Події
Перегляди: 5448
23 січня 2015

«Що роз’єднує та що може об’єднати українців» – експерти

Національний діалог, який дасть змогу закласти підвалини для об’єднання різних регіонів України на основі спільних цінностей та спільного бачення майбутнього розвитку держави, а також ініціювати процес національного примирення, започаткували експерти Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД).

«Унікальність цього проекту полягає у тому, що дана ініціатива виходить від громадянського суспільства», – повідомила директор Департаменту зовнішньої політики МЦПД, керівник проекту «Започаткування Національного діалогу в Україні» Олена Захарова.

Експерт розповіла, що проект передбачає, зокрема, проведення загальнонаціонального соціологічного опитування, проведення круглих столів у регіонах щодо вироблення стратегії бачення регіонів, формування регіональних карт бачення минулого та майбутнього розвитку України, проведення загальнонаціонального засідання щодо вироблення пропозицій до політики національної єдності та представлення результатів роботи Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України.

 Щоб розуміти, що об’єднує, а що роз’єднує українців, було проведене дослідження громадської думки, з результатами якого у День відзначення Соборності України під час прес-конференції ознайомили журналістів соціологи Ірина Бекешкіна та Олександр Вишняк.

Так, завідувач відділу соціологічно-політичних процесів Інституту соціології НАУ Олександр Вишняк повідомив, що  своєю державою Україну вважають 95% населення,  так само, 95% громадян важчають  українську мову та культуру також  близька для  себе. Він наголосив, що опитування показало –  уявлення про існування двох майже рівних в Україні ідентифікацій – української та російської – не відповідає дійсності.

«Вважається, що багато регіонів України не сприймає українську мову і культуру. Дослідження показало, що ідентифікація з українською мовою і культурою дуже висока в усіх регіонах, включаючи Донбас. Наведу вам цифри. «Дуже близькою» чи «достатньо близькою» вважають українську мову і культуру 88% жителів Донбасу. Не тільки державу, але й мову, і культуру»,  – зауважив Олександр Вишняк.

Та водночас,  у певної частини громадян досі зберігається подвійна самоідентифікація: і з Україною, і з Росією.  «І хоча українська ідентифікація переважає у всіх регіонах над російською (окрім Донбасу), однак наявність двох ідентифікацій у всіх регіонах України (окрім Галичини), особливо в південно-східних регіонах, створює значні труднощі в проведенні культурної та інформаційної політики в умовах військового протистояння з Росією», – зазначив експерт.

У цьому ж опитуванні соціологи досліджували й ставлення громадян до  основних подій історії України та історичних діячів. Олександр Вишняк завважив, що і в цьому сенсі твердження про те, що в різних регіонах України принципово відрізняються моделі історичної пам’яті, не виправдало себе, але сама історична пам’ять залишається досить суперечливою. Наприклад, такі історичні події, як створення ОУН та УПА, а також Помаранчева революція 2004 року, сьогодні як і раніше ділять Україну на дві великі частини. Така сама регіональна диференціація оцінок спостерігається і стосовно історичних постатей.  Приміром, якщо загалом по Україні до списку негативних персонажів української історії  потрапляють такі  «лідери», як екс-Президент В.Янукович (54%), Йосип Сталін (39%), Віктор Ющенко (25%), Володимир Ленін (23%) та Степан Бандера (20%), то з цієї  п’ятірки на Волині та Галичині випадає Віктор Ющенко, а додається цар Петро І, на Закарпатті та Буковині В.Ленін оцінюється більш негативно, ніж Й.Сталін, на Слобожанщині Степан Бандера розглядається як більш негативний діяч, ніж В.Ленін, як і на Нижньому Подніпров’ї та Причорномор’ї. Зовсім інша ієрархія негативних персонажів історії виявлена на Донбасі. Тут лідером є Степан Бандера (45%), потім В.Ющенко (40%), П.Порошенко (38%) та Віктор Янукович (25%). А Сталін та Ленін не вважаються негативними персонажами.

 «Тобто, Донбас і далі перебуває під впливом міфу про «бандерівців»,  – констатував Олександр Вишняк.

Поза тим, абсолютна більшість населення України вважає себе насамперед громадянами України, таких у державі  67.5%, – наголосила директор Фонду «Демократичні ініціатив и імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна. Крім того, лише 5% населення України хотіли б, щоб їхній регіон відділився б від України.

Що стосується Донбасу, то тут окрема історія, каже соціолог. «За відділення регіону від України виступає 35%. Це багато. Але це не більшість. І це теж треба мати на увазі. Значить, 35% жителів Донбасу хотіли б відділитися від України. Причому 20% хотіли б вийти зі складу України і стати незалежним регіоном, і ще 15% хотіли б приєднатися до іншої держави, зрозуміло, до якої – до Росії. Але це 15%», –  зауважила Ірина Бекешкіна.

Соціологи відзначили, що сьогодні головними факторами, які можуть роз'єднати український народ, українці вважають корумпованість влади (29%), дії олігархів (29%) і дії Росії на роз'єднання України (25%). Майже стільки ж згадують маніпуляцію інформацією через ЗМІ (24%), поділ українців методом політичної агітації (20%).

Найменше в цьому плані хвилюють українців протести на «Євромайданах» (6%), дії країн Заходу (9%), зростання радикалізму та націоналізму в Україні (9%), утисків за мовною ознакою (10%).

9% впевнені в тому, що «в Україні немає роз'єднання, даний факт намагаються нав'язати» і лише 2% вважають, що «Україна ніколи не була єдиною і об'єднати її неможливо».

Соціологи відзначають існуючі регіональні відмінності в розумінні тих факторів, які можуть роз'єднати Україну. У Донбасі, на відміну від усіх інших регіонів, визнають роль Росії у роз'єднанні українців лише 7%, зате головною загрозою вважають «зростання радикалізму та націоналізму» в Україні (30%). Менше, ніж в інших регіонах, покладають провину на Росію і на Слобожанщині (15%).

«Донбас також виявився єдиним регіоном, де досить значна частина (23%) звинувачує в роз'єднанні регіонів дії країн Заходу. У деяких регіонах до числа вагомих факторів роз'єднання відносять прагнення певної частини українців до інтеграції з ЄС (Причорномор'я - 25%, Поділля - 21%, Донбас - 20%)», –  констатували  соціологи.

Дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з соціологічною службою "Ukrainian Sociologi Service" з 25 грудня 2014 року по 15 січня 2015 року на замовлення Міжнародного центру перспективних досліджень в 11 регіонах України. Всього опитано 4413 респондентів ( по 400 в усіх регіонах України, на Закарпатті та Буковині - 401, в Центрі - 402, на Поліссі - 410).

 

Останні новини з категорії Події

Перші битви на Луганщині: УІНП провів дискусію про початок Війни за Незалежність України

Олексій Гарань взяв участь у дискусії «Перші битви Війни за Незалежність України на Луганщині»
16 червня 2026

Після полону цивільні часто не знають, де жити і як лікуватися – обговорення результатів дослідження

Презентація результатів дослідження «Після полону: з чим стикаються звільнені цивільні» в Українському кризовому медіа-центрі
10 червня 2026

Як формувалася українська ідентичність і закладалися основи української політичної нації – погляд Олексія Гараня

Олексій Гарань під час дискусії «Українська ідентичність під тиском російської імперськості: минуле і теперішнє» розповів про те, як українц...
9 червня 2026

Буковина — це прообраз об’єднаної Європи: про що говорили на першому Re:Open Bukovyna

Аналітикиня Маріанна Присяжнюк виступила на першому форумі Re:Open Буковина, присвяченому добросусідству, європейській інтеграції та міжнаро...
3 червня 2026