Путін будує імперію, а Трамп мріє про прибутки: Тарас Жовтенко про те, коли настане перелом у логіці Трампа і «з Путіним буде покінчено»
Попри попередню поблажливу й миротворчу риторику щодо Москви – з закликами до переговорів і намаганнями «переконати» Росію зупинити війну, у заявах Дональда Трампа з’явилися сигнали про намір посилити тиск на Кремль. Президент США оголосив про нові ініціативи підтримки України – зокрема, про постачання комплексів Patriot. Чи варто вірити в ці обіцянки, чому саме «50 днів» дали Путіну на припинення війни і як на це реагують союзники по НАТО – про це в інтерв’ю Radio NV розповів безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.
– Чому Трамп назвав саме 50 днів як строк для вирішення ситуації?
– Тут усе досить просто. Була інформація, що під час останньої розмови Трампа з Путіним, російський диктатор нібито сказав Дональду, що зараз триває так званий літній наступ росіян, але через 60 днів Путін готується до наступного етапу, тобто до наступної фази наступальних операцій. Якщо відрахувати від дати тієї розмови до дня заяви Трампа, вийде якраз 50 днів.
Схоже, логіка Трампа полягає в тому, щоб не дати Путіну розпочати цю нову фазу, яку він в анонсував в телефонній розмові. Він уже кілька разів давав Путіну відстрочку – по два тижні. Тепер це останній шанс, і після завершення 50 днів адміністрація Трампа має бути готова до конкретних дій.
До того ж з’являється інформація, що Трамп розглядає постачання Україні не лише Patriot, а й крилатих ракет «Томагавк». Він навіть запитував Зеленського, чому ми не б’ємо по Москві. Зеленський відповів: «Дайте чим». І Трамп продовжив свою думку, наголосивши, що треба більше тиснути і більше бити не тільки по Москві, а й по Петербургу. Тут треба сказати, що такий Дональд Трамп нам дуже подобається.
Щоправда, з «Томагавками» є нюанс. Це ракети морського базування, тож потрібна адаптація. Але Німеччина веде переговори про нові пускові установки «Тайфун», які здатні запускати не лише перехоплювачі різних типів протиповітряної протиракетної оборони, а й бути наземною пусковою точкою для крилатих ракет «Томагавк». Якщо вони з’являться у Німеччині, політичне рішення може відкрити шлях і для України.
– Трамп справді змінив риторику через обурення діями Путіна, чи просто дає Росії час завершити літню кампанію? Він хоче зупинити Путіна – чи все ще шукає шлях до домовленостей?
– Схоже, сам Трамп ще не визначився. В одному зі свіжих інтерв’ю він зізнався: «Я розчарований у Путіні, але з ним ще не покінчено». Очевидно, що Дональда Трампа розриває зсередини – він перебуває у стані когнітивного дисонансу. Його розрахунок формувався ще від самого початку, коли в голові почали вимальовуватися контури так званого «мирного плану». Головна ідея була проста: зупинити вогонь, припинити бойові дії – а далі передати всі справи європейцям. Безпекою України, гарантіями для Європи, на його думку, мають займатися самі європейські країни. А він із другом Владіміром, узявшись за руки, вирушать заробляти великі гроші.
Йдеться і про нерухомість, і про торгівлю газом, і про відновлення «Північного потоку-2» – уже під американською парасолькою. Спецпредставник Трампа Віткофф усе підрахував, прибутки вже стоять перед очима.
Але проблема в іншому, бо якщо Трамп мислить як бізнесмен і прагне надприбутків, то логіка російського диктатора зовсім інша: його мета – відновлення імперськості, відновлення супердержавності, а не прибуток. Йому нецікаві гроші, він хоче підпорядкувати Україну, Балтію, перерозподілити сфери впливу в Європі. І там, де Трамп будує схеми геополітичного профіту, Путін будує свою власну імперію.
Тому Трамп злиться: він пропонує заробляти, а Путін хоче воювати. І хоча Трамп поки що тримається за логіку бізнесмена, перелом може статися тоді, коли він усвідомить, що з нинішнім кремлівським режимом говорити про гроші та спільний бізнес не має сенсу. Вони вже накралися – у них і палаци, і бункери, і все, що душа забажає. Тепер їх цікавить не прибуток, а власна «велич».
І коли до Трампа дійде, що з цими людьми не вийде домовитися про спільний бізнес, тоді, ймовірно, настане остаточний переломний момент. Тоді, повертаючись до тієї самої цитати Трампа, з якої я починав, «з Путіним буде остаточно покінчено».Але треба розуміти, що до цього моменту ще чималий шлях.
– Отже, ці 50 днів – це початок розчарування Трампа в Путіні?
– Саме так. Це переломний момент. Якщо раніше Трамп позиціонував себе як нейтрального арбітра, то тепер сам заявляє про готовність постачати Україні зброю. Це значно рішучіший крок порівняно з тією позицією, якої він дотримувався раніше.
Його слова цілком вписуються у формулу, яку він озвучував ще на початку своєї передвиборчої кампанії. Тоді, окрім обіцянки завершити війну за 24 години, звучала й інша: якщо Путін не слухатиме і не піде на поступки – Україну буде озброєно так, що Росії «мало не здаватиметься». Тож нинішній поворот – це не відхід від передвиборчих обіцянок, а, навпаки, повернення до одного з раніше проголошених сценаріїв.
– Якою буде роль НАТО в постачанні зброї Україні згідно з новою угодою зі США? Чи можна вже говорити про узгоджену позицію Альянсу?
– Так, вже можна. Після останнього саміту НАТО в Гаазі було ухвалене ключове рішення: країни-члени погодилися збільшити витрати на безпеку до 5% ВВП, і в ці 5% тепер входитиме і військова допомога Україні. Це означає, що підтримка України стала частиною стратегічних зобов’язань Альянсу.
На практиці реалізація угоди виглядає так: по-перше, окремі країни НАТО можуть передавати Україні зброю зі своїх запасів, а США гарантують, що цю зброю буде заміщено американськими системами. По-друге, держави НАТО можуть розміщувати замовлення у ВПК США спеціально для передачі Україні – і такі замовлення отримають пріоритет.
Ці процеси координує вже інтегрований у структуру НАТО формат «Рамштайн», а також американське представництво в Альянсі. Тобто маємо чітко вибудуваний політичний механізм, технічну логістику й виробничі зобов’язання. А участь таких країн, як Фінляндія, Канада, Британія чи Нідерланди – це лише початок масштабного процесу.
