Росія загнала себе в міжнародну правову пастку — Тарас Жовтенко про участь у війні солдатів із КНДР

Застосування Росією північнокорейських солдатів у війні проти України порушує безліч міжнародних резолюцій, які РФ сама ж і підписувала. І те, що військовослужбовці з КНДР (Корейської Народно-Демократичної Республіки, Північної Кореї) беруть участь у бойових діях на території Росії, а не України, все одно не знімає з Москви відповідальності. Договір між Москвою і Пхеньяном про військове співробітництво, яким РФ планувала прикривати участь північнокорейських солдатів у війні проти України, не є виправданням дій Кремля. Про це в етері телеканалу FREEДОМ   сказав експерт із міжнародної безпеки фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.

Він зауважив, що заперечувати до самого кінця якісь очевидні речі, в цьому випадку співпрацю РФ з Північною Кореєю, — типова поведінка путінського режиму.

«Це такий типовий ще КДБшний підхід самого Путіна та його оточення — створити максимальні умови для того, щоб можна було до останнього моменту все заперечувати. З іншого боку, двосторонній договір про стратегічне співробітництво, яким Російська Федерація намагалася і намагається прикрити військово-технічне співробітництво з Пхеньяном не лише на рівні обміну технологій і постачань зброї, а тепер уже й безпосередньо участі північнокорейських військових у бойових діях проти Збройних сил України — це міжнародна права пастка, в яку Росія сама себе загнала», — звернув увагу Жовтенко.

За його словами, у договорі між Москвою і Пхеньяном йдеться про те, що якщо на одну з країн буде скоєно напад, то інша зобов'язана допомогти жертві агресії та відправити своїх військовослужбовців.

«Але ось ця правова пастка полягає в тому, що формально Росія війну не веде, формально Росія веде так звану "СВО". Тобто на Росію ніхто не напав і, власне кажучи, всі заяви військово-політичного керівництва Російської Федерації свідчать про те, що Росія була змушена, як вони кажуть, завдати превентивного удару. Власне кажучи, Росія є агресором. Тобто навіть ця норма, яку вони включили до цього двостороннього договору, зараз повноцінно не може бути використана Кремлем для того, щоб прикрити присутність північнокорейських військових на своїй території, причому таку присутність, яка безпосередньо пов'язана з їхньою участю в бойових діях», — пояснив експерт.

Тарас Жовтенко акцентував, що нічого немає протизаконного в тому, що північнокорейські військові перебувають на території РФ, якщо вони не беруть участі в бойових діях. Він нагадав, що північнокорейські військові, яких взяли в полон українські бійці, заявили, що приїхали в Росію на навчання.

«Але інше питання в тому, за яких обставин ці північнокорейські військові потрапили до рук військовослужбовців Сил спеціальних операцій України й, власне кажучи, це вже безпосередня участь у бойових діях. А це те, що виходить за межі, окреслені цим двостороннім договором, який підписаний між Москвою і Північною Кореєю. Розуміння цієї специфіки, очевидно, прийшло до кремлівського керівництва після того, як цей договір було підписано. І знову ж таки, немає міжнародно-правових ознак і офіційних політичних заяв про те, що на Росію напали», — сказав він.

Втрати рядового складу не важливі, головне, щоб командири отримали бойовий досвід

Тарас Жовтенко також відзначив, що північнокорейська армія воює за тими самими принципами, що й росіяни, — тобто абсолютно не зважає на втрати в особовому складі та техніці, спираючись у досягненні цілей на кількість, а не на якість. Головне завдання, яке стоїть перед військовими з КНДР  — отримання бойового досвіду командирським складом.

За словами аналітика, з 11 тис. військових, які прибули з КНДР до Росії, приблизно 500 мають офіцерські звання від полковника і вище.

«Тобто це той командний склад, який, за ідеєю, має правильно командувати північнокорейською армією в тому форматі, який буде потрібен Пхеньяну. Для Кім Чен Ина дуже важливо не те, щоб повернулися всі 11 тис., яких відправили до РФ, а важливо, щоб насамперед уціліла й набула бойового досвіду саме та частина військового контингенту, яка є командним складом. Бо це набагато важливіше за досвід, який отримують рядові солдати з погляду ведення війни», — пояснив Тарас Жовтенко.

Він зауважив, що в Пхеньяні дуже нервуватимуть у разі загибелі офіцерського складу північнокорейської армії у РФ.

«Якраз із цим була пов’язана нервова реакція насамперед у Кремлі після того, як у Ростовській області Збройні сили України ударом крилатих ракет знищили пункт управління військами, який керував якраз операцією російських і північнокорейських військ у Курській області на оперативно-тактичному рівні. Тоді була інформація, щоправда, вона не підтверджена поки що офіційно, що міг загинути полковник північнокорейської армії, який теж перебував у цьому бункері, і десь півтора десятка північнокорейських офіцерів», — нагадав експерт.