Про страхи, проблеми, кого вважають винним і звідки беруть інформацію мешканці окупованої частини Донбасу - дискусія

Про страхи, проблеми та плани на майбутнє мешканців окупованої частини Донбасу, а також про те, як після чотирьох років війни на сході країни вони бачать цей конфлікт, кого вважають винним та звідки черпають інформацію, дискутували в Краматорську та Сєвєродонецьку експерти, громадські активісти та журналісти.

Спершу Руслан Кермач, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, презентував результати фокус-групових  досліджень, що пройшло у восьми містах Луганської та Донецької областей.

Навіть через чотири роки війни на Донбасі мешканці тимчасово непідконтрольних територій вважають, що основними причинами збройного конфлікту стали протести Євромайдану та прагнення євроінтеграції, прояви радикалізму та націоналізму в Україні, прагнення нової української влади заборонити російську мову, небажання Києва «чути» Донбас, прагнення Донбасу до автономії задля більш справедливого розподілу вироблених цінностей між центром і регіоном («Донбас годує Україну»), а також геополітичний конфлікт між Росією та США.

«Варто зауважити, що ніхто не відзначав фактор агресії Росії як основну причину конфлікту, але разом із тим частина мешканців ОРДЛО, за словами респондентів, не приховувала свого прагнення приєднатись до Росії за кримським сценарієм. Тому дехто в ОРДЛО наразі винними у конфлікті вважає тих, хто обіцяв їм швидке «входження» до складу Росії.  Загалом більшість версій та причин конфлікту знімають відповідальність із населення Донбасу та покладають її на сторонні або зовнішні чинники (українську владу, Київ, націоналістів, США)», –  розповів Руслан Кермач.

Учасники дискусій у Краматорську та Сєвєродонецьку активно відреагували на результати дослідження, підтвердивши озвучені факти. Багато нарікань лунало щодо відсутності змоги отримувати інформацію з українських телеканалів, радіостанцій.

«Сигнал українських каналів глушиться, їх практично неможливо ввімкнути. Єдиним адекватним каналом інформації для нас є Громадське радіо, їхня програма «Київ-Донбас» добре враховує ситуацію на Донбасі і дає нам ту інформацію, якої ми справді потребуємо», – прокоментував учасник дискусії в Сєвєродонецьку.

І справді, результати дослідження показують, що основне джерело інформації для мешканців тимчасово непідконтрольних територій – російські чи місцеві телеканали. При цьому мешканці Донбасу по обидві сторони фронту зацікавлені у новинному контенті.

Українське телебачення практично недоступне на непідконтрольній території (хоча дехто «ловить» сигнал окремих українських каналів в поганій якості, наприклад, NewsOne), за винятком тих, хто має супутникові тарілки або шукає альтернативну інформацію в інтернеті.

«Водночас поширеною серед мешканців ОРДЛО є думка про те, що українські телеканали подають неправдиву інформацію, звідки часто випливає недовіра або негативне ставлення до українських медіа»,  – каже Руслан Кермач.

Учасники дискусії також негативно відгукнулись про інформаційну політику влади, що показало ще один аспект, через який може формуватися недовіра та критичне сприйняття української влади, що дає можливість для спекуляцій російській пропаганді.

«Ось, до прикладу, в травні наші пенсіонери зіткнулись із затримкою виплати пенсій, які мали бути виплачені вже 17 травня, але цього досі не зроблено. І ми не маємо жодних пояснень, в чому справа, а люди хвилюються»,  – заявила одна з учасниць дискусії.

Під час  обговорення виявилось, що ситуація спричинена певними бюрократичними моментами і інформація про це розміщена на офіційних ресурсах – сторінках Пенсійного Фонду та ОДА. Однак широкого інформування проведено не було, тож, як варіант, було запропоновано у подібних ситуаціях інформувати цільову аудиторію про зміни через публікації в комунальних газетах, які фактично охоплюють основну цільову аудиторію.

Крім цього, лунали коментарі щодо відсутності важелів впливу в активістів та небайдужих громадян на Донбасі для зміни ситуації в регіоні, вирішення проблем.

Валентин Краснопьоров, очільник руху «Сильні громади», запропонував свою допомогу у вирішенні таких ситуацій, апелюючи до свого успішного досвіду.

«Нам вдалось притягти до відповідальності одну з міських рад за ненадання доступу до публічної інформації. Так, для цього довелось дійти аж до Омбудсмена, однак є результат. І взагалі – треба починати діяти, об’єднуватись і діяти, і змінювати ситуацію»,  – сказав Валентин Краснопьоров.

Петро Бурковський, завідувач відділу розвитку політичної системи Національного інституту   стратегічних досліджень, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи, озвучив ті аспекти, які необхідно врахувати і втілити в  життя владі при реалізації політики стосовно тимчасово окупованих територій.

«Надзвичайно важливим є те, аби громадяни відчували, що у випадку поновлення бойових дій, держава готова взяти відповідальність за їхню безпеку та за захист їхніх прав. Це потребує налагодження такої військової протидії сепаратистам, яка робила б високою ціну будь-якої атаки чи обстрілу цивільних об’єктів (житла, лікарень, шкіл, критичної інфраструктури)», – пояснив Петро Бурковський.

Водночас експерт наголосив на тому, що держава повинна створювати максимально зручні умови для того, аби мешканці тимчасово окупованих територій повертались в Україну. Це стосується як умов перетину КПВВ для усіх, так і процесу верифікації пенсіонерів, оскільки скарги на процес отримання пенсії – одні з найчастіших та найгостріших, отримання вищої освіти студентами та абітурієнтами, які не бачать свого майбутнього в так званих ДНР та ЛНР і повинні бачити хорошу альтернативу в Україні. Дуже важливим є також забезпечення доступних медичних послуг та медичної допомоги в населених пунктах Донецької та Луганської областей для усіх, хто цього потребує.

Підсумовуючи результати досліджень та обговорень, аналітики Фонду «Демократичні ініціативи» рекомендували також на рівні уряду провести ретельний огляд сприйняття громадянами державної політики, причин ефективності чи неефективності на певних напрямках. Доцільним також аналітики назвали проведення більш глибоких досліджень громадської думки та настроїв мешканців Донбасу, щоб ухвалити рішення, які дозволять підготувати населення до прийнятних для України сценаріїв урегулювання конфлікту в регіоні.
______________________

Дослідження було проведено в рамках Проекту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI II), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).