Події
Перегляди: 2736
2 серпня 2012

Старт виборчої кампанії та завдання громадськості

Попри те, що 30 липня пройшла позачергова сесія Верховної Ради та відбулися з’їзди провідних політичних партій, важливіші речі того дня вирішувалися на прес-конференції, «Виборча кампанія 2012 року: очікування і загрози», організованій Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Таку думку висловила директор Фонду Ірина Бекешкіна: «Бо взагалі основна проблема наших виборів це те, щоб вони залишилися виборами, щоб суспільство після цих виборів не втратило важіль впливу на владу. І від того, як пройдуть ці вибори, залежить майбутнє нашої країни. Скажу без перебільшення, якщо вибори не будуть чесними і демократичними, це означає поставити хрест на наших європейських устремліннях. Це означає, що і в майбутньому ніякої конкуренції у нас не буде, і це означатиме відмирання політичного життя і стагнацію в суспільстві».

Саме з метою координації зусиль із вироблення механізмів забезпечення демократичності, чесності й прозорості виборчого процесу й було зібрано представників громадянських організацій. Проведене Фондом експертне опитування продемонструвало, що ніхто не вірить у те, що вибори пройдуть повністю чесно, і це корелюється з думкою населення, хоча там очікування трохи кращі: приблизно 30% вважають, що вибори пройдуть більш-менш демократично.

Не менш важливою проблемою, на думку Ірини Бекешкіної, є й зневіра людей у можливості чинити реальний вплив на владу завдяки інструменту виборів. При цьому експерти й пересічні громадяни бачать різні причини такого невтішного стану справ. «Громадяни вважають, що це невиконання тими, хто був обраний, своїх виборчих обіцянок. Експерти більше схильні вбачати основні причини в іншому – у стані суспільства. По-перше, в тому, що самі громадяни невимогливі до своїх обранців. По-друге, в тому, що після виборів відсутній постійний громадський контроль за обраною владою», – наголосила соціолог.

Відповідно, щоб вибори були справжнім механізмом впливу суспільства на владу, активізувати свою діяльність мають саме представники громадського сектору. Таку думку висловили й більшість опитаних експертів, у той час як для звичайних виборців основним запобіжником демократичного характеру виборів має стати гарантія притягнення до відповідальності всіх фальсифікаторів. «Ми теж будемо робити такі пропозиції, і очевидно, що потрібна пряма заява відповідних компетентних органів, що ті, хто будуть фальсифікувати вибори, сядуть. Це закон, і треба нагадати, що такий закон у нас є і його реалізація цілком можлива. Тому що все-таки вважаю, що наша влада зацікавлена у тому, щоб вибори були визнані чесними і демократичними», – додала Ірина Бекешкіна.

Основний вклад Фонду «Демократичні ініціативи» в моніторинг майбутньої виборчої кампанії полягатиме у проведенні екзит-полу в день виборів, який дозволить мінімізувати найнебезпечніший інструмент викривлення народного волевиявлення – безпосередню фальсифікацію результатів голосування при складанні протоколів.

Про інші засоби громадського контролю за виборами розповіла голова правління громадської мережі «Опора» Ольга Айвазовська. За її словами, «Опора» ще в квітні цього року почала довготерміновий моніторинг, який має створити цілісну картину виборчого процесу. «Тобто довготерміновий моніторинг дає можливість не просто механічно побачити процедуру голосування, а й зрозуміти, який вплив виборча кампанія загалом мала на демократичність, на прозорість і на відповідність результатів волевиявлення підрахунку голосів», – зазначила громадська активістка. За її словами, зафіксований практично у всіх округах підкуп виборців, який відбувався ще до початку виборчої кампанії, є одним із засобів фальсифікації результатів виборів. «І це фальшування виборів, тобто фальшування через підкуп неможливо було відслідкувати без довготермінового компоненту», – додала Ольга Айвазовська.

Однак якщо до цього фактичні прояви підкупу неможливо було кваліфікувати як порушення законодавства, оскільки виборча кампанія офіційно ще не стартувала, то з 30 липня громадські організації вже мають змогу звертатися у відповідні органи з заявами про підкуп виборців. «Тобто для нас сьогоднішнє число – велике свято, після якого, я сподіваюся, всі подібні дії матимуть відповідну реакцію з боку правоохоронних органів, з боку ЗМІ і суспільства загалом», – розповіла голова правління «Опори». На її думку, не менш важливо й те, щоб це розуміли й виборці. Попри те, що, згідно з соціологічними даними, 60% українців вважають передвиборчі подарунки незаконним способом агітації і не готові голосувати за таких кандидатів, певна частка українців задекларувала можливість «продажу» свого голосу. Однак отримані перед виборами кошти насправді є мізерними подачками, неспівмірними зі шкодою, яку може заподіяти обраний таким чином депутат.

Ще одним украй проблематичним способом передвиборчої боротьби, на думку Ольги Айвазовської, є використання адміністративного ресурсу, яке порушує основоположний принцип чесних виборів – рівність можливостей кандидатів. Адміністративний ресурс може набувати двох видів – бюджетного й силового. «Бюджетний – це коли кошти державного чи комунальних місцевих бюджетів фактично інвестуються у виборчу кампанію кандидатів, а силовий – це коли, зловживаючи своїми службовими повноваженнями, ті чи інші державні органи непропорційно здійснюють позапланові перевірки й затримання та відкривають кримінальні справи в рамках політичної кампанії», – пояснила Ольга Айвазовська. Довготерміновий моніторинг також спрямований на виявлення фактів застосування адміністративного ресурсу.

Насамкінець Ольга Айвазовська зазначила, що безпосередньо в день виборів «Опора» залучить близько 3,5 тисяч спостерігачів на дільницях, які будуть здійснювати паралельний підрахунок голосів, а також 225 спостерігачів в окружних виборчих комісіях і 225 мобільних груп, які здійснюватимуть супровід моніторингової кампанії на місцях. Крім того, від 30 липня ще 225 спостерігачів працюватимуть у кожному виборчому окрузі, що, на думку Ольги Айвазовської, дозволить зробити суттєвий внесок у демократизацію всього виборчого процесу.

Директор програм громадського об’єднання «Центр UA» і член координаційної ради руху «Чесно» Світлана Заліщук, у свою чергу, приділила увагу іншому компоненту громадського моніторингу виборчого процесу – контролю за якістю кандидатів у депутати. Саме цим займається громадська ініціатива «Чесно», яка минулого понеділка оприлюднила «Чеснометр» – дослідження відповідності народних депутатів критеріям доброчесності. За словами громадської активістки, 30 липня рух «Чесно» оприлюднив звернення до всіх провідних політичних сил із закликом врахувати результати їх дослідження при складанні своїх виборчих списків. «Зокрема, ми акцентуємо нашу увагу на тому, що є багато порушень і різна міра цих порушень, яка була здійснена нашими депутатами чинного парламенту. Водночас ми наголошуємо, що ті депутати, які були причетні до порушень прав людини та до корупційних дій, не можуть потрапляти в наступний парламент», – зазначила Світлана Заліщук.

Говорячи про результати самого дослідження, учасниця руху «Чесно» зауважила, що оприлюднені дані засвідчили невтішну картину низької якості політичної еліти країни, хоча внаслідок як об’єктивних причин, так і методологічних недоліків вони є радше «верхівкою айсберга». Водночас «Чеснометр» має стати сигналом як для політиків, так і для виборців. Перші повинні усвідомити, що їм слід брати на себе конкретні зобов’язання і пропонувати інший підхід до висунення кандидатів, а другим це дослідження має допомогти зробити свідомий вибір.

Світлана Заліщук також окреслила майбутні перспективи руху «Чесно». По-перше, вона зазначила, що дані «Чеснометру» будуть постійно оновлюватися й доповнюватися. По-друге, буде проводитися робота з удосконалення інструментів дослідження, заради чого невдовзі буде проведене відкрите зібрання, де бажаючі отримають змогу висловити свою критику й пропозиції. По-третє, наступним етапом роботи «Чесно» стане моніторинг кандидатів у депутати, до якого його учасники намагатимуться максимально залучити пересічних виборців, які б надавали їм необхідну інформацію.

Завершуючи свій виступ, Світлана Заліщук підбила попередні підсумки оприлюдненого дослідження «Чесно». На її думку, вже зараз можна побачити певні позитивні наслідки, зокрема в тому, що окремі політичні сили – наприклад, об’єднана опозиція – намагаються зобов’язати своїх кандидатів дотримуватися базових принципів доброчесності у майбутньому парламенті. «Тому ми б хотіли сказати, що сьогодні все ж таки громадські інструменти дають певний вплив, і наше з вами завдання побудувати роботу таким чином, щоб це мало реальний суспільний ефект» – підсумувала Світлана Заліщук.

Високий рівень недовіри громадян і експертів до чесного характеру парламентських виборів не має нас дивувати, вважає голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко, адже українці мали змогу спостерігати, яким чином відбувалася передвиборча боротьба ще задовго до офіційного старту виборчої кампанії. Інше питання полягає в тому, наскільки громадські організації будуть у змозі проконтролювати і вплинути на характер виборчого процесу. Хорошим знаком, на думку експерта, є активізація громадських об’єднань напередодні виборів: «Сьогодні ми бачимо такий підйом роботи громадських організацій, який я останній раз бачив, можливо, аж у 2004 році, коли громадські організації дуже активно створюють коаліції, працюють над моніторингом, просвітою і фільтрацією майбутніх кандидатів, роблять громадський аудит – все це вселяє оптимізм».

Олександр Черненко також коротко окреслив роботу Комітету виборців під час виборчої кампанії. Організація традиційно буде займатися довгостроковим і короткостроковим спостереженням за виборами. Перший компонент уже працює з травня цього року, і з серпня до нього буде залучено 150 спостерігачів, а безпосередньо в день виборів Олександр Черненко пообіцяв як мінімум 2 тисячі спостерігачів на дільницях. Комітет також проводитиме навчальні тренінги для спостерігачів, членів комісій і представників партій, а також відкриє гарячу лінію, подзвонивши куди, можна буде отримати професійну консультацію з виборчих питань або повідомити про порушення.

Зрештою, Олександр Черненко звернув увагу на просвітницький компонент громадського моніторингу, який має торкнутися украй чутливої проблеми підкупу виборців. На його думку, саме підкуп виборців може стати визначальним чинником вибору громадян, особливо в мажоритарних округах. «І ми безперечно хочемо пояснити виборцю, що, беручи ці гроші, він стає співучасником злочину» – зауважив голова Комітету виборців. Крім того, не менш важливим є досягнення конкретного результату діяльності, тобто не лише фіксування порушень, а й їх попередження і притягнення винних до відповідальності. У цьому Олександр Черненко сподівається на підтримку своїх колег із громадського сектору та журналістського середовища.

Свій виступ директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар почала з констатації високих очікувань тиску на ЗМІ під час виборчого процесу. На її думку, це, безперечно, матиме місце, і ознаки цього можна бачити вже зараз: зокрема у відкритті кримінальних справ проти представників інтернет-видання «Лівий берег» і телеканалу «ТВі», а також небезпечній законодавчій ініціативі Віталія Журавського щодо повернення кримінальної відповідальності за дифамацію. Однак ще більш небезпечним, на думку експерта, є різкий дисбаланс контенту ЗМІ на користь влади за рахунок опозиції. А це – дуже небезпечно для тих сил, які не потрапляють до мас-медіа, адже «якщо вас не має у ЗМІ, вас немає взагалі і у виборчому процесі зокрема». А якщо принцип рівного доступу до ЗМІ буде порушуватися й надалі, існуватимуть серйозні підстави ставити під сумнів чесність виборчого процесу і легітимність його результатів.

Велику небезпеку Вікторія Сюмар вбачає і в деполітизації новин. «Сьогодні кількість суспільно-політичної тематики в новинах, зокрема, знизилася до критично низького рівня, який ми ніколи ще не фіксували, – лише 16%. Тобто фактично люди навіть особливо нічого не знають про виборчий процес з новин і з інформації, яку вони отримують та яку вважають важливою для себе» – зазначила Вікторія Сюмар.

Натомість, за словами медіа-експерта, глядачі сприймають виборчу боротьбу переважно у вигляді виборчої реклами, яка розпочалася задовго до старту виборчої кампанії і фінансувалася з невідомих джерел. Доповненням цієї тенденції є поширення різноманітних ток-шоу, які за своєю суттю, на думку Вікторії Сюмар, стають «змаганням джинси»: «Тому що дуже багато телеканалів і різних видань просто відкривають під вибори цілі джинсові програми або сторінки, і це змагання матеріалів, які виглядають ніби як редакційні матеріали і описують якихось конкретних кандидатів, насправді є нічим іншим як політичною агітацією за певні політичні сили». При цьому непублічний характер підготовки таких матеріалів, за словами Вікторії Сюмар, становить особливу небезпеку, адже позбавляє потенційного виборця критичного погляду.

Те, як зрештою пройдуть майбутні парламентські вибори, матиме серйозний вплив не лише на внутрішню ситуацію в Україні, а й на її міжнародне положення, переконаний представник Форуму громадянського суспільства Східного партнерства Андрій Когут. Разом із долею українських політичних в’язнів характер проведення виборів визначить перспективи України відновити процес підписання і ратифікації Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Форум громадянського суспільства також матиме свою місію спостерігачів на виборах, однак їх особливістю буде те, що вони представлять результати своєї роботи безпосередньо Європейській Комісії. На основі цих висновків у листопаді в Стокгольмі на щорічному форумі Східного партнерства відбудеться обговорення ситуації в Україні та перспектив подальшої співпраці з нею. За словами Андрія Когута, ця дискусія матиме порівняльний аспект: «Цього року вибори відбуваються не тільки в Україні, а й у Вірменії, Грузії та Білорусі, і ми матимемо можливість порівняти, як країни працюють, як вони не тільки декларують дотримання європейських цінностей, а й справді їх виконують». Громадський діяч визнає, що поки очікування європейської сторони щодо виборів в Україні є не надто райдужними, однак він сподівається, що активна позиція громадянського суспільства зможе змінити загальну картину на краще.

Останні новини з категорії Події

Більшість своїх інформаційних атак росіяни останнім часом спрямовують на Європу — експертне обговорення

Основні інформаційні загрози Україні за квітень-червень 2024 року обговорили експерти
21 червня 2024

Легендарна соціологиня Ірина Бекешкіна увійшла до рейтингу NV «Люди десятиліття»

Видання NV склало список співвітчизників, які відіграли провідну роль в Україні за останнє десятиліття, куди ввійшла й Ірина Бекешкіна
18 травня 2024

Нове глобальне партнерство: що треба врахувати Україні задля розширення співпраці з Катаром – Марія Золкіна

Марія Золкіна підбила підсумки візиту української експертної делегації до Катару, проведеного в межах проєкту "Нове глобальне партнерство дл...
10 травня 2024

Виклики європейської політики пам’яті про Другу Світову в контексті російсько-української війни — експертне обговорення

Матеріали круглого столу «Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу світову в контексті російсько-української війни».
9 травня 2024