Події
Перегляди: 741
9 липня 2021

Що думають українці про вшанування загиблих у Бабиному Яру

Про вшанування пам'яті загиблих у Бабиному Яру йшлося під час публічної дискусії на тему: «Пам‘ять та загоєння ран Другої світової війни: аналіз українських та європейських практик політики пам‘яті», що відбулася в ІА Укрінформ 9 липня. Її учасники обговорювали результати загальнонаціонального опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології у травні-червні 2021 року на замовлення Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва. 

Серед тем до обговорення, зокрема, як ставляться українці до вшанування пам’яті жертв тоталітарних режимів під час Другої світової війни, про компенсації шкоди після війни та які загрози для стабільності та європейської інтеграції України несуть маніпуляції з історичної пам’яттю.

Організували захід: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Український інститут національної пам’яті, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Інтернет-видання «Історична правда».

Учасниками дискусії стали відомі вчені, представники державних інституцій, експерти: Антон Дробович - директор Українського інституту національної пам’яті; Олександр Лисенко - завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ, провідний науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні, член Німецько-української комісії істориків, заступник голови робочої групи з комплексної меморіалізації Бабиного Яру; Оля Гнатюк - професорка Варшавського університету та Національного університету «Києво-Могилянська академія», членкиня Ініціативної групи «1 грудня»; Владислав Гриневич - доктор політичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ, директор Інституту дослідження території і ландшафту пам’яті Бабиного Яру при Меморіальному центрі Голокосту «Бабин Яр»; Тетяна Пастушенко - старша наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ, секретарка робочої групи з комплексної меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАНУ. 

Пам‘ять та загоєння ран Другої світової війни. Аналіз результатів опитування

Модерував дискусію Олексій Гарань - науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», доктор історичних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».

 

Пам'ять про загиблих у Бабиному Яру – державна справа

"Абсолютна більшість опитаних (76%) вважають, що пам'ять про загиблих у Бабиному Яру має вшановуватися на державному рівні", - зазначив Олексій Гарань.

При цьому, лише 11% називають це питанням місцевого рівня. Близько 4% називають це питанням вузької групи людей, а 5% опитаних це байдуже.

Згідно з результатами опитування, абсолютна більшість опитаних вважають, що форму та зміст заходів із вшанування пам’яті жертв злочинів нацистського режиму на території України мають визначати органи державної влади: Український інститут національної пам’яті (48%), Верховна Рада України (39%), Президент України (34,5%).

Так само більшість респондентів вважають необхідною участь держави у фінансуванні створення меморіалу та музею у Бабиному Яру: 39% обрали варіант, де держава це робить разом із приватними меценатами з різних країн, 22% вважають, що кошти на такий меморіал та музей мають надходити виключно з державного бюджету України, а 13,5% схиляються до думку, що це має робити держава спільно з меценатами, які є громадянами України. Фінансування виключно коштами приватних меценатів-українців підтримують лише 6% опитаних, з громадян інших країн – 4%.

 

Чи варто долучати іноземців?

 «86% опитаних у цілому ставляться переважно позитивно до участі іноземців у фінансуванні заходів та інституцій історичної пам’яті та культури (музеїв, меморіалів) в Україні. Іншої точки зору дотримуються лише 15% респондентів», - йдеться у результатах опитування.

Зазначається, що громадянство іноземців має значення, коли йдеться про створення місць пам’яті жертв нацистських злочинів під час Другої світової війни. Зокрема, найбільш прихильно українці ставляться до іноземців – громадян Ізраїлю: їх участь схвалюють 81% опитаних (проти - 13%). До меценатів із Німеччини позитивно ставляться 77% опитаних (негативно - 16%), за меценатів із США виступають понад 70% респондентів (проти - 22%).

«Водночас, зовсім інша картина із ставленням до участі громадян Росії у створенні таких місць пам’яті: 48% опитаних виступають проти, 43% - виступають за, й 8% - не визначилися. У цьому питанні помітні чіткі відмінності між макрорегіонами: у західних та центральних областях переважає негативне ставлення (65% та 51% відповідно), у східних, південних та на Донбасі – переважає позитивне ставлення (56%, 57% та 63% відповідно)», - зазначається у результатах дослідження.

 

Де Бабин Яр?

У респондентів також запитали, де знаходиться Бабин Яр. Так, 55% опитаних знають, що Бабин Яр знаходиться в Києві, а 26% зізналися, що їм це невідомо. Ще 18% респондентів назвали інше місто. Найточнішими були мешканці центральних областей (68%). Близько третини опитаних у західних, південних областях та на сході не змогли дати відповіді.

 

Кого вбивали у Бабиному Яру?

37,5% опитаних вважають Бабин Яр місцем пам’яті жертв нацистського режиму, людей усіх національностей (євреїв, українців, росіян, ромів), ще 27% схиляються до думки, що це місце пам’яті українських євреїв – жертв Голокосту, влаштованого нацистським режимом. Для 14 % респондентів Бабин Яр – місце пам’яті жертв тоталітарних режимів - і нацистського, і радянського, а 11% називають урочище місцем пам’яті жертв нацистського режиму – радянських громадян різних національностей. Не визначилися з відповіддю близько 9% опитаних.

Росія має відповідати за злочини сталінського режиму 

Більше половини (55,3%) опитаних українців підтримують ідею висування Україною вимог до Росії за злочини сталінського режиму.

Про це свідчать результати опитування про вшанування пам’яті загиблих унаслідок злочинів нацистського та радянського тоталітарних режимів під час Другої світової війни, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у травні-червні 2021 року на замовлення Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, презентованого в Укрінформі.

«55,3% опитаних підтримують (36,2% повністю і 19,1% частково) ідею висування Україною вимог до Росії за злочини сталінського режиму: депортації українців та кримських татар. Не підтримують 35,7%. Найбільше прихильників такого рішення у західних областях (66,7%), найменше – на Донбасі (33,5%)», - йдеться у результатах опитування.

Крім того, 61% опитаних підтримує (34,5% повністю і 26,6% частково) ідею висування Україною вимог до Німеччини за злочини нацистського режиму: масові страти мирного населення, військовополонених, підпільників і партизанів, бійців УПА, вивезення на примусову працю. Не підтримують таку ідею 31,5% опитаних. Ця ідея має підтримку абсолютної більшості у всіх макрорегіонах країни.

Всеукраїнське опитування «Думки і погляди населення України» було проведене Київським міжнародним інститутом соціології у травні-червні 2021 року на замовлення Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва. Польовий етап дослідження тривав з 1 до 7 червня 2021 року. Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI). Загалом в рамках дослідження було проведено 2003 інтерв’ю.

Фінансування опитувань здійснене в рамках проєкту МАТРА посольства Королівства Нідерландів.

Прес реліз заходу можна знайти тут

Відео заходу за посиланням

Фото – Укрінформ