Створюючи ілюзію про готовність домовлятися, Кремль прагне одного – зупинити поставки Україні сучасного озброєння
Анонсуючи час від часу референдуми в окупованих Херсонській та частині Запорізької області й заявляючи, що не проти перемовин з Україною на якихось своїх умовах, Кремль має дві головні мети – отримати паузу та підготуватися до чергової більш масштабної війни проти України з нових окупованих від 24 лютого територій, і щонайважливіше – зупинити поставки Україні сучасного озброєння. Про це, зокрема, йдеться у статті П’ять сценаріїв війни: від загальної мобілізації в РФ, до "заморожування" та виходу на позиції 24 лютого на ТСН.
У коментарі телеканалу голова напрямку «Регіональна безпека та дослідження конфліктів» Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Марія Золкіна зазначила, що Росії «Мінськ-3» потрібен для передишки довжиною у кілька місяців, можливо півроку. Проте повноцінний а-ля «Мінський формат», де перемовини триватимуть роками, де Росія намагатиметься грати в дипломатичну гру, примушуючи до чогось Україну, Кремлю не потрібен.
«Завдання Росії – це створити видимість, що вона готова до політичного врегулювання з їхніми умовами. З тим, щоб, наприклад, південь і частина Донбасу залишилися під контролем російської армії. Але в цілому, щоб створити ілюзію, що вони готові домовлятися. Їм це треба виключно для того, щоб українська армія припинила бойові дії. Бо навіть якщо цього не буде на практиці, але буде політична угода про припинення вогню, це автоматично означатиме перекриття поставок зброї до України», – каже ТСН.ua Марія Золкіна.
На її думку, відновити ці поставки буде просто неможливо, бо всі на Заході вчепляться за ідею припинення вогню, і тоді маховик, який Україна розкручує про постачання ще більшої кількості новітньої зброї, буде просто зупинений, і відновити його з першими російськими атаками, які відбудуться за кілька місяців після початку цього припинення вогню, буде вкрай складно. А потім, за словами Марії Золкіної, росіяни почнуть домагатися хоча б часткового послаблення санкцій, ефект від яких для російського бюджету буде очевидним наприкінці цього року.
