Результати Національного екзит-полу’2014 були успішними й показали: Захід і Центр – найбільш активні, молодь стає дедалі пасивнішою, а жінки наздоганяють чоловіків в участі у виборах
Різниця між результатами «Національного екзит-полу'2014» і офіційними даними президентських виборів виявилася набагато меншою від заявленої похибки. Про це під час прес-конференції «Президентські вибори-2014: остаточні підсумки і попередні роздуми про вибори майбутні» повідомила директор фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучерева» Ірина Бекешкіна.
«Екзит-пол був проведений надзвичайно вдало, відмінностей від даних ЦВК дуже мало – вони не лише не виходять за межі заявленої похибки, а набагато менші», - сказала вона. Бекешкіна уточнила, що максимальна відмінність результатів екзит-полу, що були оприлюднені о 20 год, від даних ЦВК, не перевищує 1,2%, а остаточні уточнені дані відрізняються від результатів виборів не більше, ніж на 0,9%.
Соціолог також зауважила, що окрім рейтингових оцінок, дані екзит-полу відкривають й інші характеристики електорату того чи іншого кандидата, зокрема вікові, освітні, гендерні показники. Науковець наголосила, що знаючи про ці характеристики, можна зробити певні припущення щодо можливості голосування чи неголосування, розширення чи звуження електоральної бази тих чи інших політичних сил на наступних парламентських виборах. «Чого лукавити, партійна політика в нас особисто орієнтована, і дуже часто люди голосують за певні політичні сили, тому що вони обирають саме лідера цієї партії. Тож цілком очевидно, що на наступних парламентських виборах, якщо вони пройдуть наприкінці цього року чи на початку наступного, ми спостерігатимемо переформатування політичного поля саме так, як воно переформатувалося за певних кандидатів на цих президентських виборах,– зауважила соціолог. – Якщо будуть блоки, то можна сказати прямо, що голосування за блоки буде дуже подібним на голосування за персоналії на президентських виборах».
З огляду на це, каже Ірина Бекешкіна, важливо проаналізувати, а чому люди голосували за тих чи інших політиків, які мотиви спонукали їх до того чи іншого вибору, подивитись на демографічні характеристики електорату того чи іншого кандидата. Все це можна зробити, спираючись на дані соціологічних досліджень і екзит-полу.
Так, за даними загальнонаціонального дослідження громадської думки населення України, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» разом з Центром ім. Разумкова з 14 по 18 травня 2014 р., основним мотивом виборців, які голосували за Петра Порошенка та Юлію Тимошенко, стала економіка, у Анатолії Гриценкові електорат побачив людину, яка зможе захистити Україну від агресії, а Олег Ляшко набрав багато голосів, бо має імідж "свого хлопця".
«Мотивація голосування за Порошенка істотно вирізняється своєю економічною спрямованістю. Реальна мотивація: цей кандидат бачить реальні шляхи подолання економічної кризи та забезпечення економічного піднесення країни. Така ж сама економічна мотивація була щодо голосування за Тимошенко, але, очевидно, більше виборців вирішили, що з економічної мотивації Порошенко їм підходить більше», – каже Ірина Бекешкіна
Водночас, за словами експерта, ще однією сильною мотиваційною силою стала здатність кандидата захистити Україну від агресії, що підтвердив доволі високий відсоток голосів, який набрав А.Гриценко, забравши частину голосів Ю.Тимошенко. «Другою за силою стала оборонна мотивація, бо країна перебуває у ситуації агресії. Що стосується можливості протистояти агресії Росії і забезпечити незалежність України та її безпеку, чітко виділяються два кандидати: Тимошенко та Гриценко. І, очевидно, що на цьому полі Гриценко у Тимошенко теж частково взяв її можливі відсотки», - зазначила Ірина Бекешкіна.
Експерт також пояснила феномен третього місця Олега Ляшка. Вона відзначила, такий високий результат політика пояснюється його «близькістю» до людей. «Ляшко виділився по одній мотивації: цей кандидат дбатиме про таких людей, як я. Чомусь саме в ньому ті, хто за нього голосував, побачили "свого" кандидата, бо він пропонував завжди прості рішення, і що за допомогою вил цього можна досягти і все можна зробити», - резюмувала вона.
Щодо освітніх характеристик електорату, який голосував за Ляшка, то згідно з даними екзит-полу, найвищу підтримку він отримав від виборців з неповною середньою освітою (9 класів) загальноосвітньої школи – 10% та від виборців з незакінченою вищою освітою (студентів) – 13,5%. Водночас серед виборців з вищою освітою підтримка Ляшка становила всього 6,1%. За словами Бекешкіної, протилежна картина спостерігається з підтримкою Порошенка. Найвищу підтримку він має серед виборців з вищою освітою – 59,1% і найнижчу – серед студентів та тих, хто закінчив лише 9 класів, – 51,3 та 51% відповідно. Простежується також залежність рівня підтримки від освіти виборців ще одного кандидата у президента Юлії Тимошенко. Найбільше її підтримали люди з неповною середньою освітою – 18,7%, найменше – люди з вищою освітою - 10,2%.
Також соціолог констатувала, що однією з несподіванок президентських виборів стала підтримка новообраного президента Порошенка в усіх регіонах країни. Навіть на сході його підтримали 39% із тих, хто прийшли на виборчі дільниці. Водночас, вона зауважила, що такий високий рівень підтримки Порошенка на сході багато в чому зумовлений низькою явкою в Луганській та Донецькій областях, яка, в свою чергу, обумовлена ситуацією в східній Україні
В свою чергу, координатор проекту «Національний екзит-пол’2014» Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький поінформував, що під час екзит-полу загалом було опитано 17516 респондентів на 351 виборчій дільниці.
«Зважаючи на досвід проведення екзит-полу, ми з організаційної точки зору були максимально готові до всіляких нестандартних моментів, але цього разу втрутилася соціально-політична ситуація, – розповідає соціолог. – До останнього дня ми не знали, які округи працюватимуть на Сході, і чи зможемо ми там проводити опитування».
В результаті, з 68 дільниць, на яких мали проводити екзит-пол КМІС і Центр Разумкова в Донецькій і Луганській областях, опитування відбулося лише на 24 дільницях. Але, за словами Антона Грушецького, це не завадило отримати надійні дані в цих областях і якісний результат по Україні загалом.
Другий фактор, який міг вплинути на результат екзит-полу, – небажання респондентів брати участь в опитуванні через причини страху чи інші чинники – також не виявив себе під час цього екзит-полу. «Як і в у всіх попередніх екзит-полах рівень досяжності станови майже 80%, що з точки зору проведення екзит-полів є досить високим показником», – зазначив соціолог. Він додав, що на тих дільницях, які були відкриті на Луганщині, рівень досяжності становив 61%, а на Донеччині – 79%. Хоча загалом у цих регіонах процент громадян, які взяли участь у виборах, з огляду на поточну ситуацію був найнижчим: на Донеччині – 3%, на Луганщині – 5%.
Заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко повідомив, що результати екзит-полу дозволяють оцінити не тільки те, хто за кого голосував, а й те, якою була електоральна активність різних соціально-демографічних груп виборців, чого не можуть показати офіційні дані ЦВК.
Соціолог розповів, що під час останніх президентських виборів найвищий рівень електоральної активності спостерігався на заході й у центрі країни, найнижчий – на півдні та сході. І от виходячи з того, що на заході і в центрі рівень електоральної участі був найвищим, це вплинуло на рівень електоральної активності залежно від типу поселення. «Як відомо, на заході і в центрі більше сільських поселень, то відповідно й рівень електоральної активності на селі виявився вищим, ніж у місті, – розповідає Михайло Міщенко. – На селі участь у голосуванні взяли 65% виборців, тоді як у місті лише 58%».
Щодо рівня електоральної активності за віковими групами, то вже традиційно молодь голосувала менш активно, ніж представники інших вікових груп. За даними екзит-полу, участь у виборах взяли лише 44% молодих людей (від 18 до 29 років), серед вікової групи від 30 до 39 років – близько 60%, найбільш електорально активними були вікові групи від 40 до 49 років (67%) і від 50 до 59 років (70%). Стосовно вікової групи від 60 років і старше, то серед тих, хто голосував на виборчих дільницях, таких було 55% представників цієї групи. Але якщо виходити з того, що тих, хто голосував вдома, представляють переважно люди, яким за 60 років, то можна оціночно передбачати , каже соціолог, що у виборах взяли участь близько 60% представників найстаршої вікової групи.
Відзначив Михайло Міщенко і тенденцію постійного зниження участі у виборах молодого покоління Так, у 1998 році у виборах брало участь 67% молодих людей, у 1999-му – 61%, 2002-му –59%, певний сплеск активності спостерігався у 2004 під час Помаранчевої революції (71%) , але потім знову почалося зниження, у 2006-му – 57%, 2007-му – 51%. В останніх виборах участь взяли лише 44% молодих людей.
Стосовно чоловіків і жінок – різниця невелика, хоча дещо більше активні чоловіки (61%), аніж жінки (59%). «Це також відображає тенденцію, яка спостерігається на всіх виборах, – каже соціолог. – Чоловіки дещо частіше беруть участь у голосуваннях, ніж жінки, хоча на початку 2000-х років ця різниця між чоловіками і жінками була більшою. Тому можна твердити, що накреслюється тенденція вирівнювання електоральної участі чоловіків і жінок».
