Річниця Майдану – опитування громадської та експертної думки

Круглий стіл

Учасники:

• Ірина Бекешкіна – директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»
• Володимир В'ятрович – голова Українського інституту націоналоьної пам’яті
• Олексій Гарань – професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія»
• Руслана Лижичко – співачка, громадський діяч
• Мустафа Найєм – журналіст, обраний народним депутатом України («Блок Петра Порошенка»)
• Наталія Соколенко – ведуча Громадського радіо
• Марія Томак – громадська активістка, Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS

Питання до розгляду :

• Чим був Майдан для людей: громадська думка населення України
• Чи переміг Майдан? Досягнуті і недосягнуті цілі Майдану
• Відмінності між Майданом-2004   і Майданом- 2013–2014
• Чи можливий третій Майдан?

Річниця Майдану – опитування громадської думки України

Загальнонаціональне дослідження громадської думки  населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з  Київським міжнародним інститутом соціології з 9 по 18 жовтня 2014 року. Опитування проводилося в 110 населених пунктах  у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. Усього було опитано 2025 респондентів. Похибка вибірки не перевищує 2.2%. Опитування були проведені у рамках проекту Громадський соціологічний консорціум  за фінансової підтримки  програми МАТРА  Посольства Нідерландів в Україні та Європейського Союзу.

• Загалом у подіях Євромайдану – акціях протесту проти влади у листопаді-2013–лютому 2014 р. – брали участь 20% населення: 5% брали участь у акціях протесту в Києві, 6% – в інших містах чи селах, ще 9% допомагали мітингувальникам (продуктами, речами, грішми).
• Найбільша  участь у протестних акціях припадає на жителів Західного регіону: 7% брали участь у протестних акціях в Києві, 26% – в інших містах та селах, 29,5% допомагали мітингувальникам;  у Центральному регіоні в Євромайдані  столиці брали участь 9,5% і  ще 2% –  в інших містах та селах, 7,5% допомагали  мітингувальникам. В інших регіонах участь у подіях Євромайдану була істотно нижчою: 2% – у Південному регіоні, 3% – у Східному, 3% – на Донбасі.
• Участь у протестних акціях Євромайдану  виявилася також залежною і від рівня освіти: серед громадян із вищою освітою у протестних акціях Євромайдану брали участь 25%, середньою спеціальною – 15%, повною середньою – 14%, неповною середньою – 7%.  Щодо віку,  значущі відмінності починаються з вікової групи старше 60 років,  де участь в акціях протесту відчутно менша.  Відмінності за статтю стосуються  головним чином  акцій у Києві, де брали участь 7% чоловіків і 3,5% жінок.
• Громадська думка учасників Євромайдану, які виходили на акції протестів як у  Києві, так і в інших містах, з деяких питань суттєво відрізняється від  думки населення України загалом. Так, серед тих, хто брав участь у протестних акціях в Києві, 76% проголосували б на референдумі за вступ України до НАТО, а серед тих, хто брав участь у протестних акціях за межами Києва – усі  90% (по Україні загалом – 44%). Учасники акцій протесту більш схильні підтримувати самосуд як метод встановлення справедливості (24%,  по Україні  цілому – 11%), «смітникову люстрацію» (33%, по Україні в цілому – 16%), вільний продаж зброї (24%, по Україні в цілому – 10%).
• У розумінні того, чим був Євромайдан, переважає думка (38%), що це була «усвідомлена боротьба громадян, що об’єдналися на захист своїх прав», ще 17%  вважають, що цей протест населення був стихійним. «Державним переворотом» визначають Євромайдан 31% населення, причому 16% думають, що цей переворот був підготовлений політичною опозицією, а 15% певні, що він був здійснений за підтримки Заходу.
• У ставленні  до Євромайдану найбільші відмінності, зрозуміло, мають регіональний характер. У Західному регіоні абсолютна більшість – 70.5%  бачать Євромайдан як усвідомлену боротьбу громадян за свої права і ще 17% вважають, що цей протест був стихійним; переважне розуміння Євромайдану як усвідомленої боротьби громадян за свої права домінує й у Центральній Україні (48%), і ще 18% вважають ці протести стихійними. На Півдні та Сході ставлення до Євромайдану  неоднозначне. На Півдні 20% вважають    Євромайдан усвідомленою боротьбою громадян за свої права і ще 22% – стихійним протестом, а от 34% називають ці події «державним переворотом» – 19% із них бачать в організаторах політичну опозицію, а 14% – Захід.  Майже такі самі думки притаманні й Сходу: 44% вважають Євромайдан акціями протесту населення за свої права (20% – усвідомленими, 22% – стихійними), а  40%  розцінюють події як «державний переворот» (24% – здійснений опозицією, 15% –  Заходом). На Донбасі оцінки майже одностайні: Євромайдан – це «державний переворот»: так вважають 72% жителів Донбасу, причому 51% певні, що цей переворот був здійснений за підтримки Заходу, 21% – підготовлений політичною опозицією. Щоправда, й на Донбасі є 11%, які вважають Євромайдан боротьбою громадян за свої права.  

Результати опитування

Чи брали Ви участь у Євромайдані – акціях протесту проти влади у листопаді 2013 - лютому 2014 року? МОЖЛИВІ ДЕКІЛЬКА ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ

Чи брали Ви участь у Євромайдані – акціях протесту проти влади у листопаді 2013 - лютому 2014 року?  Регіональні відмінності

Чи брали Ви участь у Євромайдані – акціях протесту проти влади у листопаді  2013 - лютому 2014 року?  Вікові відмінності

Чи брали Ви участь у Євромайдані – акціях протесту проти влади у листопаді 2013 - лютому 2014 року? Відмінності залежно від рівня освіти

Чи брали Ви участь у Євромайдані – акціях протесту проти влади у листопаді  2013 - лютому 2014 року?  Відмінності залежно від статі

Чим, на Вашу думку, був Євромайдан?

Чим, на Вашу думку, був Євромайдан? Регіональні відмінності

Річниця Майдану – експертне опитування

Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» з 13 – 18 листопада 2014 року провів опитування експертів, присвячене оцінці подій на Майдані,  їх наслідків та уроків на майбутнє.  Було опитано 46 експертів. Опитування здійснено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Національного Фонду підтримки демократії (США). 

• Експерти вважають, що події, які дістали назву «Євромайдан» були революцією  за демократизацію та європейський вибір (Революція Гідності) та народним повстання проти узурпації влади і  обмеження прав людини. Більшість експертів вважає, що Майдан переміг.
• Головними цілями Майдану, які були досягнуті, експерти назвали: повалення влади  Віктора Януковича і його соратників, зміна керівництва країни та відновлення курсу на  євроінтеграцію, підписання Угоди про асоціацію з ЄС. 
• Серед цілей Майдану, які досі не були досягнуті, більшість експертів називає  притягнення до відповідальності винних у злочинах проти учасників Майдану, а також покарання інших представників режиму Януковича, винних у конкретних злочинних діях. Окрім цього, досі не реалізовано такі цілі Майдану, як реальна боротьба з корупцією, проведення ефективної люстрації. На думку експертів, не відбулося і повноцінного «перезавантаження» влади з відмовою від «старих» непрозорих  практик управління. А також після Майдану не було розпочато   системних реформ, нагальних для українського суспільства.
• Основними позитивними наслідками Майдану стали: ліквідація режиму Януковича, підписання Угод з Європейським союзом та активізація волонтерського руху та ініціатив. Основним негативними наслідком Майдану стало те, що Росія окупувала Крим і розпочала війну з Україною. Як позитивним, так і негативним наслідком, на думку експертів, стали перевибори президента та парламенту.
• Найбільше від подій на Майдані, на думку експертів, виграв український народ та тогочасна опозиція, яка зараз прийшла до влади. 
• Головною відмінністю Євромайдану 2013–2014 рр. від Помаранчевого Майдану 2004 р. експерти назвали загибель великої кількості людей у ході протестів. Унікальними ознаками Євромайдану, на думку опитаних експертів, стали також ключова роль самоорганізації громадян у появі та розвитку Майдану, усвідомлення громадянами власної відповідальності за долю протестів і країни в цілому та пов’язана з цим другорядна роль політичних лідерів у розвитку подій на Євромайдані. Серед інших відмінностей було згадано безлідерський характер протестів, більший радикалізм обох сторін протистояння, домінування негативних емоцій серед протестуючих і бажання громадян змінити не лише лідерів, а всю політичну систему країни.
• Щодо появи найближчим часом (рік-два) Майдану-3, серед експертів переважає точка зору, що  це загалом можливо. Серед причин імовірного Майдану-3 експерти передусім назвали неспроможність нової влади впровадити системні реформи, на які очікує суспільство, збереження корупції у державній верхівці та падіння рівня життя населення. На ймовірне повторення Майдану в майбутньому, на думку експертів, може також вплинути відсутність справжнього очищення влади, непокараність винних у вбивствах на Майдані та сприянні сепаратизму, дестабілізаційні дії Москви та підконтрольних їй сил усередині України, здача національних інтересів українською владою на користь Росії, а також розчарування громадян у нових політичних елітах.

Анкета

1. Як би Ви стисло визначили  – чим,   власне, були ті події, які дістали назву «Євромайдану»?

2. Як Ви вважаєте,  чи переміг Майдан?

3. Які головні цілі Майдану були досягнуті (вкажіть не більше 5)?

4. Які цілі Майдану не були досягнуті (вкажіть не більше 5 основних) ?

5.  Які основні наслідки мали події Майдану?   (вкажіть не більше 5).  Кожен із наслідків  просимо оцінити знаком «+» – позитивно, «-» – негативно чи «+» «-» – як позитивно, так і негативно.

«+» – позитивні

«-» – негативні

«+» «-» – як позитивні, так і негативні

6. Хто, на Вашу думку, найбільше виграв від подій на Майдані?

7. Чим, на Вашу думку, відрізнявся Євромайдан-2013–14 від Помаранчевого Майдану-2004?

8. Як Ви вважаєте, чи можлива поява найближчим часом (рік-два) Майдану-3?

9. Якщо Ви вважаєте появу Майдану-3 можливою, то що може стати головною причиною? 

Список опитаних експертів