Соціологія і міжнародна політика

Про те, яку роль відіграють соціологічні дослідження у формуванні міжнародної політики, під час пленарного засідання конференції «Україна і світ» Київського університету культури розповіла директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

Соціолог виокремила три основні напрями  цього впливу. Перший  – це вимірювання зовнішньополітичних орієнтацій населення. Якщо раніше, до агресії Росії можна було говорити про відносну рівноправність  «західного» і «східного» векторів зовнішньополітичних орієнтацій українців, то зараз східний вектор обвалився, і Україні залишився один шлях – інтеграція до європейської спільноти.

Другий напрям впливу соціологічних досліджень на зовнішню політику не такий очевидний  – це розуміння можливих реакцій населення на ухвалення тих чи інших рішень. Зокрема, наприклад, це прийнятність чи неприйнятність певних пропозицій щодо подолання  збройного  конфлікту на Донбасі. Наші західні партнери мають зрозуміти, що для більшості українців зовсім неприйнятними є ті вимоги, які висуває російська сторона – вибори на неконтрольованих Україною територіях Донецької та Луганської області, «особливий статус» цих територій із його фіксацією в Конституції, формування правоохоронних органів на цих територіях з місцевих мешканців, особливі економічні стосунки з Росією тощо.  За такого негативного ставлення до цих заходів у громадській думці, очевидно, що вони не можуть бути ухвалені.

Третій напрям впливу соціологічних досліджень – це участь України у міжнародних порівняльних дослідженнях, що дозволяє зрозуміти, наскільки країна відрізняється і у чому саме від розвинених європейських демократій. Як засвідчує низка досліджень – це насамперед ставлення до тих державних структур, які мають забезпечувати верховенство права та високі показники боротьби з  корупцією.  Очевидно, що без серйозних реформ у цій царині європейська інтеграція України неможлива.