «Унаслідок повітряного бою та вибуховою хвилею пошкоджені бізнес-центр, навчальний заклад, житловий комплекс, заклади харчування та крамниці в середмісті. Наразі відомо про трьох загиблих та 13 поранених». Територія площею 9 тисяч квадратних метрів була завалена «будівельними відходами» та уламками ракет. Зруйновано склад торгівельної мережі «Таврія В». Цього ж дня було пошкоджено «Музей цікавої науки» –  унікальний заклад (з інтерактивними науковими експонатами, науковою лабораторією, планетарієм, науковими шоу-програмами, освітніми проєктами та навчальними курсами), улюблене місце відпочинку та навчання для одеситів та гостей міста різного віку.

 "Музей цікавої науки" в Одесі після ракетної атаки 14 червня. Фото: Суспільне Одеса

Обстріл в Одесі 14 червня. Фото: Новини.LIVE

Завдяки ефективним діям ППО вдалось запобігти більш руйнівним наслідкам, більшість смертоносних ракет та дронів-камікадзе було збито.  Проте втрати регіону жахливі. Терміни відновлення з поправкою на воєнний час залишаються відкритими.

18 липня 2023 року росія завдала масованого удару по місту Одеса (всі 6 «калібрів» було збито безпосередньо над Одесою,  а 21 «Шахед» – над Одеською областю). Атака ракетами «Калібр» та дронами-камікадзе була відбита завдяки ефективній роботі сил ППО. Однак мали місце руйнування від осколків. Також у власному будинку було поранено літнього чоловіка.

Наступного дня, 19 липня, відбувся новий обстріл міста. Загалом було задіяно вісім ракет Х-22, одна ракета Х-59, шість ракет «Онікс» та  вісім дронів-камікадзе «Шахед-136». Терористи змінили тактику ударів: вони стали комбінованими, з одночасним застосуванням ракет різного типу та дронів-камікадзе. В результаті були влучання у промисловий об’єкт (в Одеському районі) та складські приміщення. Суттєво постраждали зерновий та олійний термінали у порту міста, пошкоджено кілька багатоквартирних будинків.

Вночі 20 липня 2023 року противник завдав масованого удару по Одещині (38 боєприпасів – 19 крилатих ракет і 19 дронів-камікадзе.). За інформацією видання «Інтент», серед руйнувань –  «адміністративна будівля, офісні приміщення, багатоквартирні будинки, навчальні заклади». Крім  того, «вибуховою хвилею пошкоджено Одеський літературний музей, Одеський археологічний музей та Музей західного та східного мистецтва».

Пізніше, в ніч на 23 липня, російський ракетний удар  в Одесі серйозно пошкодив будівлю Спасо-Преображенського кафедрального собору (внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 2023 році). Це найбільший православний храм міста. Він розташований у самому серці Одеси на Соборній площі. Був відновлений на пожертви одеситів.  Фактично руйнувань зазнала вівтарна частина,  а також стіна (проломлена з південно-східної сторони) та дах споруди. Російські окупанти вкотре намагалися зняти з себе відповідальність за цей варварський терористичний акт.

  Шок одеситів викликали руйнації у Будинку вчених (де проводяться наукові заходи, семінари, працюють різноманітні секції та клуби) та ще 25 будівлях історичного центру. Багато людей втратили свої домівки. В результаті атаки було поранено 22 людини, з них – 4 дитини. Одна людина загинула. Загалом по об’єкту було випущено 19 ракет, в тому числі балістичних. В інформаційному  просторі з’являється все більше нових деталей страшної трагедії.

В інтерв’ю італійському телеканалу Rai News 24  мер Одеси Геннадій Труханов 28 липня  зазначив,  що росія навмисне нищить портову інфраструктуру регіону. Мер Одеси також записав емоційне звернення, в якому жорстко засудив російську атаку та розставив всі потрібні акценти щодо дій загарбників.

Незаперечним є те, що терористична стратегія рф спрямована на свідоме знищення культурних пам’яток та житлових будівель з метою залякування одеситів. Однак ця стратегія мала зворотній ефект – вона посприяла ще більшому згуртуванню людей. Так, жителі міста взяли участь у масштабних волонтерських акціях з розчищення завалів і прибирання сміття. Соборна площа наступного дня була заповнена небайдужими містянами, які прибирали наслідки варварської атаки росіян.

Містяни прибирають уламки у дворі. Фото: Новини.LIVE

У ніч з 13 на 14 серпня російська армія знову атакувала Одещину. Загалом було запущено 15 дронів та 8 «Калібрів». Внаслідок атаки постраждав найстаріший гіпермаркет Одеси «Фоззі», який вигорів вщент від удару ракети. Фактично він був визнаний таким, що не підлягає відновленню. В двох районах міста різного ступеня руйнувань зазнали навчальні заклади, в тому числі постраждали заклади дошкільної освіти. За даними Суспільне. Одеса «після обстрілу рф пошкодило мистецьку школу №2 імені Глазунова в Одесі. Руйнувань зазнав фасад та внутрішні приміщення. Також руйнування виявили в залах гімнастики дитячо-юнацької спортивної школи №10».

Пошкоджений супермаркет в Одесі 14 серпня. Фото: Суспільне. Одеса

У ніч на 23 серпня ворог знову завдав удару дронами «Шахед-136/131»  по Одещині. Так, за повідомленням каналу «1 Міський» «Ворог поцілив у зерносховища та виробничо-перевантажувальний комплекс в Подунав'ї. Загорілися складські приміщення».

Вночі 25 серпня 2023 року ворог двічі завдав удару по Одещині, силам оборони вдалось знищити всі повітряні цілі.

Портова інфраструктура: втрати та перспективи відновлення

 У публікації «Продовольчий терор: хроніка обстрілів рф об’єктів зернової портової інфраструктури Одеської області» Громадської приймальні УГСПЛ в м. Одесі на базі Одеської обласної організації Комітету виборців України йдеться про те, що «станом на 23 серпня 2023 року відомо про щонайменше 8 атак на портову зернову інфраструктуру після виходу рф із зернової ініціативи. Зокрема, постраждали зернові термінали, склади та вантажні потужності портів Одеси та Чорноморська, а також дунайських портів в Ізмаїлі та Рені». Втрати та збитки, завдані державі та громадам, вражають. Колосальними вони є для бізнесу. Згідно з інформацією Суспільне.Одеса, за період з 18 по 24 липня «по Одещині випустили щонайменше 75 ракет та близько 100 БПЛА. Унаслідок ракетних ударів було знищено більш як 460 000 т зерна й кілька зернових терміналів».

Серед атак, зокрема, 24 липня вранці російська армія завдала масованого удару безпілотниками по місту Рені поблизу з кордоном Румунії. Ударами дронів було зруйновано 3 склади із зерном. В результаті постраждало 7 осіб. Слід наголосити, що за інформацією видання NV.Бізнес, порт Рені 2022 року продемонстрував відмінні показники з обсягу вантажопереробки 6,8 млн тонн.

 2 серпня було пошкоджено будівлю  Українського Дунайського пароплавства в Ізмаїлі. Як повідомило  Суспільне. Новини, «росія вдарила по місту Ізмаїл, де зруйнували морвокзал, елеватори та адміністрацію Українського Дунайського пароплавства. Її скляний фасад отримав значні пошкодження».

Будівля Українського Дунайського пароплавства. Фото: Олег Кіпер

23 серпня на Одещині знову суттєво постраждав порт Ізмаїл. Було уражено інфраструктурні об’єкти, де зберігалося та перезавантажувалося зерно (знищено понад 13 тисяч тонн зерна). Наслідки атаки прокоментував відомий одеський блогер Олександр Вельможко, акцентувавши увагу на загальних втратах, завданих обстрілом.

Економіст Олег Рубель аналізує ситуацію з економічними та інфраструктурними збитками ширше. Він вважає,  що «втрати певних споруд і вантажів – до 100 000 тонн – це, без сумніву, мільйонні збитки». На його думку, необхідно зважити на загальний розвиток ситуації, де на першому етапі агресії «серйозною втратою стала втрата кримських портів». Також на думку експерта: «На портову економіку в цілому вплинула морська блокада, що почалася ще в 2022 році»

Він наголошує на тому, що  «тільки з поверненням Криму під контроль України можна буде говорити про відновлення морської, рибної, морської енергетичної галузі….». Тобто економічне відновлення Одеського регіону напряму пов’язано з деокупацією півострова Крим та усуненням загрози.

Олег Рубель д. екон. наук. , професор, зав. Відділу інтеграції науки, освіти та бізнесу ДУ «Інститут ринку та економіко- кологічних досліджень НАН України»

Висновки та перспективи

Жахливі події кривавого літа 2023 року поставили багато питань. Одеса та Одещина стали однією з головних  цілей масованих ударів російської армії. Одеський регіон як ніколи потребує допомоги, інвестицій у відновлення тощо. На тлі цього центральними стають суто гуманітарний, культурно-історичний та економічний аспекти єдиної проблеми. Руйнація портової інфраструктури – це болісний удар по безпеці України, а також по продовольчій безпеці багатьох країн  Глобального півдня. Намагання рф нівелювати портову інфраструктуру Одеси та дунайських портів супроводжується зухвалими терористичними ударами по цивільному населенню, знищенням історичного та культурного надбання тощо.

Включення історичних пам’яток Одеси до фонду всесвітньої спадщини ЮНЕСКО є важливим кроком до світового визнання. Водночас, факт включення не став «захисним бар’єром» від терористичних атак з боку країни-агресорки, яка вже давно ігнорує міжнародне право, угоди й міжнародні організації відповідно. Більше того, терористичні удари росії по Одещині набули зухвалого та демонстративного характеру. Разом з цим конкретні кроки з відновлення після руйнацій в Одесі та регіоні стають все більш вірогідними.

 Вже сьогодні готовність долучитися до відновлення історичного центру міста Одеси висловили західні партнери України, перш за все, Італія та Греція. Місія  ЮНЕСКО відвідала місто та оцінила загальні руйнування, спричинені російськими терористичними атаками.

Цей матеріал представлено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Останні новини з категорії Аналітика

«Зелені» мегавати. Як компенсувати збитки від пошкодження української енергосистеми

Про розвиток зеленої енергетики, зокрема на Сумщині, в умовах війни - у статті Сергія Ханіна
4 червня 2024

«Історичні» вибори у Мексиці: «каральне голосування» та вплив на двосторонні відносини з Україною

Чого очікувати Україні від виборів у Мексиці та чим керуються виборці однієї з найбільш впливових країн Латинської Америкиу - відповіді в ць...
2 червня 2024

Конфесійна приналежність на тлі повномасштабної війни: у фокусі Одещина

Про трансформації у церковно-конфесійних відносинах на Одещині - у статті Михайла Шабанова
30 травня 2024

Чи готується Чернігівщина до можливого наступу росіян?

Про те, як укріплюється кордон Чернігівщини та як вона готується до майбутнього російського наступу – у статті Лариси Бєлич та Миколи Кірє...
27 травня 2024