Протести в Україні – думка експертів

Опитування
Перегляди: 432
14 вересня 2018

   Експертне опитування проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 3-13 вересня 2018 року. До опитування були запрошені науковці, дослідники з провідних українських ВНЗ, представники соціологічних компаній та аналітичних центрів, що фахово займаються вивченням протестних настроїв та протестної активності громадян України. Всього в опитуванні взяли участь 21 експерт з досліджуваної теми.
   Це опитування   представлене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках програми  «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!»», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст дослідження  є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
   Опитування, зокрема, фінансується за проектом МАТРА Посольства Королівства  Нідерландів.

 

  • Більше половини опитаних експертів вважають, що масові загальнонаціональні протестні акції найближчим часом малоймовірні. Ще третина припускають, що такі акції  імовірні, водночас жоден із експертів не висловив упевненості, що такі суспільні протести точно відбудуться.
     
  • Більше різняться  думки експертів щодо можливих причин протестів громадян. Більшість респондентів зазначила, що такі акції можуть бути спричинені утисками демократії та порушенням громадянських прав людей (фальсифікації виборів, узурпації влади). До найімовірніших причин протестів чверть експертів відносять також підвищення комунальних тарифів та зміни у відносинах України з окупованими територіями ОРДЛО чи Криму, ще чверть –  вважає, що причиною протестних виступів може стати зміна зовнішньополітичного курсу країни (наприклад, відмова від перспективи членства в НАТО чи впровадження більш проросійського курсу).
     
  • Загалом експерти вважають, що протести є скоріше дієвим засобом тиску на владу. Про ефективність протестів як способу впливу на рішення влади зазначили третина експертів, але більшість все ж вважає, що протестні акції ефективні частково. Жоден із респондентів не вважає протестні акції зовсім неефективним методом впливати на рішення влади.
     
  • Більшість респондентів вважає, що офіційні механізми залучення громадян до прийняття державних рішень в Україні існують, однак такі механізми не достатньо ефективні.  Практично стільки ж –  що нинішня влада більш чутлива до протестів та схильна виконувати вимоги громадян, висловлені у різних формах колективної дії. Однак деякі експерти зазначають, що ця тенденція є лише частковою та може залежати від ширшого політичного контексту (наприклад, близькість виборів).
     
  • Усі респонденти, що взяли участь в опитуванні, вважають мирні акції нормальним явищем демократичних суспільств. Однак експерти також зазначили, що після подій Євромайдану 2013–2014 років в Україні набувають більшого поширення протести з застосуванням насилля (захоплення адміністративних будівель, пошкодження майна, протистояння з поліцією). До головних причин, які змушують громадян переходити від мирних до насильницьких заходів, вони відносять ігнорування владою мирних протестів та застосування державою сили до протестувальників.
     
  • На думку третини експертів, силові методи протестів можуть бути більш ефективними за ненасильницькі акції, оскільки протести із застосуванням сили активніше висвітлюються у ЗМІ. А ще тому що влада часто схильна ігнорувати мирні протести – відзначає ще майже третина експертів. Однак деякі експерти також наголошують на тому, що  насильницькі методи є неприйнятними для суспільства, породжують ланцюгову реакцію насилля, можуть дискредитувати саму ідею протесту і не сприяють вирішенню проблеми, хоча й можуть привернути більше уваги до самої акції.
     
  • Причинами поширення застосування громадянами насилля експерти вважають те, що Євромайдан міг створити враження ефективності таких методів протесту в українських реаліях, набуття громадянами досвіду широкого застосування таких дій та загальне збільшення насильства в країні.
     
  • Чверть респондентів вважає, що силових громадянських протестів не стало більше через те, що влада вдосконалила способи реакції на такі дії громадян, і ще менше – що саме силові акції часто організовані вузькими колами людей, що не дозволяє стверджувати про їх поширеність загалом.
     
  • На думку більшості експертів, для досягнення успіху та виконання вимог громадян протестні акції мають бути якомога масовішими, активно висвітлюватися у ЗМІ, а учасники акцій повинні мати конкретні вимоги та чітку стратегію дій.
     
  • Шляхом масових акцій, на думку експертів, в Україні найімовірніше досягнути скасування вже ухвалених законів чи рішень, часткового перегляду рішень з долученням громадськості, відставки конкретних чиновників, здобуття публічності та подальших можливостей впливати на політику організаторами акції та прийняття нових рішень та законів.
     
  • Відомо, що громадяни часто заявляють про готовність виходити на акції протесту, але насправді роблять це значно менше. Причиною цього більшість експертів вважає те, що люди, виказуючи свою готовність протестувати, насправді просто виражають наявність у них незадоволення з того чи іншого приводу. Серед  ймовірних причин низької активності були також  названі – сподівання людей, що за їхні інтереси боротиметься хтось інший,  недовіра лідерам, що очолюють протести, та відсутність віри в те, що протестні акції можуть щось змінити.
     
  • Щодо явища проплачених мітингів, думка більшості експертів схиляється до того, що воно  дуже поширене  в Україні, і тенденція до використання проплачених мітингів не зменшується; деякі з респондентів вважають, що явище досі є поширеним, але поступово таких мітингів стає менше, а також що таке явище не дуже поширене в Україні.
     
  • Третина експертів вважає, що фактор військових дій в Україні стримує громадян від участі в протестах, однак майже стільки ж вважає, що цей фактор частково ефективний,  зазначаючи, наприклад, що деякі суспільні групи він, навпаки, може заохочувати до дій проти влади.
     

    Список опитаних експертів:

    Антипович Олексій

    Бекешкіна Ірина

    Берестовий Олег

    Бистрицький Євген

    Биченко Андрій

    Бурковський Петро

    Єременко Андрій

    Жмеренецький Олексій

    Злобіна Олена

    Іщенко Володимир

    Колесник Роман

    Магда Євген

    Мацієвський Юрій

    Міщенко Михайло

    Резнік Олександр

    Тукаленко Інна

    Фесенко Володимир

    Фостер Лариса

    Шульга Олександр

    Яковлєв Максим

    Один експерт виявив бажання
    залишитися анонімним

                                                                                    

    ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ

Top