Рівноправність чоловіків та жінок українці відзначають як одне з досягнень України за роки незалежності, – Петро Бурковський

Події
Перегляди: 763
16 вересня 2021

15–16 у  Києві відбувся  V Український жіночий конгрес «Лідерство жінок як цінність», учасниці й учасники якого традиційно загострили  увагу на тих викликах, які  супроводжують українських жінок у політиці, бізнесі та сфері економіки.

Понад пів сотні спікерів – політики, посли країн-партнерів, українські й міжнародні експерти –  під час заходу, присвяченого  30-річчю Незалежності України, підсумували, як країна просувалася до гендерної рівності, які має здобутки на сьогодні і які нові цілі ставить перед рухом рівності.

Конгрес відкрила заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк. У  своїх вітальних словах до учаниць конгресу  спікер парламенту Дмитро Разумков і  Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина  нагадали про  напрямки впровадження гендерної рівності в Україні.

Зі свіжими даними громадської думки у сприйнятті українцями гендерних питань ознайомив авдиторію учасник конгресу, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський. Він подякував дослідниці, соціологині з Києво-Могилянської академії, пані Тамарі Марценюк за допомогу в проведенні цього дослідження, а також донорам опитування  уряду Королівства Нідерландів та уряду Великої Британії, і висловив сподівання, що в державному бюджеті України будуть також передбачені видатки на українську науку загалом, й на гендерні дослідження зокрема.

Він повідомив, що «Демініціативи» періодично впродовж років незалежності вивчають уявлення громадян про забезпечення рівноправності жінок та чоловіків.

«Ми це питання ставили ще до 25-річчя незалежності України, у 2016 році. І тоді і тепер, більшість опитаних (52-53%) відзначили рівноправність чоловіків та жінок як одне із  досягнень за роки незалежності»,  – зазначив Петро Бурковський.

Сьогодні найвище оцінює рівноправність  молодь, віком від 18 до 39 років, яка вже виросла за роки незалежності, зауважив аналітик.

«Напевно, молодь щось знає. Напевно, у своїх відповідях вони спираються вже на свій життєвий досвід», – прокоментував Петро Бурковський.

За  його словами,  у  підтримці рівноправності простежується чітка залежність й  від рівня освіти – чим він  вищий, тим вища підтримка.  

«Тут можемо дати два висновки: перед більш освіченими жінками відкривається більше можливостей. Проте постає питання про жінок із середньою та середньою спеціальною освітою. Ця верства бачить менше рівноправності і менше можливостей. Ось тут є простір для аналізу та реагування уряду», – каже аналітик.

Найкраще оцінюють рівноправність також мешканці міст, трішки менше – сіл. А от Київ пасе задніх, наголосив дослідник.

Серед тих, хто  найбільше нарікає на нерівність – це виборці «Опозиційної платформи  – За Життя», а також найбідніші та найзаможніші.

«Коротко про виборців ОПЗЖ. Як ми зрозуміли, вони реагували в нашому запитанні не на позиції, а на те, що їх просили оцінити “Наскільки успішними, на Вашу думку, були  перетворення за 30 років незалежності?. А головний меседж лідерів ОПЗЖ та Росії: незалежність була помилкою, розпад СРСР – трагедією, і досягнень особливих немає», – пояснив Петро Бурковський.

У 2020-му та 2021 роках «Демініціативи» цікавилися й ставленням громадян  до гендерних квот у партійних списках. Торік  це питання стосувалося місцевих виборів, цьогоріч –  було більш абстрактним.

Результат обох опитувань  виявився майже однаковий. Сьогодні  понад 51% українців підтримує цю ідею.

«Хочу привітати Український жіночий конгрес – ви все робите правильно, українське суспільство вас підтримує. Щоправда,  коли питання стосувалося конкретно місцевих виборів, противників було вдвічі менше. Це можна пояснити, можливо, тим, що люди взагалі по-іншому ставляться саме до місцевих виборів, ніж до виборів до парламенту», – констатував аналітик.

В питанні гендерних квот так само простежується залежність від рівня освіти і типу поселення.

«Міста попереду, столиця позаду. І більш ніж  третині виборців ОПЗЖ ця ідея не подобається. Напевно, як і все, що не вигадано і не схвалено в Росії, не має коренів у російській культурі та традиціях. Проте вони навіть там у меншості», –  акцентував він.

Які мають бути дальші дії,  Петро Бурковський перелічив:

«По-перше, чим кращою буде якість освіти, тим більш вимогливими будуть громадяни обох статей до дій держави та місцевої влади, які спрямовані на забезпечення рівноправності. Це стосується і міст, і сільської місцевості.

З огляду на це,  є дві пропозиції до присутніх тут народних депутатів. Пам’ятайте про цю залежність, цей зв’язок, коли будете ухвалювати рішення про фінансування освіти у 2022 році. І важко очікувати від недоброчесного урядовця, міністра-плагіатора, що він здатний проводити ці зміни. Питання заміни цього міністра назріло. І навіть у цій залі є гідні кандидатури.

По-друге, чим більше влади і багатства концентруватиметься в Києві, чим повільніше розвиватимуться інші міські центри, тим повільніше ми будемо рухатися до рівноправності. Столиця встановлює певні стандарти. Чи більше скляних стель для жінок буде розбиватися у столиці, тим більше буде охочих наслідувати такий приклад.

По-третє, чим більший буде розрив між доходами і чим меншим буде прошарок людей, які вважатимуть себе середнім класом. (Підкреслюю – не будуть середнім класом, а принаймні вважатимуть себе таким (не злиденним і не багатим), тим меншою буде підтримка рівноправності».

Аналітик наголосив, що негативний вплив на гендерний поступ   можуть справляти Росія, а також економічний розвиток в країні:  

«Росія знає про настрої своїх прихильників в Україні, тому російська пропаганда  працюватиме проти ідеї рівноправності. Це  впливатиме,  хоча більш потужний вплив матиме економічна ситуація».

Не менший вплив, за словами аналітика,  чинитиме й епідемія коронавірусу. За даними» Демініціатив»,  у листопаді 2020, жінки-респондентки майже вдвічі частіше заявляли про збільшення обсягу домашньої роботи (37% серед жінок і 19% серед чоловіків), про складність поєднання домашніх обов’язків із роботою (36% серед жінок і 20% серед чоловіків) і про зростання стресу (33% серед жінок і 18% серед чоловіків).

«Якщо на ці питання не будуть реагувати роботодавці, думка про рівноправність зміниться на гірше», – підсумував Петро Бурковський.

Фрагмент виступу на V Українському Жіночому Конгресі взято з YouTube-сторінки Українського Жіночого Конгресу:

Останні новини з категорії Події

Формування відчуття безпеки у суспільстві – двосторонній рух і взаємна співпраця правоохоронних органів та громадянського суспільства

Онлайн-дискусія "Особиста безпека і ефективна правоохоронна система: як досягти здорового балансу?"
18 жовтня 2021

Харків: політичні ставки на виборах міського голови – публічна онлайн-дискусія

Під час онлайн-дискусії експерти обговорили стратегію центральної влади після виборів міського голови Харкова та гіпотетичний розвиток ситуа...
5 жовтня 2021

Довіру до ринку землі повернуть реальні кроки держави, серед яких українці на перше місце ставлять верховенство права

«Більше ніж ринок: чому власники паїв остерігаються земельної реформи і хто відповідатиме на ризики зміни клімату й продовольчої безпеки» -...
30 вересня 2021

Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва презентував Апарату РНБО України результати дослідження ризиків національній безпеці

Презентація в РНБОУ результатів моніторингу впливу пандемії коронавірусу на українське суспільство, а також суспільно-політичних тенденцій н...
29 вересня 2021