Путін ревнує. Зеленському буде не смішно

Аналітика
Перегляди: 2361
17 червня 2020
Петро Бурковський

політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Оригінал статті - на "Детектор Медіа" 

Огляд проникнення російської пропаганди в український медіапростір у травні 2020 року

Приниження Володимира Зеленського стало головним акцентом російської пропаганди у травні 2020-го. Повертаються старі прийоми, які застосовувалися відносно Порошенка: гіперболізація невдач, помилок і скандалів, відверта брехня й замовчування успіхів, звинувачення у безпорадності та залежності від «Заходу».

Напередодні карантину Путін поставив «хрест» на безпосередній комунікації із Зеленським. Якби не історія з коронавірусом, за цим сигналом кампанія цькування українського президента мала здобути ще більший розмах. Аргументом на користь цієї версії може бути витік інформації про зміну структури власності «1+1», в чиєму мовленні вже в березні з’явилися ознаки російської пропаганди.

Проте в той час, коли господар Кремля змушений проводити традиційні «робочі зустрічі» з міністрами і губернаторами онлайн, що явно не сприяє зміцненню рейтингу, Володимир Зеленський міняє міністрів та губернаторів, проводить важку земельну реформу, розриває стосунки зі впливовим олігархом, жартує під час пресконференцій на свіжому повітрі, відвідує регіони, щоб «наводити лад». Одним словом, нагадує іншому Вові самого себе двадцятирічної давнини. Як на те, коронавірус і МВФ теж милостиві до Зеленського, а от ціни на нафту та «велика сімка» не шкодують Путіна. Не кажучи вже про пандемію.

І все це активно транслюється у соцмережах, які не знають кордонів і стримувань у вигляді відкладеного «суверенного інтернету».

Для Путіна все це стало, можна припустити, надто особистим. Адже звичайним росіянам ніхто не заборонить порівнювати двох президентів. Щоб цим не зіпсувати вкрай важливий процес легітимації «множення на нуль» усіх попередніх президентських строків, Кремлю потрібно подвоїти зусилля із дискредитації Зеленського.

На нашу думку, саме наближення референдуму в Росії, який має відбутися 1 липня, та відсутність прогресу в боротьбі з коронавірусом зумовили активні інформаційні атаки проти українського президента. Основний удар був розрахований на річницю набуття Володимиром Зеленським президентських повноважень.

Особливу увагу привертає доповідь Центру політичної кон’юнктури, підготовлена у співпраці з Українським інститутом політики, яка окреслює основні стереотипи сприйняття Володимира Зеленського в Росії і підводить до думки про неможливість зміни «жорсткого курсу» стосовно України та українського президента.

Суть «жорсткого підходу» добре ілюструють тези, які у травні активно просувалися російськими ЗМІ: