Розкол НАТО може відбутися не через російсько-українську війну – Марія Золкіна
Для Росії структура в системі ООН давно перестала бути стримуючим елементом. Тому дії Москви останніми днями варто розглядати не в контексті засідань Ради Безпеки ООН, а значно ширше – як частину дипломатичної гри навколо можливого мирного врегулювання.
Про це заявила політична аналітикиня, голова напряму «Регіональна безпека та дослідження конфліктів» Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна в проєкті «Український фокус. Ранок» на Slawa.TV та Еспресо.
За її словами, нині американська адміністрація намагається отримати від Росії відповідь на чернетки пропозицій щодо мирного врегулювання, які були напрацьовані між Україною, США та європейськими партнерами. Водночас Москва, на думку аналітикині, зацікавлена у створенні формального приводу, щоб не виходити на фінальну стадію переговорів, переклавши відповідальність за зрив процесу на Україну.
У цьому ж контексті Марія Золкіна звернула увагу на іншу, не менш небезпечну тенденцію – ризик внутрішнього розколу в Північноатлантичному альянсі, який може виникнути зовсім не через російсько-українську війну.
На її думку, розкол у Північноатлантичному альянсі може статися не через російсько-українську війну, а через внутрішні суперечності між союзниками. Зокрема, ситуація довкола Гренландії може серйозно послабити НАТО ще до того, як Росія намагатиметься протестувати Альянс гібридною або конвенційною атакою.
"Щодо Гренландії європейці намагаються застосувати ту саму стратегію, яку вони намагаються застосувати щодо російсько-української війни. Переконати, що вони відіграють свою роль у тих безпекових занепокоєннях Трампа, але потрібна поміркована позиція США.
Тобто Гренландія – це абсолютно класичний підхід наших партнерів, бо ніхто не хоче перетворитися на ворога, ніхто не хоче розколу НАТО, адже розкол НАТО може відбутися не через російсько-українське питання, як, наприклад, намагається показати Росія, демонструючи недієздатність НАТО в певний момент. Він може відбутися у відносинах між самими партнерами в Північноатлантичному альянсі", – зазначила Марія Золкіна.
За словами політичної аналітикині, щонайменше половина мотивацій Трампа є суто політичною і пов'язана з його особистими політичними інтересами – як президента, який хоче залишити по собі певне враження та політичну спадщину для США. Його не задовольнить розміщення нової військової бази чи спільного контингенту в Гренландії.
"Проблема в тому, що для Трампа організація висадки в Гренландії не є табу і не є червоною лінією. Натомість для країн по інший бік океану – для Великої Британії, Данії та інших партнерів по НАТО – червоною лінією є відповідь на такі дії США. Якщо це відбудеться в Гренландії й станеться такий розкол НАТО по Атлантичному океану, то це насправді розіб'є НАТО ще до того, як Росія хотіла б його протестувати, наприклад, гібридною або конвенційною атакою на східний фланг Альянсу", – резюмувала Марія Золкіна.
