Тарас Жовтенко

В.о. виконавчого директора, безпековий аналітик


Сфера наукових інтересів: гібридні загрози та стратегії, інформаційно-психологічні операції, протидія дезінформації, безпекова політика США, НАТО, ЄС, європейська та євроатлантична безпека, воєнна політика і стратегія, геополітика і міжнародна безпека.

Коментарі
Перегляди: 1491
19 серпня 2023

Росію не лякають втрати ні людей, ні техніки. Для них допустимий рівень – 30%, – експерт-міжнародник Тарас Жовтенко

Міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив що звільнення військовополонених стає пріоритетом так званої СВО. Експерт з міжнародної безпеки фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко розповів УНІАН, про що може свідчити така зміна російських "цілей".

За півтора року після широкомасштабного вторгнення Росія неодноразово змінювала цілі так званої СВО. Якщо спочатку гучно заявляли про намір "взяти Київ за три дні" чи "захопити Донецьку область" до якоїсь дати, то вже зараз міністр оборони РФ Сергій Шойгу скромно повідомив, що звільнення військовополонених стає новим пріоритетом загарбників. 

Чому російське військово-політичне керівництво змінило плани і за яких умов Росія може погодитися на обмін "всіх на всіх", УНІАН розпитав у експерта з міжнародної безпеки фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Тараса Жовтенка.

Міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що звільнення російських військових, які попали в полон в Україні, стає пріоритетом так званої спеціальної військової операції. Про що, на ваш погляд, свідчить ця заява?

Російські офіцери, які потрапили у полон до Збройних сил України на камеру, майже у прямому ефірі діляться актуальною інформацією про розташування російських військ, їхнє поточне становище. Думаю, те, що Шойгу акцентував обмін полоненими як один з пріоритетів  це сигнал тим російським офіцерам, які зараз перебувають в українському полоні, що їх будуть обмінювати в першу чергу, аби вони менше ділилися інформацією з українською військовою розвідкою та з командуванням Збройних сил України.

З іншого боку, це сигнал російським офіцерам, які зараз перебувають на передовій (і можуть потрапити в полон), аби вони не переживали, що їх кинуть, про них забудуть. Бо це  один з мотиваторів, коли російські військові починають ділитися інформацією, яка є важливою.

Отже, така заява - це спроба звернення до офіцерського складу російських військових про те, що командування переймається їхньою долею, командування буде домагатися їхнього обміну, якщо вони будуть потрапляти в полон. І зрозуміло, якщо з’ясується, що російський офіцер здав важливу оперативну інформацію Збройним силам, то повернення на Батьківщину для нього буде не дуже приємним.

Чи варто розраховувати, що після офіційного визнання полонених Росія перейде й до офіційного визнання втрат?

Російське військово-політичне керівництво називає цифри втрат майже довільно. І тільки у відповідь на те, що російське населення починає ставити занадто багато питань. Російська держава - це не той тип держави, де такі речі, як кількість загиблих солдатів на фронті, можуть викликати дуже гострий резонанс. Якщо подивитися історію, то російська армія завжди воювала кількістю. Вони і зараз користуються радянськими військовими доктринами. І в тих доктринах записано, що допустимий рівень втрат  30% особового складу та техніки.

Безпосередньо у військово-політичного керівництва немає жодного мотиватора, немає реальних причин називати якусь реальну цифру втрат, бо для них ці втрати не перевищують того, що в них записано у військових доктринах. Це також відповідь на питання, чому військово-політичне керівництво розповідає, що в них все йде за планом, попри сотні тисяч вбитих.

Але є кілька причин, які можуть змусити російське військово-політичне керівництво називати більш-менш реальні цифри. По-перше, це системні проблеми на фронті. По-друге, під час відкритої чи прихованої мобілізації - для стимулювання йти на фронт.

Є кілька причин, які можуть змусити російське військово-політичне керівництво називати більш-менш реальні цифри втра / фото REUTERS

Якщо вже в Кремлі заговорили про полонених, за яких умов Росія може погодитися на обмін "всіх на всіх"?

Російське військово-політичне керівництво може погодитися на обмін "всіх на всіх" ближче до завершення війни і до поразки Російської Федерації в цій війні.

Наразі їм здійснювати такий обмін не вигідно. Адже вони втратять цей гібридний інструмент, за допомогою якого можуть впливати на певні моменти в країнах Заходу і в Україні. Окремі елементи анонсів таких можливих обмінів Росія використовує саме як елемент гібридного впливу на українське суспільство та керівництво західних країн. І, звісно, вони хочуть оперативніше повернути з полону висококваліфікованих військовослужбовців.

Чи може заява Шойгу про полонених свідчити про те, що РФ  розраховує на замороження конфлікту? Чи в них налаштованість воювати до переможного кінця?

На даному етапі росіяни навряд чи розраховують на замороження війни. Очевидно, що вони очікують на завершення виборчих циклів в цілій низці країн західної та Східної Європи. В першу чергу, орієнтуються на результати майбутніх президентських виборів у США у 2024 році.

Російське керівництво, очевидно, робить ставку на те, що під ймовірним гібридним впливом російських спецслужб на хід виборів, після них може статися, що країни Заходу або припинять надання військової допомоги Україні, або будуть її зменшувати. Це, зрештою, дозволить РФ претендувати на якусь ймовірну перемогу у цій війні.

На даному етапі росіяни навряд чи розраховують на замороження війни / facebook.com_GeneralStaff.ua

На даному етапі росіяни навряд чи розраховують на замороження війни / facebook.com_GeneralStaff.ua

Якщо цього не вдасться зробити, то російське військово-політичне керівництво буде в будь-який спосіб намагатися, принаймні тимчасово, заморозити конфлікт. Щоб дати собі час для відновлення (наскільки це буде можливим) військового, технологічного, людського ресурсу. І спробувати в нових умовах, за кілька років, продовжити цю війну та рухатися далі, захоплювати українські території.

Отже, стратегічно росіяни розраховують на тривале військове протистояння з Україною. Вони вписують його у власні геополітичні плани широкого протистояння з так званим колективним заходом, з країнами-членами НАТО та геополітичного протистояння з США. Відмовлятися від такої стратегії вони не планують.

Ярослав Конощук

Останні новини з категорії Коментарі

Адміністрація Трампа навіть не приховує, що нинішня Росія цілком може бути партнером для США – Марія Золкіна

Марія Золкіна аналізує зміну ставлення США до Росії та України й пояснює, чому нинішня американська адміністрація продовжує розглядати Росію...
14 вересня 2026

Хвиля ультраправих у Європі набирає обертів: чим це загрожує Європі та Україні? – Марія Золкіна

Марія Золкіна пояснила, як посилення ультраправих у Європі змінює політичну реальність і створює нові виклики для традиційних партій та євро...
11 вересня 2026

Чому всі говорять про деескалацію, але її насправді не буде – Тарас Жовтенко пояснив, як Кремль підігрує Вашингтону

Тарас Жовтенко про те, чому Вашингтон зацікавлений у розмовах про деескалацію, а Кремль готовий йому підігравати, а також які важелі впливу...
8 вересня 2026

Відбувається дуже небезпечне втягування військових частин у політику – Олексій Гарань

Олексій Гарань про конкуренцію між спецслужбами, втягування право-радикальних формувань у внутрішню політику та політизацію СБУ, ДБР і генпр...
5 вересня 2026