«Ризики дуже серйозні!»: Кремль готується до війни з НАТО – Тарас Жовтенко

Росія готується до нової великої війни. Але не з Україною, а з НАТО, попереджають західні аналітики і військові чиновники. За даними The Wall Street Journal, у фінському прикордонному місті Петрозаводськ росіяни створюють нове армійське командування, модернізують інфраструктуру і посилюють військову мобілізацію. Одночасно Кремль нарощує виробництво зброї і готує залізничні шляхи для швидкого перекидання військ. На думку західних експертів, нова війна між Росією і НАТО може розпочатися в найближчі роки.
Тарас Жовтенко, безпековий аналітик  Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, в етері телеканалу «Київ 24» розповів, чи є нарощування російської військової присутності біля кордонів Фінляндії та активність у Балтійському регіоні сигналом про початок нового етапу підготовки до масштабної конфронтації з НАТО.

«Ризики дуже серйозні. Якщо згадати  2022 рік, повномасштабне вторгнення в Україну почалося якраз із спільних російсько-білоруських навчань «Запад», які проходять раз на чотири роки.  І саме на вересень цього року запланований черговий цикл цих навчань», – нагадав аналітик.

За його словами, Кремль через відхід Сполучених Штатів від їхніх зобов'язань в європейській безпеці,  а також відсутність єдності  серед країн Європи,  сприймає нинішню ситуацію як вікно можливостей.

«Москва, найімовірніше, діятиме максимально обережно, враховуючи досвід війни в Україні. Навряд чи вона планує "проковтнути" те, що неможливо захопити одразу, проте поступове "відкушування" і нарощування рівня ескалації проти східного флангу НАТО – саме до цього, схоже, готується Росія.  Для перших провокацій їм навіть не потрібно чекати 3–5 років, поки добудують інфраструктуру на кордоні з Фінляндією. Уже восени, під прикриттям навчань у Білорусі, росіяни можуть почати гібридні дії, наприклад у районі Сувальського коридору або на кордонах з Латвією», – зазначає він.

На думку аналітика, участь Білорусі в таких сценаріях теж є майже неминучою.

«Раніше Лукашенко прикривався тим, що його армія мусить охороняти тил від НАТО. Але тепер, коли йдеться про конфронтацію саме з Альянсом, Кремль може змусити його включитися в операції – принаймні логістично», – припустив Тарас Жовтенко.

Особливо небезпечною, за його словами,  для Заходу є можливість російської операції в Сувальському коридорі – стратегічній ділянці між Польщею та Литвою, яка з'єднує територію НАТО з балтійськими державами. Цей регіон також межує з Білоруссю і єдиний забезпечує сухопутний шлях до російського Калінінграда.

«Після вступу Швеції та Фінляндії до НАТО для росіян почалися проблеми в Балтійському морі, бо фактично  воно перетворилося на внутрішнє море НАТО.  Це ускладнило для Москви постачання в Калінінградську область. Маючи шанс пробити сухопутний коридор до Калінінграда і розуміючи, що серйозної відповіді не буде, Росія може вдатися до провокацій. Європа наразі стурбована відходом США від безпекових зобов’язань і не має чіткого плану дій, а Кремль відчуває безкарність», – описав ситуацію аналітик.

Тому, застерігає експерт, не виключено, що перші етапи нового протистояння можуть початися вже восени цього року або на початку наступного – за тією ж логікою, як це сталося з нападом на Україну у 2022-му.

Попри гучні заяви про переозброєння, у Європи бракує часу, щоб виробити достатню кількість конвенційної зброї та підготуватися до  оборони Європи, вважає Тарас Жовтенко.

«На жаль, у європейців практично немає часу на те, щоб якісно посилити свою оборону в межах звичайного озброєння», – каже він.

Водночас, на думку експерта, у Європи є один козир – це ядерні арсенали  Франції та Великої Британії.

«Ці заяви, особливо з боку Франції, про готовність замістити американську ядерну зброю – принаймні на території Німеччини – і таким чином спробувати замістити «ядерну парасольку», яку раніше Америка пропонувала європейцям під егідою НАТО, – це той фактор, який може потенційно стримати російську агресію, адже кількісно Європа ніколи не зрівняється з російською армією», – пояснює Тарас Жовтенко.

Він нагадав, що ще з часів Холодної війни країни НАТО робили ставку не на стратегічну, а на тактичну ядерну зброю – ту, яку можна використати безпосередньо на театрі бойових дій.

«Ядерні снаряди, міни – усе це раніше було частиною стандартного арсеналу НАТО в протистоянні і стримуванні російської агресії ще в формі Радянського Союзу. Сьогодні це те, що Європа може зробити найшвидше»,  – зауважує експерт.

Фактично йдеться про переорієнтацію стратегії ядерного стримування в Європі — від залежності від американської зброї та спільного використання в рамках НАТО до більшої ролі Франції та Британії. Це може стати для європейців швидшим і реалістичнішим варіантом, ніж очікування результатів власного ВПК.

При цьому, як наголошує  експерт, ключовим залишається український фактор. Якщо Росія побачить, що Європа здатна діяти рішуче й розміщувати сили стримування вже на території України – це може стати серйозною перепоною для подальшої агресії.

«Навіть без сухопутного компонента – французька і британська авіація з українського неба здатна вражати глибину європейської частини Росії. Це може змусити Кремль стриматись від розгортання нових наступів, зокрема в бік Балтії», – підсумував Тарас  Жовтенко.