Саміти «Україна-ЄС», «Україна-НАТО» – що далі?

Експертне опитування «Саміти «Україна-ЄС», «Україна-НАТО» – що далі?» було проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва з 17 по 25 липня 2017 року серед експертів у сфері міжнародних відносин та профільних журналістів. Метою дослідження було дати оцінки успішності Самітів «Україна-ЄС» та «Україна-НАТО», та окреслити необхідні напрямки подальшої співпраці. Всього опитано 31 експерт.

• На думку експертів, ратифікація Угоди про Асоціацію та Безвізовий режим з Європейським Союзом – однозначно найбільші успіхи України на шляху євроінтеграції. Серед інших успіхів експерти виокремлюють Угоду про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, проведення реформ з підтримкою євроспільноти, та надання фінансової й матеріальної допомоги з боку ЄС.
• Те, що за підсумками останнього саміту Україна-ЄС не було вироблено спільної  заяви, експерти вважають певним опором євроінтеграційним прагненням з боку окремих членів ЄС. Ще серед імовірних причин експерти відзначили  нерозуміння з боку ЄС важливості євроінтеграційних прагнень України та певну  передчасність спроби декларувати в офіційних документах перспективи членства України в ЄС. 
• На думку половини експертів, Україні зараз краще зосередитись на виконанні Угоди про асоціацію з ЄС і лише згодом переходити до постановки питання щодо перспективи членства. Ще третина експертів вважають, що загалом  країні слід прагнути до членства в ЄС,  однак не варто піднімати  питання перспективи членства саме зараз. Лише шість експертів вважають що Україні потрібно піднімати питання перспективи членства прямо зараз.
• Найбільшими перешкодами для перспективи членства України в ЄС, на думку більшості експертів, є як зовнішні чинники, насамперед внутрішня криза самого ЄС, зростання впливу євроскептичних політсил в країнах ЄС, так і внутрішні – корупція, повільний темп реформ в самій Україні.
• Для поглиблення євроінтеграційних процесів Україні в першу чергу потрібно виконувати Угоду про Асоціацію, проводити реальну боротьбу з корупцією, (в тому числі створити антикорупційний суд), а також провести судову реформу і забезпечити верховенство права. Важливим також є втілення системних реформ, передовсім медичної та наближення українського законодавства до європейського.
• Позиції експертів розділились стосовно того, чи варто Україні зараз наполягати на отриманні Плану дій щодо членства в НАТО. Так, фактично всі опитані експерти погоджуються у тому що до цього потрібно прагнути, але половина з них не вважають за доцільне піднімати це питання прямо зараз.
• Більшість опитаних експертів вважають недоцільним проведення референдуму щодо членства в НАТО у короткостроковій перспективі. Загалом вони вважають, що результати референдуму можуть бути несприятливими на Півдні та Сході, що спричинить розпалювання спекуляцій та політичного розколу, а сам референдум доцільно проводити лише коли існуватиме реальна перспектива членства в організації.
• Існують дві основні перешкоди для вступу України до НАТО, на які вказали майже всі опитані експерти. Це військовий конфлікт з Росією та відсутність консенсусу серед членів НАТО щодо прийняття України. Інші причини не є такими вагомими.
• Найближчим часом Україні в сфері співпраці з НАТО потрібно зосередитись на реформі сектору безпеки, наближення її до стандартів Альянсу, максимальному залученні України до навчань, заходів та миротворчих операцій НАТО, в тому числі як сторони, яка має досвід участі в сучасних бойових діях проти Росії та на популяризації НАТО й розвінчування міфів про організацію на Півдні та Сході України.