Події
Перегляди: 1286
3 серпня 2015

ПРОВОДИТИ НЕ МОЖНА ВІДТЕРМІНУВАТИ

Розділові знаки в цьому твердженні під час дискусії «Місцеві вибори на Донеччині та Луганщині – бути чи не бути?» спробували розставити аналітики, громадські діячі, депутати та представники влади.

Відтоді, як парламентарі ухвалили  закон про місцеві вибори,  в середовищі самих же політиків не вщухають суперечки стосовно того, як буде зорганізовано виборчий   процес  у  Донецькій та Луганській областях.  І донині у кулуарах парламенту немає єдиної позиції щодо майбутніх виборів. А політична домовленість  виглядає так, що  на окупованій частині регіону вибори не проводитимуться, тим часом, як на підконтрольних Україні територіях, де діють військово-цивільні адміністрації (ВЦА), вони відбуватимуться за окремим законом чи взагалі  будуть відтерміновані. Експерти ж та громадські активісти  б’ють на сполох і намагаються спрогнозувати,  що буде, якщо вибори на підконтрольних територіях не відбудуться. Сценарії з  розв’язанням цієї проблематики підготували фахівці  Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Громадянської мережа ОПОРА, Донецької обласної  організації  Комітету Виборців України, Руху «Сильні громади Донеччини» ГО «Центр UA». Обговорити і подискутувати на цю тему вони запросили народних депутатів й представників влади.

Тон дискусії задав координатор руху «Сильні громади Донеччини» Валентин Краснопьоров, наголосивши, що  ця тема є важливою з огляду на те,  що останні 20 років на Донбасі нормального демократичного виборчого процесу взагалі не було. Монополія в  економічній,  політичній сферах,  системі ЗМІ та  освіти  не  спонукала до проведення демократичних виборів у регіоні, на результати виборів впливало пряме підпорядкування силового апарату чинній політичній силі.  Нині ж ситуація дещо змінилася, вперше за останній 10 років олігархічно-кланова місцева еліта Донеччини не контролює силового блоку. Однак питання проведення чи непроведення виборів залишається вельми складним, зауважує експерт. «З одного боку, участь у виборах це  фундаментальне право громадянина. До того ж непроведення виборів  сильно вплине на рівень політичної культури людей цього регіону,  знову «виключить» його із загального українського виборчого процесу,  а то й сприятиме черговому розколу. Разом з тим є речі, які ускладнюють процес  проведення демократичних виборів – не відбулося демонополізації регіону,  є проблеми зі ЗМІ та безпекою».

Валентин Краснопьоров презентував  чотири ймовірних сценарії розвитку виборчого процесу на Донбасі, розроблених експертами-аналітиками. Серед них – 1) проведення виборів на всій підконтрольній Україні території, 1) непроведення виборів і продовження повноважень органів місцевого самоврядування, 3) введення військово-цивільних адміністрацій і найбільш радикальний – 4) відміна виборів і запровадження військового стану. Обмізкувати й обрати найоптимальніший варіант, який має серйозні переваги, експерт  закликав учасників круглого столу.

Голова Донецького осередку Комітету виборців України Сергій Ткаченко зазначив, що за цією проблемою проглядають як об’єктивні, так і політичні фактори. Адже безпековий фактор проведення виборів на прифронтових територіях справді існує, однак не слід його «натягувати» на весь регіон, переконаний громадський діяч.

«Проблема полягає в тому, що за  об’єктивними факторами є намагання  сховати певні політичні моменти, – ділиться своїм баченням ситуації фахівець. –  Проте об’єктивний фактор полягає саме в тому,  що  виборчий процес має здійснюватися на засадах дотримання виборчого права».  Знавець відзначив, що ще під час парламентських виборів минулого року КВУ перша заявила про  неможливість проводити  вибори за будь-яку ціну і що  вибори  це насамперед інструмент мирного життя, застосовувати який в умовах небезпеки для життя людей це  шлях до маніпуляції і фальшування результатів. «На наш погляд, вибори в 45-му виборчому окрузі, які відбулися лише  на 4 виборчих дільницях, це і є демонстрацією проведення виборів у невідповідності до головних принципів та стандартів. Але якщо  раніше цими принципами ми просто нехтували, то зараз ми намагаємося ними маніпулювати. Бажання «натягнути» фактор безпеки на всю Луганську та  Донецьку області, це одна з таких маніпуляцій», – стверджує експерт.

Сергій Ткаченко переконаний, що відмова провести вибори на тих територіях, де їх можна провести, – це відмова від певної конкурентної боротьби та політичної структуризації суспільства, це фактично застосування адміністративного ресурсу і можливість нинішнім місцевим елітам зберегти статус-кво й залишитись на своїх місцях. Відтак громадський діяч наголосив: «Вибори повинні відбутися на всіх тих територіях, де можливо забезпечити принципи і стандарти проведення вільного демократичного волевиявлення».

Політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна   пояснила, що будь-який формат обмежених виборів входитиме в юридичні суперечності з іншими законодавчими актами, в тому числі і з Конституцією України. Крім того, постануть проблеми і з легітимізацію цього рішення на зовнішньополітичному рівні. «Пояснити західним партнерам, чому ми не будемо проводити виборів на Донеччині та Луганщині, буде дуже складно, – стверджує Марія Золкіна. – Це рішення, очевидно, знайде спротив і нерозуміння, а, можливо, і певний тиск з боку міжнароної спільноти. Тим більше, що на рівні закритих переговорів, ми розуміємо, Україну максимально стимулюють, щоби врешті-решт колись вийти на вибори на окупованих територіях. Тобто є ризики, і очевидно, що вибори на цій території є одним із пріоритетних питань у переговорах із Заходом», – вважає політичний аналітик.

Важко спрогнозувати, каже експерт, й те, як обмеження участі у виборах буде сприйнято  самою громадою прифронтових територій Донеччини і Луганщини. Щоправда, електоральна зацікавленість населення на цих територіях  відносно виборчого процесу, зокрема місцевих виборів, досить низька. Про це свідчать дослідження  «Демініціатив» у містах, підконтрольних Україні. «З огляду на те, що проблеми, які мають люди на звільненій території, пов’язані в першу чергу з адміністративним налагодженням життя, відновленням інфраструктури, створенням нових робочих місць,  то функціональні питання тут більш пріоритетні, ніж питання місцевих виборів. Саме тому очікувана явка на виборах на звільнених територіях є достатньо низькою  порівняно  з іншими регіонами», – пояснила Марія Золкіна.

В той же час розтлумачити позицію держави, чому вибори обмежуються на півночі Луганської області, наприклад у Сватово, де місцеве населення згуртувалось супроти сепаратистських  тенденцій, буде неможливо, вважає аналітик. «Це може викликати серйозний супротив місцевої громади, – каже Марія Золкіна, –  і якщо ми виходимо на формат обмеженого виборчого процесу, до цього треба підійти не поспіхом, а проконсультуватися із місцевими громадами, чиновниками, громадськими діячами, з усіма залученими сторонами».

Міркуючи про найімовірніший сценарій, Марія Золкіна прогнозує, що виборчий процес буде обмежений, але найбільш вірогідно, що він буде обмежений лише на прифронтових територіях. «Хоча це так само є порушенням базових конституційних прав, але  на цих територіях це буде принаймні виправдано з багатьох точок зору, – пояснила політичний аналітик. – Перша – це справді безпека, тому що концентрація воєнного контингенту на цих територіях вища, ніж на північніших територіях, і  рівень спроможності облаштувати тут диверсійні групи набагато вищий. Другий фактор пов'язаний  з інформаційною політикою, адже абсолютна більшість прикордонних територій не має юрисдикції української держави і  вже практично рік  жодний запит на вільний доступ до інформації на цих територіях не реалізується», – констатувала Марія Золкіна.

Координатор руху «Сильні громади Донеччини» у Красноармійську Олександр Дмітрієв висловив впевненість, що дискусія навколо місцевих виборів на Донеччині та Луганщині – це класичний приклад боротьби політичного та правового.  «Які б ми сценарії не розглядали, у нас немає жодних інших варіантів, крім того, як проводити вибори, – переконаний правник. – Немає норм законодавства, які б дозволяли продовжувати чи відміняти повноваження місцевого самоврядування».

Тож єдиний правовий шлях на сьогодні – це проводити вибори, каже експерт і додає: «Бо проводячи вибори на Донеччині та Луганщині,  ми зможемо  якоюсь мірою  зробити ці вибори транспарентними. Адже ці додатки до закону про ВЦА, які прийняла частина депутатів від Блоку Петра Порошенка, дуже хитро й маніпулятивно додали можливість вводити ВЦА не тільки з заміною органів самоврядування, але й  із заміною районних державних адміністрацій». Олександр Дмітрієв застеріг – якщо будувати правову державу, порушуючи норми права на першій сходинці, то  на фініші правової держави  – не отримати! А низька явка на виборах саме й пояснюється тим, що люди не розуміють, яким чином вони впливають  на прийняття рішення. «Якщо ми місцеві вибори на Донбасі відтерміновуватимемо, то практика волевиявлення  впаде ще нижче, а правова і політична культуру людей  нівелюватиметься зовсім»,  – зазначив правник.

Підтримала свого колегу й представник юридичної компанії «Астерс» Вольга Шейко. Вона навела приклад 2012 року, коли  провладні партії теж прагнули  відтермінувати парламентські вибори. «Сьогодні намагаються робити те саме, – каже Вольга Шейко.  – Але це суперечить правовому полю, бо структурувати й адаптувати законодавство за такий короткий термін неможливо». Правниця  зазначила, що нині серед депутатів популярною є ідея заміни органів місцевого самоврядування на військово-цивільні адміністрації, але нинішнє законодавство стосовно цих органів потребує серйозного доопрацювання. «Ті зміни, які ухвалені в першому читанні  щодо ВЦА, не дають розуміння, як ці інституції співпрацюватимуть із органами місцевого самоврядування. Виходить, ми знову ставимо місцевих царьків, яких призначають із центру, і громада втрачає свій будь-який вплив, свій юридичний смисл», – висловлює стурбованість  Вольга Шейко.

Тим часом саме за відтермінування місцевих виборів  виступив  заступник голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Віктор Андрусів, який пояснив, що відсутність українського інформаційного простору, невизначеність у реалізації Мінських домовленостей та складність гарантувати безпеку виборчому процесу  не дають змоги провести місцеві вибори на підконтрольній Україні території Донецької області 25 жовтня. Чиновник також зазначив, що право на волевиявлення не є першочерговим пріоритетом жителів Донецької області і переселенців. Громадян більше турбують права на навчання, забезпечення житлом, можливість отримати роботу. Виокремив   заступник голови Донецької обласної ВЦА й питання безпеки. Оскільки, на його думку, існує загроза терактів, якщо якісь кандидати не отримають потрібної кількості голосів.

Водночас Віктор Андрусів зауважив, що питання виборів не повинне висіти у повітрі – має бути призначена інша дата або визначений інший підхід до організації і проведення виборів. «Я ще раз підкреслюю, що не можна навіть порушувати питання про те, щоб забрати право виборів. Я за вибори,  але  я за вибори за певних умов, які ми можемо забезпечити.  Не за вибори будь-якою ціною… І тому наш підхід  – відновлення, а точніше створення нових громад, які  братимуть на себе відповідальність, обговорюватимуть, як їм жити, формуватимуть свій бюджет, пройдуть стажування лідерів громад, з’ясують,  як громада розвиватиметься, в що вона вкладатиме гроші, і тоді  ми проведемо  вибори», – наголосив Віктор Андрусів.

Народний депутат України від «Батьківщини» Олексій Рябчин зауважив, що вперше почув від представника влади конкретні аргументи, чому вибори на прифронтових територіях проводити неможна. Самі ж депутати, які ініціювали відміну виборів на Донбасі, у кулуарах парламенту наводили  аргументи про ту саму «небезпеку», «можливість виграшу опозиційної політсили», «слабке інформаційне забезпечення». На думку ж Рябчина, ані безпековий фактор, ані перемога опозиціонерів  не повинні стояти  на заваді проведенню виборів. «А на Харківщині, на Дніпропетровщині, яка партія має найбільше шансів перемогти? Може, й там вибори скасуємо? – запитав Рябчин. – Не беріть у списки жодної людини із «темним минулим». І тоді у вас буде можливість оновити політичну силу», – порадив депутат, принагідно  закликавши відсторонити від роботи у виборчих комісіях людей, які організовували незаконний «референдум» 11 травня.

Народний депутат від Блоку Порошенка Олександр Черненко  нагадав, що Верховна Рада ухвалила постанову, відповідно до якої ЦВК і військово-цивільні адміністрації мають подати до парламенту перелік населених пунктів, де вибори провести неможливо, а парламент має затвердити цей перелік. Логіка цієї норми виходить із реалій сьогодення, коли йдуть бойові дії і  вибори на цих  формально українських територіях будуть неможливі. Однак  коли Верховна Рада може прийняти це рішення, і коли це подання дасть ЦВК,    у постанові не прописано. «Тому ситуація може мінятись кожного дня,  – пояснив народний депутат. – Сьогодні нема юридичних перепон проводити вибори по всій цій території, яка звільнена і підконтрольна Україні, в тому числі і в дуже небезпечних місцях. Але чи з’являться вони і коли вони з’являться, відповіді немає. Дуже легко, наприклад,  зробити провокацію  і в якомусь віддаленому від лінії  зіткнення населеному пункті  не провести вибори…», –  розмірковує Олександр Черненко.

Він порадив виважено глянути на проблематику   і ставити питання інакше: чи переможе на цих виборах «новий Донбас»? «Були нещодавно в Красноармійську на заході під егідою ОБСЄ і говорили, зокрема, про вибори. Під час робочої секції я запропонував громаді написати у два стовпчики аргументи «за» проведення виборів на всій території Донбасу і аргументи «проти». В аргументах «за» зазначалась потреба в  зміні  облич, в  аргументах проти – «нічого не зміниться; ті самі люди прийдуть на вибори».  Тобто ті самі люди кажуть, що вибори – це шанс, і тут же  вони зізнаються, що  вибори нічого не змінять. Такі різні думки в одній аудиторії свідчать, що єдино правильного рішення  не може бути, принаймні воно влаштує не всіх», – констатував народний депутат.

В свою чергу аналітик громадянської мережі «Опора» Олександр Клюжев вважає, що під час формування законодавчого регулювання виборів не  можуть застосовуватися  політичні аргументи. «Якщо ми говоримо, що є європейською цивілізованою державою, то власні політичні аргументи законодавці застосовувати не повинні, – твердить громадський діяч. – На жаль, і під час прийняття нового закону про місцеві   вибори, і під час розгляду питання про проведення виборів на Донбасі переважили політичні аргументи. В тому числі, що виборча система може «вижити» певні політичні сили в окремих регіонах».

Експерт нагадав, що  українська держава вже продемонструвала певну сталість своєї позиції щодо виборів в проблемних Донецькій та Луганській областях.  І президентські, і парламентські вибори там проведено, а на всіх  міжнародних зустрічах заявлено, що попри проблеми  на Донбасі для української держави найбільший пріоритет – створити можливість для волевиявлення громадян.  «Враховуючи  цю сталість української держави щодо виборчого процесу,  абсолютно нелогічно виглядає дискусія, що в умовах відновлення контролю в більшості районах Донецької і Луганської областей ми не можемо провести вибори. Це непослідовно, – наголошує експерт, –  і наштовхує на думку, що в основі всього цього  лежать здебільшого політичні аргументи, які навряд чи будуть сприйняті.  Особливо важко це буде пояснити міжнародній спільноті, принаймні  виступ Посла США в Україні Джеффрі Пайєтта  під час зустрічі у Слов’янську засвідчив, що міжнародна спільнота такі ініціативи без серйозного обговорення  політичних аргументів сприйняти не зможе».

Регіональний координатор руху «Сильні громади Донеччини» Павло Островський, який досліджує тему виборів на Донеччині, прогнозує, що на місцевих виборах проєвропейські сили можуть показати високі результати і суттєво збільшити представництво в місцевих радах. «Якщо екстраполювати результати останніх парламентських виборів у Слов’янську на місцеві вибори, то прогресивні партії би отримали 15 мандатів з 42, а сили, які прагнуть реваншу – 27. Це співвідношення значно краще, ніж за результатами місцевих виборів 2010 року – 1 з 60. Я би дивився на місцеві вибори не як на загрозу, а як на шанс запустити соціальні ліфти для волонтерів, активістів, нових лідерів, прогресивних людей», – розповів Островський.

Помічник народного депутата Дмитра Лубінця Ольга Стрепоченко зауважила, що 30% територї округу окуповано. В центрі округу, Волновасі, введено військово-цивільну адміністрацію. На думку Ольги Стрепоченко, в цій частині регіону проведення вибрів під великою загрозою.

Помічниця народного депутата Наталії Веселової   Олеся Цибулько  відзначила, що зараз у регіоні досить жваво проходить  об’єднання громад, тому відміняти вибори і заморожувати  ситуацію на рік-два недоречно. «Ніхто не буде там більше об’єднуватися, маленькі проблеми не будуть вирішуватися, тому що не буде представників, які вболівали б за людей. Вибори до парламенту відбулися завдяки патріотичним людям Донбасу, та якщо ми  вибори заблокуємо, ми зрадимо цих людей,  заборонимо їм  мати шанс впливати  на владу».

Екс-мер Дебальцевого (2006-2010) Андрій Бондарчук висловив переконання, що кроки влади щодо виборів на Донбасі – це політичний більшовизм. «Коли більшовики прийшли до влади, вони швидко скасували конкурентні вибори, оскільки їх підтримувала лише чверть населення і вони не могли здобути перемогу. Хочу нагадати про 25 травня минулого року, коли на всіх територіях Донеччини, де вибори відбулися, переміг чинний Президент. Навіть в Амвросіївському районі, який знаходиться в глибокому тилу так званої «ДНР» голосували за Порошенка. Де ці українці зараз? Хто дбає про їхню безпеку?».

Дискусія виявилася жвавою. Аналітики та громадські діячі закликали  представників влади та депутатів залучати громадський сектор до організації та проведення виборів, сприяти громадському контролю над виборчим процесом,  а не  відтерміновувати його, позаяк чинний Закон про вибори, на жаль, не дозволяє уповні реалізувати участь  інститутів громадянського суспільства у виборчому процесі.

Ірина Філіпчук

 

Останні новини з категорії Події

Експерти порадили, як інформаційно бити по російській пропаганді

Звідки українці отримують інформацію про війну та які інформаційні виклики долають - експертне обговорення результатів соцопитування
19 квітня 2024

Більшість українців не підтримує прихід до влади після війни жодної з чинних партій

Експертне обговорення результатів опитування соціологічної служби Центру Разумкоа "Оцінка ситуації в країні, довіра до соціальних інститутів...
12 квітня 2024

«Молодь і люди середнього віку стануть рушійною силою нашого відновлення»

Презентація загальнонаціонального соціологічного опитування Фонду «Демократичні ініціативи», проведеного на замовлення мережі «Вікно Відновл...
29 березня 2024

Більшість українців вірять: Україна відновить свій довоєнний соціально-економічний потенціал

Експертне обговорення результатів загальнонаціонального опитування щодо проблем відновлення України та медіаспоживання громадян, проведеного...
19 березня 2024