Реформи в Україні: громадська думка населення-2019

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова  з 6 по 11 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва  з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології. 

   Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства  Нідерландів.

   Прес-конференція «Чи стане 2020 роком успішних реформ?» проводиться  Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

  • Громадяни вважають головними проблемами, що найбільше заважають розвитку України, корупцію (69%), війну на Донбасі (69%), засилля олігархів в економіці (31%), відсутність професіоналів у владі (25%) та міграцію, виїзд працездатного населення з країни (25%).

  • Віра в успіх реформ наприкінці 2019 році є більшою, ніж була рік тому – зараз зовсім не вірять в успіх 13%, а рік тому – 23%.  Водночас цілком впевнені в успіху 13%, а решта або вірить, проте має сумніви (38%), або не вірить, але ще має певну надію (31%).
  • Більшість громадян (80%)  вважає, що Україна здатна подолати наявні труднощі, щоправда, на найближчі кілька років сподіваються 25%, а 55% відносять можливість успіху на більш віддалену перспективу. А зовсім не вірять у спроможність країни подолати труднощі лише 11%.
  • Головним рушієм реформ громадяни однозначно вважають Президента (60%), також до основних рушіїв зараховують уряд (37%), парламентську фракцію партії «Слуга народу» (30%), населення (27%), громадські організації, волонтерів (24%). А найбільший опір реформам, на думку громадян, чинять олігархи (51%) та бюрократія, чиновники (43%). Порівняно з минулим роком  в уявленнях українців щодо рушіїв реформ відбулися істотні зміни: різко зросли сподівання на президента (з 24% до 60%) та на більшість у Верховній Раді (з 10% до 30%), натомість значно зменшилося визнання як рушіїв реформ країн Заходу (з 25% до 12%) та МВФ і Світового банку (з 24% до 12%).  Найкращий баланс в оцінці громадянами ролі у проведенні реформ (тобто переважання в оцінках ролі рушія) виявився у Президента (+52%), населення (+23%), громадських організацій, волонтерів (+21%), уряду (+20%), більшості у Верховній Раді (+18%).  А найгірший баланс у визначенні «рушії-гальма» в олігархів (–48%) та чиновників (–42%).    

 

  • Дещо зросла й готовність українців терпіти певні матеріальні труднощі заради успіху реформ (32% у 2018 році і 49% наприкінці  2019). Щоправда, лише 14% готові терпіти стільки, скільки буде треба (у 2018 р. таких було ще менше – 9%), натомість 35% готові потерпіти, але не більше року (24% у 2018 р.).  Не готові терпіти труднощі, бо не вірять у реформи 25% (30% у 2018 р.), а 21% не готові терпіти, бо їхнє матеріальне становище вже зараз нестерпне (у 2018 р. таких було більше – 32%).
  • Серед органів влади позитивно оцінюють діяльність щодо реалізації необхідних реформ лише Президента (60% – позитивні оцінки, 25% – негативні). Діяльність уряду оцінюють переважно негативно (45% – негативні оцінки, 36% – позитивні), так само як і діяльність Верховної Ради (50% негативних оцінок і 31% – позитивних).
  • Пріоритетність  найважливіших для українців реформ вже п’ять років поспіль залишається стабільною: найважливішою є антикорупційна реформа – так вважають майже 59% населення (торік було 58%). Далі за рівнем значущості йдуть реформа сфери охорони здоров’я (54%, минулого року – 47%),  пенсійна реформа та реформа системи соціального захисту (46%, минулого року – 44%), реформа органів правопорядку (37%, минулого року – 32%), люстрація чиновників (28%, минулого року – 29%), реформа армії, зміцнення обороноздатності (23%, минулого року – 22%).

  • Проте з усіх цих реформ відносно успішними було визнано лише антикорупційну реформу (10%), децентралізації (10%),  реформу охорони здоров’я (9%),  реформування армії (9%), земельну реформу (8%). Жодної успішної реформи не назвали  51% (торік – 41%).

  • Лише  19% населення задоволені тим, як уряд інформує суспільство про свою роботу та реформи (втім, у 2018 році їх було ще менше – 11%). Водночас істотно поменшало тих, хто не довіряв інформації, яку дає уряд – з 47% у 2018 р. до 23% наприкінці 2019 р. Вважають, що інформації про діяльність уряду недостатньо 28% (30% у 2018 р.), а 29% певні, що інформації багато, але вона незрозуміла звичайній людині (25% у 2018 р.). 
  • Більшість населення України (71%,  у 2018 р. – 65%) вважає, що держава повинна надавати максимум безкоштовних послуг – освіта, медицина, пенсія, навіть якщо доведеться збільшити податки, не згодні з цим – 22% (23% у 2018 р.).  І лише меншість (22%) підтримує протилежну позицію – що потрібно мінімізувати роль держави, зменшуючи податки для людей, які здатні самі платити за освіту, медицину, накопичувати пенсію.
  • 70% населення (77% у 2018 р.)  вважає, що більшість людей в Україні не зможе прожити без постійної турботи та опіки з боку держави, протилежного погляду 19% (13% у 2018 р.).  
  • Водночас зменшилася кількість тих, хто вважає, що «держава повинна нести повну відповідальність за забезпечення кожної людини всім необхідним»: з 44% у 2018 р. до 38% у 2019 р.; натомість зріс відсоток тих, хто вважає, що «держава повинна забезпечити людям однакові «правила гри» у житті, а далі сама людина несе відповідальність за те, як вона ці шанси використає» – з  45% у 2018 р. до 54% у 2019 р. 
  • Згодні поступитися державі часткою прав і свобод в обмін на власний добробут 33% громадян (у 2018 р. – 26%), проте  дещо більше – 42% (36% у 2018 р.) заради особистої свободи та дотримання всіх громадянських прав готові терпіти певні матеріальні труднощі. А 25% (39% у 2018 р.) не змогли зробити вибір між цими альтернативами.  Східний регіон відрізняється від решти тим, що його мешканці готові поступитися часткою прав і свобод в обмін на добробут – 42% проти 31% тих, хто на це не згодний.

  • Більшість громадян – 52% вважають, що демократія є найбільш бажаним варіантом державного устрою для України.  Протилежної думки – що за певних обставин авторитарний режим може бути кращим – дотримуються 20% і ще 19% відповіли, що для них взагалі не має значення, демократичний режим в країні чи ні. Серед регіонів відрізняється Східний, де віддають перевагу демократичному устрою 37%, а для 30% не має різниці, демократичний режим чи ні.

  • До активної громадянської діяльності минулого року були долучені 10% громадян.

ТАБЛИЦІ (ДИНАМІКА, РЕГІОНАЛЬНИЙ І ВІКОВИЙ ЗРІЗ) У ЗАВАНТАЖЕННІ

Останні новини з категорії Опитування

Зроби за мене: українці готові до самоорганізації, але покладають відповідальність за свій добробут на державу

Польовий етап загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення проводився компанією Info Sapiens у грудні 2020 – січні 2021 року...
27 березня 2021

Державні та соціальні інститути: кому українці довіряють, а кому ні?

Дані всеукраїнського опитування, проведені Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) протягом грудня 2020 р.
19 березня 2021

Глобальні держави вже не гарантують безпечніший світ

Опитування проведене Міжнародною асоціацією Геллап наприкінці 2020 р. Опитано громадян 45 країн та територій світу (близько 45000 дорослих...
12 березня 2021

СВІТ МАЙЖЕ РІК З ПАНДЕМІЄЮ: як думка українців відрізняється від жителів інших країн щодо вакцинування, оцінки дій урядів, обмежень і загроз

Опитування проведене Міжнародною асоціацією Геллап наприкінці 2020 р. Опитано громадян 47 країн світу (близько 45000 дорослих осіб)
12 лютого 2021